Постанова

від 27.06.2019 по справі 917/1488/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2019 р. Справа № 917/1488/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Дучал Н.М., суддя Хачатрян В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 64 (вх. №1368 П/1-42) на рішення Господарського суду Полтавської області від 03.01.2019 у справі № 917/1488/18,

за позовною заявою Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради, пров. Г.Бреста, 35А, м. Кременчук, Полтавська область, 39623, код ЄДРПОУ 03361655

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 64, вул. Велика Набережна, буд. 35, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, код ЄДРПОУ 25155614

про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

Комунальне підприємство "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 64 з вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 86 522,23 грн з них: 82 209,86 грн основний борг за договором № 3018 на послуги з водопостачання та водовідведення від 18.06.2004, 2 494,52 грн пені, 1 817,85 грн 3% річних.

В обґрунтуванні позовної заяви вказує про неналежне виконання відповідачем обов`язку з оплати вартості послуг з поставки води за договором № 3018 на послуги з водопостачання та водовідведення від 18.06.2004.

Рішенням Господарського суду Полтавської області позов від 03.01.2019 у справі №917/1488/18 задоволено повністю; стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 64 (вул. Велика Набережна, буд. 35, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, код ЄДРПОУ 25155614 ) на користь Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради (провулок Героїв Бресту, 35а, Полтавська область, м. Кременчук, 39602, код ЄДРПОУ 03361655) - 82 209,86 грн боргу, 2 494,52 грн пені, 1 817,85 грн 3% річних та 1 762,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі місцевий господарський суд дійшов висновку про доведення Комунальним підприємством "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради виконання послуг з поставки води та відсутність доказів їх оплати з боку відповідача.

Відповідач з вказаним рішенням суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначає, що:

1)суд першої інстанції порушив норми процесуального законодавств, оскільки вирішив спір по суті за його відсутності за умови неналежного повідомлення про час та місце розгляду справи;

2)договір № 3018 на послуги з водопостачання та водовідведення від 18.06.2004 наразі є нечинним та розірваним з боку позивача, шляхом надсилання листа від 06.10.2005. За твердженням апелянта, наразі мешканцями багатоквартирного будинку № 64 в індивідуальному порядку укладено з Комунальним підприємством "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради договори про надання послуг з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення та проводяться на їх підстави розрахунки.

3)судом першої інстанції не здійснено належної перевірки розрахунків позивача в частині обсягів поставки води.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 64 на рішення Господарського суду Полтавської області від 03.01.2019 у справі №917/1488/18, вирішено розгляд апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 64 на рішення Господарського суду Полтавської області від 03.01.2019 у справі №917/1488/18 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи повідомлень відділення поштового зв`язку копію вищевказаної ухвали суду від 06.05.2019 позивачем отримано 14.05.2019, відповідачем отримано 10.05.2019

23.05.2019 від Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№5070), в якому позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 03.01.2019 у справі №917/1488/18 без змін.

27.05.2019 від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 64 надійшло клопотання з проханням здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (вх.№5179) та стягнути з відповідача вартість витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3 000,00 грн.

За приписами частини першої статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Частиною десятою цієї ж статті встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Частиною тринадцятою статті 8 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (абзац 1 частини третьої статті 12 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з приписами частини шостої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд апеляційної інстанції вважає, що справа №917/1488/18 не належить до категорії справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, предметом позову є стягнення коштів, розмір яких є менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Належних та достатніх доказів необхідності перегляду оскаржуваного рішення у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи апелянтом не надано.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany , заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal , заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Судом апеляційної інстанції надав учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ГПК України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень, з огляду на обставини справи, підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила, що рішення Господарського суду Полтавської області від 03.01.2019 у справі №917/1488/18 не відповідає в повній мірі нормам матеріального та процесуального права, враховуючи таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.04.2004 між Комунальним підприємством "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради (позивач, водоканал) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку № 64 (відповідач, абонент) був укладений договір № 3018 на послуги водопостачання та водовідведення (договір).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою, правовідносини, що склалися між сторонами, щодо надання послуг з централізованого постачання холодної (питної) води, підпадають під договір про надання послуг, а саме ст. 901 ЦК України.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пункту 1 договору Водоканал зобов`язується надати Абоненту послуги з постачання питної води та прийняти від Абонента каналізаційні стоки, а абонент зобов`язується розрахуватись за вищезазначені послуги на умовах які визначені цим договором та чинним законодавством.

Пунктом 8.1. договору останній є безстроковим, діє весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту підписання Сторонами.

