Ухвала

від 24.06.2019 по справі 913/224/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

24 червня 2019 року Справа № 913/224/19

Провадження №13/913/224/19

Суддя Господарського суду Луганської області Яресько Б.В., розглянувши матеріали позовної заяви керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача-1 Рубіжанської міської ради Луганської області, м. Рубіжне Луганськоїї області;

відповідача-2 Управління освіти Рубіжанської міської ради Луганської області, м. Рубіжне Луганської області;

відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ ПРАЙД» , м. Рубіжне Луганської області,

про визнання незаконним рішення, визнання недійсним договору, зобов`язання повернути земельну ділянку

в с т а н о в и в:

Суть спору: керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Рубіжанської міської ради Луганської області, Управління освіти Рубіжанської міської ради Луганської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ ПРАЙД» про визнання незаконним рішення Рубіжанської міської ради Луганської області від 17.07.2018 р. №57/7 «Про надання згоди управлінню освіти Рубіжанської міської ради на укладення договору про встановлення особистого строкового земельного сервітуту з ТОВ «ПКФ ПРАЙД» ; визнання недійсним договору особистого строкового сервітуту, укладеного 01.10.2018 р. між Управлінням освіти Рубіжанської міської ради Луганської області і ТОВ «ПКФ ПРАЙД» , зареєстрований за №1657267544125 від 01.10.2018 р.; зобов`язання ТОВ «ПКФ ПРАЙД» повернути Управлінню освіти Рубіжанської міської ради Луганської області земельну ділянку загальною площею 0,0200 га, вартістю 58484 грн 51 коп., розташовану за адресою: вул. Миру, 20, м.Рубіжне, Луганська область.

В обгрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що відсутні підстави для встановлення сервітуту у відповідності до ч. 1 ст. 401 Цивільного кодексу України (коли потреби особи не можуть бути задоволені іншим способом) та що потреби ТОВ «ПКФ ПРАЙД» щодо розміщення тимчасових споруд могли бути задоволені шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Предмет та умови спірного договору про встановлення особистого строкового сервітуту від 01.10.2018 р. відповідають законодавчому визначенню поняття оренди землі, а не визначенню поняття земельного сервітуту. Оформивши договір про встановлення особистого строкового сервітуту (земельньний сервітут) від 01.10.2018 р., сторони насправді вчинили правочин оренди земельної ділянки. Прокурор вважає, що дії Рубіжанської міської ради Луганської області повинні розцінюватися як зловживання правом, що суттєво обмежує права інших учасників господарсько-правових відносин на отримання вказаної земельної ділянки в оренду чи власність, на оплатних умовах та на підставі конкурсу. Передача спірної земельної ділянки 3-му відповідачу на підставі договору про встановлення особистого строкового сервітуту (земельньний сервітут) від 01.10.2018 р. поза конкурсною процедурою є підставою для визнання цього договору недійсними з підстав, передбачених ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, а отримана у користування земельна ділянка підлягає звільненню та поверненню Рубіжанській міській раді Луганської області на підставі ст. 216 Цивільного кодексу України.

Прокурор вказує, що Головне управлінням Держгеокадастру у Луганській області перевіривши рішення Рубіжанської міської ради Луганської області «Про надання згоди управлінню освіти Рубіжанської міської ради на укладення договору про встановлення особистого строкового земельного сервітуту з ТОВ «ПКФ ПРАЙД» від 17.07.2018 р. № 57/7 та встановивши порушення вимог чинного законодавства 09.10.2018 р. направило клопотання №254-ДК/0011/КВ/06/01/-18 про дотримання вимог земельного законодавства на адресу Рубіжанської міської ради Луганської області.

Відповідно до відповіді Рубіжанської міської ради Луганської області №013-010/4137 від 14.11.2018 р. клопотання про дотримання вимог земельного законодавства щодо приведення у відповідність до діючого законодавства спірного рішення є не обґрунтованим.

Рубіжанська міська рада Луганської області, як орган місцевого самоврядування територіальної громади, виступає суб`єктом права власності на спірну земельну ділянку та зобов`язана здійснювати захист комунальних майнових прав відповідно до ст.ст. 80, 83 Земельного кодексу України.

