Постанова

від 04.09.2019 по справі 922/3128/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2019 р. Справа № 922/3128/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Радіонова О.О. , суддя Білецька А.М. , суддя Зубченко І.В.

За участю секретаря судового засідання: Бірчак К.Є.

За участю представників сторін:

Від позивача не з`явився

Від відповідача 1 не з`явився

Від відповідача 2 не з`явився

Від відповідача 3 не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" (вх.№2268 Х/З) на рішення господарського суду Харківської області від 18.06.2019 року у справі №922/3128/18 (повний текст складено 21.06.2019р. м.Харків) головуючий суддя - Погорелова О.В., судді Добреля Н.С., Хотенець П.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод", м. Київ

до відповідача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Респект Ложистик", м.Харків, відповідача 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудмонтаж-А", м.Харків, відповідача 3. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Рожеве, Львівська область

про стягнення 321 321,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

15.11.2018 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" м.Київ звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Респект Ложистик" м.Харків, в якому просив суд стягнути з останнього 321321,00 грн. збитків, спричинених втратою вантажу за договором №ТП-38 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 06.07.2018р.(т. 1 а.с. 3-9).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання умов договору № 24/10-1 від 24.10.2014р., укладеного між ТОВ "Спектр" та ТОВ "Кривоозерський олійний завод", з метою перевезення насіння соняшнику в м. Южне покупцю - ТОВ "Дельта Вілмар", 21 та 22 вересня 2018 року, ОСОБА_1 (директор ТОВ "Спектр") проводив смс-розсилання перевізникам компанії ТОВ "Кривоозерський олійний завод", з якими у останнього укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом, з пропозицією виконати замовлення на перевезення насіння соняшнику з смт. Криве Озеро до м. Южне. 23.09.2018р. ОСОБА_2 - логіст компанії ТОВ "Респект-Ложистик" направила ОСОБА_1 повідомлення засобом мобільного зв`язку за допомогою мобільного додатку "Viber", з пропозицією надати вантажний транспортний засіб для перевезення насіння соняшнику. 24.09.2018 ТОВ "Респект-Ложистик" надало вантажний транспортний засіб марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом з реєстраційним номером НОМЕР_2 , для перевезення 27 тон, 820 кг насіння соняшнику 2018 року у місто Южне, Одеської області, покупцю - ТОВ Торговий дім "Дельта Вілмар", який 24.09.2018р. прийняв до навантаження насіння соняшнику у смт. Криве Озеро, Миколаївської області і який, в подальшому, не здійснив перевезення вантажу до м. Южне, Одеської області, зникнувши по дорозі. При цьому позивач посилається на договір №ТП-38 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, що був укладений між ТОВ "Респект-Ложистик" та ТОВ "Кривоозерський олійний завод" 06.07.2018. 25.09.2018 в ЄРДР було внесено відомості про злочин за ч.1 ст.190 КК України, з підстав зникнення автотранспортного засобу з насінням соняшника.

Відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 19.11.2018 року справа №922/3128/18 була розглянута за правилами загального позовного провадження (т. 1 а.с. 2).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.12.2018 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківбудмонтаж-А", м. Харків (т.1, а.с.71-73).

Ухвалою суду від 13.02.2019р. заяву ТОВ Кривоозерський олійний завод про колегіальний розгляд справи задоволено, призначено справу до колегіального розгляду (т.1, а.с.13-144).

Згідно витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів визначено наступний склад колегії суддів: Погорелова О.В. - головуючий суддя, судді Добреля Н.С., Хотенець П.В. (т.1, а.с.145).

Ухвалою суду від 20.02.2019р. залучено до участі у справі в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківбудмонтаж-А", м.Харків (т. 1 а.с. 163-166)

Ухвалою суду від 26.03.2019р. залучено до участі у справі в якості співвідповідача ФОП ОСОБА_2, село Рожеве, Львівська область (т. 1 а.с. 252-254).

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.06.2019р. у справі №922/3128/18 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю (т. 2 а.с. 209-220).

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог виходячи з того, що в матеріалах справи відсутні заявки на перевезення вантажу, адресовані ТОВ Респект-Ложистик , які б підтверджували факт перевезення вантажу за договором №ТП-38 від 06.07.2018р. Також надана товаро-транспортна накладна №1040 від 24.09.2018р. не є належним доказом здачі товару перевізнику, оскільки оформлена з порушенням вимог, які ставляться до первинних документів, бо не містить відбитку ТОВ Респект-Ложистик про прийняття до перевезення товару. Зазначення у ТТН №1040 від 24.09.2019р. ТОВ Харківбудмонтаж-А в якості перевізника самим позивачем пояснюється як помилкове. Що стосується третього відповідача, то наявні докази в матеріалах справи жодним чином не підтверджують співпрацю ФОП ОСОБА_2 з ТОВ Респект-Ложистик саме за договором № ТП-38 від 06.07.2018р. щодо надання автотранспортного засобу для перевезення втраченого вантажу.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивачем у даній справі не доведені усі складові правопорушення, а саме: протиправна поведінка ТОВ Респект-Ложистик , ТОВ Харківбудмонтаж-А та ФОП ОСОБА_2 зі здійснення спірного перевезення, спричинені нею збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, та вину відповідачів, що виключає можливість настання цивільно-правової відповідальності у вигляді покладення на них обов`язку з відшкодування збитків.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 18.06.2019 року по справі №922/3128/18, в якій просить суд скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ТОВ Кривоозерський олійний завод зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме:

- порушення судом строку підготовчого провадження;

- проведення судового засідання 22 травня 2019 року без повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання;

- після призначення справи до колегіального розгляду були наявні порушення норм ГПК України колегією суддів;

- судом не було допитано ОСОБА_1 , не зважаючи на його присутність в Господарському суді Харківської області;

- порушено порядок виходу до нарадчої кімнати, а також виготовлення тексту судового рішення за короткий проміжок часу;

- неправомірно відмовлено в задоволенні клопотання про визнання підстав відмови відповідача 3 ФОП ОСОБА_2 від відповіді на питання позивача у справі від 28.04.2019р. відсутніми та клопотання про зобов`язання відповідача 3 надати відповідь на питання представника позивача, а також неправомірно відмовлено в клопотанні про допит відповідача-3 як свідка в даній справі;

- суд першої інстанції двічі неправомірно відмовив у клопотанні про витребування від першого відповідача у справі ТОВ "Респект Ложистик" та від третього відповідача у справі фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 договору або договорів, за якими ФОП ОСОБА_2 отримувала грошові кошти від ТОВ Респект Ложистик протягом усього 2018 року, а також усі акти виконаних робіт між ТОВ "Респект Ложистик" та ФОП ОСОБА_2 за 2018 рік за укладеним договором або договорами, за якими ФОП ОСОБА_2 отримувала грошові кошти від ТОВ "Респект Ложистик" протягом усього 2018 року;

- судом не було застосовано до двох відповідачів заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, за неявку у судове засідання, яка була визнана обов`язковою відповідно ухвали суду від 03.06.2019р.

Також скаржник зазначає, що порушення судом матеріального права полягає у тому, що суд неправомірно зазначив про відсутність в матеріалах справи оформлених належним чином заявок на перевезення вантажу, оскільки позивачем доведено, що заявку було подано ОСОБА_1 . засобами телефонного зв`язку, що в свою чергу судом враховано не було. Крім того, судом першої інстанції помилково зазначено про наявність форми заявки на перевезення вантажу до договору від 06.07.2018р. №ТП-38, яку нібито передбачено додатком №2 до вказаного договору.

Крім того, апелянтом в апеляційній скарзі заявлено клопотання, в якому ТОВ "Кривоозерський олійний завод" просить суд винести ухвалу про витребування від першого відповідача у справі ТОВ "Респект Ложистик" та від третього відповідача у справі фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 договору або договорів, за якими ФОП ОСОБА_2 отримувала грошові кошти від ТОВ Респект Ложистик протягом усього 2018 року, а також усі акти виконаних робіт між ТОВ "Респект Ложистик" та ФОП ОСОБА_2 за 2018 рік за укладеним договором або договорами, за якими ФОП ОСОБА_2 отримувала грошові кошти від ТОВ "Респект Ложистик" протягом усього 2018 року.

Апелянт заявив клопотання, в якому він просить суд дослідити докази, які знаходяться на електронній пошті ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та на ІНФОРМАЦІЯ_1 на ноутбуці ОСОБА_1 фірми Asus Х550С та докази, які знаходяться на мобільному телефоні марки Xiaomi в мобільному додатку "Viber" по номеру мобільного телефону НОМЕР_3 , а також клопотання, в якому просив суд постановити ухвалу про повторний допит свідка ОСОБА_1 , та просив суд визнати підстави для відмови співвідповідача ФОП ОСОБА_2 від 06.05.2019 року для відповіді на питання представника позивача у справі від 28.04.2019 року відсутніми.

Скаржник просив суд постановити ухвалу, якою зобов`язати ФОП ОСОБА_2 надати відповідь на питання представника позивача, наведені у додатку до першої заяви по суті справи №922/3237/18, викликати для допиту в якості свідка ОСОБА_2 , а також долучити докази, які додаються до апеляційної скарги (т. 3 а.с. 5-18).

