Постанова

від 31.05.2019 по справі 523/11422/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/98/19

Номер справи місцевого суду: 523/11422/17

Головуючий у першій інстанції Кисельов В.К.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Ващенко Л.Г.,

за участю секретаря - Чепрас А.І.,

учасники справи:

позивач- ОСОБА_1

відповідач- Публічне акціонерне товариство Видавничий дім Одеса

відповідач- Професійна спілка працівників культури України

третя особа- Генеральний директор Публічного акціонерного товариства Видавничий дім Одеса Сваволя В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Видавничий дім Одеса на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 02 липня 2018 року у складі судді Кисельова В.К.,

в с т а н о в и в:

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 23 червня 2018 року позов ОСОБА_1 до ПАТ Видавничий дім Одеса , Професійної спілки працівників культури України , третя особа: генеральний директор ПАТ Видавничий дім Одеса Сваволя В.П. задоволено частково. Визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади начальника охорони ПАТ Видавничий дім Одеса на підставі наказу Генерального директора ПАТ Видавничий дім Одеса Сваволі В.П. від 05.07.2017 №05-К. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника охорони ПАТ Видавничий дім Одеса . Зобов`язано ПАТ Видавничий дім Одеса внести запис в трудову книжку ОСОБА_1 про поновлення на посаді начальника охорони ПАТ Видавничий дім Одеса із скасуванням попереднього запису про звільнення на підставі наказу від 05.07.2017 №05-К. Стягнуто з ПАТ Видавничий дім Одеса на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 34792, 35 грн., моральну шкоду у розмірі 4000 грн. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника охорони ПАТ Видавничий дім Одеса , а також в частині стягнення середньомісячного заробітку у розмірі 3210 грн. за один місяць. Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування розпорядження Генерального директора ПАТ Видавничий дім Одеса Сваволі В.П. по ПАТ Видавничий дім Одеса №1 від 18.04.2017 щодо відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків, визнання рішення професійного комітету Профспілки працівників культури України в ПАТ Видавничий дім Одеса про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 з ПАТ Видавничий дім Одеса , у зв`язку зі скороченням штату (оформлене в протоколі засідання професійного комітету Профспілки працівників культури України №30 від 19.06.2017), недійсним та його скасування -залишено без задоволення у повному обсязі.

25.06.2018 ПАТ Видавничий дім Одеса звернулося до суду з заявою про роз`яснення судового рішення, а саме, яким чином виконати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23.06.2018 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника охорони ПАТ Видавничий дім Одеса , враховуючи, що згідно з наказом №4 від 05.05.2017 Про скорочення штату працівників і внесення змін до штатного розкладу було вирішено вивести із штатного розпису наступні штатні одиниці: охоронець - 2 штатні одиниці, начальник служби охорони - 1 штатна одиниця, а з 05.07.2017 введено в дію штатний розпис, який не передбачає посаду начальника служби охорони.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 02 липня 2018 року заяву ПАТ Видавничий дім Одеса про роз`яснення судового рішення залишено без задоволення.

Не погодившись з зазначеною ухвалою, ПАТ Видавничий дім Одеса подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову, якою роз`яснити, яким чином виконати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23.06.2018 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника охорони ПАТ Видавничий дім Одеса .

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що згідно з наказом ПАТ Видавничий дім Одеса №4 від 05.05.2017 Про скорочення штату працівників і внесення змін до штатного розкладу було вирішено вивести із штатного розпису наступні штатні одиниці: охоронець - 2 штатні одиниці, начальник служби охорони - 1 штатна одиниця, а з 05.07.2017 введено в дію штатний розпис, який не передбачає посаду начальника служби охорони. Отже, наказ та штатний розпис є дійсними. Суд першої інстанції не роз`яснив, яким саме чином скасувати, відмінити, не виконувати раніше виданий наказ про зміну штатного розпису №4 від 05.05.2017, якщо сплинув час. Не можливо видати накази у 2018 році, які б змінили хід подій 2017 року. Закон не має зворотної сили і підприємство не повинно діяти всупереч саме ч.3 ст. 64 ГК України, згідно з якою підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Апелянт також зазначив, що нормами чинного законодавства чітко не визначено порядок поновлення на роботі у випадку відсутності посади у штатному розкладі, а Господарський кодекс визначає самостійність підприємства під час визначення організаційної структури і не передбачає внесення змін до штатного розкладу ні за рішенням суду, ні під час проведення виконавчих дій, тобто законодавець захистив підприємства від свавільного втручання суб`єктів владних повноважень у господарську діяльність підприємств.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив залишити її без задоволення та надав письмові пояснення щодо суті спору, однак заперечень проти апеляційної скарги на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 02 липня 2018 року за заявою ПАТ Видавничий дім Одеса про роз`яснення судового рішення не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, представників учасників процесу, дослідивши доводи наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця, суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

За змістом пункту 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі , роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Отже, в силу зазначеної норми процесуального права (ст. 271 ЦПК України) роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Суд має роз`яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

В рішенні Суворовського районного суду м. Одеси від 23 червня 2018 року зазначено: поновити ОСОБА_1 на посаді начальника охорони ПАТ Видавничий дім Одеса .

Відмовляючи у задоволенні заяви про роз`яснення рішення, суд виходив з того, що визначені законом підстави для роз`яснення рішення відсутні, оскільки резолютивна частина рішення викладена чітко і є зрозумілою.

Такі висновки відповідають встановленим обставинам та вимогам закону, оскільки резолютивна частина рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23 червня 2018 року не припускає кілька варіантів тлумачення, а отже є зрозумілою і не підлягає роз`ясненню.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Зі змісту апеляційної скарги та заяви про роз`яснення рішення вбачається, що труднощі у відповідача викликає не розуміння рішення, а порядок його виконання у зв`язку з тим, що посада, на яку поновлюється позивач, відповідно до затвердженої структури та штатного розпису відсутня.

Проте, питання виконання рішення суду про поновлення на роботі, у тому числі і у разі поновлення на роботі працівника, звільненого без додержання процедури при звільненні за скороченням чисельності штату, врегульовано статтею 65 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до якої рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

Частиною 2 ст. 65 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Доводи роботодавця про те, що він не може поновити працівника на роботі, оскільки зазначеної посади вже немає у штатному розписі, не можуть бути підставою для невиконання рішення суду.

За наведених обставин, вказані у заяві вимоги виходять за межі положення статті 271 ЦПК України щодо правових підстав для роз`яснення рішення, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд також не знаходить підстав для постановлення окремої ухвали за вимогами ОСОБА_1 , оскільки Публічне акціонерне товариство Видавничий дім Одеса скористалося своїм процесуальним правом на подачу заяви.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Видавничий дім Одеса залишити без задоволення.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 02 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: