Постанова

від 19.06.2019 по справі 910/6275/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/6275/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Баранець О.М., Кондратова І.Д.,

обов`язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді у судовій колегії здійснює помічник судді Гаврилюк П.Д.;

за участю представників:

позивача - Нікітіна О.С.,

відповідача - Кокоша Р.Г., Кірчева В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма САЛД ,

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Тищенко А.І., судді - Разіна Т.І., Михальська Ю.Б.)

від 14.02.2019,

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма САЛД

до товариства з обмеженою відповідальністю ТРЦ Лавина ,

про стягнення 15 725 021,58 грн,

В С Т А Н О В И В:

у травні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма САЛД звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 15 725 021,58 грн заборгованості за виконані роботи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання договору № 1004/17 від 16.01.2017 та додаткових угод до нього позивач виконав роботи на загальну суму 17 006 420,48 грн на об`єкті Торгово-розважальний центр, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Берковецька 6Д . За наслідками виконання цих робіт, позивачем було складено, підписано, скріплено печаткою та направлено на адресу замовника відповідні акти виконаних робіт та довідки про вартість робіт. Однак, ТОВ ТРЦ Лавина акти виконаних робіт та довідки про їх вартість (зокрема, акти за додатковими угодами № 1 від 26.01.2017, № 5 від 10.07.2017 до договору №1004/17 від 16.01.2017) не підписало та на адресу підрядника не повернуло. Оскільки відповідач не оплатив роботи за додатковими угодами № 1 від 26.01.2017, № 5 від 10.07.2017 до договору № 1004/17 від 16.01.2017 на суму 15 725 021,58 грн, у нього утворилась заборгованість на вказану суму.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 15 725 021,58 грн заборгованості за виконані роботи та судовий збір.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі № 910/6275/18 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Здійснено розподіл судового збору.

01.04.2019 ТОВ Виробничо - комерційна фірма САЛД подало касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019, в якій просить вказану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 залишити в силі.

Підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції зазначає те, що судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального права - ч. 1 ст. 854 ЦК України, процесуального права - ст. ст. 236, 267, 269 ГПК України. Стверджує, що обов`язок відповідача із виконання договірних зобов`язань з перерахування вартості робіт за додатковими угодами № 1 від 26.01.2017, № 5 від 10.07.2017 до договору № 1004/17 від 16.01.2017 виник з моменту підписання цих додаткових угод, оскільки, у п. 4 додаткових угод сторони погодили, що замовник повинен до початку виконання підрядником робіт здійснити передплату в розмірі 100%. Зазначає те, що факт виконання робіт не спростовується ні доказами, наданими відповідачем, ні судом апеляційної інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ ТРЦ Лавина зазначає про те, що доводи касаційної скарги зводяться виключно до переоцінки наявних у матеріалах справи доказів та встановлення нових обставин, які не були встановлені судом апеляційної інстанції. Вважає безпідставними доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції ст. 854 ЦК України, ст. ст. 236, 267, 269 ГПК України. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 - без змін.

14.05.2019 до Верховного Суду надійшла заява ТОВ Виробничо - комерційна фірма САЛД про поворот виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019, у якій позивач просить здійснити поворот виконання постанови апеляційного суду, шляхом стягнення з ТОВ ТРЦ Лавина на користь ТОВ Виробничо - комерційна фірма САЛД 389 863, 27 грн судового збору та винагороди приватного виконавця.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 16.01.2017 між ТОВ Виробничо - комерційна фірма САЛД (підрядник) і ТОВ ТРЦ Лавина (замовник) було укладено договір № 1004/17, за умовами якого підрядник своїми та (або) залученими силами та способами зобов`язувався виконати установку та пусконалагоджувальні роботи спринклерної системи пожежогасіння блоку 8 (офісні приміщення та приміщення санвузла) на об`єкті Торгово-розважальний центр, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Берковецька 6Д , а замовник - прийняти і оплатити виконані роботи на умовах, обумовлених цим договором.

Згідно з п. 2.1, 2.2 договору вартість робіт за цим договором з урахуванням вартості матеріалів відповідно до об`ємів, приведених у додатках № 1, № 2, складає: без податку на додану вартість - 113 855,00 грн, податок на додану вартість (20 %) - 22 771,00 грн, всього разом з податком на додану вартість - 136 626,00 грн.

