Постанова

від 26.06.2019 по справі 826/11646/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Кармазін О.А.

суддів: Катющенко В.П., Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2019 року Справа № 826/11646/16

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Літвіної Н.М., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

Електротехнічна інноваційна група

до Державної фіскальної служби України,

третя особа, яка не заявляє

самостійні вимоги

на предмет спору: Державна податкова інспекція у Печерському районі

Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Електротехнічна інноваційна група (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у прийнятті для реєстрації податкових накладних від 15.02.2016 р. № 21, від 17.02.2016 р. № 23, від 18.02.2016 р. № 24, від 25.02.2016 р. № 25, від 25.02.2016 р. № 27;

- визнання прийнятими та зареєстрованими датою (операційним днем) та часом, коли були направлені до відповідача позивачем засобами електронного зв`язку для реєстрації у ЄРПН, податкових накладних від 15.02.2016 р. № 21, від 17.02.2016 р. № 23, від 18.02.2016 р. № 24, від 25.02.2016 р. №№ 25, 27.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року адміністративний позов було задоволено частково: визнано протиправним дії ДФС України в частині щодо відмови у прийнятті для реєстрації в ЄРПН податкових накладних від 15.02.2016 р. № 21, від 25.02.2016 р. №№ 25, 27.

У задоволенні позову в іншій частині вимог - відмовлено.

Ухвалюючи рішення в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкові накладні від 15.02.2016 р. № 21, від 25.02.2016 р. №№ 25, 27 містять всі необхідні реквізити, їх було надіслано позивачем в період дії укладеного з податковим органом договору про прийняття електронних документів та чинності посилених сертифікатів електронних ключів і представники відповідача та третьої особи не змогли пояснити суду, чому саме такі накладні не були прийняті.

Відмовляючи в задоволенні позову в іншій частині вимог, суд виходив з того, що вказані податкові накладні на теперішній час вже прийняті та зареєстровані податковим органом при їх поврторному направленні позивачем, а також з того, що податкові накладні від 17.02.2016 р. № 23, від 18.02.2016 р. № 24 були надіслані позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку до підписання ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві договору про визнання електронних документів.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач - ДФС України подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, наводячи у своїй скарзі норми податкового та процесуального законодавства, викладаючи за хронологією обставини цієї справи та зазначаючи, що податкові накладні від 18.02.2016 р. № 24 та від 25.02.2016 р. №№ 25, 27 були надіслані з порушенням строку реєстрації, а також, що прийняття податкових документів відбувається на автоматичному рівні та не залежить від дій ДФС і що при повторному надісланні позивачем відповідних податкових накладних вони були прийняті та зареєстровані в ЄРПН.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2019 р. було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, устанволені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ Електротехнічна інноваційна група (код ЄДРПОУ 40093525) є юридичною особою, платником ПДВ та перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

02.12.2015 р. між позивачем та ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві було укладено договір № 011220151 про визнання податкових документів, який набуває чинності з моменту його підписання сторонами та в разі припинення дії договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

16.02.2016 р. позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку було надіслано до ДФС податкову накладну від 15.02.2016 р. № 21 із сумою ПДВ 16 069,68 грн., що підтверджується квитанцією № 1.

У вказаній квитанції зазначено, що документ доставлено до центрального рівня ДФС України 16.02.2016 р. в 12:25:40, але не прийнято та вказано При необхідності виправте документ та відправте його знову. Виявлені помилки. Документ не може бути прийнятий - зверніться до ДПІ за місцем реєстрації для з`ясування причин помилки .

19.02.2016 р. договір від 02.12.2015 р. № 011220151 було розірвано, відповідно до п. 4 роз. 6 договору та вимог Закону України Про електронні документи та електронний документообіг .

У матеріалах справи відсутнє судове рішення, яким би визнавались протиправними дії ДПІ щодо розірвання договору.

25.02.2016 р. товариством засобами телекомунікаційного зв`язку було надіслано новий договір № 250220163 про визнання електронних документів, зареєстрований інформаційним порталом ДФС України за № 9024136433 та підписано ДПІ у Печерському районі 29.02.2016 р.

У матеріалах справи відсутнє судове рішення, яким би визнавалась протиправною бездіяльність фіскального органу відносно строків підписання цього договору.

26.02.2016 р., тобто у той період, коли договір про визнання електронних документів не був підписаний з боку фіскального органу, що відповідно, унеможливлювало прийом електронних документів, позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку було надіслано до ДФС податкові накладні від 17.02.2016 р. № 23 на суму ПДВ 488 591,90 грн. та від 18.02.2016 р. № 24 на суму ПДВ 119 295,51 грн., що підтверджується квитанціями № 1.

Зі змісту вказаних квитанцій видно, що документи доставлено до центрального рівня ДФС України 26.02.2016 в 17:05:41 (ПН .від 17.02.2016 № 23) та 26.02.2016 в 17:08:12 (ПН .від 18.02.2016 № 24). Однак, вказані податкові накладні не прийнято. Також зазначено, що при необхідності виправте документ та відправте його знову. Виявлені помилки. Документ не може бути прийнято - зверніться до ДПІ за місцем реєстрації для з`ясування причин помилки.

02.03.2016 р. у зв`язку з недійсністю посиленого сертифікату керівника підприємства, договір від 25.02.2016 р. № 250220163 було розірвано в автоматичному режимі.

Доказів оскарження розірвання договору під час розгляду справи не надано.

02.03.2016 р. товариством засобами телекомунікаційного зв`язку було надіслано договір № 020320163 про визнання електронних документів.

Договір від 02.03.2016 р. № 020320163 було підписано ДПІ у Печерському районі 09.03.2016. Факт підписання вказаного договору з боку фіскального органу саме 09.03.2016 р., сторонами не заперечується та не спростовується.

У матеріалах справи відсутнє судове рішення, яким би визнавалась протиправною бездіяльність фіскального органу відносно строків підписання цього договору.

11.03.2016 р. засобами телекомунікаційного зв`язку позивачем було надіслано до ДФС податкові накладні від 25.02.2016 р. № 25 та від 25.02.2016 р. № 27. Підтвердженням є квитанції № 1.

Зі змісту вказаних квитанцій вбачається, що вказані податкові накладні доставлено до центрального рівня ДФС України 11.03.2016 в 17:16:23 (ПН від 25.02.2016 № 27) та в 18:01:47 (ПН від 25.02.2016 № 25). Однак, такі податкові накладні не прийняті. Також зазначено, що при необхідності виправте документ та відправте його знову. Виявлені помилки. Документ не може бути прийнято - зверніться до ДПІ за місцем реєстрації для з`ясування причин помилки.

14.03.2016 р. позивач звернувся до ДФС України з вимогою зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 15.02.2016 р. № 21; від 17.02.2016 р. № 23; від 18.02.2016 р. № 24; від 25.02.2016 р. № 25 та від 25.02.2016 р. № 27, проте такі податкові накладні зареєстровані не були.

Натомість, податкові накладні від 15.02.2016 № 21; від 17.02.2016 № 23; від 18.02.2016 № 24; від 25.02.2016 № 25 та від 25.02.2016 № 27 було зареєстровано в ЄРПН 24.03.2016 р.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Законом України Про електронні документи та електронний документообіг від 22.05.2003 р. № 851-IV (далі - Закон № 851-IV), Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 р. № 233 (далі - Інструкція № 233).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами

У п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звідьнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Статтею 14 Закону № 851-IV електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивідьних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивідьним законодавством.

Відповідно до п.п. 2, 4, 7 розділу 2 Інструкції № 233 для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов`язковими для податкової звітності у паперовій формі

Податкові документи в електронному вигляді з обов`язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів.

Підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов`язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених статтею 3 Закону України Про електронний цифровий підпис ; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

Пунктом 1 розділу 3 Інструкції № 233 передбачено, що податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

Податкова звітність в електронному вигляді, отримана органами ДПС пізніше терміну, встановленого законодавством для податкової звітності, вважається поданою з порушенням терміну (пункт 3 розділу 3 Інструкції № 233).

Відповідно до п. 5 розділу 3 Інструкції № 233 платник податків:

5.1 отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб`єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці;

5.2 отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;

5.3 ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб`єкта підприємницької діяльності за наявності печатки);

5.4 надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії;

5.5 після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Згідно з п. 6 розділу 3 Інструкції № 233 орган ДПС, де зареєстрований платник податків, на його запит:

6.1 видає два примірники договору;

6.2 записує на електронний носій платника податків безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;

6.3 приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб`єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів;

6.4 звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС. У разі невідповідності реквізитів повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору;

6.5 після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

Відповідно до пп. 7.7 п. 7 розділу 3 Інструкції № 233 датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що платник податку зобов`язаний реєструвати податкові накладі та/або розрахунки коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

При цьому, електронний документообіг здійснюється на підставі договорів про визнання електронних документів, які набирають чинності з моменту їх підписання сторонами.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що податкову накладну від 15.02.2016 р. № 21 позивачем було надіслано засобами телекомунікаційного зв`язку до ДФС 16.02.2016 р., тобто до моменту розірвання відповідачем договору в односторонньому порядку (до 19.02.2016 р.), а податкові накладні (далі - ПН) від 25.02.2016 р. №№ 25, 27 - 11.03.2016 р., після підписання ДПІ у Печерському районі договору від 02.03.2016 р. № 020320163 (підписано 09.03.2016 р.), тобто з дотриманням вимог законодавства.

При цьому, вказані ПН містять всі необхідні реквізити для їх реєстрації в ЄРПН і на момент їх надіслання вказаної на реєстрацію до ЄРПН посиленні сертифікати відкритих ключів позивача нечинними відповідачем не визнавались.

Більш того, ані в ході розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного провадження відповідача та/або третьою особою не було надано доказів чи, принаймні, обґрунтованих пояснень з приводу того, у чому саме полягає помилка щодо не прийняття та не реєстрації в ЄРПН ПН від 15.02.2016 р. № 21, ПН від 25.02.2016 №№ 25, 27.

При цьому, доводи апелянта про те, що ПН від 18.02.2016 р. № 24 та від 25.02.2016 р. №№ 25, 27 були надіслані з порушенням строку реєстрації, а також, що прийняття податкових документів відбувається на автоматичному рівні та не залежить від дій ДФС і що при повторному наділсанні позивачем відповідних податкових накладних вони були прийняті та зареєстровані в ЄРПН, колегія суддів до уваги не приймає з огляду на наступне.

Так, подання ПН з порушенням строку реєстрації може бути підставою для притягнення платника до відповідальності в порядку, визначеному ПК України, але не є достатньою самостійною підставою для неприйняття поданої ним ПН. При цьому, в частині вимог щодо ПН від 18.02.2016 р. № 24 судом першої інстанції було відмовлено.

Крім того, сам апелянт у своїй скарзі зазначає, що в наступному такі ПН були прийняті та зареєстровані в ЄРПН, тобто підтверджує можливість здійснення їх реєстрації навіть з пропуском строку.

Надаючи оцінку доводам апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що …хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід… .

Таким чином, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача щодовідмови у прийнятті для реєстрації в ЄРПН податкових накладних від 15.02.2016 р. № 21, від 25.02.2016 р. №№ 25, 27 та здаоволення позовних вимог у цій частині.

Перевіряючи оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги, судова колегія також підтримує висновки суду першої інстанції у частині щодо відмови в задоволенні решти позовних вимог, оскільки на час вирішення даного спору ПН від 15.02.2016 р. № 21, від 25.02.2016 р. №№ 25, 27 вже було прийняті та зареєстровані податковим органом при їх повторному направленні позивачем, а ПН від 17.02.2016 р. № 23, від 18.02.2016 р. № 24 були надіслані позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку до підписання ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві з ним договору про визнання електронних документів, тож відмова в їх прийнтятті для реєстрації є правомірною.

Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Державної фіскальної служби України підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року - без змін.

Разом з тим, оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України, понесені відповідачем та апелянтом у цій справі судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Cудове рішення виготовлено 26 червня 2019 року.

Головуючий суддя

Судді: