Рішення

від 13.06.2019 по справі 595/506/19

БУЧАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 595/506/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2019

Бучацький районний суд Тернопільської області

в складі: одноособово суддею Федорончуком В.Б.,

при секретарі Ковалівському Б.В.,

з участю позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

представника відповідача Веселовського Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бучач справу за позовом ОСОБА_1 до Бучацької районної комунальної художньої школи про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної та матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Бучацької районної комунальної художньої школи, в якому просила суд скасувати наказ №1 директора художньої школи від 14.02.2019 року про звільнення її з посади діловода, поновити її на роботі, стягнути середій заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі виходячи з суми заробітної плати 1153,89 грн в місяць та моральну шкоду в розмірі 10000 грн, мотивуючи тим, що з 05.08.2009 року вона працювала в Бучацькій районній комунальній художній школі на посаді діловода. 03.11.2011 року згідно наказу №1 була переведена на 0,25 ставки діловода. 02.11.2018 року рішенням №707 Бучацької районної ради скорочено 0,25 посадового окладу діловода. У додатку до рішення №707 у штатному розписі відсутня посада діловода (0,5 посадового окладу), натомість введена посада заступника директора (0,5 посадового окладу). Вказаний штатний розпис підписаний керуючим справами Бучацької районної ради та затверджений сесією Бучацької районної ради всупереч законодавству. 29.11.2018 року наказом №45 директора Бучацької районної комунальної художньої школи прийнято рішення про її скорочення, без зазначення дати вивільнення. 25.01.2019 року рішенням №783 Бучацької районної ради прийнято штатний розпис, яким змінено попередній штатний розпис Бучацької районної комунальної художньої школи, введено додатково 2 посади опалювача. 14.02.2019 року наказом №1 директора Бучацької районної комунальної художньої школи ім.О.В.Ментуса прийнято рішення про звільнення її з посади діловода з 14.02.2019 року у зв`язку із скороченням чисельності (штату) працівників. Вважає, що наказ про її звільнення з роботи є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Внаслідок незаконного звільнення вона втратила дохід через вимушений прогул, який підлягає нарахуванню та виплаті, а також понесла моральні страждання.

Ухвалою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 13 березня 2019 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом учасників справи, за наявними у справі матеріалами. Крім цього, відповідачу визначено строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву.

28 березня 2019 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідно до абзацу другого п.1.3. статуту Бучацької районної комунальної художньої школи, затвердженого рішенням Бучацької районної ради від 25 вересня 2018 року №632, Бучацька районна рада вирішує в установленому законом порядку питання щодо управління Бучацькою районною комунальною художньою школою, затверджує статути школи та вносить до нього зміни, затверджує штатний розпис та надає згоду на внесення змін до нього шляхом введення додаткових посад, а також скорочення існуючих, призначає та звільняє з посади директора. Отже, Бучацька районна рада, керуючись ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , а також на виконання положень статуту прийняла рішення №707 від 02 листопада 2018 року та №737 від 27 листопада 2018 року, які є обов`язковими до виконання. Право власника або уповноваженого ним органу визначати чисельність працівників і штатний розпис нормативно закріплено щодо підприємств та їх об`єднань у ч.3 ст.64 Господарського кодексу України. Однак, незалежно від того, закріплене таке право законодавчо чи ні, право визначати чисельність і штат працівників належить тільки власникові або уповноваженому ним органу. З наказом по Бучацькій РКХШ від 29 листопада 2018 року №45 ОСОБА_1 10 грудня 2018 року була ознайомлена та попереджена про майбутнє вивільнення з посади діловода. Частина друга ст.40 КЗпП допускає звільнення з підстав, передбачених пунктами 1,2 і 6 ст.40 КЗпП, лише у випадку, коли працівника неможливо перевести за його згодою на іншу роботу.На час звільнення позивачки в Бучацькій районній комунальній художній школі посад, які б вона могла обіймати, тобто посад, що відповідають професії, кваліфікації чи спеціальності позивачки, не було. 01.02. та 06.02.2019 року ОСОБА_1 зверталася з заявами на ім`я директора Бучацької РКХШ імені О ОСОБА_3 . Ментуса ОСОБА_4 , згідно яких, просила перевести її на посаду заступника директора з навчально-методичної роботи Бучацької РКХШ ім.О.В. Ментуса з 11.02.2019 року за сумісництвом на 0,5 ставки. З врахуванням поданих заяв та наданих відповідей, а також того, що в ОСОБА_1 відсутня повна вища педагогічна освіта, а в зв`язку з цим і педагогічний стаж, її - як працівника, який звільняється з підстав, передбачених пунктом 1 ст.40 КЗпП, неможливо було перевести на іншу роботу. ОСОБА_1 не є членом первинної профспілкової організації, тому згода виборного органу на її звільнення не потрібна. ОСОБА_1 була прийнята і працювала в Бучацькій районній комунальній художній школі на посаді діловода за сумісництвом. Згідно пункту 8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого Наказом Міністерства праці України від 28.06.1993 року №43, звільнення з роботи за сумісництвом провадиться з підстав, передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, який не є сумісником, чи обмеження сумісництва у зв`язку з особливими умовами та режимом праці без виплати вихідної допомоги. Звільнення позивачки відбулося правомірно.

08 квітня 2019 року позивачкою подано збільшені позовні вимоги, згідно яких вона просила стягнути з Бучацької районної комунальної художньої школи в її користь 49294 грн моральної шкоди та 9080 грн матеріальної шкоди, посилаючись на висновок МСЕК від 21 грудня 2018 року та висновок психосоматичного центру від 02.04.2019 року.

08 квітня 2019 року позивачкою надано заперечення на відзив представника відповідача, згідно якого вона вважала доводи відповідача неналежними, так як незалежно від права роботодавця, права найманих осіб не повинні бути порушені. Просила суд задовольнити її позовні вимоги.

12 квітня 2019 року представник відповідача подав заперечення, в якому зазначив, що подане позивачкою заперечення на відзив не відповідає вимогам чинного законодавства, тому не може братися судом до уваги. Позивачкою не доведено причинно-наслідкового зв`язку між шкодою у визначеному нею розмірі та звільненням її з роботи за сумісництвом з посади діловода 0,25 ставки, тому у задоволенні позовних вимог про стягнення з Бучацької районної комунальної художньої школи моральної шкоди в сумі 49294 грн та матеріальної шкоди в сумі 9080 грн просив відмовити.

В судовому засіданні позивачка та представник позивачкипозовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити , надали пояснення, аналогічні викладеному у позові та заявах , та позивачка додатково пояснила, що вона з 2009 року працювала на посаді діловода в Бучацькій районній комунальній художній школі, з 03.11.2011 року переведена на 0,25 ставки за сумісництвом. Рішенням Бучацького районного суду від 15.03.2018 року визнано протиправними та скасовано накази директора Бучацької РКХШ №33 від 13.11.2017 року та №34 від 18.11.2017 року щодо незаконного звільнення за прогул та поновлено її на посаді діловода. 14.02.2019 року її вдруге було звільнено за п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату працівників. Відповідачем були допущені порушення трудового законодавства. При вирішенні питання про звільнення не було враховано, що вона є інвалідом третьої групи та працівником із тривалим стажем роботи, тому мала переважне право на залишення на роботі. Відповідачем не було запропоновано їй роботу на вакантних посадах, які згідно штатного розпису введено до її звільнення. Крім цього, її звільнено наказом по Бучацькій районній комунальній художній школі імені О.В.Ментуса, в той час, коли на момент її звільнення назва установи була Бучацька районна комунальна художня школа . Скорочення штату працівників художньої школи фактично не відбулося, так як одночасно з попередженням її про звільнення створено додаткові посади заступника директора та опалювачів. Звільнення з роботи у 2017 та 2018 роках, стреси та судові процеси вкрай негативно вплинули на стан її здоров`я. 2 листопада 2018 року, у день скорочення її з посади діловода, через переживання у неї стався гіпертонічний криз, вона перебувала на лікуванні в обласній лікарні, тому просить суд стягнути з відповідача завдану їй моральну та матеріальну шкоду.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив та пояснив, що звільнення ОСОБА_1 проведено правомірно, оскільки у відповідача мали місце реальні та об`єктивні зміни в організації виробництва і праці - скорочення штату працівників, викликане об`єктивною економічною ситуацією. Відповідачем було дотримано вимоги законодавства України, що регулюють вивільнення працівника, вимога законодавства про попередження працівника за 2 місяці до вивільнення була виконана, відповідач не мав змоги перевести позивачку на іншу роботу через її відсутність у художній школі, позивачка не мала переважного права на залишення на роботі, так як її посада за назвою, кваліфікацією та функціональними обов`язками відрізнялась від будь-яких інших посад у Бучацькій районній комунальній художній школі, а переважне право на залишення на роботі не застосовується між працівниками, що займають різні посади, мають різну кваліфікацію та функціональні обов`язки .

Згідно ч.1 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2009 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем, обіймаючи з 05.08.2009 року посаду діловода, 03.11.2011 року наказом №1 була переведена на 0,25 ставки за сумісництвом.

В штатному розписі Бучацької районної комунальної художньої школи на 2018 рік зазначено наявність 0,5 штатної посади діловода.

29.10.2018 року дирекція Бучацької районної комунальної художньої школи звернулася листом за №25 до Бучацької районної ради з приводу скорочення 0,25 посадового окладу штатної посади діловода та введення 0,5 посадового окладу штатної посади заступника директора з навчально- методичної роботи, та затвердження штатного розпису Бучацької районної комунальної художньої школи.

Бучацька районна рада рішенням №707 від 02.11.2018 року надала дозвіл директору Бучацької районної комунальної художньої школи скоротити 0,25 посадового окладу штатної посади діловода, ввести 0,5 посадового окладу штатної посади заступника директора з навчально-методичної роботи та затвердити штатний розпис Бучацької районної комунальної художньої школи.

Наказом №42 від 05.11.2018 року по Бучацькій районній комунальній художній школі Про виведення з штатного розпису Бучацької РКХШ посади діловода прийнято рішення про скорочення штатної посади діловода 0,5 посадового окладу та виведення даної посади з штатного розпису Бучацької РКХШ з 31 січня 2019 року.

27.11.2018 року рішенням №737 Бучацької районної ради Про внесення змін в рішення Бучацької районної ради №707 від 02.11.2018 року Про надання дозволу директору Бучацької районної комунальної художньої школи на внесення змін до штатного розпису внесено зміни до абзацу першого пункту першого рішення №707, викладено його в такій редакції: Скоротити штатну посаду діловода (0,5 ставки посади діловода) .

Наказом №45 від 29.11.2018 року по Бучацькій районній комунальній художній школі Про скорочення штатної чисельності працівників Бучацької РКХШ прийнято рішення про скорочення чисельності працівників Бучацької РКХШ шляхом скорочення штатної посади діловода 0,5 посадового окладу та попередження ОСОБА_1 , яка працює за сумісництвом, про її наступне вивільнення.

10.12.2018 року ОСОБА_5 Й була попереджена про звільнення у зв`язку зі скороченням її посади.

Рішенням Бучацької районної ради №783 від 25.01.2019 року затверджено штатний розпис Бучацької районної комунальної художньої школи, який введено в дію з 11 лютого 2019 року.

Рішенням Бучацької районної ради №789 від 25.01.2019 року перейменовано Бучацьку районну комунальну художню школу на Бучацьку районну комунальну художню школу імені О.В.Ментуса .

14 лютого 2019 року наказом №1 директора Бучацької районної комунальної художньої школи імені О.В.Ментуса ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади за п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням чисельності (штату) працівників.

Робота за сумісництвом регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року №245 Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року №43, яким визначені додаткові підстави для звільнення з роботи за сумісництвом.

