ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 914/269/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Армод Плюс"
на постанову Західного апеляційного господарського суду у складі Якімець Г.Г. - головуючий, Бойко С.М., Мирутенко О.Л. від 19 лютого 2019 року
за позовом керівника Львівської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Львівської міської ради
до Приватного підприємства "Армод Плюс"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області
про стягнення заборгованості у розмірі 71 173, 06 грн., розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку,
(у судовому засіданні взяв участь прокурор Генеральної прокуратури України - Попенко О.С.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
1. Ухвалою Львівської міської ради № 2877 від 21 листопада 2013 року Приватному підприємству "Армод Плюс" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки по вул. Княгині Ольги, 37А у м. Львові .
2. 17 лютого 2014 року між Львівською міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством "Армод Плюс" (орендар) укладено договір оренди землі (далі також Договір), відповідно до умов якого, а саме: п. 1 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул. Княгині Ольги, 37А для обслуговування приймального пункту склотари.
2.1. Згідно з п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка, кадастровий № 4610136900:07:004:0079, загальною площею 0,0390 га, у тому числі під забудовою 0,0081 га, під твердим покриттям 0,0193 га, під озелененням 0,0116 га (в т.ч. площею 0,0079 га у межах червоних ліній).
2.2. На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна - металеві споруди (п. 3 Договору).
2.3. Відповідно до п. 8 Договору останній укладено на 5 (п`ять) років до 21 листопада 2018 року.
2.4. У п. 9 Договору сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 34 292,82 грн. в рік, що становить трикратний розмір земельного податку та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок № 33216812700005 ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, отримувач: міський бюджет для Франківського р-ну, ЄДРПОУ 37965138, код платежу 13050200 для юридичних осіб до 30-го числа місяця, наступного за звітним.
2.5. У відповідності до п.п.15-17 Договору земельна ділянка передається в оренду для обслуговування приймального пункту склотари. Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови, категорія земельної ділянки за функціональним призначенням - землі комерційного використання. Умови збереження стану об`єкта оренди - забороняється самовільна забудова земельної ділянки.
3. Земельна ділянка, що є об`єктом оренди передана орендарю за актом приймання-передачі об`єкта оренди від 17 лютого 2014 року.
4. Наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради № 120 від 11 квітня 2014 року затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво Приватним підприємством "Армод Плюс" двох зблокованих котеджів на вул. Княгині Ольги, 37А у м. Львові зі знесенням існуючої будівлі.
5. 08 квітня 2015 року Департаментом ДАБІ у Львівській області затверджено Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації (будівництво двох зблокованих котеджів зі знесенням існуючої металевої споруди на вул . Княгині Ольги, 37А у м . Львові ).
6. 19 травня 2015 року Франківською районною адміністрацією прийнято розпорядження № 213 "Про присвоєння поштової адреси № 37А з нумерацією квартир від 1 до 12 на вул. Княгині Ольги новозбудованим зблокованим багатоквартирним котеджам з офісними приміщеннями на земельній ділянці на вул. Княгині Ольги, 37А", відповідно до якого новозбудованим зблокованим багатоквартирним котеджам загальною площею 840,6 кв. м присвоєно нумерацію квартир з 1 по 12 (лист Франківської районної адміністрації вих. № 35-11762 від 22 грудня 2017 року).
7. Листом за вих. № 2403-1276 від 07 березня 2017 року Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування ЛМР звернулося до ПП "Армод Плюс" з проханням прибути на засідання комісії з питань визначення та погашення боргу перед бюджетом з плати за землю.
8. Листом за вих. № 1 від 06 вересня 2017 року ПП Армод Плюс звернулося до Львівської міської ради, в якому повідомило про припинення дії договору оренди землі від 17 лютого 2014 року, у зв`язку з переходом права оренди на земельну ділянку до співвласників будинку (12-тиквартирний житловий будинок), який побудовано ПП Армод Плюс та введено в експлуатацію.
9. У листі за вих. № 2403-4720 від 15 вересня 2017 року Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування ЛМР повідомило ПП Армод Плюс , що для розірвання договору оренди землі необхідно надати довідку про справляння плати за землю за 2 роки, що передують даті подання заяви.
10. Листом Франківської районної адміністрації за вих. № 35-175 від 05 січня 2018 року, адресованим керівнику Львівської місцевої прокуратури № 3, адміністрація повідомила, що новозбудований зблокований багатоквартирний будинок з офісними приміщеннями не перебуває на балансі ЛКП Вулецьке .
Короткий зміст позовних вимог
11. У лютому 2018 року, враховуючи непогашення орендарем заборгованості з орендної плати за період з 2015 по 2017 роки, керівник Львівської місцевої прокуратури № 3 звернувся до суду позовом у даній справі, заявленим в інтересах держави в особі Львівської міської ради до Приватного підприємства "Армод Плюс" про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 71 173,06 грн., розірвання договору оренди землі від 17 лютого 2014 року та зобов`язання ПП "Армод Плюс" повернути згідно з актом приймання-передачі земельну ділянку площею 0,0390 га (кадастровий номер 4610136900:07:004 : 0079), яка знаходиться у м. Львові на вул. Княгині Ольги, 37А, територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень, прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій
12. Рішенням Господарського суду Львівської області від 30 травня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
12.1. Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника такого майна (у даному випадку, у власників квартир/нежитлових приміщень) виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку.
12.1.1. При цьому, суд послався на статтю 120 Земельного кодексу України та статтю 377 Цивільного кодексу України.
12.2. Щодо поданого прокурором розрахунку заборгованості, то суд встановив, що у ПП "Армод Плюс" навпаки наявна переплата орендної плати в розмірі 11 887,56 грн.
13. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку постановою Західного апеляційного господарського суду від 19 лютого 2019 року рішення господарського суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.
13.1. Приймаючи вказану постанову апеляційний господарський суд виходив з того, що побудовані відповідачем будинки (котеджи) є багатоквартирними, а тому положення статей 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України на спірні правовідносини не поширюються.
13.2. Суд апеляційної інстанції також вважав, що договір оренди не припинив свою дію, оскільки між сторонами не було досягнуто згоди в спірному питанні, а останнє в судовому порядку не вирішувалось.
13.3. Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми, апеляційний суд визнав її обґрунтованою і встановивши, що відповідачем не виконувалися свої обов`язки щодо сплати орендної плати апеляційний суд вважав правомірними і вимоги про розірвання договору та відповідно і про повернення земельної ділянки власнику.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14. Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду Приватне підприємство "Армод Плюс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 19 лютого 2019 року скасувати, а рішення Господарського суду Львівської області від 30 травня 2018 року залишити в силі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
15. Апеляційний суд не врахував, що відповідно до частини 1 статті 120 Земельного кодексу України та частини 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" у відповідача припинилося правокористування орендованою земельною ділянкою у зв`язку із набуттям фізичними особами права власності на квартири і нежитлові приміщення в житловому будинку.
16. Набуття права власності на об`єкт нерухомості третіми особами є підставою для припинення договору оренди земельної ділянки з попереднім власником та не є підставою для розірвання договору оренди. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у справі № 920/717/17.
17. Апеляційним судом не враховано також правову позицію Верховного Суду у справі № 915/672/17 відповідно до якої особа, яка набула права власності на майно (нерухомість) фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника.
18. Вказані порушення правових норм призвели до неправомірного стягнення з відповідача орендної плати і крім цього, розмір такої плати апеляційним судом розраховано неправильно.
Доводи прокурора, наведені ним у відзиві на касаційну скаргу (узагальнено)
19. Положеннями статей 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України не врегульовується питання переходу права власності на багатоквартирний будинок. Правове регулювання вказаних статей стосується жилого будинку, будівлі або споруди.
20. Постанова апеляційного господарського суду є законною та обґрунтованою, а тому і підстав для її зміни чи скасування не має.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
21. За приписами частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
22. Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).
23. Згідно з частинами 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
23.1. Однак, за змістом частини 6 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 цього Кодексу (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).
23.2. Таким чином, стаття 120 Земельного кодексу України у частині 6 містить виключення щодо багатоквартирних будинків.
24. Системний аналіз статей 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України свідчить про те, що вказані правові норми не регулюють питання переходу права власності на багатоквартирний будинок. Правове регулювання вказаних статей стосується жилого будинку, будівлі або споруди.
25. Багатоквартирний будинок є специфічним об`єктом права власності, визначення якого наведено в статті 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , а саме: багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири.
26. У порядку obiter dictum Верховний Суд зазначає, що саме таке правове регулювання з боку законодавця є виправданим та логічним, оскільки конкретний момент переходу права власності на багатоквартирний будинок до його співвласників чинним законодавством не визначено, з огляду на специфіку такого об`єкту права власності.
27. У вказаному висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 910/1200/17 та від 08 червня 2018 року у справі № 910/17652/17.
28. Оскільки у даній справі суди встановили, що відповідачем на земельній ділянці побудовано багатоквартирний будинок, в якому знаходиться 12-ть квартир та нежитлові приміщення, отже на спірні правовідносини не поширюються наведені вище статті Земельного та Цивільного кодексів, що помилково не враховано судом першої інстанції, однак про що правильно вказано апеляційним господарським судом.
29. Вказане спростовує доводи касаційної скарги, що описані у пункті 15 цієї постанови.
30. Посилання скаржника на правові позиції Верховного Суду у справах № 920/717/17 та № 915/672/17 (пункти 16 - 17 цієї постанови) Судом відхиляються, оскільки у вказаних справах перехід права власності відбувався щодо нежитлових приміщень, а не багатоквартирного будинку, як у даній справі.
31. Згідно з положеннями частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.
32. Частинами 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
33. Положеннями частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
34. Таким чином, припинення земельних орендних правовідносин може відбуватися як у добровільному порядку за згодою сторін, за їх волевиявленням, так і у встановлених законодавством випадках на вимогу однієї з сторін за рішенням суду незалежно від волевиявлення іншої сторони
35. Оскільки судами встановлено, що сторони не дійшли згоди щодо припинення дії договору і таке питання в судовому порядку не вирішувалося, правильним є висновок саме апеляційного господарського суду про те, що Договір оренди від 17 лютого 2014 року своєї дії не припинив.
36. Вказане спростовує доводи скаржника щодо неправомірності нарахування йому орендної плати за 2017 рік.
37. Інші ж доводи касаційної скарги взагалі не стосуються питань права та правозастосування, а тому не і потребують втручання Верховного Суду і крім цього, в цій частині оцінка таких доводів Судом, обмежена наведеними вище положеннями статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
38. Суд вважає за необхідне також зазначити, що і Європейський суд з прав людини, рішення якого згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнаються джерелом права в України, неодноразово вказував, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (справа "Трофимчук проти України" від 28 жовтня 2010 року).
39. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" заява № 52854/99).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
40. Під час касаційного розгляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права. Оскаржувана постанова прийнята за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для її зміни чи відміни, за мотивів наведених у касаційній скарзі, судова колегія Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, не вбачає.
41. Судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Армод Плюс" залишити без задоволення.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 19 лютого 2019 року у справі № 914/269/18 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Суховий В.Г.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2019 |
Оприлюднено | 25.06.2019 |
Номер документу | 82599561 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Міщенко І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні