Рішення

від 24.06.2019 по справі 420/1085/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1085/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року м. Одеса

Зала судових засідань №21

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

За участю секретаря Макаренко А.І.

За участю сторін:

Від позивача: Боровик О.В.,

Від відповідачів: Кисельов О.М.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСКОРД» (вул.Хімічна, 1/27, офіс 212, м. Одеса, 65031; код ЄДРПОУ 41705825) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044), Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСКОРД» до Державної фіскальної служби України, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 19 грудня 2018 року №1030038/41705825 про відмову в реєстрації ПН№12 від 13.11.2018 року, №1030044/41705825 про відмову в реєстрації ПН №13 від 22.11.2018 року та №1030037/41705825 про відмову в реєстрації ПН№14 від 27.11.2018 року.

Ухвалою суду від 04.03.2019р. адміністративну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСКОРД» залишено без руху, у зв`язку недодержанням вимог ст. 160, 161 КАС України, та встановлено 7-денний строк для усунення недоліків позовної заяви. У вказаній ухвалі визначено, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду позовної заяви приведеної у відповідність до ч.5 ст.160 КАС України із зазначенням належного відповідача та позовних вимог приведених у відповідність суб`єктного складу учасників справи.

14.03.2019р. за вхід. №9205/19 представником позивача подано уточнену позовну заяву, згідно якої визначено у якості відповідачів - Державну фіскальну службу України, Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області, однак не вказано у якості відповідача - комісію регіонального рівня (Головного управління ДФС в Одеській області).

Ухвалою суду від 20.03.2019р. продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю «МАКСКОРД» строк для усунення недоліків позовної заяви у даній справі.

15.04.2019р. на виконання ухвали суду від 20.03.2019р. позивач надав уточнену позовну заяву, у якій у якості відповідачів визначив - Державну фіскальну службу України, Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Комісію, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС в Одеській області, а у позовних вимогах просив визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії регіонального рівня (ГУ ДФС в Одеській області), яка приймала рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 19 грудня 2018 року №1030038/41705825 про відмову в реєстрації ПН№12 від 13.11.2018 року, №1030044/41705825 про відмову в реєстрації ПН №13 від 22.11.2018 року та зобов`язати вчинити відповідні дії щодо реєстрації цих податкових накладних.

Позивач посилається на необґрунтованість оскаржуваних рішень, незазначення у них підстав для відмови у реєстрації ПН стосовно недостатності первинних документів для реєстрації, які були подані ТОВ МАКСКОРД .

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 20.05.2019 року.

17.05.2019 року за вх.№17662/19 від представника Державної фіскальної служби України та представника Головного управління ДФС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, просить у позові відмовити з мотивів ненадання позивачем із повідомленнями всіх необхідних для реєстрації документів.

20.05.2019 року за вх.№17874/19 від представника Державної фіскальної служби України надійшло клопотання про залучення у якості співвідповідача Головне управління ДФС в Одеській області.

У судовому засіданні 20.05.2019 року представник відповідача зазначив, що клопотання було подано випадково, у зв`язку із чим просив не розглядати клопотання про залучення у якості співвідповідача Головне управління ДФС в Одеській області. Крім цього, представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення із відзивом на позовну заяву. Усною ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладено на 06.06.2019 року.

30.05.2019 року за вх.№ЕП/4006/19 від представника Державної фіскальної служби України та представника Головного управління ДФС в Одеській області надійшли додаткові пояснення.

У судовому засіданні 06.06.2019 року усною ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні для додаткового ознайомлення із матеріалами справи до 19.06.2019 року.

У судовому засіданні 19.06.2019 року представник позивача підтримав позов у повному обсязі, просив його задовольнити.

Представник відповідачів проти задоволення позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Під час розгляду справи судом встановлено, що між ТОВ Сітіпаркінг (Замовник) та позивачем укладено Договір підряду №97 від 22.10.2018 року (а.с.13-17).

У відповідності до п.1.1 Договору за даним Договором Замовник доручає, а Підрядник на свій ризик, власними або залученими силами і засобами, з власних матеріалів виконати роботи з Капітального ремонту багатофункціонального спортивного майданчика на території закладу загальної середньої освіти №11 за адресою: Одеська область, м. Білгород - Дністровський вул. Південна, 25 (далі - Об`єкт чи Територія виконання Підрядних Робіт ), у відповідності з умовами цього Договору, (далі по тексту - Роботи ), а Замовник зобов`язаний прийняти і сплатити Підряднику виконані роботи відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що матеріально-технічне забезпечення, вартість робіт, оклад/об`єм Робіт, які Підрядник відповідно до цього Договору виконує за завданням Замовник, передбачаються кошторисною документацією і визначаються згідно з Договірною ціною, що складена у програмному комплексі АВК-5 (3.3.2), погодженою Сторонами, що є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток №1) (далі по тексту - Договірна ціна ).

Розділом 3 Договору встановлено, що загальна вартість Робіт, що підлягає оплаті Замовником Підрядникові за Даним Договором визначена Договірною ціною та становить 864 107,27 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 144 017,88 грн.

Договірна ціна розраховується і обґрунтовується згідно з діючими нормативами і чинним законодавством України.

Оплата вартості Робіт за даним Договором здійснюється Замовником Підрядникові на поточний рахунок в національній валюті України останнього, наступним чином:

Протягом 3 (трьох) банківських днів від дати підписання Сторонами Акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою КБ-3 або від Дати прийняття Замовником Робіт, Замовник оплачує Підряднику вартість Робіт, визначену в п.3.1. цього Договору.

На реалізацію умов виконання зазначеного договору позивачем виконано роботи з капітального ремонту багатофункціонального спортивного майданчика вартістю 864 107,27 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 144 017,88 грн., про що складено Акт надання послуг №7 від 30.11.2018 року (а.с. 18) та Акт приймання виконаних робіт за листопад 2018 року (а.с.21-28).

Розрахунок ціни здійснювався в порядку, визначеному умовами Договору (а.с. 19-20).

Кошти за надані послуги позивачеві були оплачені Платіжними дорученнями №1588 від 13.11.2018 року (259232,18 грн) (а.с. 65), №1626 від 22.11.2018 року (161000,28 грн) (а.с. 75) та №1634 від 27.11.2018 року (443874,81 грн) (а.с. 86).

З метою належного виконання приписів чинного податкового законодавства, позивачем було складено та направлено на реєстрацію податкові накладні №12 від 13.11.2018 року (а.с. 64) та №13 від 22.11.2018 року (а.с. 74).

Однак, 29.11.2018 року та 01.12.2018 року позивачем було отримано Квитанції №1, згідно яких Документ прийнято, реєстрація зупинена. Підставою для такого рішення стало те, що Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відправник: Автоматизована система "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України, версія 2.2.18.15 . (а.с.66,76).

З метою забезпечення реєстрації податкових накладних позивачем було направлено Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено (а.с. 67, 77), з додатками у кількості 25 до кожного, та поясненнями, з посиланням на ст.187.1 ПК України, що з метою підтвердження реальності операцій (на дату подання пояснень роботи виконані у повному обсязі та підписані акти) також додаються підписані двома сторонами Акти та кошториси, фото з будівництва.

Однак, рішенням голови Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (надалі - Комісія) про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 19 грудня 2018 року №1030038/41705825 було відмовлено в реєстрації ПН№12 від 13.11.2018 року з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано, підкреслити (а.с. 68-69).

Крім цього, рішенням про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 19 грудня 2018 року №1030044/41705825 також було відмовлено в реєстрації ПН №13 від 22.11.2018 року з аналогічної підстави (а.с. 78-79).

З метою забезпечення реєстрації зазначених податкових накладних позивач звернувся зі скаргами до ДФС України, у яких просив скасувати відповідні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних та зареєструвати їх (а.с.70-72, 80-82).

Проте рішеннями Комісії з питань розгляду скарг від 08.01.2019 року за №1054/41705825/2 та №1055/41705825/2 відповідні скарги було залишено без задоволення (а.с. 73, 83).

У зв`язку із цим для захисту порушених прав позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797- VIII, внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства, позивачем були виписані податкові накладні №12 від 13.11.2018 року та №13 від 22.11.2018 року.

Проте, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, реєстрація вищевказаних податкових накладних була зупинена з посиланням на те, що вони відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним підпунктом 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків, а в подальшому - у їх реєстрації відмовлено з тих підстав, що позивачем не надано первинних документів на підтвердження реальності фінансово-господарських операцій.

Згідно п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341), (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до п. 2 Порядку №1246, податкова накладна це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Зі змісту наявних в матеріалах справи квитанцій №1 від 29.11.2018 року та 01.12.2018 року вбачається, що реєстрація ПН зупинена контролюючим органом відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України та контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків,

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 та набрав чинності 22.03.2018 року.

Відповідно до п.5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з п.6 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що вимоги п.п. 6 та 7 Порядку № 177 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Пунктом 10 Порядку №117 визначено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

На виконання п. 10 Порядку № 117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 р. наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

Згідно з п.п.1.6 п.1 листа ДФС України від 21.03.2018 р. N 959/99-99-07-18, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку-юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв,визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях,м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Отже, приписами Критеріїв ризиковості платника податку визначено декілька критеріїв оцінки ступеня ризиків.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у квитанціях №1 від 29.11.2018 та 01.12.2018 року чітко вказати на конкретний вид критерію, серед перелічених у пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Суд зазначає, що відповідачами не було надано: протоколу засідання Комісії або переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пп. 1.6 п. 1 Критеріїв; матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку; іншої інформації, що розглядається Комісією, яка, відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, обов`язково додається до протоколу засідання Комісій.

