Рішення

від 20.06.2019 по справі 610/482/19

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

№ 610/482/19

№ 2/610/574/2019

20.06.2019 року

Балаклійський районний суд Харківської області -

головуючий : Стригуненко В.М.

за участі

секретаря : Паточка А.М.,

розглянувши у місті Балаклія Харківської області у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 610/482/19 (№ 2/610/574/2019) за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Новікової Альони Ігорівни до Новогусарівської сільської ради Балаклійського району Харківської області про визнання права власності на земельну частку (пай),

в с т а н о в и в:

19.02.2019 року ОСОБА_1 подала до суду позов, в якому просить: визнати за нею право власності на земельну частку (пай) у розмірі 4,2 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Червоногусарівської сільської ради Балаклійського району Харківської області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що 05.09.1998р. вона була прийнята у члени КСП ім. Чкалова с. Червона Гусарівка Балаклійського району Харківської області. 24.01.2000р. отримала свідоцтво на право на майновий пай № 301. Однак, позивача не було включено до списків (додатків) до державного акту на право колективної власності на землю по КСП ім. Чкалова, тому було порушено її право на земельну частку (пай), як члена КСП ім. Чкалова. В отриманні земельної ділянки (паю) їй було відмовлено, тому вона змушена звернутись до суду за захистом оспорюваного права.

Відповідач позов не визнав, надав 18.06.2019р. відзив, у якому зазначив, що відповідно додатку до державного акту на право колективної власності на землю по КСП ім. Чкалова серії НОМЕР_1, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 8 від 18.01.1996р. ОСОБА_1 у списку громадян-членів КСП не значиться. До того ж, позивач була прийнята у члени КСП ім. Чкалова з вересня 1998р., тобто після формування списків громадян-членів КСП, тому не має права на виділення земельної частки (паю) на території Новогусарівської сільської ради Балаклійського району Харківської області (а.с. 78).

Представник позивача надала письмову заяву про підтримку позову, розгляд справи за її відсутності (а.с. 81).

Відповідач надав письмову заяву про розгляд справи за відсутності їх представника (а.с. 78).

Судом встановлені обставини і визначені відповідні до них правовідносини.

Відповідно до трудової книжки позивача від 05.09.1998 року та довідки з КП БРР Балаклійський районний трудовий архів від 10.06.2019р., позивач 05.09.1998р. була прийнята в члени КСП ім. Чкалова, а 24.10.2001р. була звільнена за наказом директора СТОВ Обрій № 134-к (а.с. 63, 82).

ОСОБА_1 згідно з рішенням зборів уповноважених КСП ім. Чкалова с. Червона Гусарівка Балаклійського району Харківської області від 24.01.2000р. було видано свідоцтво на право на майновий пай № 301 (а.с. 64).

За інформацією Відділу у Балаклійському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 09.11.2018р. згідно додатку до Державного акту на право колективної власності на землю по КСП ім. Чкалова серії НОМЕР_1, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 8 від 18.01.1996р., у списку громадян-членів КСП ОСОБА_1 не значиться. Відповідно до книги реєстрації сертифікатів на земельні частки (паї) громадян по КСП ім. Чкалова сертифікат на земельну частку (пай) на ОСОБА_1 відсутній (а.с. 79).

Згідно з частиною першою статті 22 ЗК України (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

Згідно пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16.04.2004 року № 7 сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X Перехідні положення ЗК ( 2768-14).

Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК (435-15), у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування судам роз`яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Згідно зі статтями 22, 23 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) та відповідно до вище зазначеного указу особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах КСП на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання КСП цього акту.

Таким чином, право на отримання земельної частки (паю) законодавець пов`язує зі членством особи у КСП на момент передачі землі у колективну власність, тобто дати видачі Державного акту на право колективної власності на землю.

Однак, ОСОБА_1 не було включено до списків осіб - членів КСП ім. Чкалова , що долучався до державного акту на право колективної власності на землю, і вона не отримувала сертифікат про право на земельну частку (пай).

Зверненню до суду з указаним позовом має передувати вирішення питання про не включення позивача до списку громадян - членів КСП, які мають право на земельну частку (пай). Таких вимог позивач у пред`явленому позові не заявляла.

Разом з цим, вирішення питання щодо не включення підприємством особи до списку громадян, які мають на меті оскарження дій чи бездіяльності цього підприємства, що вказує на необхідність залучення до участі у справі у такому випадку відповідної юридичної особи або її правонаступника.

Більш того, як свідчать матеріали справи, на момент видачі 18.01.1996 року Державного акту на право колективної власності на землю по КСП ім. Чкалова серії НОМЕР_1, ОСОБА_1 не була членом зазначеного КСП, оскільки була прийнята у члени КСП лише 05.09.1998 року, після видачі зазначеного Державного акту, а тому не була включена до переліку осіб, які мають право на земельну частку (пай).

Зазначені дії КСП ОСОБА_1 не оскаржувала, та, відповідно, питання про виділення їй земельної частки (паю) і видачу правовстановлюючих документів, які б підтверджували наявність у неї права власності на земельну частку (пай), не вирішувалося.

Доказів про перебування позивача членом КСП ім. Чкалова станом на день видачі Державного акту на право колективної власності, а саме станом на 18.01.1996 року, до позовної заяви не надано.

За таких обставин підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну частку (пай) немає.

Частиною 9 статті 5 ЗК України (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 3, 5 ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) до повноважень сільських, селищних міських рад та районних державних адміністрацій належить розгляд заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; прийняття рішень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 19 Земельного Кодексу України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Згідно приписів ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідачем по справі було залучено Новогусарівську (кол. Червоногусарівську) сільську раду Балаклійського району Харківської області.

Проте, згідно до ст. 13 ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) розпорядником невитребуваних земельних ділянок (паїв) є районна державна адміністрація.

Відповідно до п. 13 ч. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області від 17.11.2016 року № 308, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, одним із основних завдань Держгеокадастру є розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеного чинним законодавством на території Харківської області.

Позивач просить визнати за нею право власності на земельну частку (пай), розташовану на території Червоногусарівської сільської ради Балаклійського району Харківської області.

При цьому, позивачем не надано довідки з зазначенням, з яких земель може бути виділена земельна ділянка.

Тому суд позбавлений можливості визначити за рахунок яких земель можуть бути задоволені позовні вимоги позивача та, як наслідок, коло осіб, які повинні бути залучені до участі у справи, визнання Новогусарівської сільської ради Балаклійського району Харківської області належним відповідачем.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай) , її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів.

Таким чином, позивачем було обрано неналежний спосіб захисту своїх порушених прав, а саме просила визнати право власності на земельну ділянку (пай), замість визнати право на земельну ділянку (пай).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд виходить з принципів судочинства про змагальність судового процесу та ухвалення рішення судом лише на підставі доказів, наданих сторонами.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з тим, що в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, то судовий збір не підлягає відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 142, 258, 259, 263-265 ЦПК України,

у х в а л и в:

Повністю відмовити в позові ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Новікової Альони Ігорівни до Новогусарівської сільської ради Балаклійського району Харківської області про визнання права власності на земельну частку (пай).

Дата складання повного судового рішення 25 червня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .

Відповідач: Новогусарівська сільська рада Балаклійського району Харківської області, місцезнаходження: 64265, Харківська область Балаклійський район с. Нова Гусарівка вул. Центральна б. 53, код ЄДРПОУ 04397336.

Головуючий В.М. Стригуненко