Постанова

від 18.06.2019 по справі 826/3417/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3417/18 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2018 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ротенбергер-Центр до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ Ротенбергер -Центр звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 06.12.2017 № 3092615147 та № 3102615147.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2018 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач на підставі направлень від 11.10.2017 № 898/26-15-14-07-01, № 899/26-15-14-07-01, № 900/26-15-14-07-01, № 3556/26-15-14-03-02, № 2417/26-15-14-06-03, виданих ГУ ДФС у м. Києві, та відповідно п.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №19.07.2017 №757/41511/17-к, наказу ГУ ДФС у м. Києві від 06.10.2017 № 10243 проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ Ротенбергер-Центр з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні господарської діяльності за період з 01.01.2015 по 19.07.2017.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складена акт № 174/26-15-14-07-01-10/32710892 від 08.11.2017, яким встановлено порушення п.44.1, 44.2, 44,6 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.138.1, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 368 505, 00 грн. (за 2015 рік на суму 731 571, 00 грн., за 2016 рік на суму 636 934, 00 грн.)

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 06.1.22017 № 3092615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1 527 737, 00 грн. та № 3102615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 042 901, 00 грн.

Не погоджуючись з встановленими порушеннями та висновками перевірки позивач оскаржив їх до ДФС України.

Листом від 19.02.2018 № 6046/6/99-99-11-01-02-75 скаргу позивача залишено без розгляду.

Позивач вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки формування податкового кредиту та валових витрат за господарськими операціями підтверджено первинною документацією, господарські операції були реальними, у зв`язку з чим є підстави для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, що свідчить про заниження позивачем податкових зобов`язань.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Ротенбергер-Центр та ТОВ Горсан , ТОВ Брон Плюс , ТОВ Оренталь , ТОВ Армаз , ТОВ Гелеонтранс , ТОВ Геркон-Проф , ТОВ ЕКО-Процесінг , ТОВ Латель , ТОВ Агрофлексгруп 2015 , ТОВ Бліц Профіт , ТОВ ПФК Контур , ТОВ Клор-Ком , ТОВ Самміт-Агро-Трейд , ТОВ Делайн ЮА , ТОВ Танос Груп , ТОВ Боф Груп , ТОВ Агрокомпанія Лан , ТОВ Альянс Еволюшн , ТОВ Сігур ЛТД , ТОВ Ларс Торг , ТОВ Андромеда Трейд , ТОВ Пром Гарант Плюс , ТОВ Акор ЛТД документально оформлювало операції щодо придбання товарів за період з 01.0.2015 по 19.07.2017.

Між ТОВ Ротенбергер-Центр та ТОВ Горсан укладено договір поставки товарів від 17.08.2015 № 1. Поставка товару здійснювалась на умовах DDP (склад покупця) відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкомерс-2000 .

Виконання умов договору підтверджується видатковими накладними №1008/43 від 10.08.2015, №1708/59 від 909, податковими накладними №709 від 10.08.2015, №909 від 17.08.2015 та платіжними дорученнями №3802 від 26.08.2015, №3807 від 02.09.2015.

Також, надано видаткові накладні РН-00384 від 17.08.2015, РН-0038 від 20.08.2015, РН-00376 від 12.08.2015, РН-00395 від 21.08.2015, РН-00401 від 26.08.2015 та довіреності №415 від 07.08.2015, №28 від 31.07.2015, №49 від 17.08.2015, №3728 від 19.08.2015, №360 від 21.08.2015.

Між ТОВ Ротенбергер-Центр та ТОВ Брон Плюс укладено договір поставки товарів від 01.12.2014. Поставка товару здійснювалась на умовах DDP (склад покупця) відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкомерс-2000 .

Виконання умов договору підтверджується видатковими накладними №1201/32 від 12.01.2015, №2301/31 від 23.01.2015, №202/31 від 02.02.2015, податковими накладними №75 від 12.01.2015, №193від 23.01.2015, №35 від 02.02.2015 та платіжними дорученнями №3560 від 28.01.2015, №3561 від 28.01.2015, №3568 від 02.02.2015, №3582 від 17.02.2015.