Згідно до протоколу автоматизовано розподілу судової справи між суддями, сформовано наступний склад колегії: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Зубченко І.В., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 року було поновлено апелянту пропущений строк на звернення з апеляційною скаргою, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" на рішення господарського суду Харківської області від 18.06.2019р. у справі №922/3128/18, зупинено дію оскаржуваного рішення та встановлено строк відповідачам до 12.08.2019 року включно, для подання відзивів на апеляційну скаргу та для подання письмових пояснень та/або заперечень щодо заявлених апелянтом клопотань з доказами їх надсилання іншим сторонам по справі (т.3 а.с. 2-4).

До Східного апеляційного господарського суду від відповідача-1, ТОВ Респект Ложистик надійшов відзив на апеляційну скаргу разом із запереченнями проти заявлених апелянтом клопотань, в яких відповідач-1 зазначає про те, що судом першої інстанції було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права та не були порушені норми процесуального права, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін (т.3 а.с. 48).

Щодо заявлених апелянтом клопотань, відповідач-1 зазначає про те, що клопотання про витребування доказів не відповідає вимогам ГПК України, до того ж докази, що витребуються не стосуються предмета спору. Щодо клопотання про дослідження доказів, на думку відповідача-1, роздруківки зазначених в клопотанні доказів містяться в матеріалах справи, а відтак ТОВ Респект Ложистик заперечує проти заявленого клопотання.

Стосовно клопотання про повторний допит свідка ОСОБА_2 , відповідач-1 зазначає про те, що наявність між сторонами договірних відносин повинна бути доказана лише певними засобами доказування та в даному випадку пояснення свідка не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 87 ГПК України. Щодо клопотання апелянта про зобов`язання відповідача-3 ФОП ОСОБА_2 надати відповідь на питання представника позивача у справі від 28.04.2019р., то з матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_2 10.05.2019р. до суду надана відмова від надання відповідей на питання позивача, в якій вона, зокрема, зазначила про відмову від надання відповідей на підставі ст. 68 ГПК України, тому відповідач 1 заперечує проти заявленого клопотання.

Від відповідача 2 ТОВ Харківбудмонтаж-А м. Харків та ФОП ОСОБА_2, с.Рожеве, Львівська область відзивів на апеляційну скаргу та письмових доводів щодо заявлених клопотань до суду апеляційної інстанції не надходило.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 року було призначено справу до розгляду на 04.09.2019р. об 10:10 год.

Згідно до протоколу повторного автоматизовано розподілу судової справи між суддями від 03.09.2019р., у зв`язку з перебуванням судді Чернота Л.Ф. у відпустці, сформовано наступний склад колегії: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Білецька А.М., Зубченко І.В.

02.09.2019р. через канцелярію суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи з посиланням на поважність причин неприбуття у судове засідання 04.09.2019р., визнання поважними причин неявки у судове засідання та з метою надання додаткових доказів у справі з кримінального провадження № 12018150250000374.

Колегія суддів відхилила зазначене клопотання, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою.

04.09.2019р. позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач-1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався.

Відповідач-2 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався.

Відповідач-3 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався. Звернувся до суду із клопотанням про

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 ГПК України).

Відповідно до вимог ст. 223 ГПК України судом під час розгляду даної справи було складено протокол судового засідання.

Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось відповідно до вимог ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Кривоозерський олійний завод є юридичною особою (ідентифікаційний код 38123796) відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач-1, Товариство з обмеженою відповідальністю Респект-Ложистик є юридичною особою (ідентифікаційний код 38551485) відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач-2, Товариство з обмеженою відповідальністю Харківбудмонтаж-А є юридичною особою (ідентифікаційний код 30358579) відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач-3, ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем відповідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 202-204).

Як зазначає позивач, 07.09.2018р. між ТОВ Кривоозерський олійний завод (постачальник) та ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" (покупець) був укладений договір поставки №SFS753 (т.1 а.с. 26-28).

Відповідно п.1.1 постачальник (ТОВ Кривоозерський олійний завод ) зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець (ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар") прийняти і оплатити соняшник врожаю 2018 року українського походження, на умовах викладених у цьому договорі.

Додатковими угодами № 1 та № 2 від 07.09.2018р. строк поставки соняшнику змінено і визначено кінцевим строком спочатку 24 вересня 2018 року, в подальшому угодою №2 - до 25 вересня 2018 року (т. 1 а.с. 29-30).

На виконання умов вказаного договору від 07.09.2018, позивач ТОВ Кривоозерський олійний завод мав зобов`язання поставити насіння соняшнику у кількості 27 тон 820 кг до м. Южне, Одеської області.

В матеріалах справи наявні скрін-шоти листувань на перевезення вантажу через мобільний додаток Viber , до м. Южне, Одеської області на ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар", в результаті чого, відповідачем-1 ТОВ "Респект-Ложистик" позивачу ТОВ Кривоозерський олійний завод було надано автотранспортний засіб, який 24 вересня 2018 року прийняв до навантаження насіння соняшнику у смт. Криве Озеро, Миколаївської області і який в подальшому, не здійснив перевезення вантажу до м. Южне, Одеської області, зникнувши по дорозі, після завантаження насінням соняшнику (т. 1 а.с. 32-37).

06.07.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Респект-Ложистик" (перевізник, перший відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" (замовник, позивач) був укладений договір №ТП-38 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до умов якого перевізник зобов`язується приймати до перевезення транспортними засобами вантаж, що належить замовнику на підставі заявки замовника і доставляти ці вантажі в пункти призначення, вказані в заявці замовника (п. 1.1 договору) (т.1 а.с.17-25).

Перевізник виконує для замовника перевезення вантажів по території України (п.1.2 договору).

У п.2.1 договору сторони обумовили, що оплата за надані перевізником на підставі цього договору послуги з перевезення вантажу здійснюються з розрахунку тарифів, погоджених сторонами в протоколі узгодження цін і тарифів (додаток №1 до договору, який є його невід`ємною частиною).

Відповідно до п. 2.2 договору, вартість договору являє собою суму, зазначену в актах прийому-передачі наданих послуг, які складені та підписані сторонами на підставі фактично проведених перевезень вантажів перевізником і є невід`ємними частинами договору.

У розділі 3 договору сторони встановили, що кількість фактично відвантаженого вантажу перевізнику підтверджується даними товарно-транспортних накладних. На кожну відвантажену партію вантажу представляється посвідчення про якість виробника та/або інші товаросупровідні документи. Для участі в прийманні сторони можуть залучати експерта Торгово-промислової палати, вартість послуг якого оплачується тією стороною, яка запросила цього експерта з подальшим відшкодуванням винною стороною.

Відповідно до п. 4.1. договору послуги з перевезення вантажів здійснюються перевізником на підставі заявок, поданих замовником за маршрутами, визначеними в протоколі узгодження цін і тарифів. Заявка передається перевізнику за допомогою факсимільного зв`язку, електронною поштою з адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3.

Форма заявки, що підлягає обов`язковому заповненню сторонами, наведена у додатку №2 до цього договору (п. 4.2 договору).

Підставою для отримання водієм вантажу є пред`явлення ним паспорту або посвідчення водія, або будь-який інший документ, що посвідчує особу в розумінні положень відповідного законодавства України.

Перевезення вантажу здійснюється відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 14.10.1997 №363 (п. 4.4 договору).

Відповідно до п.5.1.3 договору, перевізник зобов`язаний нести відповідальність за збереженість на шляху прямування всіх вантажів, що перевозяться за даним договором.

Згідно п.5.2.1 договору, замовник зобов`язаний надавати перевізнику заявки на виконання перевезення вантажу встановленим умовами договору порядком. Замовник зобов`язаний надавати перевізникові заявки не пізніше чим за один робочий день до дати завантаження, якщо сторони не домовилися про інше та своєчасно передати вантаж перевізнику, повідомляти в розумні строки про особливості вантажу, будь-які зміни дати, пункту призначення.

У п.5.2.2 договору сторони обумовили, що замовник зобов`язаний забезпечити своєчасне та повне оформлення у встановленому порядку і необхідних документів та своєчасно оплачувати послуги з перевезення вантажу. Замовник зобов`язаний забезпечити завантаження кожного автомобіля, наданого перевізником, пред`явити до перевезення вантаж, зазначений у заявці. Замовник зобов`язаний забезпечити завантаження/розвантаження автотранспортних засобів перевізника в місцях відправлення/призначення в найкоротші терміни (включаючи оформлення всіх товарно-транспортних документів), але не більше 24 годин на завантаження і 24 годин на розвантаження, з моменту прибуття транспортних засобів. У випадку відмови від заяви (анулювання замовлення), замовник зобов`язаний в електронній формі сповістити про це перевізника (п.5.2.3 договору).

Згідно п. 5.3 договору моментом переходу ризиків щодо збереження вантажу є належним чином оформлена товарно-транспортна накладна.

Замовник має право на вчасну доставку вантажу та отримання всіх документів від перевізника, що засвідчують факт перевезення та отримання вантажу (п.5.7 договору).

Відповідно п. 6.1. замовник здійснює оплату за надані перевізником послуги за фактичним обсягом наданих послуг, зазначених в Акті прийому-передачі наданих послуг та рахунку-фактурі після отримання усього переліку документів, визначених пунктом 6.3. Акт прийому-передачі наданих послуг є документом, що підтверджує належне виконання робіт.

У п.8.1 договору сторони обумовили, що перевізник і замовник у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань, що випливають з цього договору, несуть відповідальність, визначену цим договором та (або) передбачену чинним законодавством України.

Перевізник несе відповідальність за втрату, недостачу або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу. Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення (п. 8.4 договору).

Згідно п. 10.1 договору, даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення відбитками печаток сторін (за наявності таких).

Відповідно до п. 10.2 договору, строк цього договору починається в момент, визначений у п. 10.1 договору та закінчується 31.12.2018р., а в частині виконання зобов`язань - до їх повного виконання. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 10.3 договору).

Позивач в обґрунтування заявлених вимог просив суд першої інстанції клопотанням від 25.03.2019р. №94 долучити докази до матеріалів справи, зокрема: рахунки фактури від 07.08.2018р. №1289113 на суму 21780 грн. та від 07.08.2018р. №1289114 на суму 20 276,71 грн. та акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) №1289113 від 07.08.2018р. на суму 21 780 грн. та № 1289114 від 07.08.2018р. на суму 20 276, 71 грн. (т. 1 а.с. 231-233;238-243).

На підтвердження здійснення перевезення вантажу ТОВ Респект-Ложистик позивачем додана товарно-транспортна накладна №1040 від 24.09.2018р. (т.1 а.с. 39).

Відповідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12018150250000374 від 26.09.2018 було внесено відомості про злочин за ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України, з підстав зникнення автотранспортного засобу з насінням соняшника 24 вересня 2018 року. (т. 1 а.с. 41).

27.09.2018 позивач звернувся до першого відповідача (ТОВ "Респект-Ложистик") з вимогою про відшкодування вартості зниклого вантажу у розмірі 321330,00 грн. (т.1 а.с. 42).

Листом № 12-10 від 01.10.2018р. відповідач надав відповідь на вищезазначену вимогу позивача, в якій повідомив, що для вирішення питання відшкодування вартості зниклого вантажу у розмірі 321330,00 грн. позивачу до вимоги необхідно додати докази надання вказаного у вимозі транспортного засобу саме ТОВ "Респект-Ложистик", який разом з вантажем, після завантаження, не прибув до місця розвантаження. Після надання вказаних доказів буде вирішення питання стосовно відшкодування завданих збитків. (т. 1 а.с. 43).

На підставі вказаних обставин позивач звернувся до суду із позовом про стягнення збитків у розмірі 321 321 грн. з перевізника.

Сутність спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо стягнення збитків.

Спірні правовідносини регулюються нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 3, 5 ст.626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Предметом даної справи є стягнення збитків в розмірі 321 321,00 грн. завданих ТОВ "Респект-Ложистик" у зв`язку з тим, що останнім не було забезпечено схоронність вантажу та допущено його втрату, що призвело до завдання збитків позивачу, підставою позову є договір №ТП-38 від 06.07.2018р. про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом.

За своєю правовою природою договір №ТП-38 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 06.07.2018 року є договором перевезення, правовідносини якого регулюються главою 32 Господарського кодексу України, главою 64 Цивільного кодексу України та Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом України, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року.

Згідно ст. 307 ГК України, яка кореспондується зі ст.909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (товарної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення (ч. 2 ст. 308 ГК України).

Про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику в пункті відправлення документ, оформлений належним чином (ч. 5 ст. 308 ГК України).

Відповідно до вимог статті 924 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 314 ГК України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно з частинами першою, третьою статті 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Згідно ст. 917 ЦК України, перевізник зобов`язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором. Відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу. Відправник повинен пред`явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог. Перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.

Відповідно до ст. 918 ЦК України, завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Завантаження (вивантаження) вантажу, що здійснюється відправником (одержувачем) вантажу, має провадитися у строки, встановлені договором, якщо такі строки не встановлені транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р. (надалі - Правила), дані правила визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Відповідно до п. 10.1. Правил, перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених договорів із замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовими договорами (додаток 2).

Згідно п. 10.2. Правил, заявка подається у вигляді та в строки, передбачені договором. За погодженням сторін заявка може бути подана на один день, тиждень, декаду або місяць. Разові договори повинні бути укладені в письмовій формі (п. 10.3 Правил).

Відповідно до п. 10.5. Правил, місце фактичної здачі - приймання вантажу точно зазначається в договорі з наступним уточненням у заявці.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (п. 1 Правил).

Основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил (п. 11.1 Правил).

Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:

- наявність реальних збитків;

- вина заподіювача збитків;

- причинний зв`язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Відповідно до приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що ним доведено факт подачі заявки засобами телефонного зв`язку, за допомогою мобільного додатку, що, на думку апелянта, судом першої інстанції не було враховано при прийнятті рішення.

Пунктами 4.1. та 4.2. договору №ТП-38 від 06.07.2018р. про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом передбачено, що послуги з перевезення вантажів здійснюються перевізником на підставі заявок, поданих замовником за маршрутами, визначеними в протоколі узгодження цін і тарифів. Заявка передається перевізнику за допомогою факсимільного зв`язку, електронною поштою з адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3. Форма заявки, що підлягає обов`язковому заповненню сторонами, наведена у додатку №2 до цього договору.

Матеріали справи не містять взагалі додатків до договору, зокрема, Додатку № 2 до зазначеного договору.

Наявні роздруківки з мобільного додатку Viber з яких вбачається листування, щодо надання для ТОВ Респект Ложистик транспортного засобу ФОП ОСОБА_2, що містяться в матеріалах справи не є належними та допустимими доказами поданої заявки у розумінні ст.ст.76-77 ГПК України (т. 1 а.с. 32-37).

Заявки, передбачені умовами договору №ТП-38 від 06.07.2018р. в матеріалах справи відсутні.

Щодо посилань апелянта на Товаро-транспортну накладну №1040 від 24.09.2019 року, в якій зазначено автомобільного перевізника ТОВ Харківбудмонтаж-А (відповідач 2), суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Договором №ТП-38 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом погоджено, що товаро-транспортні документи - товаро-транспортна накладна, оформлена вантажовідправником за формою №1-ТН відповідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року.

У наявній в матеріалах справи товарно-транспортной накладной №1040 від 24.09.2018р. перевізником вантажу зазначене ТОВ "Харківбудмонтаж-А" (т. 1 а.с. 39).

Таким чином, встановивши, що ТТН №1040 від 24.09.2019р. не містить даних, які б свідчили про прийняття ТОВ Респект-Ложистик вантажу, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача-1 збитків в розмірі 321 321 грн., оскільки позивачем не доведено, що саме ТОВ Респект-Ложистик , з яким було укладено договір перевезення №ТП-38 від 06.07.2018р. про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, є перевізником вантажу насіння соняшнику 2018р. у кількості 27т.820 кг, оскільки відмітки останнього про прийняття товару до перевезення немає.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду про відсутність складу цивільного правопорушення з боку відповідача 1 ТОВ Респект-Ложистик , для стягнення збитків, заявлених позивачем у даній справі.

Зазначення у ТТН №1040 від 24.09.2018р. в якості перевізника ТОВ Харківбудмонтаж-А позивачем пояснюється як помилкове в клопотанні про залучення до участі у справі третьої особи на стороні відповідача (т.1, а.с.63-64).

Доказів того, що між ТОВ Харківбудмонтаж-А та ТОВ Кривоозерський олійний завод наявні правовідносини з перевезення вантажу 24.09.2018р., в матеріалах справи немає.

Судом встановлено та позивачем не спростовано, що відомості з центральної бази даних державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів ОСОБА_2 за період з 01.01.2018р. по 30.09.2018р., жодним чином не підтверджують співпрацю ФОП ОСОБА_2 з ТОВ "Респект-Лоджистик" саме за договором №ТП-38 від 06.07.2018р. щодо надання автотранспортного засобу для перевезення втраченого вантажу.

На думку апелянта, суд неправомірно зазначив про відсутність в матеріалах справи оформлених належним чином заявок на перевезення вантажу, оскільки позивачем доведено, що заявку було подано ОСОБА_1 . засобами телефонного зв`язку, що в свою чергу судом враховано не було.

Із заяви свідка ОСОБА_1 вбачається, що він є директором ТОВ Спєктр . Жодного відношення зазначена особа не має до договору перевезення №ТП-38 від 06.07.2018р. між позивачем та відповідачем 1.

Крім того, посилання позивача в обгрунтування заявлених вимог на рахунки фактури від 07.08.2018р. №1289113 на суму 21780 грн. та від 07.08.2018р. №1289114 на суму 20 276,71 грн. та акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) №1289113 від 07.08.2018р. на суму 21780 грн. та № 1289114 від 07.08.2018р. на суму 20276, 71 грн., жодним чином не стосується предмету позову та подій, які відбулися 24.09.2019р.

Відповідно до вимог ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд апеляційної інстанції вважає, що посилання апелянта на те, що ним було доведено його порушене право, не підтверджені відповідними документами, які б свідчили про завдання збитків з боку відповідачів для задоволення вимог щодо їх стягнення.

Щодо посилань скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ТОВ Кривоозерський олійний завод також посилається на порушення судом строку підготовчого провадження, про проведення судового засідання 22 травня 2019 року без повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, а також на те, що після призначення справи до колегіального розгляду були наявні порушення норм ГПК України колегією суддів.

Відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.11.2018 року було відкрито провадження у справі №922/3128/18, підготовче засідання призначено на 10.12.2018р. об 10:20 год (т. 1 а.с. 2).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.12.2018 року було відкладено підготовче засідання на 26.12.2018р. на 11:40 год (т.1 а.с.71-74). В подальшому ухвалою суду від 26.12.2019 року строк підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, тобто до 17.02.2019 року (т. 1 а.с. 83).

Ухвалою суду першої інстанції від 13.02.2019р. було задоволено клопотання ТОВ Кривоозерський олійний завод про колегіальний розгляд справи, справу призначено до колегіального розгляду у складі: головуючий суддя Погорелова О.В., судді Добреля Н.С. та Хотенець П.В. (т. 1 а.с. 142-147).

Відповідно до ч. 14 ст. 32 ГПК України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 183 ГПК України встановлено, що якщо розгляд справи у випадках, передбачених цим Кодексом, починається спочатку, суд призначає та проводить підготовче засідання спочатку в загальному порядку, крім випадку ухвалення рішення про колегіальний розгляд справи, коли підготовче засідання проводиться спочатку лише у разі, якщо суд дійшов висновку про необхідність його проведення.

Враховуючи вище викладене, початок підготовчого провадження і відповідно облік процесуальних строків починається з дня винесення цієї ухвали, також з урахуванням продовження строків підготовчого провадження ухвалою від 26.03.2019р. на 30 днів, отже строк обраховується з 13.02.2019р. і триває до 13.05.2019р. включно.

У зв`язку з надходженням у відпустці члена колегії судді Добрелі Н.С. та відрядженні члена колегії судді Хотенця П.В. телефонограмою було повідомлено сторін у даній справі про те, що підготовче засідання не відбудеться (т. 2 а.с. 55а-58).

Ухвалою суду від 21.05.2019р. було закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду на 22.05.2019р. року (т. 2 а.с. 96). Відтак, порушення строків проведення підготовчого провадження відбулося з поважних причин.

Проте, зазначене порушення не призвело до прийняття неправильного рішення.

Щодо неповідомлення про дату, час та розгляд судового засідання 22.05.2019 року судом встановлено наступне.

В матеріалах справи наявні телефонограми, якими було повідомлено сторін про призначення справи до судового розгляду на 22.05.2019 року на 10:00, відтак суд першої інстанції вжив усіх заходів щодо повідомлення учасників даної справи (т.2 а.с. 97-99).

Також, на думку апелянта, неправомірно відмовлено в задоволенні клопотання про визнання підстав відмови відповідача-3 ФОП ОСОБА_2 від відповіді на питання позивача у справі від 28.04.2019 відсутніми та клопотання про зобов`язання відповідача-3 надати відповідь на питання представника позивача, а також неправомірно відмовлено в клопотанні про допит відповідача-3 як свідка в даній справі.

Ухвалою суду від 21.05.2019р. відмовлено у задоволенні клопотання про визнання підстав для відмови надати відповідь відсутніми та зобов`язання ФОП ОСОБА_2 надати відповідь на питання представника позивача у справі від 28.04.2019р., наведені у додатку до першої заяви по суті справи.

Суд першої інстанції обґрунтував відмову тим, що частина запитань позивача, адресованих другому відповідачу не стосуються фактичних обставин справи, відповіді на питання №№ 3, 4, наведені другим відповідачем у відзиві на позовну заяву (т. 2 а.с. 82-86).

Судом зазначено, що показання свідка, що грунтуються на повідомленнях інших осіб, не беруться судом до уваги, з підстав викладених в ст. 87 ГПК України, в якій зазначено, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які грунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків (т. 1 а.с. 87-95).

На думку апелянта, суд першої інстанції неправомірно відмовив у клопотанні про витребування від першого відповідача у справі ТОВ "Респект Ложистик" та від третього відповідача у справі фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 договір або договори, за якими ФОП ОСОБА_2 отримувала грошові кошти від ТОВ Респект Ложистик протягом усього 2018 року, а також усі акти виконаних робіт між ТОВ "Респект Ложистик" та ФОП ОСОБА_2 за 2018 рік за укладеним договором або договорами, за якими ФОП ОСОБА_2 отримувала грошові кошти від ТОВ "Респект Ложистик" протягом усього 2018 року.

Ухвалою суду від 21.05.2019р. обґрунтовано відмовлено у заявленому клопотанні про витребування доказів, оскільки подане позивачем клопотання не відповідає вимогам ст. 81 ГПК України тому, що позивачем не було зазначено, який саме доказ просить витребувати (т. 1 а.с. 88-90).

Щодо поданих до суду апеляційної інстанції клопотань.

Клопотання позивача про витребування доказів, визнання підстав для відмови ФОП ОСОБА_2 від 06.05.2019р. від відповіді на питання представника позивача у справі від 28.04.2019о. відсутніми, зобов`язання відповідача 3 ФОП ОСОБА_2 надати відповідь на питання представника позивача у справі від 28.04.2019р., щодо виклику в якості свідка ОСОБА_2 , як були позивачем зазначені в тексті апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції були розглянуті при підготовці справи до розгляду справи в порядку ст. 267 ГПК України.

За змістом ці клопотання аналогічні тим, що заявлялися позивачем у суді першої інстанції.

Скаржником заявлено клопотання, в якому ТОВ "Кривоозерський олійний завод" просить суд винести ухвалу про витребування від першого відповідача у справі ТОВ "Респект Ложистик" та від третього відповідача у справі фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 договір або договори, за якими ФОП ОСОБА_2 отримувала грошові кошти від ТОВ Респект Ложистик протягом усього 2018 року, а також усі акти виконаних робіт між ТОВ "Респект Ложистик" та ФОП ОСОБА_2 за 2018 рік за укладеним договором або договорами, за якими ФОП ОСОБА_2 отримувала грошові кошти від ТОВ "Респект Ложистик" протягом усього 2018 року.

Подане апелянтом клопотання про витребування доказів не відповідає вимогам ст. 81 ГПК України, оскільки учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Апелянт не зазначає, який саме доказ просить витребувати, а вказує цілком договір або договори, а відтак, суд апеляційної інстанції відмовляє у зазначеному клопотанні.

Скаржник заявив клопотання, в якому він просить суд дослідити докази, які знаходяться на електронній пошті ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та на ІНФОРМАЦІЯ_1 на ноутбуці ОСОБА_1 фірми Asus Х550С та докази, які знаходяться на мобільному телефоні марки Xiaomi в мобільному додатку "Viber" по номеру мобільного телефону НОМЕР_3 , а також клопотання, в якому просив суд постановити ухвалу про повторний допит свідка ОСОБА_1 , та просив суд визнати підстави для відмови співвідповідача ФОП ОСОБА_2 від 06.05.2019 року для відповіді на питання представника позивача у справі від 28.04.2019 року відсутніми.

Щодо клопотання про дослідження доказів, які містяться на електронній пошті ОСОБА_1 та в мобільному додатку Vіber , суд апеляційної інстанції встановив, що роздруківки цих доказів знаходяться в матеріалах справи, а відтак у заявленому клопотанні слід відмовити.

Стосовно клопотання, в якому апелянт просить суд постановити ухвалу про повторний допит свідка ОСОБА_1

Ухвалою суду першої інстанції від 03.06.201р. було викликано ОСОБА_1 для допиту в якості свідка. Свідок ОСОБА_1 подав заяву господарському суду Харківської області від 03.06.2019р. (т.2, а.с.144). З протоколу судового засідання від 18.06.2019р. вбачається, що свідок ОСОБА_1 був допитаний в якості свідка (т.2 а.с. 199-203). Крім того, в матеріалах справи наявна заява свідка ОСОБА_1 , засвідчена нотаріально від 06.11.2018р. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання.

Скаржник просив суд постановити ухвалу, якою зобов`язати ФОП ОСОБА_2 надати відповідь на питання представника позивача, наведені у додатку до першої заяви по суті справи №922/3237/18 та викликати для допиту в якості свідка ОСОБА_2 , а також долучити додаткові докази, що стосуються кримінального провадження за наслідками зникнення автомобіля разом з вантажом, які додані до апеляційної скарги.

Додаткові докази приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках згідно вимог ч. 3 ст. 263 ГПК України.

Скарга на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні, яка була додана в якості додаткового доказу не може бути розглянута як доказ у даній господарській справі з огляду на положення ч. 1 ст. 73 ГПК України.

Щодо клопотання про зобов`язання відповідача-3 ФОП ОСОБА_2 надати відповідь на питання представника позивача у справі від 28.04.2019р. та викликати для допиту в якості свідка ОСОБА_2

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-2 ФОП ОСОБА_2 10.05.2019 до суду надана відмова від надання відомостей, оскільки відповідно до ст. 68 ГПК України, вона має право відмовитись від давання показань проти себе (т. 2 а.с. 51-53).

Відповідно ухвали Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 року справу було призначено на 04.09.2019р. об 10:10, яку було направлено учасникам даної справи, в тому числі і Відповідачу 3 ФОП ОСОБА_2

Відповідно ч. 1 ст. 68 ГПК України, встановлено, що свідок, який з`явився на вимогу суду, не має права відмовитися давати показання, крім показань щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів.

З огляду на вищевикладене у зазначеному клопотанні слід відмовити.

Колегія суддів зазначає, що як наголосив Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України", згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України ).

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції, а рішення господарського суду Харківської області від 18.06.2019р. у справі №922/3128/18 є таким, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права та повинно бути залишено без змін.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" на рішення господарського суду Харківської області від 18.06.2019 року у справі №922/3128/18 залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 18.06.2019 року у справі №922/3128/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 06.09.2019 року.

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя А.М. Білецька

Суддя І.В. Зубченко