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Проте, у квитанціях №1 від 29.11.2018 року та 01.12.2018 року відсутні розраховані показники за критерієм ризиковості платника податку (позивача).

Відповідно до п.14 Порядку № 117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу зазначеної норми Порядку № 117 слідує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ризиковості платника податків.

Зі змісту квитанцій №1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН по спірним податковим накладним вбачається, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Відповідно до п.15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Згідно з п.16 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.17 Порядку №117 ДФС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв`язку ДФС, якими можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Пунктом 18 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Згідно з п.19 Порядку №117 комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Положеннями п.20 Порядку №117 визначено, що зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Судом встановлено, що у порядку, визначеному п.16 Порядку №117, позивачем були надані контролюючому органу копії документів та пояснення щодо господарських операцій, за результатами яких складено спірні податкові накладні, які були направлені до комісії для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних, що підтверджується повідомленнями №2, №3 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій податковим накладним з поясненнями та відповідними пакетами документів (пояснення направлені з додатками у кількості 25 до кожного повідомлення).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача погоджується із твердженням представника позивача щодо надання позивачем відповідного пакету документів на підтвердження господарських операцій по спірним податковим накладним з зазначенням відповідного переліку таких документів.

Суд звертає увагу на те, що в оскаржуваних рішеннях відсутнє підкреслення первинних документів, які не були надані платником податку, серед загального переліку копій первинних документів, який передбачається затвердженою формою рішення, хоча така форма містить вимогу документи, які не надано, підкреслити .

Отже з цього випливає,що Комісією не розглядалися фактично подані позивачем повідомлення з додатками, не співставлялися подані документи з тим переліком, що вимагається, при цьому як при зупиненні реєстрації податкових накладних, так і при відмові у реєстрації відповідні рішення відповідачів не містять конкретних вимог до платника податків та інформації щодо того, яких саме первинних документів не вистачає для реєстрації ПН.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Відповідно до п.21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з п.22, п.23 Порядку №117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу; щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

З вказаного вбачається, що рішення Комісії ГУ ДФС в Одеській області повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, яка узгоджується із фактичними даними.

Іншими словами, у даному конкретному випадку повинно було б зазначатися одне з трьох варіантів рішення: 1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; 2) ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; 3) надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Реальність господарських операцій ТОВ МАКСКОРД підтверджується також наявними в матеріалах справи копіями наступних документів: Договір підряду №97 від 22.10.2018 року, Акт надання послуг №7 від 30.11.2018 року, Розрахунок Договірної ціни до Договору підряду №27 від 22.10.2018 року, Акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року, Локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1, Підсумкова відомість ресурсів, Платіжне доручення №1588 від 13.11.2018 року (259232,18 грн), №1626 від 22.11.2018 року (161000,28 грн) та №1634 від 27.11.2018 року (443874,81 грн).

В оскаржуваних рішеннях зазначено, що позивачем не надано копій документів достатніх для прийняття комісією рішення про реєстрацію ПНРК, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт,послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Така підстава для відмови у реєстрації податкових накладних не знайшла свого підтвердження в суді, оскільки ТОВ Макскорд надані суду первинні документи, подані до контролюючого органу при поданні на реєстрацію та додаткові документи, після зупинення реєстрації ПН, а в чому саме полягає їх недостатність для прийняття рішення про реєстрацію ПН з оскаржуваних рішень встановити не видається можливим.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Рішення Комісії регіонального рівня (ГУ ДФС в Одеській області), яка приймала рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 19 грудня 2018 року №1030038/41705825 про відмову в реєстрації ПН№12 від 13.11.2018 року, №1030044/41705825 про відмову в реєстрації ПН №13 від 22.11.2018 року є протиправними та підлягають скасуванню у зв`язку з їх необґрунтованістю щодо визначених законом підстав для відмови у реєстрації податкових накладних.

Вирішуючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Макскорд про зобов`язання відповідача зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може, в тому числі, прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Приписами КАС України, передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Відповідно до п.22 Порядку №117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Згідно з п.24 Порядку №117 комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.

Пунктом 26 Порядку №117 визначено, що якщо комісією центрального рівня у визначений пунктом 24 цього Порядку строк не прийнято інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, рішення комісії регіонального рівня набирає чинності з дня, наступного після закінчення строку, визначеного пунктом 24 цього Порядку, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно з положеннями п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій : прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже повноваження з реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі покладені на Державну фіскальну службу України.

Зважаючи на вищевикладене та з огляду на висновок суду щодо протиправності Рішення Комісії регіонального рівня (ГУ ДФС в Одеській області), яка приймала рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 19 грудня 2018 року №1030038/41705825 про відмову в реєстрації ПН№12 від 13.11.2018 року, №1030044/41705825 про відмову в реєстрації ПН №13 від 22.11.2018 року, а також те, що вказаними рішеннями порушені права позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати вищевказані податкові накладні ТОВ Макскорд в Єдиному реєстрі податкових накладних в ЄРПН.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами не доведена обґрунтованість та законність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в контексті положень ст.201 ПК України та Порядку №117, відзив на позовну заяву відтворює законодавчі норми та зміст оскаржуваних рішень, не містить будь-яких аргументів на противагу доводам позивача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зауважує, що Комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУДФС в Одеській області не наділена адміністративною процесуальною правосуб`єктністю відповідно до вимог ст.43 КАС України, тому звернені до Комісії позовні вимоги суд не розглядає (Комісія не може бути відповідачем у справі у розумінні норм ч.3 ст.46 КАС України).

Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 7684,00 грн. відповідно до платіжного доручення №86 від 25.02.2019 року, який згідно з ч.1 ст.139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області, керівником Комісії якого прийняті оскаржувані рішення.

Крім цього, позивачем разом з позовом заявлено клопотання про повернення витрат на професійну правничу допомогу. Представник позивача адвокат Гульчак Олена Вікторівна просить стягнути 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу (а.с.102-105).

Згідно п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.2-4 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Дослідивши клопотання представника позивача та проаналізувавши чинне процесуальне законодавство суд дійшов висновку про необхідність задоволення заявленого клопотання.

Згідно ч.5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У матеріалах справи міститься Договір №2 про надання правової допомоги від 07.02.2019 року (а.с. 97-98). Згідно п.1.1. даного Договору Клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (а.с. 97).

Згідно п.4.1. даного Договору отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару.

Згідно п. 4.3. за надання правової допомоги відповідно до даного договору клієнт авансовано сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі або процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін.

08.02.2019 року було укладено Додаткову Угоду №2 до Договору №2 від 07.02.2019 року, згідно якого вартість гонорару за надання послуг з професійної правничої допомоги складає 5000 грн. (а.с. 101).

Згідно Рахунку №2 до договору про надання правової допомоги №2 від 08.02.2019 року вартість гонорару за надання послуг з професійної правничої допомоги складає 5000 грн. (а.с. 99).

Серед наданих послуг визначено:

1.Вивчення, ознайомлення та аналіз із матеріалами справи для підготовки та подання позовної заяви до суду ( ціна 2500 грн.);

2.Підготовка та подача до Одеського окружного адміністративного суду позову (кількість - 2,5 год. * ціна 1000 грн., в сумі 2500 грн.).

Згідно наявного у матеріалах справи Акту виконаних робіт №2 від 08.02.2019 року послуги адвоката були передані позивачу (а.с. 100).

Згідно квитанції 1510-5092-6136-5357 від 19.02.2019 року позивачем оплачено суму 5000 грн. на рахунок адвоката Гульчак Олени Вікторівни (а.с. 96).

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача дійсно було складено та подано позов, тобто адвокатом виконано замовлені клієнтом послуги.

Згідно висновку Верховного Суду у Постанові від 15.05.2018 року у справі №821/1594/17 «розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги» .

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі « East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Беручи до уваги характер позову, фактичне понесення витрат позивачем на професійну правничу допомогу, а також дійсні результати наданих послуг у вигляді складеного, оформленого та поданого позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення зазначеного представником позивача клопотання.

Таким чином, з урахуванням встановлених ч.5 ст.134 КАС України вимог, суд вважає, що стягненню з ГУ ДФС в Одеській області підлягають витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСКОРД» (вул.Хімічна, 1/27, офіс 212, м.Одеса, 65031; код ЄДРПОУ 41705825) до Державної фіскальної служби України (львівська площа, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044), Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС в Одеській області (вул.. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії регіонального рівня (ГУ ДФС в Одеській області), яка приймала рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 19 грудня 2018 року №1030038/41705825 про відмову в реєстрації ПН№12 від 13.11.2018 року, №1030044/41705825 про відмову в реєстрації ПН №13 від 22.11.2018 року в ЄРПН.

Зобов`язати ДФС України зареєструвати податкові накладні ТОВ Макскорд №12 від 13.11.2018 року, №13 від 22.11.2018 року.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСКОРД» (ЄДРПОУ 41705825) 7684(сім тисяч шістсот вісімдесят чотири)грн. 00коп. судового збору та 5000(п`ять тисяч)грн. 00коп. судових витрат на правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне рішення складено та підписано суддею 24.06.2019 року.

Суддя М.М. Аракелян

.