Також надано видаткові накладні РН-00009 від 16.01.2015, РН-00012 від 20.01.2015, РН-00014 від 20.01.2015, РН-00015 від 21.01.2015, РН-00010 від 16.01.2015, РН-00003 від 12.01.2015, РН-00001 від 12.01.2015, РН-00016 від 21.01.2015, РН-00005 від 12.01.2015, РН-00011 від 19.01.2015, РН-00024 від 26.01.2015, РН-00020 від 23.01.2015, РН-00035 від 02.02.2015, РН-00044 від 04.02.2015, РН-00032 від 30.01.2015, РН-00028 від 29.01.2015, РН-00029 від 26.01.2016, РН-00027 від 28.01.2015, РН-00034 від 30.01.2015, РН-00049 від 06.02.2015, РН-00048 від 06.02.2015, РН-00043 від 04.02.2015, РН-00053 від 10.02.2015, РН-00052 від 10.02.2015, РН-00054 від 09.02.2015 та довіреності №14 від 20.01.2015, №20 від 26.01.2015, №1 від 16.01.2015, №1 від 12.01.2015, №К-7 від 19.01.2015, ЦД00000007 від 26.01.2015, №12 від28.01.2015, №309 від 28.01.2015, №11 від 23.01.2015, №8 від 23.01.2015, №21 від 29.01.2015, №910 від 28.01.2014, №037 від 28.01.2015, №372 від 26.01.2015, №8 від 28.01.2015, №347 від 30.01.2015, №141 від 06.02.2015, №12 від 06.02.2015, №95 від 04.02.2015, №121 від 10.02.2015, №23 від 02.02.2015, №0099 від 03.02.2015, №33 від 09.02.2015.

Між ТОВ Ротенбергер-Центр та ТОВ Орентал укладено договір купівлі-продажу від 20.05.2015 №1. Поставка товару здійснювалась на умовах DDP (склад покупця) відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкомерс-2000 .

Виконання умов договору підтверджується видатковими накладними №1206/43 від 12.06.2015, №806/8 від 08.06.2015, №906/18 від 09.06.2015, №1106/30 від 11.06.2015, №2605/28 від 26.05.2015, податковими накладними №173 від 12.06.2015, №30 від 08.06.2015, №150 від 09.06.2015, №172 від 11.06.2015, №50 від 26.05.2015 та платіжними дорученнями №3713 від 09.06.2015, №3737 від 24.06.2015, №3736 від 24.06.2015, №3712 від 09.06.2015.

Між ТОВ Ротенбергер-Центр та ТОВ Арзам укладено договір від 02.02.2015.

Виконання умов договору підтверджується видатковою накладною №1202/54 від 12.02.2015, податковою накладною №149 від 12.02.2015 та платіжним дорученням №3595 від 23.02.2015.

Також, надано видаткові накладні РН-00072 від 20.02.2015, РН-00056 від 12.02.2015 та довіреності АА №067083 від 20.02.2015, №39 від 12.02.2015.

Між ТОВ Ротенбергер-Центр та ТОВ Гелеонтранс укладено договір поставки від 16.02.2015 № 1. Поставка товару здійснювалась на умовах DDP (склад покупця) відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкомерс-2000 .

Виконання умов договору підтверджується податковими накладними №140 від 25.02.2015, №127 від 13.03.2015, №273від 25.03.2015, №34 від 06.04.2015, №83 від 14.04.2015, видатковими накладними №2502/66 від 25.02.2015, №1303 від 13.03.2015, №2503/65 від 25.03.2015, №604/33 від 06.04.2015, №1404/53 від 14.04.2015 та платіжними дорученнями від 12.03.2015 №3609, від 13.03.2015 №3611, від 26.03.2015 №3622, від 07.04.2015 №3637, від 15.04.2015 №3646, від 27.04.2015 № 3660.

Також, надано видаткові накладні РН-00075 від 06.03.2015, РН-00080 від 06.03.2015, РН-00077 від 02.03.2015, РН-00076 від 02.03.2015, РН-00079 від 05.03.2015, РН-00095 від 23.03.2015, РН-00084 від 13.03.2015, РН-00094 від 23.03.2015, РН-00091 від 18.03.2015, РН-00086 від 13.03.2015, РН-00103 від 01.04.2015, РН-00107 від 01.04.2015, РН-00096 від 25.03.2015, РН-00097 від 25.03.2015, РН-00099 від 26.03.2015, РН-00101 від 26.03.2015, РН-00102 від 30.03.2015, РН-00102 від 30.03.2015, РН-00124 від 15.04.2015, РН-00123 від 14.04.2015, РН-00122 від 10.04.2015, №РН-00121 від 09.04.2015, РН-00120 від 09.04.2015, №РН-00117 від 08.04.2015, РН-00137 від 24.04.2015, РН-00136 від 24.04.2015, РН-00131 від 21.04.2015, РН-00129 від 20.04.2015, РН-00127 від 16.04.2015 та довіреність №769 від 17.03.2015, №27 від 02.03.2015, ААЕ №231598, №32 від13.03.2015, №101 від 23.03.2015, №37 від 18.03.2015, №243 від 13.03.2015, №35 від 31.03.2015, №287 від 25.03.2015, №288 від 25.03.2015, №697 від 26.03.2015, №21 від 27.03.2015, №25 від 15.04.2015, №34 від 14.04.2015, №173 від 10.04.2015, №109 від 09.04.2015, №182 від 24.04.2015, №134 від 21.04.2015, №73 від 20.04.2015, №461 від 16.04.2015.

Між ТОВ Ротенбергер-Центр та ТОВ Геркон-Проф укладено договір поставки товарів від 01.12.2014 №1. Поставка товару здійснювалась на умовах DDP (склад покупця) відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкомерс-2000 .

Виконання умов договору підтверджується видатковими накладними №2904/61 від 29.04.2015, №805/6 від 08.05.2015, №1505/31 від 15.05.2015, податковими накладними №53 від 29.04.2015, №19 від 08.05.2015, №83 від 15.05.2015 та платіжними дорученнями від 14.05.2015 №3675, від 25.05.2015 №3692.

Також, надано видаткові накладні РН-00155 від 08.05.2015, РН-00202 від 28.05.2015, РН-00147 від 06.05.2015 та довіреності №62 від 08.05.2015, №127 від 25.05.2015, №57 від 06.05.2015.

Між ТОВ Ротенбергер-Центр та ТОВ Еко-Процесінг укладено договір поставки товарів від 01.06.2015 №1. Поставка товару здійснювалась на умовах DDP (склад покупця) відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкомерс-2000 .

Виконання умов договору підтверджується видатковою накладною №1606/27 від 16.06.2015, податковою накладною №13 від 16.06.2015 та платіжним дорученням від 30.06.2015 №3743.

Також, надано видаткові накладні РН-00235 від 18.06.2015, РН-00266 від 25.06.2015 та довіреність №213 від 24.06.2015.

Між ТОВ Ротенбергер-Центр та ТОВ Латель укладено договір поставки товарів від 25.06.2015 №1. Поставка товару здійснювалась на умовах DDP (склад покупця) відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкомерс-2000 .

Виконання умов договору підтверджується видатковими накладними №1607/30 від 16.07.2015, №3006/378 від 30.06.2015, податковими накладними №395 від 16.07.2015, №224 від 30.06.2015 та платіжними дорученнями від 16.07.2015 №3755, від 06.08.2015 №3776.

Також, надано видаткові накладні РН-00279 від 06.07.2015, РН-00280 від 06.07.2015, РН-00316 від 20.07.2015, РН-00331 від 24.07.2015, РН-00313 від 17.07.2015 та довіреності №24 від 06.07.2015 №235 від 20.07.2015, №154 від 24.07.2015, №455 від 17.07.2015.

Між ТОВ Ротенбергер-Центр та ТОВ Агрофлексгруп 2015 укладено договір поставки товарів від 23.09.2015 №1. Поставка товару здійснювалась на умовах DDP (склад покупця) відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкомерс-2000 .