Пунктом 8 цього Положення передбачено, що звільнення з роботи за сумісництвом провадиться з підстав, передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, який не є сумісником, чи обмеження сумісництва у зв`язку з особливими умовами та режимом праці без виплати вихідної допомоги.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами індивідуальних трудових спорів від 06.11.1992 №9, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Відповідачем під час судового розгляду не надано суду документів на підтвердження змін в організації виробництва та праці, як не надано і економічно обґрунтованого наказу про необхідність внесення змін у структуру підприємства, що позбавляє суд можливості з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце такі зміни.

Судом встановлено, що відповідачем проведено скорочення чисельності та штату працівників художньої школи, яке полягало у скороченні однієї штатної одиниці - діловода, тобто посади, яку обіймала ОСОБА_1 і, яка у школі була єдиною. Про вказані дії свідчать виготовлені роботодавцем наказ та штатні розписи.

Згідно з правилами ч.1 ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Позивачка 10.12.2018 року була попереджена про її звільнення у зв`язку зі скороченням її посади. Даний факт позивачкою не заперечувався. 14 лютого 2019 року, тобто через два місяці, ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади за п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням чисельності (штату) працівників.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем при звільненні позивачки не було порушено вимог ч.1 ст.49-2 КЗпП України.

Посилання позивачки на те, що її звільнення проведено без попередньої згоди профспілкової організації, чим було порушено встановлений КЗпП України порядок звільнення, суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

За змістом ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених у тому числі п.1 ст.40 цього Кодексу, може бути проведене лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації.

Відповідно до абз.6 ч.1 ст.43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до довідки №55 від 01.12.2018 року, виданої головою районної профспілкової організації працівників культури ОСОБА_6 , ОСОБА_1 припинила своє членство у профспілковій організації клубних закладів за власним бажанням з 19.12.2014 року.

Щодо доводів позивачки про те, що вона мала переважне право на залишенні на роботі, то вони є помилковими, оскільки переважне право залишення працівника на роботі враховується лише у разі скорочення однорідних професій та посад, а у даному випадку мало місце скорочення посади діловода, яка була єдиною в Бучацькій районні комунальній художній школі.

Положеннями ч.2 ст.40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у п.1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

Згідно ч.3 ст.49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, власник або уповноважений ним орган повинен запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. За відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом ч.3 ст.49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Такий правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду України від 18.10.2017 у справі № 6-1723цс17.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Як встановлено у судовому засіданні за період з 10.12.2018 року по 14.02.2019 року у Бучацькій районній комунальній художній школі були вакантні посади заступника директора та опалювачів котельні.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 зверталась до відповідача з заявами щодо переведення її на вакантну посаду заступника директора школи, а саме, із заявою від 01.02.2019 року, в якій просила перевести її на посаду заступника директора з навчально-методичної роботи. У відповіді на згадану заяву, викладеній у листі від 04 лютого 2019 року, директор художньої школи повідомив ОСОБА_1 , що для прийняття рішення з порушеного питання слід надати дирекції школи заповнену відповідним чином трудову книжку та оригінали інших документів, необхідних для прийняття рішення щодо заяви. 06.02.2019 року ОСОБА_1 знову звернулася з заявою на ім`я директора Бучацької РКХШ ім.О.В.Ментуса Веселовського Л.Г., згідно якої, просила перевести її на посаду заступника директора з навчально-методичної роботи Бучацької РКХШ ім.О.В.Ментуса з 11.02.2019 року за сумісництвом на 0,5 ставки, до якої додала копії паспорта, ідентифікаційного номера та диплому про вищу освіту. За результатами розгляду цієї заяви, листом від 11 лютого 2019 року директор художньої школи повідомив ОСОБА_1 про те, що в посадовій інструкції заступника директора з навчально-методичної роботи Бучацької РКХШ, затвердженій наказом по Бучацькій РКХШ від 04.12.18 року №47, в розділі кваліфікаційні вимоги зазначено: на посаду заступника директора з навчально-методичної роботи призначається особа, що має повну вищу педагогічну освіту та стаж педагогічної роботи не менше 3 років та запропонував ОСОБА_1 надати підтверджуючі документи про наявність педагогічної освіти та педагогічного стажу.

Між тим, позивачці не була запропонована робота за наявними вакансіями.

Оскільки однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника, йому має бути запропонована робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи - інша робота.

Отже, відповідач, хоча і своєчасно повідомив позивачку про наступне вивільнення, але не виконав обов`язку по наданню пропозицій про всі наявні в школі вакансії, починаючи з часу ознайомлення з рішенням про скорочення посади і до дня звільнення.

Проаналізувавши зібрані докази, суд приходить до висновку, що при звільненні позивачки за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України відповідачем не дотримано положень частини другої цієї статті та не виконано обов`язку, передбаченого ст.49-2 КЗпП України.

Оскільки відповідачем не було додержано порядку вивільнення працівника, суд вважає, що позивачка підлягає поновленню на ту ж саму посаду, яку вона обіймала до звільнення.

Посилання позивачки на те, що її звільнено наказом по Бучацькій районній комунальній художній школі імені О.В.Ментуса не є самостійною підставою для скасування наказу про звільнення, а є лише підставою для внесення змін у наказ, однак у сукупності з вищезазначеними порушеннями трудового законодавства, є підставою для висновку суду про порушення роботодавцем трудових прав позивачки, які підлягають судовому захисту, з огляду на що наказ №1 від 14 лютого 2019 року підлягає скасуванню.

За змістом положення ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 18 своєї постанови від 06 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів звільнений без законних підстав або з порушенням установленого порядку працівник не поновлюється на попередній роботі лише у випадку, коли поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації.

Таким чином, скорочення штатної одиниці діловода в Бучацькій районній комунальній художній школі не є перешкодою для поновлення позивачки на роботі.

Відповідно до положення ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Судом встановлено, що перед звільненням місячна заробітна плата позивачка складала 1153,89 грн.

Розглядаючи вимогу позивачки про відшкодування спричиненої їй моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється ст.237-1 КЗпП України, відповідно до якої власником або уповноваженим ним органом моральна шкода відшкодовується працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування шкоди визначається законодавством.

Пленум Верховного Суду України у п.13 постанови від 31.03.1995 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (з відповідними змінами) роз`яснив, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело його до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси.

Виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що позивачці слід відшкодувати моральну шкоду в розмірі 5000 гривень, що буде обґрунтованою компенсацією за її незаконне звільнення, враховуючи лише часткову втрату нею життєвих зв`язків у професійній сфері та необхідність незначних додаткових зусиль для організації свого життя у зв`язку з втратою роботи з огляду на те, що ОСОБА_1 працювала за сумісництвом.

Оскільки позивачкою не надано обґрунтованих пояснень щодо відшкодування матеріальної шкоди в заявленому нею розмірі, не надано доказів причинно-наслідкового зв`язку між захворюваннями позивачки та її звільненням, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,12,13,76-81,89,141,259,263-265,268,274,279 ЦПК України, ст.43 Конституції України, ст.23 ЦК України, ст.ст.5-1,36,40,43,43-1,49-2,235,237-1 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати наказ №1 директора Бучацької районної комунальної художньої школи імені О.В.Ментуса від 14 лютого 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади діловода за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України за скороченням штату.

Поновити ОСОБА_1 на посаді діловода Бучацької районної комунальної художньої школи.

Стягнути з Бучацької районної комунальної художньої школи на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, виходячи з суми заробітної плати 1153,89 грн в місяць, з моменту звільнення по 13 червня 2019 року.

Стягнути з Бучацької районної комунальної художньої школи на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Бучацької районної комунальної художньої школи на користь держави 768,40 грн судового збору.

Стягнути з Бучацької районної комунальної художньої школи на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді діловода.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складення повного тексту рішення - 21 червня 2019 року.

Суддя: В. Б. Федорончук