Рішення

від 18.06.2019 по справі 922/3128/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3128/18

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Погорелова О.В.

судді: Добреля Н.С. , Хотенець П.В.

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Респект Ложистик", м. Харків (перший відповідач); Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудмонтаж-А", м. Харків (другий відповідач); ФОП Лесишин Ольги Ярославівни, с. Рожеве (третій відповідач) про стягнення 321321,00 грн. за участю представників учасників справи:

позивача - Білоус Ю.Ю.

першого відповідача - Кузьмін Е.В.

другого відповідача - не з`явився

третього відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Респект Лоджистик", в якому просить суд стягнути з останнього 321321,00 грн. збитків.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що на виконання умов договору № 24/10-1 від 24.10.2014, укладеного між ТОВ "Спектр" та ТОВ "Кривоозерський олійний завод", з метою перевезення насіння соняшнику в м. Южне покупцю - ТОВ "Дельта Вілмар", 21 та 22 вересня 2018 року, Горовий М.М. (директор ТОВ "Спектр") проводив смс-розсилання перевізникам компанії ТОВ "Кривоозерський олійний завод", з якими у останнього укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом, з пропозицією виконати замовлення на перевезення насіння соняшнику з смт. Криве Озеро до м. Южне. 23.09.2018 Ольга Лесишин - логіст компанії ТОВ "Респект-Ложистик", направила Горовому М.М. повідомлення засобом мобільного зв`язку за допомогою мобільного додатку "Viber", з пропозицією надати вантажний транспортний засіб для перевезення насіння соняшнику. 24.09.2018 ТОВ "Респект-Ложистик" надало вантажний транспортний засіб марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом з реєстраційним номером НОМЕР_2 , для перевезення 27 тон, 820 кг насіння соняшнику 2018 року у місто Южне, Одеської області, покупцю - ТОВ "Дельта Вілмар", який 24.09.2018 прийняв до навантаження насіння соняшнику у смт. Криве Озеро, Миколаївської області і який, в подальшому, не здійснив перевезення вантажу до м. Южне, Одеської області, зникнувши по дорозі. При цьому позивач посилається на договір №ТП-38 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, що був укладений між ТОВ "Респект-Ложистик" та ТОВ "Кривоозерський олійний завод" 06.07.2018. 25.09.2018 в ЄРДР було внесено відомості про злочин за ч. 1 ст. 190 КК України, з підстав зникнення автотранспортного засобу з насінням соняшника.

Ухвалою суду від 19.11.2018 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.12.2018 о 10:20.

30.11.2018 до суду від відповідача - ТОВ "Респект-Ложистик" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. В обґрунтування заперечень вказує на те, що матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження існування письмового договору (заявки) між позивачем та відповідачем на перевезення вантажу 24.09.2018, доказів на підтвердження факту перевезення вантажу 24.09.2018 саме відповідачем, а отже не має підстав вважати у даній справі відповідача "перевізником" з правами та обов`язками, що встановлені главою 64 ЦК України та Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність". Навпаки, як вбачається з наданої позивачем товарно-транспортної накладної від 24.09.2018 автомобільним перевізником відповідач не вказаний, а вказана інша особа - ТОВ "Харківбудмонтаж".

Ухвалою суду від 10.12.2018 клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи було задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківбудмонтаж-А" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, 19, корпус 1, кабінет 417).

Цією ж ухвалою було задоволено клопотання позивача про витребування у відповідача відомостей щодо перебування Ольги Лесишин у трудових відносинах з підприємством відповідача та зобов`язано ТОВ "Респект-Ложистик" надати суду інформацію, у вигляді довідки, щодо знаходження Ольги Лесишин у трудових відносинах з підприємством відповідача із зазначенням дати прийому на роботу, посади та дати звільнення, якщо таке відбулось.

08.01.2019 до суду відповідачем - ТОВ "Респект Лоджистик" була надана довідка (вих. номер 6 від 26.12.2018), в якій ТОВ "Респект Лоджистик" повідомив суд про те, що з дати створення підприємства 08.08.2013 та станом на 26.12.2018 працівник за ім`ям Ольга Лесишин в Товаристві не працював.

Ухвалою суду від 04.02.2019 було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України (м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2-й поверх) надати суду відомості у формі довідок ОК-5 та ОК-7 за 2018 рік стосовно працівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Респект Лоджистик" (код ЄДРПОУ 38551485) Ольги Лесишин (варіанти написання прізвища: Лесішин, Лісішин, Лісишин). Зобов`язано Головне Управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) надати суду відомості у формі довідки про доходи та сплату податку на доходи фізичних осіб та 1,5 % військового збору за 2018 рік, стосовно працівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Респект Лоджистик" (код ЄДРПОУ 38551485) Ольги Лесишин (варіанти написання прізвища: Лесішин, Лісішин, Лісишин).