До початку виконання робіт замовник перераховує на поточний рахунок підрядника авансовий платіж, який складає з урахуванням податку на додану вартість 73 556,65 грн.

Відповідно до п. 2.3 договору розрахунки за виконані роботи за цим договором здійснюються замовником за фактично виконані обсяги роботи за звітний період, на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в і довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 та проводяться протягом п`яти банківських днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін актів виконаних робіт та довідки про вартість робіт.

Вартість робіт за договором може бути змінена в процесі виконання робіт у випадках: при зміні об`ємів, складу робіт, обладнання і матеріалів; при введенні нових законодавчих і нормативних актів України, які впливають на вартість робіт, обладнання або матеріалів (п. 2.4 договору).

У п. 11.1 договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, вказаними в преамбулі договору, скріплення їх підписів печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Сторонами неодноразово укладались додаткові угоди до договору № 1004/17 від 16.01.2017, зокрема, додаткова угода № 1 від 26.01.2017, додаткова угода № 2 від 15.03.2017, додаткова угода № 3 від 15.05.2017, додаткова угода № 4 від 19.06.2017 та додаткова угода № 5 від 10.07.2017, якими збільшувалась загальна вартість робіт за договором у зв`язку із збільшенням об`ємів та складу робіт, виконання яких доручалось замовником підряднику.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами, на підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором позивач надав до суду акти виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 на загальну суму 17 006 420,48 грн (акт за договором № 1004/17 від 16.01.2017 на суму 136 626,00 грн, акт за додатковою угодою № 1 від 26.01.2017 до договору № 1004/17 від 16.01.2017 на суму 5 578 008,73 грн, акт за додатковою угодою № 2 від 15.03.2017 на суму 35 106,00 грн, акт за додатковою угодою № 3 від 15.05.2017 на суму 50 484,00 грн, акт за додатковою угодою № 4 від 19.06.2017 на суму 30 927,60 грн та за додатковою угодою № 5 від 10.07.2017 на суму 11 175 268,15 грн).

Частина актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт були підписані замовником та скріплені печаткою товариства - за договором № 1004/17 від 16.01.2017 на суму 136 626,00 грн, за додатковою угодою № 2 від 15.03.2017 на суму 35 106,00 грн, за додатковою угодою № 3 від 15.05.2017 на суму 50 484,00 грн, за додатковою угодою № 4 від 19.06.2017 на суму 30 927,60 грн.

Акти за додатковими угодами № 1 від 26.01.2017, № 5 від 10.07.2017 до договору № 1004/17 від 16.01.2017 відповідачем не підписані.

ТОВ ТРЦ Лавина вказує на те, що позивач не надсилав йому акти за додатковими угодами № 1 від 26.01.2017, № 5 від 10.07.2017 до договору № 1004/17 від 16.01.2017, а роботи, визначені у вказаних документах, підрядником належним чином не виконано.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, посилаючись на п. п. 2, 8, 62 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (Правила № 270), п. 3.8.2.3 Порядку пересилання поштових відправлень, вказав на те, що хоч списком згрупованих поштових відправлень та фіскальними чеками підтверджується надання послуг поштового зв`язку, однак вони не можуть встановлювати конкретний зміст направленого поштового відправлення. Врахувавши вказане, а також те, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачу було направлено і вручено саме лист № 166/11 від 18.12.2017, акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт за додатковими угодами № 1 від 26.01.2017, № 5 від 10.07.2017 до договору № 1004/17 від 16.01.2017 за грудень 2017 року у 2 (двох) примірниках на 412 аркушах, апеляційний суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати виконаних підрядником робіт за вказаними актами, передбачений ст. 530 ЦК України, не настав, а тому відсутні підстави для задоволення цих позовних вимог.

Проте, погодитись з таким висновком апеляційного суду неможливо з огляду на таке.

За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Предметом договору підряду є індивідуалізований результат праці підрядника на який спрямована узгоджена воля сторін.

Умова щодо предмета договору підряду уточнюється ціною підрядних робіт.

Ціна договору підряду - це грошова сума, належна підрядникові за виконане замовлення. За ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається або конкретна ціна роботи, або способи її визначення. Отже, ціна може бути визначена в тексті договору підряду безпосередньо, або у договорі підряду може зазначатися спосіб визначення ціни. Крім того, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який містить постатейний перелік затрат на виконання робіт, є додатком до договору та його невід`ємною частиною.