З умов договору випливає, що Водоканал фактично зобов`язався виробити та доставити до виконавця питну воду, а також зібрати, відвести і очистити стічні води останнього, використовуючи при цьому належні Водоканалу системи централізованого питного водопостачання та водовідведення.

Відповідно до пункту 5.2. Договору облік води, що подається Водоканалом та використовується Абонентом, визначається за показниками водо лічильників зареєстрованих водоканалом.

За твердженням позивача, в період часу з березня 2017 року по вересень 2018 року позивач надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення за договором на загальну суму 82 209,86 грн, з них:

-422,81 грн - загальна вартість послуг з водопостачання та водовідведення 31,60 куб.м. води, наданих у березні 2017 року, але з урахуванням проведеного бухгалтерією позивача сторнування вартість послуг становить 316,72 грн.

-4 402,02 грн - загальна вартість послуг з водопостачання та водовідведення 329,00 куб.м. води, наданих у квітні 2017 року;

-1 806,30 грн - загальна вартість послуг з водопостачання та водовідведення 135,00 куб.м. води, наданих у травні 2017 року,

-2 970,36 грн - загальна вартість послуг з водопостачання та водовідведення 222,00 куб.м. води, наданих у червні 2017 року, але з урахуванням проведеного бухгалтерією Позивача сторнування вартість послуг становить 2 922,83 грн;

-7 091,40 грн - загальна вартість послуг з водопостачання та водовідведення 530,00 куб.м. води, наданих у липні 2017 року, але з урахування проведеного бухгалтерією Позивача сторнування вартість послуг становить 6 977,94 грн;

-4 228,08 грн - загальна вартість послуг з водопостачання та водовідведення 316,00 куб.м. води, наданих у серпні 2017 року, але з урахування проведеного бухгалтерією позивача сторнування вартість послуг становить 4 160,43 грн;

-6 623,10 грн - загальна вартість послуг з водопостачання та водовідведення 495,00 куб.м. води, наданих у вересні 2017 року;

-6 810,42 грн - загальна вартість послуг з водопостачання та водовідведення 509,00 куб.м. води, наданих у жовтні 2017 року, але з урахування проведеного бухгалтерією Позивача сторнування вартість послуг становить 6 701,45 грн;

-3 371,76 грн - загальна вартість послуг з водопостачання та водовідведення 252,00 куб.м. води, наданих у листопаді 2017 року, але з урахування проведеного бухгалтерією Позивача сторнування вартість послуг становить 3 317,81 грн;

-3577,39 грн - загальна вартість послуг з водопостачання та водовідведення 273,00 куб.м. води, наданих у грудні 2017 року, але з урахування проведеного бухгалтерією Позивача сторнування вартість послуг становить 3520,15 грн;

-4 966,42 грн - загальна вартість послуг з водопостачання та водовідведення 379,00 куб.м. води, наданих у січні 2018 року, але з урахування проведеного бухгалтерією Позивача сторнування вартість послуг становить 4 886,96 грн;

-4 501,46 грн - загальна вартість послуг з водопостачання та водовідведення 289,00 куб.м. води, наданих у лютому 2018 року, але з урахування проведеного бухгалтерією Позивача сторнування вартість послуг становить 4 429,44 грн;

-3 161,93 грн - загальна вартість послуг з водопостачання та водовідведення 203,00 куб.м. води, наданих у березні 2018 року, але з урахуванням проведеного бухгалтерією Позивача сторнування вартість послуг становить 3 051,78 грн.;

-3 722,66 грн - загальна вартість послуг з водопостачання та водовідведення 239,00 куб.м. води, наданих у квітні 2018 року;

-436,13 грн - загальна вартість послуг з водопостачання та водовідведення 28,00 куб.м., води, наданих у травні 2018 року, але з урахування проведеного бухгалтерією Позивача сторнування вартість послуг становить 429,15 грн;

-8 442,19 грн - загальна вартість послуг з водопостачання та водовідведення 542,00 куб.м., води, наданих у червні 2018 року, але з урахування проведеного бухгалтерією Позивача сторнування вартість послуг становить 8 307,11 грн;

-7 320,72 грн - загальна вартість послуг з водопостачання та водовідведення 470,00 куб.м., води, наданих у липні 2018 року, але з урахування проведеного бухгалтерією Позивача сторнування вартість послуг становить 7 203,59 грн;

- 3 085,75 грн. - загальна вартість послуг з водопостачання та водовідведення 198,11 куб.м., води наданих у серпні 2018 року, але з урахування проведеного бухгалтерією Позивача сторнування вартість послуг становить 3 036,38 грн;

-6 498,01 грн - загальна вартість послуг з водопостачання та водовідведення 380,09 куб.м., води, наданих у вересні 2018 року, але з урахування проведеного бухгалтерією Позивача сторнування вартість послуг становить 6 394,04 грн.

Факт надання послуг з водопостачання та водовідведення підтверджується актами виконаних робіт, які були направлені позивачем на адресу відповідача, а саме:

-актом виконаних робіт № 134862 від 29.03.2017 року;

-актом виконаних робіт № 136927 від 28.04.2017 року;

-актом виконаних робіт № 139037 від 31.05.2017 року;

-актом виконаних робіт № 141119 від 29.06.2017 року;

-актом виконаних робіт № 143163 від 28.07.2017 року;

-актом виконаних робіт № 145223 від 30.08.2017 року;

-актом виконаних робіт № 147267 від 28.09.2017 року;

-актом виконаних робіт № 149371 від 31.10.2017 року;

-актом про надання послуг № 151462 від 29.11.2017 року;

-актом про надання послуг № 153598 від 29.12.2017 року;

-актом про надання послуг № 155687 від 31.01.2018 року;

-актом про надання послуг № 157717 від 28.02.2018 року;

-актом про надання послуг № 159703 від 28.03.2018 року;

-актом про надання послуг № 161838 від 28.04.2018 року;

-актом про надання послуг № 163922 від 30.05.2018 року;

-актом про надання послуг № 165953 від 27.06.2018 року;

-актом про надання послуг № 168007 від 31.07.2018 року;

-актом про надання послуг № 170085 від 30.08.2018 року;

-актом про надання послуг № 172078 від 28.09.2018 року;

Звертаючись до господарського суду Комунальне підприємство "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради вказує про непідписання даних актів з боку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 64 та неоплати вартості отриманих послуг.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам колегія суддів зазначає таке.

Як було встановлено судом вище, 18.06.2004 між Комунальним підприємством "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку № 64 укладено договір № 3018 на послуги водопостачання та водовідведення (договір).

Листом №16/4290 від 06.10.2005 Комунальне підприємство "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради повідомило відповідача про те, що зв`язку з набранням чинності нормативних документів, які регулюють відносини з надання послуг з водопостачання та водовідведення, договір №3018 від 18.06.2004 є розірваним.

Колегія суддів не погоджується з позицією апелянта з приводу нечинності даної угоди на підставі даного листа, оскільки у 2016 році сторонами було укладено додаткову угоду до договору №3018 від 18.06.2004 (Том 1, а.с.21), що свідчить про нереалізацію позивачем відповідного розірвання.

Даною додатковою угодою було змінено пункт 5.1. Договору, та передбачено, що розрахунковим періодом оплати послуг водопостачання та водовідведення є один календарний місяць. Розрахунки за використану воду провадяться згідно з показами будинкового засобу обліку, який зареєстровано Водоканалом відповідно до акту прийняття вузлів обліку споживання води на комерційний облік. Характеристика засобу обліку води: вид засобу обліку - лічильник холодної води, тип - IPERL, 40 мм., заводський номер 8 SEN0120191471. Вищевказаний лічильник прийнятий на комерційний облік Водоканалом згідно з актом від 06.01.2007 року.

Разом з тим, з пояснень сторін вбачається, що усіма мешканцями багатоквартирного будинку № 64 в індивідуальному порядку укладено з Комунальним підприємством "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради договори про надання послуг з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення.

Згідно пункту 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення .

Позивач зазначає, що сума показників індивідуальних засобів обліку води, встановлених у квартирах та нежитлових приміщеннях мешканців будинку, яка використовується при проведенні розрахунку з останніми, не відповідає об`єму води фактично поставленого до будинку відповідача за даними будинкового лічильника.

Наявність відмінності числових показників індивідуальних засобів обліку обґрунтовується позивачем необлікованістю індивідуальними лічильниками витрат води через їх нечутливість до малих витрат або через погіршення метрологічних характеристик у процесі експлуатації.

Отже, відповідна сума заборгованості являє собою вартість об`єму води, фактично поставленого до будинку відповідача та неврахованого індивідуальними засобами обліку води, встановлених у квартирах та нежитлових приміщеннях мешканців.

У зв`язку з чим, на думку позивача, відповідна різниця підлягає оплаті з боку відповідача, оскільки останній визначений в якості абонента за договором № 3018 на послуги водопостачання та водовідведення.

Однак колегія суддів не погоджується з відповідною позицією позивача з огляду на таке.

В розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачем житлово-комунальних послуг є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

За змістом частини 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Оскільки об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, являє собою організацію власників квартир та/або нежитлових приміщень у багатоквартирного будинку, останнє саме по собі не є споживачем послуг. Так, послуги з водопостачання надаються безпосередньо власникам квартир та/або нежитлових приміщень на підставі прямих договорів на послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення.

У зв`язку з чим після укладення власниками квартир та/або нежитлових приміщень договорів з Комунальним підприємством "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради на послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, останні є безпосередніми споживачами послуг та мають обов`язок з оплати їх вартості.

Порядок оплати споживачами вартості отриманих послуг з водопостачання у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, у випадку наявності та відсутності у даних осіб квартирних засобів обліку врегульований Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Положеннями пунктів 10-11 даних Правил передбачена процедура оплати споживачами послуг:

-за показниками індивідуальних засобів обліку- у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі;

-шляхом розподілу між особами різниці показань будинкових засобів обліку з витратами води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку- у разі не зняття та не передачі споживачами, показань квартирного засобу обліку виконавцю та відсутності квартирних засобів обліку .

Отже, в розумінні вимог законодавства саме власники квартир та/або нежитлових приміщень є безпосередніми споживачами послуг та мають обов`язок з оплати їх вартості.

Відтак, навіть припускаючи реальність недоврахування індивідуальними засобами обліку дійсного об`єму споживання води, відповідна доплата підлягає покладенню на фактичного споживача такої послуги.

Зазначене також підтверджується пунктом 18 Правил (в редакції Постанови КМ № 633 від 18.08.2017), в якому визначено, що після отримання показань квартирних засобів обліку, якщо вони відрізняються від розрахованих за показаннями будинкових засобів обліку, виконавець здійснює коригування плати за надану послугу в наступному розрахунковому періоді шляхом зменшення або збільшення обсягів спожитої кожним споживачем послуги, що відображається в платіжному документі періоду, наступного за здійсненням коригування.

За таких обставин колегія суддів погоджується з позицією апелянта, що обов`язок з оплати повної вартості спожитого об`єму води покладається на споживача відповідної послуги -власника квартири та/або нежитлових приміщення. У зв`язку з чим об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, як юридична особа, не несе обов`язок оплати (доплати) вартості послуги водопостачання, спожитої власниками квартир та/або нежитлового приміщення.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що з боку Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради взагалі не доведено належними доказами існування різниці в показниках обсягу спожитого об`єму води за даними будинкового засобу обліку та індивідуальних засобів обліку, наявних у квартирах та/або нежитлових приміщеннях власників.

Згідно пункту 14 Правил показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності постачальника та представника споживачів. Показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця.

Пунктом 16 Правил надано право виконавцю послуг здійснювати перевірку показань квартирних засобів обліку в порядку, визначеному законом і договором.

Таким чином, стверджуючи про існування відмінностей в обсязі споживання води Комунальне підприємство "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради повинно надати письмове підтвердження такої розбіжності, зокрема у спосіб передбачений пунктами 14-16 Правил

Проте Комунальним підприємством "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради не надано акту зняття як показників обсягу спожитого об`єму води за даними будинкового засобу обліку, так і відомостей про сумарний об`єм споживання за даними індивідуальних засобів обліку, наявних у квартирах та/або нежитлових приміщеннях власників у визначеному періоді.

На підтвердження існування відповідної різниці позивачем надано копії відомості, в якій визначено числові показники об`єму поставленої холодної води у певному періоді (Том 1, а.с. 42-43). Втім з даної відомості взагалі не вбачається принцип формування та закріплення числового показника, заповнені графи як не відповідають змісту їх назви, так і не містять належного визначення критерія розміщення інформації. Дана відомість не містить:

-помісячного чіткого визначення обсягу спожитого об`єму води за даними будинкового засобу обліку та за даними індивідуальних засобів обліку споживачів;

-підстави відповідного нарахування, як то акт зняття показників обсягу спожитого об`єму води за даними будинкового засобу обліку, сумарний об`єм споживання за даними індивідуальних засобів обліку згідно виставлених Комунальним підприємством "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради квитанцій на оплату, тощо

-інформації з приводу особи її виконавця, посади та підпису останнього.

Наведеним спростовується можливість врахування в якості доказів реалізації послуг з водопостачання Актів надання послуг, оскільки останні фіксують вже встановлену позивачем різницю в обсягах споживання за відсутності жодного доказу на підтвердження правомірності такого розрахунку.