13.02.2019 до суду від ГУ ПФУ в Харківській області надійшла відповідь на запит суду, в якій ГУ ПФУ в Харківській області повідомив суд, що звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за Ольгу Лесишину (варіанти написання прізвища: Лесішин, Лісішин, Лісишин), за звітні періоди з січня по грудень 2018 року страхувальником ТОВ "Респект Лоджистик", код ЄДРПОУ 38551485, до органів доходів і зборів не надавалися. Крім цього, в період з 01.01.2019 по 11.02.2019 повідомлення про прийняття на роботу Ольги Лесишин (варіанти написання прізвища: Лесішин , Лісішин, Лісишин) ТОВ "Респект Лоджистик", код ЄДРПОУ 38551485, не надавались.

13.02.2019 до суду від ГУ ДФС у Харківській області надійшла відповідь на запит суду, в якій ГУ ДФС у Харківській області надало суду відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та перерахованих до бюджету сум податків Лесишин Ольги Ярославівни . Інформація щодо сум нарахованого та перерахованого військового збору з заробітної плати Лесишин Ольги Ярославівни може бути надана тільки податковим агентом ТОВ "Респект Лоджистик".

Ухвалою суду від 13.02.2019 заява позивача про призначення справи до колегіального розгляду була задоволена та справа №922/3128/18 призначена до колегіального розгляду.

Згідно Витягу з протоколу автоматичного визначення колегії суддів для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погорелова О.В., суддя - Добреля Н.С., суддя - Хотенець П.В.

Ухвалою суду від 13.02.2019 справа №922/3128/18 прийнята до колегіального розгляду та у справі призначене підготовче засідання на 20.02.2019 о 10:40.

Ухвалою суду від 20.02.2019 заява позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача була задоволена та залучено до участі у справі в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківбудмонтаж-А" (код ЄДРПОУ 30358579; 61105, м. Харків, вул. Киргизька, 19, корпус 1, кабінет 417).

Ухвалою суду від 26.03.2019 заява позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача була задоволена та залучено до участі у справі в якості співвідповідача ФОП Лесишин Ольгу Ярославівну ( АДРЕСА_1 ).

03.05.2019 до суду від ФОП Лесишин О.Я. надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання вказує на те, що з позовом не згодна, оскільки не організовувала та не здійснювала дане перевезення. Вказує на те, що далі пряма мова: "Видом моєї діяльності є надання в оренду вантажних автомобілів. З менеджером Миколою, ми якось один раз працювали, час від часу він мене набирав, цікавився чи є хтось вільний з моїх знайомих перевізників. Так і було на цей раз, я відповіла, що вільних нема, лише, що можу викинути в Інтернеті якщо, хтось видзвониться перенаправлю на нього. Це все було у вихідні дні. Мене набрав перевізник, зацікавився маршрутом. Я передзвонила Миколі, сказала, що є машина, але її потрібно перевірити, мені тільки скинули дані, які я перенаправила на Миколу. Допомогла по старій, так сказати, дружбі. Микола відповів, що буде сам тримати з машиною зв`язок і на завантаженні все провірить. І вже мене набрав тоді, коли машина не вийшла на зв`язок. Тому прошу відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки я не маю до цього перевезення відношення.".

Ухвалою суду від 21.05.2019 підготовче провадження у справі було закрите та справа призначена до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 18.06.2019 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Присутній у судовому засіданні 18.06.2019 представник першого відповідача - ТОВ "Респект Лоджистик" проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

Другий відповідач - ТОВ "Харківбудмонтаж-А" правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час судових засідань відповідач повідомлявся судом за юридичною адресою. Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "за закінченням терміну зберігання".

За змістом п.п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання. У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Третій відповідач - ФОП Лесишин О.Я. у судове засідання 18.06.2019 не з`явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Разом з тим, 14.06.2019 до суду від третього відповідача надійшла заява, в якій вона повідомляє суд про те, що прибути у судове засідання 18.06.2019 не може через відсутність залізничних квитків зі Львову до Харкова та просить суд відкласти судове засідання та вирішити питання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Отже, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників другого та третього відповідачів за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

При цьому, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд. Всі ці обставини суд враховує при розгляді справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

06.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Респект-Ложистик" (перевізнік, перший відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" (замовник, позивач) був укладений договір №ТП-38 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до умов якого перевізник зобов`язується приймати до перевезення транспортними засобами вантаж, що належить замовнику на підставі заявки замовника і доставляти ці вантажі в пункти призначення, вказані в заявці замовника (п. 1.1 договору).