Виконання умов договору підтверджується видатковими накладними №117 від 25.09.2016, №269 від 26.10.2015, №314 від 17.11.2015, №332 від 10.11.2015, №5 від 11.01.2016, №20 від 20.01.2016, №46 від 01.02.2016, №48 від 08.02.2016, №63 від 10.02.2016, №89 від 16.02.2016, №100 від 01.03.2016, №117 від 11.03.2016, №146 від 21.03.2016, №207 від 04.04.2016, №228 від 15.04.2016, №260 від 20.04.2016, №323 від 29.04.2016, податковими накладними №56 від 25.06.2015, №82 від 26.10.2015, №21 від 17.11.2015, №39 від 10.11.2015, №5 від 20.01.2016, №20 від 20.01.2016, №6 від 01.02.2016, №8 від 08.02.2016, №21 від 10.02.2016, №47 від 16.02.2016, №2 від 01.03.2016, №19 від 11.03.2016, №48 від 21.03.2016, №13 від 04.04.2016, №33 від 15.04.2016, №64 від 20.04.2016, №126 від 29.04.2016 та платіжними дорученнями від 07.10.2015 №3852, від 10.11.2015 №3893, від 18.11.2015 №3907, від 23.11.2015 №3914, від 20.01.2016 №3987, від 29.01.2016 №4001, від 12.02.2016 №4020, від 19.02.2016 №4032, від 02.03.2016 №4045, від 11.03.2016 №4055, від 22.03.2015 №4082, від 30.03.2016 №4099, від 18.04.2016 №4121, від 21.04.2016 №4137, від 28.04.2016 №4140, від 12.05.2018 №4157, від 01.11.2016 №4365.

Також, надано видаткові накладні РН-00482 від 25.09.2015, РН-00582 від 29.10.2015, РН-00617 від 12.11.2015. РН-00610 від 10.11.2015, РН-00633 від 17.11.2015, РН-00014 від 15.01.2016, РН-00010 від 13.01.2016, РН-00027 від 25.01.2016, РН-00021 від 20.01.2016, РН-00055 від 08.02.2016, РН-00043 від 01.02.2016, РН-00061 від 10.02.2016, РН-00062 від 10.02.2016, РН-00075 від 18.02.2016, РН-00065 від 12.02.2016, РН-00086 від 26.02.2016, РН-00077 від 19.02.2016, РН-00144 від 24.03.2016, РН-00139 від 21.03.2016, РН-00138 від 21.03.2016, РН-00107 від 11.03.2016, РН-00192 від 12.04.2016, РН-00203 від 20.04.2016, РН-00216 від 25.04.2016, РН-00225 від 29.04.2016, РН-00224 від 29.04.2016 та довіреності №82 від 29.10.2015, №191 від 10.11.2015, №507 від 17.11.2015, №102 від 14.01.2016, №16 від 13.01.2016, №8 від 25.01.2016, №128 від 20.01.2016, №190 від 05.02.2016, №185 від 10.02.2016, №ЗД-457 від 24.03.2016, №395 від 21.03.2016, №С-ДОО55 від 11.03.2016, №323 від 12.04.2016, №1532 від 13.04.2016, №94 від 20.04.2016, №823 від 29.04.2016.

Між ТОВ Ротенбергер-Центр та ТОВ Бліц Профіт укладено договір поставки товарів від 04.08.2015 №1. Поставка товару здійснювалась на умовах DDP (склад покупця) відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкомерс-2000 .

Виконання умов договору підтверджується видатковими накладними №200 від 05.08.2015, №448 від 10.09.2015, №447 від 09.09.2015, №674 від 23.11.2015, №770 від 01.12.2015, №832 від 10.12.2015, №884 від 14.12.2015, №914 від 23.12.2015, податковими накладними №47 від 05.08.2015, №87 від 10.09.2015, №86 від 09.09.2015, №57 від 23.11.2015, №24 від 01.12.2015, №85 від 10.12.2015, №136 від 14.12.2015, №167 від 23.12.2015 та платіжними дорученнями від 17.08.2015 №3785, від 24.09.2015 №3830, від 30.11.2015 №3925, від 11.12.2015 №3942, від 21.12.2015 №3948, від 25.12.2015 №3956, від 11.01.2016 №3978.

Також, надано видаткові накладні РН-00366 від 10.08.2015, РН-00364 від 07.08.2015, №00443 від 10.09.2015, РН-00448 від 11.09.2015, РН-00644 від 24.11.2015, РН-00639 від 23.11.2015, РН-00658 від 04.12.2015, РН-00654 від 01.12.2015, РН-00673 від 14.12.2015, РН-00670 від 10.12.2015, РН-00695 від 22.12.2015, РН-00700 від 22.12.2015, РН-00713 від 28.12.2015, РН-00710 від 24.12.2015 та довіреності №125 від 10.08.2015, №183 від 07.08.2015, №1397 від 16.09.2015, №160 від 10.09.2015, №492 від 23.11.2015, №К2 10001251 від 01.12.2015, №21081 від 14.12.2015, №ЦД000000199 від 10.12.2015, №512 від 17.12.2015, №К-7 18992 від 21.12.2015, №374 від 28.12.2015, №561 від 24.12.2015.