Оскільки з боку позивача взагалі не доведено належними доказами існування різниці в показниках обсягу спожитого об`єму води за даними будинкового засобу обліку та індивідуальних засобів обліку, наявних у квартирах та/або нежитлових приміщеннях власників, доводи з приводу необхідності достягнення відповідної суми є неправомірними. Вказане є додатковим свідченням безпідставності позовних вимог.

Враховуючи безпідставність позову в частині стягнення основної суми боргу не підлягають задоволенню вимоги в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з доводами апелянта з приводу порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства, з підстав вирішення спору по суті за його відсутності неналежним чином повідомленого про час та місце розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.12.2018 було відкрито провадження, призначено судове засідання на 03.01.2019 о 10:00 (Том 1, а.с.1-2).

Визначена ухвала суду була направлена на юридичну адресу відповідача та повернута на адресу суду 13.12.2018 "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Тобто, надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи.(Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 по справі 911/3309/17).

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. (Аналогічна позиція викладена постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що Господарським судом Полтавської області здійснено належне повідомлення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 64 про відкриття провадження в даній справі, час та місце розгляду справи, а отже дотримано вимоги процесуального законодавства.

Відтак, звертаючись з апеляційною скаргою, відповідач спростував висновки суду першої інстанції в частині покладення на відповідача обов`язку з оплати вартості наданих позивачем послуг, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, як необхідні передумови для скасування прийнятого у даній справі судового рішення, тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача. За таких обставин, рішення господарського суду першої інстанції у даній справі підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 64, судові витрати за подання апеляційної скарги (сплачені на підставі платіжного доручення №379 від 12.04.2019 в сумі 2881,50 грн) підлягають відкодуванню позивачем.

Розглядаючи питання відшкодування Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку № 64 витрат на правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи у суді апеляційної інстанції колегія суддів зазначає про таке.

Так, між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку № 64 та адвокатом Бакк Н.І. 12.04.2019 було укладено Договір про надання правничої допомоги №12-01 (далі - Договір), за умовами якого Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надати Клієнту за винагороду необхідну правничу допомогу щодо ведення справи №917/1488/18 .

Відповідно до пункту 3.1 цього договору вартість послуг, що надаються замовнику виконавцем становить 3000,00 грн.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у справі № 922/1163/18 від 06 березня 2019 касаційний суд з системного аналізу наведених вище норм законодавства зробив наступні висновки:

1)договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

2)за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

3)Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

4)адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

5)адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

6)відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У пункті 1.2 договору сторонами визначено перелік правових послуг:

-вивчення і правовий аналіз документів замовника, що стосуються предмета спору;

-вивчення і правовий аналіз нормативно-правових документів, що стосуються предмета спору;

-складання апеляційної скарги та інших процесуальних документів;

-подача суду необхідних документів, заяв, процесуальних документів.

Реалізація адвокатом вищенаведених дій процедурного характеру підтверджується матеріалами справи.

Отримання відповідних коштів в якості адвокатського гонорару підтверджується:

-платіжним дорученням №380 від 12.04.2019;

-платіжним дорученням №2020-17-070/С від 17.05.2019.

У постанові від 24.01.2019 у справі №910/15944/17 Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Касаційний суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З огляду на:

1)складання адвокатом документів процедурного характеру;

2)проведення роботи, зумовленої необхідністю формування та доведення правової позиції по справі;

4)загальні засади справедливості, добросовісності та розумності, принцип співмірності судових витрат,

5)підставність правової позиції відповідача,

колегія суддів вважає правомірним відшкодування суми витрат, на правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи у суді апеляційної інстанції в сумі 3 000,00 грн.

Керуючись статтями 269, 270, 273, пунктом 2 частини першої статті 275, пунктами 1, 2 частини першої статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 64 задовольнити.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 03.01.2019 у справі № 917/1488/18 скасувати повністю.

Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради.

Стягнути з Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради (провулок Героїв Бресту, 35а, Полтавська область, м. Кременчук, 39602, код ЄДРПОУ 03361655) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 64 (вул. Велика Набережна, буд. 35, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, код ЄДРПОУ 25155614 ) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2881,50 грн.

Стягнути з Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради (провулок Героїв Бресту, 35а, Полтавська область, м. Кременчук, 39602, код ЄДРПОУ 03361655) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 64 (вул. Велика Набережна, буд. 35, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, код ЄДРПОУ 25155614) витрати на правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи у суді апеляційної інстанції в сумі 3000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя Н.М. Дучал

Суддя В.С. Хачатрян