За відсутності цих умов ціну може встановити суд на основі звичайно застосовуваних за аналогічні роботи цін з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Таким чином, закріплене у ЦК України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів установлюються в договорі підряду. Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною 4 ст. 882 ЦК встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті й він підписується другою стороною.

У п. п. 6.1, 6.1.1, 6.1.2 договору сторони погодили, що приймання виконаних підрядником робіт здійснюється замовником протягом п`яти робочих днів з моменту надання підрядником акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3. Після завершення робіт підрядник направляє замовникові для розгляду акт і довідку про вартість робіт. Замовник зобов`язується впродовж 5-ти робочих днів підписати акт і довідку про вартість робіт або надати письмову мотивовану відмову. У разі відсутності мотивованої відмови впродовж п`яти робочих днів, акт і довідка про вартість робіт вважаються підписаними - роботи прийнятими і підлягають оплаті. При виявленні в процесі прийому робіт недоліків, сторонами складається акт про виявлені дефекти із зазначенням терміну усунення недоліків в роботах. Роботи підрядника з усунення недоліків, вказаних в акті про виявлені недоліки (дефекти), здійснюються за рахунок підрядника.

Аналогічні умови погоджено сторонами і в п. 6 додаткових угод № 1 від 26.01.2017, № 5 від 10.07.2017 до договору № 1004/17 від 16.01.2017.

Обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) закон покладає саме на замовника (аналогічна правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).

Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Таким чином, виконання підрядником робіт за договором, за відсутності заперечень замовника щодо якості таких робіт, мотивованої відмови останнього від підписання акту виконаних робіт у встановлений договором чи законом термін, надає підряднику законне очікування що виконані ним роботи за цим договором будуть оплачені. Невиплата замовником таких коштів підряднику прирівнюється до порушення права останнього на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах Брумареску проти Румунії (п. 74), Пономарьов проти України (п. 43), Агрокомплекс проти України (п. 166).

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зазначені конституційні принципи закріплені і в статтях 7 (рівність перед законом і судом) та 13 (змагальність сторін) ГПК України.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Отже, принцип змагальності не лише наділяє осіб, які беруть участь у справі, відповідними правами, але і покладає на них обов`язки подати наявні у них докази на підтвердження своїх вимог.

Принцип змагальності закріплений, зокрема, у ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 78, ч. 1 ст. 79 ГПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні в справі Сокуренко і Стригун проти України від 20.07.2006 (заяви № 29458/04 та № 29465/04) Європейський суд з прав людини вказав, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Як встановлено місцевим господарським судом, 18.12.2017 позивач надіслав на адресу відповідача (яка зазначена у договорі) лист № 166/11 від 18.12.2017, в якому просив замовника прийняти роботи та повернути на адресу підрядника підписані примірники актів та довідок, складені відповідно до додаткових угод № 1 від 26.01.2017, № 5 від 10.07.2017 до договору № 1004/17 від 16.01.2017. У додатках до цього листа були зазначені документи, які надсилались з цим листом на адресу відповідача. Зокрема, у цих додатках були зазначені спірні акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, що були складені відповідно до додаткових угод № 1 від 26.01.2017, № 5 від 10.07.2017 до договору № 1004/17 від 16.01.2017.

На підтвердження направлення вказаного листа № 166/11 від 18.12.2017 з додатками на адресу відповідача, позивачем надано список згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, скріплений печаткою відділення поштового зв`язку, фіскальні чеки ПАТ Укрпошта № 7250 від 19.12.2017, № 7251 від 19.12.2017.

Господарським судом встановлено, що така поштова кореспонденція була вручена відповідачу 20.12.2017, про що свідчить роздруківка з офіційного сайту ПАТ Укрпошта .

Здійснивши належний аналіз п. п. 2, 66, 68 Правил надання послуг поштового зв`язку, надавши належну оцінку листу № 166/11 від 18.12.2017, встановивши, що наявність відтиску печатки відділення поштового зв`язку на списку згрупованих поштових відправлень свідчить про прийняття органом зв`язку поштової кореспонденції позивача - листа № 166/11 від 18.12.2017 до пересилання на адресу відповідача, а також, врахувавши, що у додатку до цього листа були зазначені акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт (складені відповідно до додаткових угод № 1 від 26.01.2017, № 5 від 10.07.2017 до договору № 1004/17 від 16.01.2017), на відсутність яких впродовж 5-ти робочих днів з моменту отримання цього листа відповідач не вказав, що свідчить про його мовчазну згоду щодо їх отримання , місцевий господарський суд, на відміну від апеляційного суду, дійшов до правильного висновку про надсилання позивачем відповідачу відповідних актів і довідок.

Також, встановивши, що відповідач посилався на існування недоліків у виконаних підрядником роботах (лист № 873/13/04 від 13.04.2018) лише через три місяці після отримання актів виконаних робіт та довідок про їх вартість і закінчення строку на їх підписання, місцевий господарський суд правильно вказав на те, що ці заперечення відповідача не можуть бути взяті до уваги. Незазначення ТОВ ТРЦ Лавина про недоліки у роботах протягом значного часу після отримання актів виконаних робіт та довідок про вартість робіт позбавляє його права посилатись на такі недоліки у виконаній підрядником роботі в силу ст. 853 ЦК України.

Отже, місцевий господарський суду, на відміну від апеляційного господарського суду, на підставі належного дослідження всіх доказів у справі згідно з вимогами ст. 86 ГПК України, правильного застосування норм матеріального і процесуального права, дійшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачем було виконано роботи за договором № 1004/17 від 16.01.2017, додатковими угодами № 1 від 26.01.2017, № 5 від 10.07.2017 до договору № 1004/17 від 16.01.2017 на загальну суму 17 006 420, 48 грн, які відповідач оплатив частково, внаслідок чого в нього виникла заборгованість у сумі 15 725 021,58 грн.

Оскільки відповідач виконані позивачем за договором № 1004/17 від 16.01.2017 та додатковими угодами роботи на суму 15 725 021,58 грн не оплатив, чим порушив умови договору, додаткових угод до нього та вимоги ст. ст. 525, 526 ЦК України, то суд першої інстанції правильно і обґрунтовано задовольнив позов про стягнення з відповідача на користь позивача 15 725 021, 58 грн.

Водночас, судом апеляційної інстанції, внаслідок неналежного дослідження матеріалів справи, неправильного застосування норм матеріального права, було скасовано судове рішення, яке відповідає вимогам закону.

Враховуючи викладене, постанова Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2018.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у зв`язку з задоволенням касаційної скарги з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 471 750,64 грн.

Позивачем було подано заяву про поворот виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019, шляхом стягнення з ТОВ ТРЦ Лавина на користь ТОВ Виробничо - комерційна фірма САЛД 389 863, 27 грн судового збору та винагороди приватного виконавця, яка підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею ст. 333 ГПК України врегульовано питання повороту виконання рішення, постанови.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем (ч. 6 ст. 333 ГПК України).

З урахуванням того, що за наслідками розгляду касаційної скарги скасовується постанова суду апеляційної інстанції, а також, враховуючи, що наданими позивачем документами (постанова про відкриття виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди від 26.04.2019, про арешт коштів боржника від 03.05.2019, платіжна вимога № 2110 від 06.05.2019) підтверджується стягнення з позивача на користь відповідача 389 863, 27 грн судового збору за подання апеляційної скарги, винагороди приватного виконавця, Верховний Суд здійснює поворот виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019, шляхом стягнення з ТОВ ТРЦ Лавина на користь ТОВ Виробничо - комерційна фірма САЛД 389 863, 27 грн судового збору та винагороди приватного виконавця.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 312, 314, 315, 333 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма САЛД задовольнити.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 у справі № 910/6275/18 скасувати.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі № 910/6275/18 залишити в силі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ТРЦ Лавина (04128, м. Київ, вул. Берковецька, буд. 6 Д, код ЄДРПОУ 38537759) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма САЛД (08150, Київська обл., Києво - Святошинський р -н, м. Боярка, вул. Білогородська, буд. 61, код ЄДРПОУ 37360757) 471 750,64 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма САЛД про поворот виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 у справі № 910/6275/18 задовольнити.

Здійснити поворот виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 у справі № 910/6275/18, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 389 863, 27 грн судового збору та винагороди приватного виконавця.

Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Баранець

І. Кондратова