Між ТОВ Ротенбергер-Центр та ТОВ ПФК Контур здійснено поставка товару на підставі видаткових накладних №65 від 11.05.2016, №94 від 23.05.2016, №108 від 02.06.2016, №151 від 22.06.2016, №161 від 24.06.2016, №219 від 04.07.2016, №261 від 12.07.2016, №328 від 22.07.2016, №451 від 22.08.2016, №506 від 07.09.2016, №574 від 12.09.2016, №691 від 28.09.2016, №720 від 06.10.2016, №751 від 17.10.2016, податкових накладних №11 від 11.05.2016, №40 від 23.05.2016, №9 від 02.06.2016, №52 від 22.06.2016, №62 від 24.06.2016, №22 від 04.07.2016, №64 від 12.07.2016, №131 від 22.07.2016, №107 від 22.08.2016, №16 від 07.09.2016, №83 від 12.09.2016, №181 від 28.09.2016, №35 від 06.10.2016, №66 від 17.10.2016 та платіжними дорученнями від 31.05.2016 №4181, від 07.06.2016 №4188, від 14.06.2016 №4192, від 16.06.2016 №4194, від 21.06.2016 №4203, від 14.07.2016 №4235, від 22.07.2016 №4241, від 29.07.2016 №4252, від 04.08.2016 №4254, від 17.08.2016 №4265, від 15.09.2016 №4301, від 27.09.2016 №4319, від 11.10.2016 №4337, від 18.10.2016 №4343, від 27.10.2016 №4360.

Також, надано видаткові накладні РН-00235 від 11.05.2015, РН-00234 від 11.05.2016, РН-00264 від 23.05.2016, РН-00262 від 23.05.2016, РН-00301 від 08.06.2016, РН-00293 від 03.06.2016, РН-00353 від 05.07.2016, РН-00345 від 30.06.2015, РН-00342 від 24.06.2016, РН-00353 від 05.07.2016, РН-00367 від 12.07.2016, РН-00366 від 12.07.2016, РН-00404 від 28.07.2016, РН-00488 від 31.08.2016, РН-00477 від 26.08.2016, РН-00506 від 07.09.2016, РН-00504 від 07.09.2016, РН-00546 від 16.09.2016, РН-00548 від 16.09.2016, РН-568 від 04.10.2016, РН-00556 від 28.09.2016, РН-00582 від 11.10.2016, РН-00576 від 07.10.2016, РН-00593 від 19.10.2016, РН-00585 від 17.10.2016, РН-00568 від 04.10.2016 та довіреності №867 від 11.05.2016, №52 від 23.05.2016, №2652 від 22.06.2016, №72 від 30.06.2016, №197 від 24.06.2016, №471 від 04.07.2016, №1021 від 12.07.2016, №2675 від 12.07.2016, №174 від 27.07.2016, №148 від 22.07.2016, №1283 від 31.08.2016, №838 від 06.09.2016, №1694 від 07.09.2016, №1381 від 15.09.2016, ПФ067 від 16.09.2016, №1401 від 04.10.2016, №2153 від 11.10.2016, №265 від 19.10.2016, №468 від 17.10.2016.

Між ТОВ Ротенбергер-Центр та ТОВ Колор-Ком укладено договір поставки товарів від 15.05.2017 №1. Поставка товару здійснювалась на умовах DDP (склад покупця) відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкомерс-2000 .

Виконання умов договору підтверджується видатковою накладною №25 від 25.05.2017, №66 від 29.05.2017 та платіжним дорученням від 19.06.2017 №4668.

Також, надано видаткові накладні РН-00319 від 13.06.2017, РН-00316 від 09.06.2017 та довіреності №053 від 13.05.2017, №ПФ055 від 09.06.2017.

Між ТОВ Ротенбергер-Центр та ТОВ Самміт-Агро-Трейд укладено договір поставки товарів від 01.01.2017 №1. Поставка товару здійснювалась на умовах DDP (склад покупця) відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкомерс-2000 .

Виконання умов договору підтверджується податковою накладною №668 від 23.06.2017.

Також, надано видаткові накладні РН-00359 від 04.07.2017, РН-00353 від 23.06.2017 та довіреності №ІБК 0865 від 30.06.2017, №97 від 23.06.2017.

Між ТОВ Ротенбергер-Центр та ТОВ Делай ЮА здійснена поставка товару на підставі видаткових накладних №252 від 11.08.2016, №225 від 02.08.2016, податковими накладними №49 від 11.08.2016, №22 від 02.08.2016 та платіжними дорученнями від 17.08.2016 від 4266, від 23.08.2016 №4279.

Також, надано видаткові накладні РН-00427 від 08.08.2016, РН-00436 від 10.08.2016, РН-00430 від 09.08.2016, РН-00450 від 16.08.2016, РН-00446 від 15.08.2016 та довіреності №94 від 08.08.2016, №305 від 08.08.2016, №ЦД000000180 від 09.08.2016.

Між ТОВ Ротенбергер-Центр та ТОВ Танос Груп укладено договір поставки товарів від 12.12.2016 №1.

Виконання умов договору підтверджується видатковими накладними №86 від 27.12.2016, №61 від 13.12.2016, податковими накладними №666 від 27.12.2016, №372 від 13.12.2016 та платіжними дорученнями від 10.01.2017 №4464, від 13.01.2017 №4467.

Також, надано видаткові накладні РН-00721 від 13.12.2016, РН-00741 від 22.12.2016. РН-00732 від 19.12.2016, РЕ-00750 від 27.12.2016, РН-00749 від 27.12.2016 та довіреності №182 від 22.12.2016, №178 від 19.12.2016, №2792 від 27.12.2016.

Між ТОВ Ротенбергер-Центр та ТОВ Боф Груп укладено договір поставки товарів від 25.10.2017 №1.

Виконання умов договору підтверджується видатковими накладними №69 від 07.11.2016, №319 від 28.10.2016, податковими накладними №118 від 07.11.2016, №427 від 28.10.2016 та платіжними дорученнями від 21.11.2016 №4398, від 24.11.2016 №4403.

Також надано видаткові накладні РН-00620 від 28.10.2016, РН-00647 від 14.11.2016, РН-00629 від 07.11.2016.

Між ТОВ Ротенбергер-Центр та ТОВ Агрокомпанія Лан укладено договір поставки товарів від 15.11.2016 №1.

Виконання умов договору підтверджується видатковими накладними №74 від 30.11.2016, №62 від 17.11.2016, податковими накладними №465 від 30.11.2016, №195 від 17.11.2016 та платіжними дорученнями від 28.11.2016 №4409, від 08.12.2016 №4421.

Також, надано видаткові накладні РН-00664 від 18.11.2016, РН-00668 від 21.11.2016, РН-00707 від 06.12.2016, РН-00705 від 06.12.2016 та довіреність №2471 від 17.11.2016, №168 від 06.12.2016, №781 від 06.12.2016.

Між ТОВ Ротенбергер-Центр та ТОВ Альянс Еволюшн укладено договір поставки товарів від 28.02.2017 №098.

Виконання умов договору підтверджується видатковими накладними №140 від 22.06.2017, №208 від 28.04.2017, №173 від 27.02.2017, податковими накладними №140 від 22.06.2017, №208 від 28.04.2017, №173 від 27.02.2017 та платіжними дорученнями від 27.02.2017 №4530, від 28.04.2017 №4614, від 22.06.2017 №4677.

Між ТОВ Ротенбергер-Центр та ТОВ Сігур ЛТД укладено договір поставки товарів від 01.02.2017 №1.

Виконання умов договору підтверджується видатковими накладними №14 від 14.02.2017, №3 від 03.02.2017, податковими накладними №67 від 14.02.2017, №5 від 03.02.2017 та платіжними дорученнями від 16.02.2017 №4517, від 27.02.2017 №4528.

Також, надано видаткові накладні РН-00064 від 03.02.2017, РН-00081 від 13.02.2017, РН-00088 від 15.02.2017, РН-00106 від 23.02.2017 та довіреності №201 від 02.02.2017, №14 від 14.02.2017, №3682 від 23.02.2017.

Між ТОВ Ротенбергер-Центр та ТОВ Ларс Торг укладено договір поставки товарів від 03.021.2017 №1.

Виконання умов договору підтверджується видатковою накладною №24 від 24.02.2017, податковою накладною №119 від 24.02.2017 та платіжним дорученням від 13.03.2017 №4543.