Перевізник виконує для замовника перевезення вантажів по тритії України (п. 1.2 договору).

У п. 2.1 договору сторони обумовили, що оплата за надані перевізником на підставі цього договору послуги з перевезення вантажу здійснюються з розрахунку тарифів, погоджених сторонами в протоколі узгодження цін і тарифів (додаток №1 до договору, який є його невід`ємною частиною).

Відповідно до п. 2.2 договору, вартість договору являє собою суму, зазначену в актах прийому-передачі надані послуг, які складені та підписані сторонами на підставі фактично проведених перевезень вантажів перевізником і є невід`ємними частинами договору.

У розділі 3 договору сторони встановили, що кількість фактично відвантаженого вантажу перевізнику підтверджується даними товарно-транспортних накладних. На кожну відвантажену партію вантажу представляється посвідчення про якість виробника та/або інші товаросупровідні документи. Для участі в прийманні сторони можуть залучати експерта Торгово-промислової палати, вартість послуг якого оплачується тією стороною, яка запросила цього експерта з подальшим відшкодуванням винною стороною.

Відповідно до п. 4. договору послуги з перевезення вантажів здійснюються перевізником на підставі заявок, поданих замовником за маршрутами, визначеними в протоколі узгодження цін і тарифів. Заявка передається перевізнику за допомогою факсимільного зв`язку, електронною поштою з адреси: spektr2014@ukr.net на адресу logistik05@tk-prime.org.ua.

Форма заявки, що підлягає обов`язковому заповненню сторонами, наведена у додатку №2 до цього договору (п. 4.2 договору).

Підставою для отримання водієм вантажу є пред`явленим ним паспорт або посвідчення водія, або будь-який інший документ, що посвідчує особу в розумінні положень відповідного законодавства України.

Перевезення вантажу здійснюється відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 14.10.1997 №363 (п. 4.4 договору).

Відповідно до п. 5.1.3 договору, перевізник зобов`язаний нести відповідальність за збереженість на шляху прямування всіх вантажів, що перевозяться за даним договором.

Згідно п. 5.2.1 договору, замовник зобов`язаний надавати перевізнику заявки на виконання перевезення вантажу встановленим умовами договору порядком. Замовник зобов`язаний надавати перевізникові заявки не пізніше чим за один робочий день до дати завантаження, якщо сторони не домовилися про інше та своєчасно передати вантаж перевізнику, повідомляти в розумні строки про особливості вантажу, будь-які зміни дати, пункту призначення.

У п. 5.2.2 договору сторони обумовили, що замовник зобов`язаний забезпечити своєчасне та повне оформлення у встановленому порядку і необхідних документів та своєчасно оплачувати послуги з перевезення вантажу. Замовник зобов`язаний забезпечити завантаження кожного автомобіля, наданого перевізником, пред`явити до перевезення вантаж, зазначений у заявці. Замовник зобов`язаний забезпечити завантаження/розвантаження автотранспортних засобів перевізника в місцях відправлення/призначення в найкоротші терміни (включаючи оформлення всіх товарно-транспортних документів), але не більше 24 годин на завантаження і 24 годин на розвантаження, з моменту прибуття транспортних засобів. У випадку відмови від заяви (анулювання замовлення), замовник зобов`язаний в електронній формі сповістити про це перевізника (п. 5.2.3 договору).

Згідно п. 5.3 договору моментом переходу ризиків щодо збереження вантажу є належним чином оформлена товарно-транспортна накладна.

Замовник має право на вчасну доставку вантажу та отримання всіх документів від перевізника, що засвідчують факт перевезення та отримання вантажу (п. 5.7 договору).

У п. 8.1 договору сторони обумовили, що перевізник і замовник у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань, що випливають з цього договору, несуть відповідальність, визначену цим договором та (або передбачену чинним законодавством України.

Перевізник несе відповідальність за втрату, недостачу або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу. Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення (п. 8.4 договору).

Згідно п. 10.1 договору, даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення відбитками печаток сторін (за наявності таких). Відповідно до п. 10.2 договору, строк цього договору починається в момент, визначений у п. 10.1 договору та закінчується 31.12.2018 а в частині виконання зобов`язань - до їх повного виконання. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 10.3 договору).

