Постанова

від 11.06.2019 по справі 523/11422/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/96/19

Номер справи місцевого суду: 523/11422/17

Головуючий у першій інстанції Кисельов В.К.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Ващенко Л.Г.,

за участю секретаря - Чепрас А.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Публічне акціонерне товариство Видавничий дім Одеса

відповідач - Професійна спілка працівників культури України

третя особа - генеральний директор Публічного акціонерного товариства Видавничий дім Одеса Сваволя Валерій Петрович

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства Видавничий дім Одеса на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23 червня 2018 року у складі судді Кисельова В.К.,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся з позовом (з урахуванням остаточних змін і доповнень) до ПАТ Видавничий дім Одеса , Професійної спілки працівників культури України, третя особа - генеральний директор ПАТ Видавничий дім Одеса Сваволя В.П., про визнання протиправним і скасування наказу Генерального директора Публічного акціонерного товариства Видавничий дім Одеса Сваволя В.П . від 05.07.2017 №05-К та поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника охорони Публічного акціонерного товариства Видавничий дім Одеса ; стягнення з Публічного акціонерного товариства Видавничий дім Одеса на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в сумі середньомісячної зарплати у розмірі 74793 грн.; стягнення з Публічного акціонерного товариства Видавничий дім Одеса на користь ОСОБА_1 заподіяної моральної шкоди у розмірі 125000 грн.; визнання протиправним та скасування розпорядження Генерального директора ПАТ Видавничий дім Одеса Сваволі В.П . по ПАТ Видавничий дім Одеса №1 від 18.04.2017; визнання рішення професійного комітету Профспілки працівників культури України в ПАТ Видавничий дім Одеса про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 з ПАТ Видавничий дім Одеса , у зв`язку зі скороченням штату (оформлене в протоколі засідання професійного комітету Профспілки працівників культури України №30 від 19.06.2017), недійсним та скасування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не був ознайомлений з наказом від 05.05.2017 №4 щодо змін в штатному розписі, а лише дізнався про його існування з наказу про звільнення, тобто не був повідомлений про скорочення його посади за два місяці. Крім того, позивача незаконно відсторонили від роботи, згоду на його звільнення надав профком, членом якого він не є. Відповідачем не пропонувалась позивачу інша робота на цьому підприємстві при наявності відповідних посад, але фактичному їх заміщенні іншими особами. З моменту незаконного звільнення позивач знаходився у вимушеному прогулі, а тому йому повинна бути виплачена заробітна плата за час вимушеного прогулу адміністрацією ПАТ Видавничий дім Одеса з моменту незаконного відсторонення від роботи.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 23 червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ Видавничий дім Одеса , Професійної спілки працівників культури України , третя особа: генеральний директор ПАТ Видавничий дім Одеса Сваволя В.П., про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задоволено частково; визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади начальника охорони Публічного акціонерного товариства Видавничий дім Одеса на підставі наказу Генерального директора Публічного акціонерного товариства Видавничий дім Одеса Сваволі В.П. від 05.07.2017 №05-К; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника охорони Публічного акціонерного товариства Видавничий дім Одеса ; зобов`язано Публічне акціонерне товариство Видавничий дім Одеса внести запис в трудову книжку ОСОБА_1 про поновлення на посаді начальника охорони Публічного акціонерного товариства Видавничий дім Одеса із скасуванням попереднього запису про звільнення на підставі наказу від 05.07.2017 №05-К; стягнуто з ПАТ Видавничий дім Одеса на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 34792 гривень 35 копійок, моральну шкоду у розмірі 4000 гривень, а всього суму у розмірі 38792 гривень 35 копійок; допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника охорони Публічного акціонерного товариства Видавничий дім Одеса , а також в частині стягнення середньомісячного заробітку у розмірі 3210 гривень за один місяць; позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування розпорядження Генерального директора ПАТ Видавничий дім Одеса Сваволі В.П . по ПАТ Видавничий дім Одеса №1 від 18.04.2017 щодо відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків, визнання рішення професійного комітету Профспілки працівників культури України в ПАТ Видавничий дім Одеса про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 з ПАТ Видавничий дім Одеса , у зв`язку зі скороченням штату (оформлене в протоколі засідання професійного комітету Профспілки працівників культури України №30 від 19.06.2017), недійсним та його скасування - залишено без задоволення у повному обсязі; стягнуто з ПАТ Видавничий дім Одеса на користь Держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 704 гривень 80 копійок.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити мотивувальну частину рішення; змінити резолютивну частину рішення шляхом: задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним і скасування розпорядження генерального директора Публічного акціонерного товариства Видавничий дім Одеса Сваволі В.П. від 18.04.2017 №1 щодо відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків; визнання рішення професійного комітету Профспілки працівників культури України в ПАТ Видавничий дім Одеса про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 з ПАТ Видавничий дім Одеса , у зв`язку зі скороченням штату (оформлене в протоколі засідання професійного комітету Профспілки працівників культури України №30 від 19.06.2017), недійсним та скасування; в іншій частині апелянт просить рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду, викладений в оскарженому рішенні, що Всеукраїнська незалежна професійна спілка Захист праці , уповноваженим представником якої на ПАТ Видавничий дім Одеса є ОСОБА_1 . з 18.04.2017, не діяла на ПАТ Видавничий дім Одеса , у зв`язку з тим, начебто, що на підприємстві не утворений первинний осередок даної спілки, а також у зв`язку з тим, що підприємством з ВНПС Захист праці не укладався колективний договір, - не відповідає обставинам справи та порушує норми матеріального права. 03.05.2017 з моменту повідомлення ПАТ Видавничий дім Одеса про призначення уповноваженим представником ВНПС Захист праці на ПАТ Видавничий дім Одеса ОСОБА_1 на підприємстві діє ВНПС Захист праці незалежно від того, чи є ВНПС Захист праці стороною колективного договору.

Суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 пропущений строк для оскарження розпорядження генерального директора ПАТ Видавничий дім Одеса Сваволі В.П. від 18.04.2017 №1 та не просив його поновити, що не відповідає обставинам справи, оскільки ОСОБА_1 не був належним чином ознайомлений з розпорядженням про його відсторонення, а тому не знав і не міг знати про підстави його недопущення роботодавцем до робочого місця, хоча запитував таку інформацію через направлення цінного листа з описом до генерального директора ПАТ Видавничий дім Одеса Сваволі В.П. заяви від 13.05.2017 №001/17 та повідомлення від 18.04.2017 №03-п/17, але відповіді не отримав.

Також, відповідно до копії рішення ЦК ВНПС Захист праці №03/р -17 від 18.04.2017, наданого позивачем до суду, яке також зазначене в повідомленні від 18.04.2017 №03-п/17, копії посвідчення уповноваженого представника ВНПС Захист праці від 25.04.2017 на підставі ст.ст. 39,40 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності та Статуту ВНПС Захист праці ОСОБА_1 був призначений уповноваженим представником ВНПС Захист праці в ПАТ Видавничий дім Одеса , про що неодноразово намагався повідомити останнє.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство Видавничий дім Одеса подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині визнання незаконним звільнення та поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника охорони ПАТ Видавничий дім Одеса ; зобов`язання ПАТ Видавничий дім Одеса внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 із скасуванням попереднього запису про звільнення на підставі наказу від 05.07.2017 №05-К; стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 34792 гривень 35 копійок, моральної шкоди у розмірі 4000 гривень; допущення негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника охорони ПАТ Видавничий дім Одеса , а також в частині стягнення середньомісячного заробітку у розмірі 3210 гривень за один місяць, та ухвалити нове, яким в цій частині відмовити в повному обсязі; в решті частині рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 05.05.2017 згідно наказу ПАТ Видавничий дім Одеса було вирішено вивести зі штатного розкладу штатні одиниці охоронців та начальника служби охорони та передбачено попередити начальника служби охорони про звільнення, у зв`язку зі скороченням штату та відсутністю вільних вакансій. Позивач відмовився від отримання цього наказу та попередження про скорочення чисельності штату, про що складений акт. 05.07.2017 видано наказ про звільнення ОСОБА_1 та останній особисто отримав трудову книжку, що підтверджується книгою обліку руху трудових книжок.

Судом першої інстанції не було прийнято до уваги, що з 05.07.2017 на підприємстві діє штатний розклад, який не передбачає посаду начальника служби охорони, штат підприємства повністю укомплектовано і поновити ОСОБА_1 на посаду начальника охорони не представляється можливим. Судом було витребувано інформацію з ДФС, Головного управління статистики в Одеській області, з Центру зайнятості м. Одеси, які підтвердили факт того, що починаючи з квітня 2017 року підприємство не приймало нових співробітників.

Суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки позов не містив вимоги щодо записів у трудовій книжці.

Апелянт також вважає, що з боку відповідача не було завдано моральної шкоди, дії відносно позивача відбувалися в рамках діючого законодавства, тому підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

06.08.2018 до Одеського апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Видавничий дім Одеса на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23.06.2018, в якому він просив залишити її без задоволення та надав письмові пояснення щодо суті спору.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи та їх представників , дослідивши доводи наведенні в апеляційних скаргах, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді начальника служби охорони ПАТ Видавничий дім Одеса , наказом №05-к від 05 липня 2017 його звільнено з 05.07.2017 у зв`язку зі скороченням штату працівників, на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

В зв`язку з скороченням штату працівників та внесенням змін до штатного розкладу наказом ПАТ Видавничий дім Одеса №4-заг. від 05.05.2017 Про скорочення штату працівників і внесення змін до штатного розкладу було вирішено вивести із штатного розпису наступні штатні одиниці - охоронець - 2 штатні одиниці, начальника служби охорони 1 штатна одиниця - ОСОБА_4 , а також з 05.07.2017 ввести в дію новий штатний розпис. (а.с. 50 т.1).

Також встановлено, що Генеральним директором ПАТ Видавничий дім Одеса було підготовлено попередження за №005 на ім`я ОСОБА_1 про його майбутнє звільнення на підставі ст. 49-2 КЗпП України у зв`язку з скороченням штату, відсутністю вільних робочих місць, починаючи з 05 липня 2017 (а.с. 51 т.1)

Підставою для звільнення був наказ від 05.05.2017 №4-общ., письмове попередження про звільнення ОСОБА_1 від 05.05.2017, згода профспілкового комітету (протокол № 30 від 19.06.2017р.), яка діяла на підприємстві, але членом якої не є ОСОБА_1

Свідоцтвом про легалізацію профспілок, об`єднання профспілок №3881 від 09.12.2013 підтверджено, що ВНПС Захист праці має всеукраїнський статус, здійснює представництво та захист трудових, соціально - економічних інтересів своїх членів профспілки (а.с.122,т.1), рішенням від 18.04.2017 №03/р-17 Центрального комітету ВНПС Захист Праці призначено ОСОБА_1. уповноваженим представником профспілки ВНПС Захист праці в ПАТ Видавничий дім Одеса (а.с.176,т.1).

До звільнення ВНПС Захист праці направляло до Генерального директора ПАТ Видавничий дім Одеса лист, яким повідомлялось, що ОСОБА_1 рішенням ЦК ВНПС Захист праці № 03/р-1 з 18.04.2017 є уповноваженим представником профспілки ЦК ВНПС Захист праці в ПАТ Видавничий дім Одеса . (а.с. 16-18,24-26,т.1).

Також встановлено, що з приводу конфлікту, який виник між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , ОСОБА_1 звертався до поліції. (Т.1, а.с. 20) .

Встановлені фактичні обставини та висновки суду першої інстанції в цій частині підтверджені належними та допустимими доказами і не оскаржені позивачем.

На підтвердження факту попередження ОСОБА_1 про наступне звільнення відповідачем наданий акт від 05.05.2017, який був складений генеральним директором Сваволя В.П. , виробничим директором Бондарчук С. Г. , фінансовим директором Польовим І.В., заступником генерального директора Шайгородським А.В., заступником начальника цеху - Скліфос А.Б. , з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від отримання письмового попередження про звільнення у зв`язку з скороченням штату від 05.05.2017 та підпису в наказі про скорочення штату працівників і внесення змін до штатного розпису № 4-заг. від 05.05.2017, в результаті чого ОСОБА_1 у присутності комісії вголос було оголошено зміст даних документів. (а.с. 52,т.1)

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наказ про звільнення є незаконним через порушення порядку вивільнення працівників, які встановлені ст. 49-2 КЗпП України, а саме: невручення ОСОБА_1 письмового попередження і не направлення його поштою.

Проте повністю погодитися з обґрунтуванням таких підстав визнання звільнення незаконним неможна, оскільки до таких висновків суд дійшов із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, діючим трудовим законодавством не передбачено обов`язку роботодавця направлення поштою повідомлення про наступне вивільнення, навпаки згідно до ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників попереджають персонально.

Відтак вважати порушенням не направлення попередження, коли таке не визначено обов`язком за законом, недопустимо, що свідчить про невідповідність рішення суду вимогам ст. 263 ЦПК України.

Суд послався на критичне ставлення до акту і його невідповідність дійсності, яким зафіксований факт відмови ОСОБА_1 отримати попередження, посилаючись на те, що ОСОБА_1 був відсторонений від роботи з 18 по 21 квітня 2017 року, що також підтверджено поясненнями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11

Водночас наказом від 18.04.2017 підтверджено, що згідно з розпорядженням по ПАТ Видавничий Дім Одеса № 1 від 18.04.2017 позивача було відсторонено від виконання своїх обов`язків з 18 квітня 2017 року по 21 квітня 2017 року (т.1., а.с.110), а акт про відмову від підпису про ознайомлення з попередженням про звільнення складений 05.05.2017, тобто в інший період, ніж підтверджений період відсторонення, оцінку чому не надано судом першої інстанції.

Акти, складені за участю ОСОБА_1 та свідків про недопуск до роботи, датовані 10.05.2017, 28.04.2017, 25.04.2017, 04.05.2017 (а.с.12,13,14,15 т.1), і актів про недопуск 05.05.2017 не надано.

Надалі висновки суду про недійсність акту обґрунтовані лише поясненнями самого ОСОБА_1 про те, що він дізнався про майбутнє звільнення лише після його запрошення на засідання профспілки та не відмовлявся від ознайомлення з наказом про скорочення штату та повідомленням про майбутнє звільнення та дізнався про своє звільнення фактично в день його звільнення, тобто 05.07.2017.

Отже, встановлення такого факту остаточно обґрунтовано поясненнями лише однієї із сторін, без узгодження з письмовими доказами наявними у справі, без оцінки неузгодженості часу відсторонення від роботи, підтвердженого письмовими доказами, із часом складання акту, що свідчить про недотримання принципу оцінки доказів, передбаченого ст.89 ЦПК України, а також принципу змагальності за ст.12 ЦПК України.

Таким чином, справжність акту про відмову отримати попередження про звільнення як письмового доказу у справі не спростована належними та допустимими доказами, а сам акт є належним та допустимим доказом фіксації обставин, що цілком відповідає вимогам ст.76,77,78,79 ЦПК України.

Отже, в зазначеній частині рішення висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовані норми матеріального права, встановленим на підставі акта слід вважати попередження ОСОБА_1 про звільнення 05.05.2017, що підтверджує обґрунтованість доводів апеляційної скарги ПАТ Видавничий дім Одеса .

Крім того, обґрунтованими є доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що при звільненні не було отримано згоди профспілки, членом якої він є, хоча таке є обов`язковим з огляду на вимоги трудового законодавства.

Відповідно до ст.16 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності профспілки, їх об`єднання легалізуються шляхом повідомлення на відповідність заявленому статусу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 29.10.1998 №14-рп/98 поняття професійна спілка, що діє на підприємстві, в установі, організації , яке вживається в абзаці шостому часини першої статті 43-1 Кодексу законів про працю України, охоплюється будь - яка професійна спілка, яка відповідно до Конституції та законів України утворена на підприємстві, в установі, організації на основі вільного вибору її членів з метою захисту їх трудових і соціально - економічних прав та інтересів, незалежно від того, чи є така професійна спілка стороною колективного договору, угоди.

Відхиляючи доводи ОСОБА_1 про необхідність погодження звільнення з профспілкою ВНПС Захист праці суд послався на відсутність укладеного колективного договору з ПАТ Видавничий дім Одеса , що суперечить вищевикладеним правилам та вимогам ч. 3 ст. 252 КЗпПта ч. 3 ст. 41 Закону України від 15 травня 1999 року N 1045-XIV "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" про те, що звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки) допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об`єднання профспілок).

При цьому профспілка підприємства є легалізованою відповідно до ст. 16 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"у разі надіслання роботодавцю відповідного письмового повідомлення, що відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду України від 21 березня 2012 року у справі N 6-4цс12, від 6 лютого 2012 року у справі N 6-79цс11.

18.04.2017 від ВНПС Захист Праці на адресу ПАТ Видавничий дім Одеса було направлено повідомлення, що ОСОБА_1 призначений уповноваженим представником профспілки ВНПС Захист праці в ПАТ Видавничий дім Одеса , і що на нього розповсюджуються всі гарантії, передбачені трудовим законодавством України для уповноважених профспілкових представників (а.с.24,25,26 т.1).

Посилання представника ПАТ Видавничий дім Одеса на те, що повідомлення не було отримане, на суть виниклих відносин не впливає, оскільки було направлене на юридичну адресу підприємства, і не витребувано з пошти без об`єктивних причин та за відсутності для цього перешкод, що видно з позначки на поштовому повідомленні.

Крім того, свідки підтверджували, що кореспонденцію від ОСОБА_1 підприємство відмовлялось отримувати, зазначене також підтверджено актами, справжність яких не спростована.

Зважаючи на викладені норми закону, статус представника спілки та обов`язок дотримання гарантій при звільненні, встановленим слід вважати факт неотримання згоди від профспілки ВНПС Захист праці , представником якої є ОСОБА_1 , а відтак і недотримання процедури звільнення, передбаченої ст. 43 КЗпП України.

Оскільки судом першої інстанції під час розгляду справи була отримана відповідь про відмову профспілки ВНПС Захист праці надати згоду на звільнення ОСОБА_1 , то з таких підстав звільнення останнього слід вважати незаконним.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про недотримання порядку звільнення через неотримання згоди є обґрунтованими та приймаються судом до уваги, висновки суду першої інстанції в цій частині вимогам закону не відповідають.

Щодо решти доводів апеляційних скарг ОСОБА_1 та ПАТ Видавничий дім Одеса , то апеляційний суд виходить з наступного.

Суд першої інстанції вірно визначив, що незаконне звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, і в цій частині висновки суду відповідають фактичним обставинам справи,ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Не підлягають задоволенню вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 про невідповідність висновків суду першої інстанції щодо пропуску ним строку на оскарження наказу про відсторонення від роботи, оскільки об`єктивних доказів на підтвердження ознайомлення з ним лише під час судового розгляду не надано.

Водночас з акту, наданого ОСОБА_1 вбачається, що 25.04.2017 ОСОБА_1 знав про недопущення до робочого місця, і саме під час ознайомлення з наказом про відсторонення на нього був здійснений напад за змістом акту (а.с.14,т.1), відтак з того часу міг звернутися з позовом про оскарження таких дій, але звернувся 11.08.2017, тобто з пропуском строку звернення до суду.

Також не можуть бути підставою скасування або зміни рішення суду доводи про необхідність визнання недійною згоди на звільнення ОСОБА_1 профспілки, яка діє в ПАТ Видавничий дім Одеса , оскільки суд дійшов вірного висновку про те, що надання цієї згоди не впливає на суть виниклих відносин, не визнано судом підставою звільнення з роботи, тому не має правового значення у виниклому спорі. Крім того, законом не визначений порядок визнання недійсною згоди профспілкового комітету, така є лише обставиною, яка може бути врахована під час оцінки правомірності звільнення.

Також не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги ПАТ Видавничий дім Одеса щодо неможливості поновлення працівника на посаді через її скорочення, оскільки законом визначено порядок виконання такого рішення.

Доводи про вихід за межі позовних вимог щодо внесення змін до трудової книжки також не приймаються до уваги, оскільки є визначенням судом порядку реалізації права поновлення на роботі, що допустимо з огляду на правила ЦПК України щодо змісту рішення суду.

Розмір моральної шкоди визначений судом першої інстанції із дотриманням вимог розумності та справедливості, і наведені аргументи не дають підстав піддавати його сумніву.

Зважаючи на викладене, апеляційні скарги ОСОБА_1 , ПАТ Видавничий дім`Одеса підлягають частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції зміні в частині обґрунтування мотивів та підстав часткового задоволення позову ОСОБА_1 , а в решті - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 376 , 382, 383, 384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства Видавничий дім Одеса задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23 червня 2018 року змінити в частині мотивів та підстав часткового задоволення позову ОСОБА_1 про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, зобов`язання внести запис до трудової книжки, стягнення середнього заробітку, допущення негайного виконання рішення про поновлення на роботі, в решті рішення суду - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Сєвєрова Є.С.

Судді: Вадовська Л.М.

Ващенко Л.Г.