Постанова

від 01.07.2019 по справі 923/64/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2019 року м. ОдесаСправа № 923/64/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів Богатиря К.В. Аленіна О.Ю., Мишкіної М.А. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙЕЛІТКОМФОРТ на рішення господарського суду Херсонської області від 28.03.2019року (суддя суду першої інстанції: Нікітенко С.В.; час і місце оголошення рішення: 28.03.2019 о 10:10, м. Херсон, вул. Театральна, 18, Господарський суд Херсонської області, зал судового засідання № 207) у справі№ 923/64/19 за позовом до відповідача про Приватного підприємства Приватна виробничо-комерційна фірма Аліна-А Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙЕЛІТКОМФОРТ стягнення 51720,95 грн.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Приватна виробничо-комерційна фірма Аліна-А звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙЕЛІТКОМФОРТ заборгованості у розмірі 51720,95 грн., яка виникла на підставі укладеного сторонами договору № 16 ПС від 17 серпня 2018 року.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 28.03.2019 року позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙЕЛІТКОМФОРТ (73025, м. Херсон, вул. Грецька, буд. 74, кв.7, код ЄДРПОУ 40287033) на користь Приватного підприємства Приватна виробничо-комерційної фірми Аліна-А (73000, м. Херсон, вул. Червонопрапорна, буд. 56, код ЄДРПОУ 22749193) 48650 грн. - основного боргу, 3070,95 грн. - пені та 1921,00 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

Суд першої інстанції в рішенні зазначив, що 17 серпня 2018 року між Приватною виробничо-комерційною фірмою Аліна-А і Товариством з обмеженою відповідальністю СТРОЙЕЛІТКОМФОРТ був укладений Договір № 16 ПС, за умовами якого позивач взяв на себе зобов`язання виконати роботи з проектування, монтажу та виконання пусконалагоджувальних робіт автоматичної системи пожежної сигналізації, сповіщення про пожежу, пожежного моніторингу та автоматичної установки порошкового пожежегасіння для багатоквартирного будинку розташованого за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, 62-А. Відповідач в свою чергу згідно умов п.1.2. договору зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 48650,00 грн., за виконані роботи згідно Акту виконаних робіт за жовтень 2018 року, якій підписаний сторонами 25.10.2018р, відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 48650,00 грн., є доведеними і обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 3070,95 грн., то за умовами п.6.2. Договору при порушені строків здійснення розрахунків за виконані роботи замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої сими за кожний день прострочки, що не звільняє замовника від повного виконання своїх зобов`язань.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні, суд, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи Ліга (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р. Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ ) перевірив здійснений позивачем розрахунок суми пені та встановив, що пеня нарахована вірно.

07.05.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙЕЛІТКОМФОРТ на рішення Господарського суду Херсонської області від 28.03.2019року у справі № 923/64/19, в якій скаржник просить скасувати повністю рішення Господарського суду Херсонської області від 28.03.2019 у справі № 923/64/19; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Приватного підприємства Приватна виробничо-комерційна фірма Аліна-А до Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙЕЛІТКОМФОРТ про стягнення 51720,95 грн. відмовити повністю.

Як на підставу викладених у скарзі вимог, апелянт посилається на те, що висновки викладені в рішенні суду, не відповідають обставинам справи.

Апелянт зазначає, що акт приймання виконаних будівельних робіт, підписаний 25.10.2018 з боку Позивача та Відповідача, не містить застереження про те, що ПП ПВКФ АЛІНА-А (підрядник за договором № 16 ПС від 17.08.2018) передало ТОВ СТРОЙЕЛІТКОМФОРТ (Замовнику за договором № 16 ПС від 17.08.2018) повний пакет документів з позитивним висновком ГУ ДСНС України в Херсонській області, як це передбачено пунктом 5.2. договору № 16 ПС від 17.08.2018.

Таким чином, на думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відповідач зобов`язаний був здійснити повний розрахунок з позивачем за виконані роботи до 31.10.2018 включно.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначив, що за умовами пунктів 5.2. та 5.3. договору № 16 ПС від 17.08.2018 обов`язок для Відповідача здійснити повну оплату виникає після надання Замовнику повного пакету документів з позитивним висновком ГУ ДСНС України в Херсонській області. Доказів надання Позивачем Відповідачеві пакету документів з позитивним висновком ГУ ДСНС України в Херсонській області Позивач суду першої інстанції під час розгляду ним справи № 923/64/19 не надав. Отже, висновок суду першої інстанції про порушення Відповідачем строку оплати робіт, встановленого договором № 16 ПС від 17.08.2018, є помилковим і не відповідає обставинам справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙЕЛІТКОМФОРТ на рішення Господарського суду Херсонської області від 28.03.2019 року по справі № 923/64/19 - залишено без руху; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю СТРОЙЕЛІТКОМФОРТ строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору в сумі 2 881,50грн. - протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю СТРОЙЕЛІТКОМФОРТ , що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

27.05.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано докази сплати судового збору в сумі 2 881,50грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2019 відкрито апеляційне провадження у справі № 923/64/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙЕЛІТКОМФОРТ на рішення Господарського суду Херсонської області від 28.03.2019року у справі № 923/64/19; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙЕЛІТКОМФОРТ на рішення Господарського суду Херсонської області від 28.03.2019року у справі № 923/64/19 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 18.06.2019; роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 18.06.2019 подати до суду заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попередити учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк встановлений судом у вигляді їх повернення заявникові без розгляду.

18.06.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства Приватна виробничо-комерційна фірма Аліна-А надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій позивач просить залишити рішення Господарського суду Херсонської області від 28.03.2019 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, копію ухвали суду від 31.05.2019 про відкриття апеляційного провадження позивач та відповідач отримали - 06.06.2019, тобто повідомлені належним чином про розгляд апеляційним господарським судом апеляційної скарги в письмовому провадженні без виклику сторін.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги . Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин :

При розгляді даної справи в суді першої інстанції було встановлено, що 17 серпня 2018 року між Приватною виробничо-комерційною фірмою "Аліна-А" (надалі - позивач або підрядник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙЕЛІТКОМФОРТ" (надалі - відповідач або замовник) був укладений договір № 16 ПС (надалі - договір), за умовами якого позивач взяв на себе зобов`язання виконати роботи з проектування, монтажу та виконання пусконалагоджувальних робіт автоматичної системи пожежної сигналізації, сповіщення про пожежу, пожежного моніторингу та автоматичної установки порошкового пожежегасіння для багатоквартирго будинку розташованого за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, 62-А. Відповідач в свою чергу згідно умов п.1.2. договору зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, визначили предмет договору, вартість робіт, порядок розрахунків, строки виконання робіт, порядок виконання робіт, відповідальність сторін та інші умови. Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

Умовами п.2.1 договору визначено вартість робіт з проектування, монтажу та виконання пусконалагоджувальних робіт автоматичної системи пожежної сигналізації, сповіщення про пожежу, пожежного моніторингу та автоматичної установки порошкового пожежегасіння, яка становить - 187050,00 грн.

Згідно п.3.1. Договору розрахунок за проведені роботи здійснюється у два етапи :

- передоплати у розмірі - 138400,00 грн. з ПДВ 20%;

- оплати за виконані роботи складає - 48650 грн. з ПДВ 20 % протягом п`яти банківських днів з моменту підписання Акта виконаних робіт.

Спору між сторонами про здійснення передоплати на суму 138400,00 грн. не існує, як і відсутній спір з приводу фактичного виконання робіт, передбачених Договором.

Підрядник зобов`язання за Договором про виконання робіт виконав, що підтверджено копією Акту виконаних робіт за жовтень 2018 року на загальну суму 187050,00грн., який підписаний сторонами 25.10.2018р. (а.с. 11-15).

Замовник в порушення умов п.3.1. договору не здійснив оплату за виконані роботи у розмірі 48650,00 грн., чим порушив свої зобов`язання, і з цього приводу Підрядник був вимушений звертатися із позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що укладений між сторонами договір № 16 ПС від 17 серпня 2018 року за своїм змістом та правовою природою є договором будівельного підряду.

Правові норми, які підлягають застосуванню до правовідносин між сторонами :

За приписами ч.1, 2 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Відповідно до частини 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили часткову попередню оплату та остаточну протягом п`яти банківських днів з моменту підписання Акта виконаних робіт.

Відповідно до ч.2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ч.1 ст. 628 ЦК України вбачається, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ч.1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, з урахуванням приписів п.3.1. договору та ч.1 ст. 530 ЦК України, відповідач зобов`язаний був здійснити повний розрахунок з позивачем за виконані роботи до 01.11.2018р. включно, чого виконано ним не було (5 банківських днів з врахуванням вихідних - 26.10; 29.10; 30.10; 31.10; 01.11.2018).

Вже з 02.11.2018 для відповідача почалося прострочення виконання грошового зобов`язання за Договором.

Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 48650,00 грн., за виконані роботи згідно Акту виконаних робіт за жовтень 2018 року, який підписаний сторонами 25.10.2018р, відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 48650,00 грн., є доведеними і обґрунтованими.

Посилання апелянта на те, що нібито є недоведеними обставини настання для нього строку оплати за умовами Договору, колегія суддів не приймає до уваги у зв`язку з безпідставністю таких доводів та невідповідністю фактичним обставинам даної справи.

Згідно п. 5.2 Договору роботи вважаються виконаними після надання Замовнику повного пакету документів з позитивним висновком інспекції ГУ ДСНС України у Херсонській області.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що по факту отримання документів, зазначених в п. 5.2. Замовник підписує Акт виконаних робіт .

Апелянт стверджує, що в матеріалах справи відсутні докази про отримання Замовником повного пакету документів, тому роботи не можна вважати виконаними, й відповідно передчасно стверджувати про настання 5-ти банківських днів для оплати за роботи.

Але апеляційний господарський суд при наданні оцінки вказаному доводу апелянта бере до уваги п. 5.3 Договору, де сторони домовилися щодо підписання Акту Замовником тільки по факту отримання документів, зазначених в п. 5.2 цього Договору. Тобто сам факт підписання Замовником Акту виконаних робіт без зауважень з питання неотримання ним повного пакету документів свідчить про їх отримання. Тому правомірно вважати роботи виконаними та відраховувати 5 банківських днів для оплати від дати підписання Замовником Акту виконаних робіт.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 3070,95 грн., то за умовами п.6.2. при порушені строків здійснення розрахунків за виконані роботи замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої сими за кожний день прострочки, що не звільняє замовника від повного виконання своїх зобов`язань.

Згідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 229 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом першої інстанції було перевірено здійснений позивачем розрахунок суми пені та встановлено, що пеня нарахована вірно, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

З таким висновком погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду.

Висновки апеляційного господарського суду :

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості, пені, судового збору у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в рішенні Господарського суду Херсонської області 28.03.2019 року по справі № 923/64/19.

Будь-яких інших доводів, що могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення в порядку статей 277 - 279 ГПК України, апелянтом не наведено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙЕЛІТКОМФОРТ на рішення Господарського суду Херсонської області від 28.03.2019 року по справі № 923/64/19 без задоволення, а оскаржуваного рішення - без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269-270, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙЕЛІТКОМФОРТ залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 28.03.2019 року по справі № 923/64/19 залишити без змін.

Відповідно до ст. 286 ч. 3 ГПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню за винятком випадків, передбачених п.п. а), б), в), г) п. 2) ч. 3 ст. 286 цього Кодексу.

Повний текст постанови складено та підписано 01.07.2019.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.Ю. Аленін

М.А. Мишкіна