Ухвала

від 24.06.2019 по справі 910/4679/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

УХВАЛА

м. Київ

24.06.2019Справа № 910/4679/19

Суддя Бондаренко Г.П., розглянувши

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДФУД" та

2) ОСОБА_2

Про стягнення заборгованості за договором

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк ПРИВАТБАНК (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДФУД" (далі відповідач-1) та ОСОБА_2 (далі відповідач-2) про стягнення заборгованості за договором.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором від 21.07.2017, у загальному розмірі 231 712, 16 грн, що складається з: заборгованості за кредитом - 124 999, 97 грн, заборгованості за відсотками - 41 611, 10 грн, заборгованості по комісії - 21678, 73 грн та заборгованості по пені - 43 422, 36 грн. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідачів та розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2019 позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК залишено без руху, встановлено позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання до суду оригіналу довіреності № 1626-К-Н-О від 28.03.2019.

18.06.2019 від позивача до суду надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 15.05.2019, в якій останній зазначив про те, що ст. 60 Господарського процесуального кодексу України не передбачає обов`язку подання виключно оригіналів документів, що підтверджують повноваження представника, що не заборонено посвідчувати копії довіреності представника самим представником, та що не є обов`язковим її нотаріальне посвідчення або посвідчення копії особою, яка видала таку довіреність. Оригінал довіреності № 1626-К-Н-О від 28.03.2019 на вимогу суду наданий позивачем не був.

Також позивач зазначив, що правовий статус відносин між АТ КБ ПРИВАТБАНК та ОСОБА_3 визначено довіреністю, копія котрої додана до позовної заяви. Довіреність є чинною до 20.03.2022. Довіреністю № 1626-К-Н-О від 28.03.2019 передбачено, що для виконання наданих повноважень представнику надається право від імені банку підписувати, подавати, пред`являти необхідні документи, посвідчувати своїм підписом копії документів, у тому числі копії цієї довіреності, та виконувати інші необхідні дії, пов`язані з цією довіреністю.

Позивач наголошує, що надав копію довіреності, засвідчену у визначеному законом порядку, поданий позов відповідав вимогам ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України, а вимога щодо обов`язкового надання оригіналу довіреності до позовних матеріалів обмежує права сторін, створює непередбачені законом обов`язки. Крім того, позивач посилається на пункт 1 статті 6 Європейської Конвенції про захист праві людини та основоположних свобод 1950 року, зазначаючи, що кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Зважаючи на те, що заявником не було виконано вимог ухвали суду від 15.05.2019, суд дійшов висновку, що подана позовна заява підлягає поверненню на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Як визначено у ч. 1, 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність.

Частиною 5 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно ч. 1, 3, 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи; свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність . Оригінал довіреності приєднуються до матеріалів справи.

Відповідно ч. 7 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України оригінали (1) документів (довіреність фізичної або юридичної особи, свідоцтво про народження дитини, рішення про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна), копії з них, засвідчені суддею (2), або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку (3), приєднуються до матеріалів справи.

Згідно з приписами Господарського процесуального кодексу України доказом, що підтверджує повноваження адвоката як представника є довіреність або ордер. Крім того, в разі виникнення в суду сумнівів щодо відповідності копії довіреності оригіналу, останній може бути витребуваний у встановленому законом порядку.

Натомість позивач, незважаючи на вимогу суду, викладену в ухвалі від 15.05.2019, щодо надання оригіналу довіреності для встановлення відповідності копії оригіналу, не надав суду оригінал довіреності (яка може бути виготовлена і не в одному екземплярі в оригіналі).

Щодо твердження представника позивача, що ст. 60 Господарського процесуального кодексу України не передбачає обов`язку подання виключно оригіналів документів, Суд зазначає, що стаття 60 Господарського процесуального кодексу України не містить положень, із яких вбачалося, що копія довіреності може бути посвідчена підписом представника, або підписом особи, яка видала довіреність.

Так, ст. 60 Господарського процесуального кодексу України передбачає три способи підтвердження повноважень представника:

1) підтвердження повноважень довіреністю, виданою від імені юридичної особи, за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (йдеться про оригінал довіреності) або підтвердження повноважень адвоката як представника довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (йдеться про оригінали ордеру або довіреності);

2) підтвердження повноважень представника копією довіреності, засвідченої підписом судді відповідності копії документа, що підтверджує повноваження представника, його оригіналу (при наданні судді оригіналу вказаного документа);

3) підтвердження повноважень представника копіями документів, що підтверджують повноваження представника, засвідчені у визначеному законом порядку.

Суд погоджується, що довіреність представника (адвоката), видана від імені юридичної особи за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документам, в даному випадку Головою Правління банку - не потребує додаткового нотаріального посвідчення, проте її копія, для надання такому документу правомочностей на підтвердження повноважень представника в господарському суді, має бути засвідчена нотаріусом, у визначеному законом порядку, або суддею. Натомість копія такої довіреності не може, відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України, бути посвідчена самим представником, оскільки ст. 60 вказаного кодексу не передбачає такого способу засвідчення копії довіреності, а інші закони України не містять положень, які б внормовували, що копія довіреності на представництво в суді може бути засвідчена самим представником, за наявності у нього відповідних повноважень.

У ст. 34, 38 Закону України Про нотаріат йдеться про те, що до повноважень нотаріусів та інших осіб, які уповноважені на вчинення нотаріальних дій, належить засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них . Проте, судом встановлено, що копія довіреності представника Позивача не була засвідчена належним чином відповідно до наведених норм закону. Крім того, в заяві на усунення недоліків не міститься посилання на законодавство, згідно якого було засвідчено копію даного документу.

Вищевикладене спростовує доводи представника позивача, що вимога Суду щодо обов`язкового надання оригіналу довіреності до позовних матеріалів обмежує права сторін, та створює непередбачені законом обов`язки.

Судом взято до уваги посилання Позивача на п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист праві людини та основоположних свобод 1950 року та довід щодо того, що кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Проте, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні від 15.05.2019 по справі MOLDAVSKA v. UKRAINE від 15.05.2019 (за заявою № 43464/18) зазначено, право на доступ до суду не є абсолютним і може бути обмежено, оскільки таке право за своєю природою вимагає державного регулювання відповідно до потреб і ресурсів громади та окремих осіб. Здійснюючи таке регулювання, Договірні Держави користуються певною свободою розсуду. Аналогічна позиція Європейського суду з прав людини наведена у рішенні Golder. United Kingdom (п. 38), Stanev v. Bulgaria (п. 320). Теж саме застосовується у справах щодо критеріїв прийнятності заяви, що за своїм характером регулюється державою. Яка користується певною свободою розсуду у цьому питанні ( Luordo v Italy , п. 85).

Виходячи з вищенаведеного, позивач не усунув недоліки позовної заяви, оскільки не надав оригінал довіреності, який був витребуваний судом, ухвалою від 15.05.2019 та/або не надав копію довіреності, засвідчену в один із визначених ст. 60 Господарського процесуального кодексу України спосіб, чим знехтував своїм обов`язком щодо виконанням вимог Суду, що породжує ще більші сумніви щодо наявності повноважень у представника позивача на підписання позовної заяви.

За змістом ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Разом з тим, суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ч. 4 ст. 174, ст. 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Позовні матеріали повернути Акціонерному товариству Комерційний банк ПРИВАТБАНК без розгляду.

2. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 24.06.2019 та може бути оскаржена у порядку, встановленому ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Г.П.Бондаренко