Ухвала

від 27.06.2019 по справі 37/343

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

УХВАЛА

м. Київ

27.06.2019Справа № 37/343

Суддя Селівон А.М., розглянувши

заяви Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКА ЖИТОМИРСЬКА, будинок 15-А)

про заміну сторони її правонаступником

у справі № 37/343

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (85612, Донецька обл., Мар`їнський район, місто Курахове, ВУЛИЦЯ ЕНЕРГЕТИКІВ, будинок 34)

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Голосіївського району міста Києва (03039, м. Київ, проспект Голосіївський, 17б)

про стягнення 64 451,11 грн.

без повідомлення представників учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебувала справа № 37/343 за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Голосіївського району міста Києва про стягнення 64451,11 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.12.2013 року по справі № 37/343 позов задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Голосіївського району міста Києва на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" 45 711 грн. 59 коп. основного боргу, 11 427 грн. 06 коп. інфляційної складової боргу, 1 804 грн. 68 коп. трьох відсотків річних, 636 грн. 32 коп. витрат на сплату державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; провадження в частині стягнення 4 688, 42 грн. основного боргу припинено; у решті позову відмовлено.

На примусове виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва 17 січня 2014 року видано судовий наказ, зі строком пред`явлення до 10.01.2015 року.

05 червня 2019 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" надійшла заява б/н від 04.06.20198 року про заміну сторони її правонаступником, в якій заявник просить суд замінити на стадії виконання судового рішення у справі № 37/343 стягувача - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" його процесуальним правонаступником - Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго".

У зв`язку з відпусткою судді Андреїшиної І.О., на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва Кривенко О.М. №05-23/1266 від 05.06.2019 року, здійснено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи № 37/343, за результатом якого дану заяву передано на розгляд судді Селівону А.М.

Згідно зі ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Окрім цього за приписами частини 3 статті 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються і розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

За висновками суду, оскільки нормами ГПК України не передбачено порядку подання заяви про заміну сторони правонаступником, господарський суд має застосовувати загальні положення господарсько-процесуального закону, що регулюють порядок здійснення позовного провадження.

Суд зазначає, що відповідний розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється за загальними правилами позовного провадження у межах розглянутої судом справи з урахуванням особливостей щодо суб`єктного складу учасників процесу, передбачених відповідними нормами Закону України "Про виконавче провадження" (стягувач, боржник, державний виконавець, правонаступник стягувача або боржника).

Так, згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2019 року залишено заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про заміну сторони правонаступником без руху, встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху. Встановлено спосіб усунення недоліків заяви шляхом:

- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту надсилання копії заяви від про заміну сторони її правонаступником та всіх доданих до неї документів на адреси учасників справи;

- письмових пояснень щодо стану виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 37/343, з наданням відповідних письмових доказів.

Таким чином, залишаючи заяву без руху ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2019 року, судом встановлено спосіб усунення виявлених недоліків поданої заяви, за умови усунення яких у спосіб, встановлений судом, заява підлягає прийняттю до розгляду.

У відповідності до наявного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103050129768 ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.06.2019 року було вручено заявнику 11.06.2019 року, таким чином, строк на усунення недоліків становив до 18.06.2019 року включно.

Однак, визначені ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2019 року недоліки заявником у визначений судом строк не усунуто.

Клопотання заявника про поновлення пропущеного строку на усунення недоліків поданої заяви матеріали також не містять.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства і окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).

При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Таким чином, зазначені вимоги до заяв, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом свої порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.

Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.

За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що статтею 334 ГПК України визначено, що заява про заміну сторони її правонаступником розглядається у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Отже, оскільки нормами ГПК передбачений обмежений строк для розгляду заяви про заміну сторони її правонаступником та обов`язок повідомлення учасників справи про розгляд такої заяви, необхідною передумовою дотримання судом основних засад господарського судочинства під час розгляду зазначеної категорії заяв є направлення заявником учасникам справи тексту самої заяви про заміну сторони правонаступником та доказів на підтвердження викладених в ній обставин, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таку заяву для надання їм достатнього часу для ознайомлення з її змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідну заяву.

Суд наголошує, що неотримання учасниками справи копії заяви про заміну сторони її правонаступником порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасників справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Відповідно до ст.ст. 113, 118 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Згідно ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.

Враховуючи викладене, заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про заміну сторони правонаступником повертається заявнику.

Разом з тим суд звертає увагу заявника на те, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 174, 233-235, 255, 256, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про заміну сторони правонаступником та додані до неї матеріали повернути заявнику.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 27.06.2019 року та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст.255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Селівон