Як вказує позивач у позовній заяві, 07.09.2018 між ним та ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" був укладений договір поставки №SFS753, за умовами якого позивач був зобов`язаний поставити і передати у власність другої сторони договору соняшник врожаю 2018 року українського походження у кількості 2000 тон у строк до 14.09.2018. Додатковими угодами № 1 та № 2 від 07.09.2018, строк поставки соняшнику змінено і визначено кінцевим строком спочатку 24 вересня 2018 року, а потім, другою угодою - до 25 вересня 2018 року. На виконання умов вказаного договору від 07.09.2018, позивач мав зобов`язання поставити насіння соняшнику у кількості 27 тон 820 кг до м. Южне, Одеської області. Директором ТОВ "Спектр" Горовим М.М., на підставі існуючого між сторонами договору від 2014 року, за допомогою мобільного додатку "Viber" на номер, зазначений у реквізитах першого відповідача у справі (ТОВ "Респект Лоджистик"), було здійснено замовлення/зроблено заявку на перевезення вантажу до м. Южне, Одеської області, на ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар", в результаті чого, ТОВ "Респект Лоджистик" позивачу було надано автотранспортний засіб, який 24 вересня 2018 року прийняв до навантаження насіння соняшнику у смт. Криве Озеро, Миколаївської області і який в подальшому, не здійснив перевезення вантажу до м. Южне, Одеської області, зникнувши по дорозі, після завантаження насінням соняшнику.

На підтвердження здійснення перевезення вантажу ТОВ "Респект-Ложистик" позивачем до позовної заяви додана товарно-транспортна накладна №1040 від 24.09.2018.

25.09.2018 о 07 годині 31 хвилині в ЄРДР було внесено відомості про злочин за ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України, з підстав зникнення автотранспортного засобу з насінням соняшника 24 вересня 2018 року.

27.09.2018 позивач звернувся до першого відповідача (ТОВ "Респект-Ложистик") з вимогою про відшкодування вартості зниклого вантажу у розмірі 321330,00 грн.

Листом № 12-10 від 01.10.2018 відповідач надав відповідь на вищезазначену вимогу позивача, в якій повідомив, що для вирішення питання відшкодування вартості зниклого вантажу у розмірі 321330,00 грн. позивачу до вимоги необхідно додати докази надання вказаного у вимозі транспортного засобу саме ТОВ "Респект-Ложистик", який разом з вантажем, після завантаження, не прибув до місця розвантаження. Після надання вказаних доказів буде вирішення питання стосовно відшкодування завданих збитків.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що при перевезенні вантажу по товарно-транспортній накладній №1040 від 24.09.2018 за договором №ТП-38 від 06.07.2018 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, наданим ТОВ "Респект-Ложистик" автотранспортним засобом, першим відповідачем - ТОВ "Респект-Ложистик" не забезпечено схоронність вантажу та допущено його втрату, що призвело до завдання збитків позивачу розмірі 321321,00 грн., у зв`язку з чим позивач й звернувся до господарського суду та просить суд стягнути з ТОВ "Респект-Ложистик" завдані збитки.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування позовних вимог та заперечень проти них, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно ст. 917 ЦК України, перевізник зобов`язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором. Відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу. Відправник повинен пред`явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог. Перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.

Відповідно до ст. 918 ЦК України, завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Завантаження (вивантаження) вантажу, що здійснюється відправником (одержувачем) вантажу, має провадитися у строки, встановлені договором, якщо такі строки не встановлені транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 (надалі - Правила), дані правила визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Відповідно до п. 10.1. Правил, перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених договорів із замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовими договорами (додаток 2).

Згідно п. 10.2. Правил, заявка подається у вигляді та в строки, передбачені договором. За погодженням сторін заявка може бути подана на один день, тиждень, декаду або місяць. Разові договори повинні бути укладені в письмовій формі (п. 10.3 Правил).

Відповідно до п. 10.5. Правил, місце фактичної здачі - приймання вантажу точно зазначається в договорі з наступним уточненням у заявці.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (п. 1 Правил).

Основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил (п. 11.1 Правил).

Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Частиною 2 статті 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому, у випадку невиконання договору чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента, який повинен доказати, що збитки заподіяні не з його вини.

Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із зазначених елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість, вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Як зазначалося вище по тексту рішення, відповідно до п. 4. договору №ТП-38 від 06.07.2018, послуги з перевезення вантажів здійснюються перевізником на підставі заявок, поданих замовником за маршрутами, визначеними в протоколі узгодження цін і тарифів. Заявка передається перевізнику за допомогою факсимільного зв`язку, електронною поштою з адреси: spektr2014@ukr.net на адресу logistik05@tk-prime.org.ua. Форма заявки, що підлягає обов`язковому заповненню сторонами, наведена у додатку №2 до цього договору (п. 4.2 договору). Перевезення вантажу здійснюється відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 14.10.1997 №363 (п. 4.4 договору). Згідно п. 5.2.1 договору, замовник зобов`язаний надавати перевізнику заявки на виконання перевезення вантажу встановленим умовами договору порядком. У п. 5.2.2 договору сторони обумовили, що замовник зобов`язаний забезпечити своєчасне та повне оформлення у встановленому порядку і необхідних документів та своєчасно оплачувати послуги з перевезення вантажу.

Позивач наполягає на тому, що спірне перевезення вантажу було здійснено першим відповідачем - ТОВ "Респект-Ложистик" за договором №ТП-38 від 06.07.2018, автотранспортний засіб для якого був наданий ФОП Лесишин О.Я . (третій відповідач), яка виступала представником ТОВ "РеспектЛожистик". На підтвердження своєї правової позиції позивачем до суду надана заява свідка Горового М.М. та роздруківка з мобільного додатку "Viber" мобільного телефону Горового М.М. У судовому засіданні 18.06.2019 в якості свідка був допитаний Горовий М.М. (директор ТОВ "Спектр") якій підтвердив обставини, викладені у заяві свідка, наданої до суду разом з позовною заявою (т. 1 а.с. 31).

Разом з тим, позивачем до матеріалів справи не надано, оформлених відповідно до умов договору №ТП-38 від 06.07.2018, заявок до ТОВ "Респект-Ложистик" на перевезення вантажу.

У наданій товарно-транспортній накладній №1040 від 24.09.2019 перевізником вантажу зазначене ТОВ "Харківбудмонтаж-А". Зазначення у товарно-транспортній накладній №1040 від 24.09.2019 ТОВ "Харківбудмонтаж-А" в якості перевізника, самим позивачем пояснюється як помилкове (клопотання про залучення третьої особи від 10.12.2018, т. 1 а.с. 63). Крім того, вказана товарно-транспортна накладна не може вважатися підтвердженням здачі товару ТОВ "Респект-Ложистик" як перевізнику, оскільки не відповідає вимогам, що ставляться до первинних документів, зокрема, не містить відбитку ТОВ "Респект-Ложистик" про прийняття товару до перевезення.

Суд зазначає, що відомості з центральної бази даних державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів Лесишин О.Я. за період з 01.01.2018 по 30.09.2018, жодним чином не підтверджують співпрацю ФОП Лесишин О. Я. з ТОВ "Респект-Лоджистик" саме за договором №ТП-38 від 06.07.2018 щодо надання автотранспортного засобу для перевезення втраченого вантажу.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 ГПК України, на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Позивачем до справи надано лише витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018150250000374 від 25.09.2018 про реєстрацію провадження за заявою працівника позивача про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

При цьому, відомостей про результати досудового розслідування та інформації щодо прийняття відповідних процесуальних рішень за наслідками розгляду цієї заяви позивач суду не надав. Також не надано будь-яких судових рішень (вироку, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності тощо) у даному кримінальному провадженні.

За змістом ч. 6 ст. 75 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В той же час суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження факту встановлення вини відповідачів (їхніх посадових чи службових осіб) у вчиненні злочину, який, за твердженнями позивача, мав місце 24.09.2018.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позивачем у даній справі не доведені усі складові правопорушення, а саме: протиправна поведінка ТОВ "Респект-Ложистик", ТОВ "Харківбудмонтаж-А" та ФОП Лесишин О.Я. зі здійснення спірного перевезення, спричинені нею збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, та вина відповідачів, що виключає можливість настання цивільно-правовової відповідальності у вигляді покладення на них обов`язку з відшкодування збитків.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", рішення від 10.02.2010).

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 611, 614, 626-628, 908, 909, ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" (03057, м. Київ, вул. Желябова, 2-А, код ЄДРПОУ 38123796).

Перший відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Респект-Ложистик" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 33, код ЄДРПОУ 38551485).

Другий відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківбудмонтаж-А" (61005, м. Харків, вул. Киргизька, 19, корпус 1, кабінет 417, код ЄДРПОУ 30358579).

Третій відповідач - ФОП Лесишин Ольга Ярославівна ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ).

Повне рішення підписане 21 червня 2019 року.

Головуючий суддя Суддя Суддя О.В. Погорелова Н.С. Добреля П.В. Хотенець