Однак, як зазначає прокурор, вказаний захист та контроль Рубіжанською міською радою Луганської області не здійснено. Крім того, рада самостійно прийняла спірне рішення та була ініціатором укладення спірних договорів, тому визначена відповідачем за цим позовом.

Відповідно до частин 1-2 статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно з частинами 1-3 статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Статтею 84 ЗК України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами 1-2 статті 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

За змістом положень статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Крім того, згідно з абзацом 4 статті 15-2 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до Положення Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Наведене свідчить, що органи Держгеокадастру можуть виконувати, зокрема, дві абсолютно різних функції, а саме:

1) функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності;

2) функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Як вказує прокурор, спірна земельна ділянка є комунальною власністю, тобто не є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та не належить до агропромислового комплексу, тому Держгеокадастр у цьому разі не наділений повноваженнями розпорядника з усіма повноваженнями власника на захист права власності, а надані законом функції державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства не наділяють Держгекадастр правом контролю за реалізацією органом місцевого самоврядування повноважень щодо розпорядження землями територіальної громади, що виключає можливість звернення до суду з позовними вимогами, заявленими у цій справі.

Таким чином, Держгеокадастр не може здійснювати процесуальні права позивача, у зв`язку з відсутністю повноважень розпорядника з усіма повноваженнями власника на захист права власності.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Крім того, ч.5 ст.53 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

На підставі вищевикладеного та у зв`язку з тим, що орган, який уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах за вищевказаними прокурором обставинами є відповідачем, стороною оспорюваних правовідносин та особою, яка прийняла оспорюване прокурором рішення, а у Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру відсутні повноваження на розпорядження землями комунальної власності, у прокурора виникає право на звернення до суду із даною позовною заявою для захисту державних інтересів та він набуває статусу позивача.

За приписами частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована. Не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді господарського спору.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор вирішив звернутись до суду, стверджуючи, що порушення вимог чинного законодавства, допущені Рубіжанською міською радою Луганської області під час надання у користування земельної ділянки комунальної власності, порушують принцип діяльності органів місцевого самоврядування- "законності", порушують інтереси власника землі - територіальної громади щодо розпорядження земельними ділянками та порушують економічні інтереси територіальної громади, що виражаються в недоотримання коштів місцевим бюджетом, що в свою чергу призводить до порушень інтересів держави.

Прокурор обгрунтовує в позовній заяві, що предмет та умови спірного договору про встановлення особистого строкового сервітуту від 01.10.2018 р. відповідають законодавчому визначенню поняття оренди землі, а не визначенню поняття земельного сервітуту. Оформивши договір про встановлення особистого строкового сервітуту (земельньний сервітут) від 01.10.2018 р., сторони насправді вчинили правочин оренди земельної ділянки. Прокурор вважає, що дії Рубіжанської міської ради Луганської області щодо передачі спірної земельної ділянки 3-му відповідачу на підставі договору про встановлення особистого строкового сервітуту (земельньний сервітут) від 01.10.2018 р. поза конкурсною процедурою повинні розцінюватися як зловживання правом, що суттєво обмежує права інших учасників господарсько-правових відносин на отримання вказаної земельної ділянки в оренду чи власність, на оплатних умовах та на підставі конкурсу.

Також прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь прокуратури Луганської області суму сплаченого судового збору, а саме: 5763 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 26.04.2019 р. суд підтвердив підстави представництва керівником Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області інтересів держави із заявленими позовними вимогами, прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розгляд справи призначено на 20.05.2019 р.

17 травня 2019 року на адресу Господарського суду Луганської області за супровідним листом від Рубіжанської міської ради Луганської області від 16.05.2019 р. №001-009/1990 надійшов відзив на позовну заяву від 16.05.2019 р. №001-111/1989, за яким не погоджуються з позовними вимогами та просить у задоволенні позовних вимог Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що:

Відповідно ч. 3 ст. 98 Земельного кодексу України встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

Сервітут (зокрема земельний) передбачає користування земельною ділянкою в межах прав, що надаються власником, тому за своєю юридичною природою такі права є обмеженими речовими правами (ч.1 ст. 403 ЦКУ).

Оренда землі передбачає для орендаря усі права щодо володіння та користування об`єктом оренди, а права орендаря не можуть бути обмежені власником (ст.ст. 24, 25 Закону України Про оренду землі )

У випадку оренди земельна ділянка вибуває (тимчасово) із володіння власника (ч.1 ст. 93 ЗКУ), а при встановленні земельного сервітуту земельна ділянка не вибуває із володіння власника (ч.5 ст. 403 ЦКУ, ч.3 ст.98 ЗКУ).

Таким чином, враховуючи викладене, надання земельних ділянок постійним користувачем у оренду (чи задоволення потреби іншим способом) є неможливим.

01.10.2018 р. був укладений договір про встановлення особистого строкового сервітуту між управлінням освіти Рубіжанської міської ради та ТОВ ПКФ ПРАЙД на частину земельної ділянки, що належить управлінню освіти Рубіжанської міської ради на праві постійного користування, площею 0,0030 га (кадастровий номер 4412500000:03:008:0117), розташовану за адресою: м. Рубіжне, вул. Миру, 20, для розміщення та експлуатації тимчасових споруд - модульна котельня на твердому паливі та склад палива терміном на 5 років з можливим подальшим продовженням.

20.05.2019 р. в судове засідання прибув представник прокуратури та представник відповідача Рубіжанської міської ради Луганської області.

27.05.2019 р. на адресу Господарського суду Луганської області надійшла відповідь на відзив Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області від 24.05.2019 р. №4240вих19, за яким повідомило що, відповідач-1 не дивлячись на наявність норм, що передбачають можливість надання земельної ділянки ТОВ ПКФ ПРАЙД в інший спосіб, Рубіжанська міська рада для задоволення потреб визначених у рішенні та договорах сервітуту не скориставшись правом вилучення земельної ділянки із постійного користування, та порушивши земельне законодавство встановила на земельній ділянці строковий сервітут.

Листом №10-12-045-9996/2-18 від 13.12.2018 р. управлінням Держгеокадастру у Луганській облаті встановлено, що рішення Рубіжанської міської ради Луганської області від 17.07.2018 р. № 57/7 Про надання згоди управлінню освіти Рубіжанської міської ради на укладення договору про встановлення особистого строкового земельного сервітуту з ТОВ ПКФ ПРАЙД прийняте із порушенням земельного законодавства, оскільки умови договору, які визначають: право користування земельною ділянкою, відповідають законодавчому визначенню поняття - оренда землі. Одночасно листом №10-12-045-9996/2-18 від 13.12.2018 р. управління повідомило про неодноразове звернення до місцевої ради з приводу встановлених порушень, та незаконності рішень, шляхом надіслання клопотань, які визнані Рубіжанською міською радою не обґрунтованими та залишилися не виконаними.

06.06.2019 р. в судове засідання прибув прокурор відділу прокуратури Харківської області.

Ухвалою суду від 06.06.2019 суд закрив підготовче провадження у справі №913/224/19 та призначив справу до судового розгляду по суті.

11.06.2019 р. на адресу суду надійшла заява Рубіжанської міської ради Луганської області від 03.06.2019 р. №318 за якою просять суд провести судове засідання без участі представника.

19.06.2019 р. на адресу суду надійшла заява Рубіжанської міської ради Луганської області від 13.06.2019 р. №001-022/2356 за якою просить суд відкласти судове засідання на іншу дату.

24.06.2019 р. в судове засідання прибув прокурор відділу прокуратури Харківської області.

Керуючись статями 53, 120, 176, 183, 185, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

п о с т а н о в и в:

1. Відкласти судове засідання для розгляду справи по суті на 08 липня 2019 року о 15 год. 20 хв .

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою м. Харків, проспект Науки, 5 (кабінет № 205) .

2 . Повідомити сторін про призначення справи до судового розгляду по суті

3. Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

4. При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України документи, що підтверджують повноваження представників.

Інформація про час і місце судового засідання додатково розміщена на сторінці суду офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (https://court.gov.ua/FAIR).

Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст.135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Ухвала підписана 25.06.2019 р.

Суддя Б.В. Яресько