Також, надано видаткові накладні РН-00111 від 24.02.2017, РН-00112 від 27.02.2017 та довіреності №87 від 24.02.2017, №К-7 31023 від 25.02.2017.

Між ТОВ Ротенбергер-Центр та ТОВ Андромеда Трейд укладено договір поставки товарів від 03.01.2017 №1.

Виконання умов договору підтверджується видатковою накладною №23 від 23.01.2017, податковою накладною №60 від 23.01.2017 та платіжним дорученням від 16.02.2017 №4516.

Також, надано видаткові накладні РН-00041 від 25.01.2017, РН-00036 від 23.01.2017 та довіреність №361 від 25.01.2017.

Між ТОВ Ротенбергер-Центр та ТОВ Пром Гарант Плюс укладено договір поставки товарів від 10.01.2017 №010.

Виконання умов договору підтверджується видатковими накладними №0084/0000007 від 11.01.2017, №0084/0000045 від 29.09.2016, податковими накладними №8 від 10.01.2017, №34 від 27.09.2016 та платіжними дорученнями від 27.09.2016 №4318, від 10.01.2017 №4463.

Між ТОВ Ротенбергер-Центр та ТОВ Акер ЛТД укладено договір поставки товарів від 27.12.2017 №1.

Виконання умов договору підтверджується видатковою накладною №112 від 29.12.2016, податковою накладною №308 від 29.12.2016 та платіжним дорученням від 17.01.2017 №4470.

Також надано видаткові накладні РН-00756 від 29.12.2016, РН-00006 від 05.01.2017 та довіреність № 2 від 05.01.2017.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, весь придбаний товар позивачем був проведений в програмі 1С, про що свідчать витяги по рахунку 631, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником), а господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об`єкт оподаткування податком на прибуток визначений у статті 134 ПК України як прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в статті 138 зазначеного Кодексу. Зокрема, згідно з пунктом 138.1 статті 138 цього Кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Нормою підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України передбачено, що витрати операційної діяльності включають в себе собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Зокрема, згідно з підпунктами 138.8, 138.4 статті 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат (вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат); прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

При цьому, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно абзацу першого пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Із наведеного нормативного регулювання випливає, що витрати позивача, понесені у зв`язку із придбанням товарів чи послуг, належать до категорії витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, робіт, послуг і зменшують оподатковуваний дохід платника, якщо вони понесені у процесі реальної господарської діяльності, яка документально підтверджується (дані висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду України, що наведена в його постанові від 14.03.2017 № 21-1513а16 (справа № 826/20366/13-а).

Відповідно до норм підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, підпункту а пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у пункті 201.1 статті 201 ПК України.

Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це: відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

За приписами норм пункту 44.1 і пункту 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Законом України Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні .

Закон України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні визначено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні .

Колегія суддів зазначає, що позивачем надано суду документи первинного обліку, що містять всі необхідні реквізити, належним чином підписані та скріплені печатками сторін і не суперечать законодавчим та нормативним актам, а отже доведено факт реального виконання умов договорів, що надає йому право на формування податкового кредиту та валових витрат по господарських операціях з зазначеними вище контрагентами.

Колегія суддів критично оцінює посилання апелянта на матеріали кримінальних проваджень, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 212, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ця ж норма дублюється у ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України, згідно якої особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Згідно ст. 84 Кримінального процесуального кодексу доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Результати проведення органами досудового слідства слідчих дій в рамках кримінальної справи не можуть вважатися належним та допустимим доказом в розумінні ст. 72 КАС України, а є лише відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом - закріпленням у обвинувальному вироку суду, що набрав законної сили. Відтак, отримана у ході досудового слідства по кримінальних справах інформація, на яку посилається апелянт в обґрунтування доводів про недобросовісність операцій позивача з контрагентами, не може слугувати належним підтвердженням нереальності таких операцій. Також, наявність у Єдиному державному реєстрі судових рішень записів про проведення правоохоронними органами слідчих дій в рамках досудового слідства у кримінальних провадженнях не свідчить і не може свідчити про вину особи у вчиненні кримінального правопорушення і не може слугувати підставою для висновків про вчинення особою порушень вимог чинного податкового законодавства.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про протиправність прийняття Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 06.12.2017 № 3092615147, № 3102615147 та наявність підстав для їх скасування, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 24.06.2019.