Ухвала

від 16.09.2019 по справі 826/11646/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 вересня 2019 року

Київ

справа №826/11646/16

адміністративне провадження №К/9901/26017/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019 у справі №826/11646/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Електротехнічна інноваційна група до Державної фіскальної служби України третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Електротехнічна інноваційна група звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019, позов задоволено частково. Визнано протиправним дії Державної фіскальної служби України в частині відмови у прийнятті для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних від 15.02.2016 №21, від 25.02.2016 №№25, 27.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Державна фіскальна служба України 09.09.2019 звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Водночас відповідачем у касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку .

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №826/11646/16 є вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у прийнятті для реєстрації податкових накладних від 15.02.2016 №21, від 17.02.2016 №23, від 18.02.2016 №24, від 25.02.2016 №25, від 25.02.2016 №27; визнання прийнятими та зареєстрованими датою (операційним днем) та часом, коли були направлені до податкового органу позивачем засобами електронного зв`язку для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, податкових накладних від 15.02.2016 №21, від 17.02.2016 №23, від 18.02.2016 №24, від 25.02.2016 №№25, 27.

Задовольняючи позовні вимоги в частині, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податкові накладні від 15.02.2016 №21, від 25.02.2016 №№25, 27 містять всі необхідні реквізити, їх було надіслано позивачем в період дії укладеного з податковим органом договору про прийняття електронних документів та чинності посилених сертифікатів електронних ключів. Крім того, податковим органом не було надано пояснень, чому саме такі накладні не були прийняті.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, не вбачається.

Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №826/11646/16 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.

Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Отже, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2018 у справі щодо визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у прийнятті для реєстрації податкових накладних від 15.02.2016 №21, від 17.02.2016 №23, від 18.02.2016 №24, від 25.02.2016 №25, від 25.02.2016 №27; визнання прийнятими та зареєстрованими датою (операційним днем) та часом, коли були направлені до податкового органу позивачем засобами електронного зв`язку для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, податкових накладних від 15.02.2016 №21, від 17.02.2016 №23, від 18.02.2016 №24, від 25.02.2016 №№25, 27, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити Державній фіскальній службі України у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019 у справі №826/11646/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Електротехнічна інноваційна група до Державної фіскальної служби України третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду