Рішення

від 19.06.2019 по справі 904/3477/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2019м. ДніпроСправа № 904/3477/18

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Мартич А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДіПі Ейр Газ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство "Блок", м. Кам`янське Дніпропетровської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Комунального закладу "Клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпро

про:

- визнання договору на виконання підрядних робіт №б/н від 10.08.2017р., укладеного між сторонами, припиненим з 14.11.2017р.;

- стягнення надлишково сплачених грошових коштів у розмірі 70207грн.17коп.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДіПі Ейр Газ" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство "Блок" з позовом про визнання договору на виконання підрядних робіт №б/н від 10.08.2017р. припиненим з 14.11.2017р. та стягнення надлишково сплачених грошових коштів у розмірі 70207грн.17коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем положень договору на виконання підрядних робіт від 10.08.2017р. щодо своєчасного та повного виконання робіт, з дотриманням локального проектного креслення, надання проміжних актів виконаних робіт.

Позивач зазначає, що між ним та Комунальним закладом "Клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської області ради був укладений договір про закупівлю робіт №52 від 07.08.2017р., згідно з яким позивач як підрядник зобов`язувався протягом 2017року виконати роботи, зазначені в проектно-кошторисній документації, виготовленої на об`єкт "Реконструкція системи киснепостачання корпусу стаціонару та поліклініки КЗ "КОД" ДОР" за адресою: м. Дніпро, вул. Космічна, 21.

Пунктом 2.3 договору №52 від 07.08.2017р. підряднику надано право залучати до виконання субпідрядників.

Додатковою угодою №1 від 30.12.2017р. до договору №52 від 07.08.2017р. ТОВ "ДіПі Ейр Газ" та Комунальний заклад "Клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської області ради дійшли згоди припинити дію договору з 29.12.2017р.

В подальшому, позивачем був укладений договір на виконання підрядних робіт від 10.08.2017р. з відповідачем(виконавець), згідно з яким виконавець зобов`язується власними та залученими силами, матеріально-технічними засобами та механізмами за завданням замовника (позивача) в у визначені договором строки виконати реконструкцію системи киснепостачання корпусу стаціонару та поліклініки. Пунктом 13.1 договору визначено, що він діє до 31.12.2017р.

На підставі виставленого рахунку-фактури №СФ-476 від 01.09.2017р. позивачем було перераховано суму в розмірі 140000грн. платіжними дорученнями №3676 від 20.09.2017р., №3942 від 12.10.2017р., №3972 від 13.10.2017р.

В порушення пункту 8.1 договору від 10.08.2017р. відповідач не надавав позивачу результати виконаних робіт за календарний місяць та результати виконаних робіт за фактом їх виконання.

В грудні 2017р. відповідач направив трьохсторонній проміжний акт на суму 166701грн.16коп., не підписаний відповідачем.

Позивач та Комунальний заклад "Клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської області ради витребували від відповідача документи на підтвердження зазначених в акті відомостей. Але вказані документи не були надані.

На підставі попередження Комунального закладу "Клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської області ради про припинення фінансування з бюджету у зв`язку з тим, що об`єкт не введений в експлуатацію, 14.11.2017р. позивач припинив роботи на підставі наказу №31 від 14.11.2017р.

Позивач зазначає, що на підставі частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України листом від 20.11.2017р. повідомив відповідача про розірвання договору підряду.

На підставі викладеного, позивач наполягає на визнанні договору від 10.08.2017р. припиненим з 14.11.2017р.

В подальшому, позивач звернувся до незалежного судового експерта Міністерства юстиції України та уклав договір на здійснення послуг з незалежного судового експертного дослідження №1221-04 від 05.05.2018р. з метою вирішення питання щодо відповідності обсягів та вартості фактично виконаних робіт з реконструкції споруди кисневої газифікаційної станції системи киснепостачання стаціонару та поліклініки Комунального закладу "Клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської області ради.

Платіжними дорученнями №6713 від 16.07.2018р. та №6025 від 14.05.2018р. позивачем перераховано експерту 10000грн. на підставі №1221-04 від 05.05.2018р.

За результатами проведеного дослідження 19.06.2018р. був складений висновок будівельно-технічного судового експертного дослідження №1221-04, в якому зазначено, що вартість фактично виконаних будівельних робіт, здійснених при виробництві недобудованої споруди фундаменту кисневої газифікаційної станції складає 69792грн.83коп. (з ПДВ).

Враховуючи висновок експерта, позивач наполягає на стягненні з відповідача надлишково сплачені грошові кошти у розмірі 70207грн.17коп.

Також просить стягнути з відповідача вартість проведеної експертизи в розмірі 10000грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2018р. позовну заяву ТОВ "ДіПі Ейр Газ" №399-юр від 14.08.2018р. залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Комунальний заклад "Клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2018р. задоволено клопотання позивача та відкладене судове засідання на 10.10.2018р.

У відзиві, наданому до суду, відповідач не погодився із заявленими вимогами. Протягом періоду з серпня 2017р. по грудень 2017р. ТОВ "ВП "Блок" виконано роботи за договором підряду від 10.08.2017р. на суму 166701грн.16коп.

В листопаді 2017р. на адресу ТОВ "ДіПі Ейр Газ" направлялись акти виконаних робіт, кореспонденція повернулась у зв`язку із закінченням строку зберігання. В грудні 2017р. акти вдруге направлялись на адресу позивача. Замовник відмовився їх підписувати через відсутність підтверджуючих документів закупівлі будівельних матеріалів, накладні, ТТН, квитанції, касові ордери тощо.

Згідно первісних документів ТОВ "ВП "Блок" здійснило закупівлю матеріальних цінностей на суму понад 820000грн. Відповідач зазначає, що виконав свої зобов`язання та відсутні підстави для стягнення коштів.

Вимоги про визнання договору припиненим з 14.11.2017р. не підлягають задоволенню, оскільки строк договору закінчився 31.12.2017р.

У письмових поясненнях №912 від 27.09.2018р. третя особа вказала, що ТОВ "ДіПі Ейр Газ" із запізненням розпочав роботи за договором №52 від 07.08.2017р. та повільно їх виконував. У зв`язку з цим, на адресу товариства направлявся лист №862 від 24.10.2017р. з вимогою активізувати роботу на будівельному майданчику.

Оскільки ТОВ "ДіПі Ейр Газ" не змогло належним чином організувати роботи з реконструкції системи киснепостачання, наказом Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації №1654/0/197-17 від 20.11.2017р. із замовника (Комунального закладу "Клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради) повністю зняте бюджетне фінансування.

Додатковою угодою №1 від 30.12.2017р. дію договору №52 від 07.08.2017р. було припинено.

В березні 2018р. комунальним закладом були отримані від ТОВ "ДіПі Ейр Газ" акти виконаних робіт загальнобудівельного напрямку щодо реконструкції споруди кисневої газифікаційної станції системи киснепостачання стаціонару та поліклініки. Для їх ретельного дослідження від ТОВ "ДіПі Ейр Газ" витребовувався пакет документів. Оскільки ці документи надані не були, акти були повернені без підпису.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2018р. продовжений строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 24.10.2018р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2018р. підготовче засідання було відкладено на 05.11.2018р. на підставі клопотання позивача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2018р. в підготовчому засіданні проголошено перерву до 08.11.2018р.

В судовому засіданні від 08.11.2018р. представник відповідача заявив клопотання про призначення судової будівельно - технічної експертизи та на вирішення експертизи просив поставити наступне питання - яка фактична вартість виконаних ТОВ ВП "Блок" робіт (з урахуванням використаних матеріалів) з реконструкції системи киснепостачання корпусу стаціонару та поліклініки Комунального закладу "Клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради за адресою м. Дніпро, вул. Космічна, 21 відповідно до договору підряду від 10.08.2017р.?

Позивач заперечував проти призначення судової експертизи, наполягаючи на наявності в матеріалах справи висновку будівельно-технічного судового експертного дослідження №1221-04 від 19.06.2018р. зі спірного питання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2018р. задоволено клопотання відповідача та призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Запорізькому відділенню Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз. Цією ж ухвалою зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2019р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДіПі Ейр Газ" м. Київ залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2018р. залишено без змін.

Листом за №904/3477/18/2376/19 від 21.01.2019р. матеріали справи №904/3477/18 на виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2018р. направлено на адресу Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

03.05.2019 року із Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз до суду надійшов лист №46-19 від 15.04.2019р., яким повернено до суду матеріали справи №904/3477/18 без виконання судової будівельно-технічної експертизи у зв`язку з несплатою відповідачем вартості проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2019р. провадження у справі №904/3477/18 поновлено та призначено підготовче засідання на 29.05.2019р.

29.05.2019р. на адресу суду надійшло клопотання, у якому позивач просить долучити до матеріалів справи копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, копію довіреності на представника позивача та пояснення у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2019р. закрите підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 19.06.2019р.

У заяві, що надійшла на адресу суду 10.06.2019р., позивач вказав про підтримку позовних вимог та розгляд справи за відсутності представника товариства за наявними матеріалами справи.

Відповідач явку свого представника не забезпечив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2019р. отримана представником відповідача 06.06.2019р.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи під час підготовчого засідання, суд установив таке.

Між Комунальним закладом "Клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДіПі Ейр Газ" (далі - підрядник) був підписаний договір про закупівлю робіт №52 від 07.08.2017р. (далі - договір №52 від 07.08.2017р.), згідно якого підрядник зобов`язується протягом 2017року виконати роботи, зазначені в проектно-кошторисній документації, виготовленої на об`єкт "Реконструкція системи киснепостачання корпусу стаціонару та поліклініки КЗ "Клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради" за адресою: м. Дніпро, вул. Космічна, 21.

Пунктом 2.3 договору №52 від 07.08.2017р. підряднику надано право залучати до виконання субпідрядників.

Відповідно до пункту 5.1 договору №52 від 07.08.2017р. строк виконання робіт - з дати підписання договору і до 31.12.2017р.

Пункт 10.1 договору встановлює, що цей договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2017р. включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Додатковою угодою №1 від 30.12.2017р., підписаною представниками позивача та третьої особи, дію договору про закупівлю робіт №52 від 07.08.2017р. було припинено.

Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДіПі Ейр Газ" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство "Блок" (далі - виконавець) був підписаний договір на виконання підрядних робіт від 10.08.2017р. (далі - договір від 10.08.2017р.), згідно якого виконавець зобов`язується власними та залученими силами, матеріально-технічними засобами та механізмами за завданням замовника в строки, обумовлені цим договором, виконати реконструкцію системи киснезабезпечення корпусу стаціонару та поліклініки Комунального закладу "Клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради за адресою: м. Дніпро, вул. Космічна, 21.

Пунктом 13.1 договору від 10.08.2017р. встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і скріплення печатками та діє до 31.12.2017р., але в будь-якому випадку - до повного виконання умов цього договору.

Відповідно до пунктів 2.3, 2.5 договору від 10.08.2017р. обсяг та склад робіт враховуються в акті виконаних робіт.

Виконавець повинен здати виконані роботи в установлені строки у повному обсязі, передбаченим цим договором, без потреби у додаткових роботах, виправленнях та усуненні дефектів.

Пунктами 3.1 та 3.4 договору від 10.08.2017р. передбачено, що вартість усіх передбачених договором робіт визначається договірною ціною, затверджується сторонами та орієнтовно складає 363121грн.7коп. з ПДВ. Форма та порядок розрахунків сторонами - безготівкова, шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок виконавця на підставі актів виконаних робіт.

Відповідно до пунктів 4.1 - 4.3 договору від 10.08.2017р. строки (початок, закінчення) виконання робіт зазначаються у додатковій угоді, яка є невід`ємною частиною договору.

Виконавець зобов`язаний розпочати виконання робіт, узгодивши його із замовником не пізніше строку, встановленого календарним графіком виконання робіт, але в будь-кому разі не раніше отримання від замовника усного або письмового повідомлення. Виконавець зобов`язаний закінчити виконання робіт у строк, відповідно до узгоджених строків, передбачених цим договором.

В усіх інших випадках, зміна строків виконання робіт має бути узгоджено сторонами письмово та оформлено додатковою угодою до договору.

Пунктами 5.6, 8.1 договору від 10.08.2017р. передбачено, що представник виконавця має повідомити представника замовника про необхідність проведення приймання робіт не пізніше, ніж за 48годин до початку проведення такого приймання.

Виконавець до 25 числа кожного календарного місяця надає представнику замовника результати виконаних робіт за календарний місяць і результати виконаних робіт за фактом їх виконання та іншу виконавчу документацію. Приймання та передача робіт здійснюється відповідно до статті 882 Цивільного кодексу України.

На підставі виставленого рахунку-фактури №СФ-476 від 01.09.2017р. позивачем було перераховано суму в розмірі 140000грн. платіжними дорученнями №3676 від 20.09.2017р., №3942 від 12.10.2017р., №3972 від 13.10.2017р.

Листом №51/2Д від 20.11.2017р., направленим на адресу відповідача 20.11.2017р., позивач повідомив виконавця про припинення виконання робіт на підставі наказу підприємства №31 від 14.11.2017р. та розірвання договору від 10.08.2017р. Цим же листом позивач просив повернути перераховані грошові кошти в розмірі 140000грн.

Також на адресу відповідача позивачем направлялись листи-претензії №327-юр від 24.11.2017р., №340-юр від 03.04.2018р. з вимогою повернути аванс в розмірі 140000грн.

В матеріалах справи відсутні підписані та належним чином оформлені акти приймання-передачі виконаних будівельних робіт за період серпень - листопад 2017р.

Акт виконаних будівельних робіт за грудень 2017р. (за формою КБ-2в) на суму 166701грн.16коп., долучений позивачем до справи, не підписаний усіма учасниками. Як вбачається з матеріалів справи, позивач та третя особа листами неодноразово просили відповідача надати документи на підтвердження виконання підрядних робіт з реконструкції системи киснезабезпечення корпусу стаціонару та поліклініки Комунального закладу "Клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради за адресою: м. Дніпро, вул. Космічна, 21. Докази надання відповідачем витребуваного пакету документів в матеріалах справи відсутні.

В подальшому, позивач уклав з фізичною особою - підприємцем Івченко Володимиром Володимировичем (далі - експерт) договір на здійснення послуг з незалежного судового експертного дослідження №1221-04 від 05.05.2018р. на підставі цього договору експертом здійснювалось дослідження робіт з реконструкції системи киснепостачання корпусу стаціонару та поліклініки Комунального закладу "Клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради за адресою: м. Дніпро, вул. Космічна, 21, киснева газифікацій на станція.

За результатами експертного дослідження був складений висновок будівельно-технічного судового експертного дослідження №1221-04 від 19.06.2018р., в якому було вказано, що вартість фактично виконаних будівельних робіт при будівництві недобудованої споруди - фундаменту кисневої газифікаційної станції складає 69792грн.83коп. (з ПДВ).

На підставі цього висновку, позивач звернувся з позовом про стягнення надлишково сплачених коштів в розмірі 70207грн.17коп. (140000грн.- 69792грн.83коп.)

Відповідач під час підготовчого провадження заперечував проти доводів позивача та наполягав на тому, що ним виконані роботи на суму 166701грн.16коп.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість виконання договору сторонами.

Згідно зі статтями 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 854 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

В статті 570 Цивільного кодексу України передбачено, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною 3 статті 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 849 Цивільного кодексу України передбачено право замовника відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, у разі якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене.

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін.

Листом №51/2Д від 20.11.2017р. позивач повідомляв відповідача про припинення договору від 10.08.2017р. Таким чином, зобов`язання, що складає предмет договору від 10.08.2017р., є припиненим за наслідками направлення позивачем повідомлення/вимоги №51/2Д від 20.11.2017р., яка за своєю правовою природою є одностороннім правочином, спрямованим на припинення зобов`язання.

Відповідно до статті 653 Цивільного кодексу України, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, позивачем перераховано відповідачу аванс в розмірі 140000грн. платіжними дорученнями №3676 від 20.09.2017р., №3942 від 12.10.2017р., №3972 від 13.10.2017р.

Позивач як замовник робіт внаслідок реалізації передбаченого законом права на односторонню відмову від договору підряду (в порядку частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України) має право на повернення авансу в тому розмірі, який фактично не був реалізований як плата за виконану частину робіт до моменту розірвання договору. Це, зокрема, узгоджується зі змістом частини 4 статті 653 Цивільного кодексу України.

При цьому, підставою такого повернення авансу є безпідставне збереження належних замовнику грошових коштів підрядником, так як правова підстава утримання таких коштів відпала з моменту розірвання договору, за вирахуванням плати за фактично виконану роботу.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України.

Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015р. №6-100цс15.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України також вказувала Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 10.04.2018р. у справі №910/10156/17.

В даному випадку, договір є розірваним внаслідок односторонньої відмови позивача від цього договору на підставі статті 849 Цивільного кодексу України, що в свою чергу свідчить про припинення зобов`язань сторін за цим правочином.

Отже, відповідна правова підстава для утримання коштів, які були перераховані позивачем відповідачу, відпала.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.05.2018р. у справі №927/468/17.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Для визначення обґрунтованості розміру заявлених до стягнення надлишково сплачених грошових коштів у розмірі 70207грн.17коп. за договором на виконання підрядних робіт від 10.08.2017р. судом призначалась будівельно-технічна експертиза.

Листом №46-19 від 15.04.2019р. експертною установою повернено до суду матеріали справи №904/3477/18 без виконання судової будівельно-технічної експертизи у зв`язку з несплатою відповідачем вартості проведення експертизи.

З огляду на викладене, суд вирішує спір на підставі наявних матеріалів справи.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

Стаття 76 Господарського процесуального кодексу України визначає, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Наполягаючи на надлишковості перерахованих сум відповідачу в розмірі 69792грн.83коп., позивач послався на виконаний за його замовленням висновок будівельно-технічного судового експертного дослідження №1221-04 від 19.06.2018р.

Вказаний висновок судом оцінюється як висновок спеціаліста, з огляду на відсутність у висновку попередження про відповідальність за завідомо неправдивий висновок судового експерта Івченка В.В. (свідоцтво №881 від 30.05.2014р., продовжене до 09.06.2020р. з правом проведення інженерно-технічних судових експертиз за фахом: 10.6 "Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів. Конструкцій та відповідних документів"; 10.7 "Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками"; 10.10 "Визначення оціночної вартості будівельних об`єктів та споруд"; 10.14 "Оцінка земельних ділянок").

Як вбачається зі змісту висновку будівельно-технічного судового експертного дослідження №1221-04 від 19.06.2018р., експертом досліджувалась проектно-кошторисна документація, робочі креслення, здійснювався огляд об`єкту дослідження за участю представників Товариства з обмеженою відповідальністю "ДіПі Ейр Газ" та Комунального закладу "Клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради.

За результатами дослідження встановлена невідповідність обсягів та вартості фактично виконаних робіт з реконструкції системи киснепостачання корпусу стаціонару та поліклініки Комунального закладу "Клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради за адресою: м. Дніпро, вул. Космічна, 21 (киснева газифікацій на станція) обсягам та вартості, визначеним договором на виконання підрядних робіт від 10.08.2017р., проектно-кошторисній документації, первинній звітній документації з будівництва.

Також встановлено, що вартість виконаних будівельних робіт при будівництві недобудованої споруди - фундаменту кисневої газифікаційної станції складає 69792грн.83коп. (з ПДВ).

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача, тому позивач правомірно вимагає повернення йому залишку грошових коштів, за якими роботи відповідачем виконані не були, а саме у розмірі 70207грн.17коп.

Щодо вимоги позивача про визнання договору на виконання підрядних робіт №б/н від 10.08.2017р., укладеного між сторонами, припиненим з 14.11.2017р., суд зазначає наступне.

У вказаній вимозі позивач фактично просить визнати припиненим зобов`язання за договором від 10.08.2017р. в порядку частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем як зацікавленою особою способу захисту, суд звертає увагу на визначення можливої ефективності такого способу з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02).

Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Так, суд зазначає, що вимога про визнання припиненим зобов`язання в порядку частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України фактично є обставиною, якою позивач обґрунтовує свої інші вимоги - вимоги про стягнення сплаченого авансу.

Разом з тим, належно обраним способом захисту, з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є і той, що не передбачений законом, однак основним критерієм можливості його застосування є визначення його ефективності (забезпечення реального захисту прав та інтересів). Водночас заявлена позивачем вимога в частині визнання припиненим зобов`язання не зможе забезпечити поновлення прав, а отже обраний позивачем спосіб захисту в будь-якому випадку є неефективним в розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Водночас, як встановлено судом, належним способом захисту є примусове виконання обов`язку в натурі (стягнення грошових коштів).

За наведених обставин, не підлягає задоволенню позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДіПі Ейр Газ" до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство "Блок" в частині вимог про визнання припиненим з 14.11.2017р. укладеного між сторонами договору на виконання підрядних робіт №б/н від 10.08.2017р.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з матеріалами справи, між позивачем (далі - замовник) та фізичною особою - підприємцем Івченком Володимиром Володимировичем (далі - експерт) був укладений договір на здійснення послуг з незалежного судового експертного дослідження №1221-04 від 05.05.2018р. (далі - договір від 05.05.2018р.), згідно якого приватний підприємець виконує за дорученням позивача незалежне експертне судове дослідження робіт з реконструкції системи киснепостачання корпусу стаціонару та поліклініки Комунального закладу "Клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради за адресою: м. Дніпро, вул. Космічна, 21 (киснева газифікацій на станція).

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 . є судовим експертом (свідоцтво №881 від 30.05.2014р., продовжене до 09.06.2020р.) з правом проведення інженерно-технічних судових експертиз за фахом: 10.6 "Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів. Конструкцій та відповідних документів"; 10.7 "Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками"; 10.10 "Визначення оціночної вартості будівельних об`єктів та споруд"; 10.14 "Оцінка земельних ділянок".

Пунктом 1.3 договору від 05.05.2018р. передбачено, що за результатами здійснення послуг з експертного дослідження експерт передає замовнику висновок.

Згідно пункту 4.3 договору від 05.05.2018р. загальна вартість послуг становить 10000грн.

Платіжними дорученнями №6713 від 16.07.2018р. та №6025 від 14.05.2018р. позивачем перераховано експерту 10000грн. на підставі рахунку №1221-04 від 05.05.2018р.

Актом виконаних робіт від 19.06.2018р. до договору від 05.05.2018р. сторони договору засвідчили виконання послуг в повному обсязі.

Враховуючи задоволення позовної вимоги про стягнення надлишково сплачених грошових коштів у розмірі 70207грн.17коп., судові витрати позивача з оплати вартості послуг з експертного дослідження в розмірі 10000грн. покладаються на відповідача в повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме - покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статтями 4, 13, 14, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 129, 231, 237, 238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДіПі Ейр Газ" до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство "Блок" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Комунального закладу "Клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради про: визнання договору на виконання підрядних робіт №б/н від 10.08.2017р., укладеного між сторонами, припиненим з 14.11.2017р.; стягнення надлишково сплачених грошових коштів у розмірі 70207грн.17коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство "Блок" (ідентифікаційний код: 20202510, місцезнаходження: 51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Мала Садова, буд.19-а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ ЕЙР ГАЗ" (ідентифікаційний код 36858311, місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, буд. 7а. офіс 8-10) суму в розмірі 70207грн.17коп., витрати, пов`язані з проведенням дослідження, в розмірі 10000грн., судовий збір в розмірі 1921грн.

В задоволенні позовних вимог про визнання припиненим з 14.11.2017р. укладеного між сторонами договору на виконання підрядних робіт №б/н від 10.08.2017р. - відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні 19.06.2019р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України ухвалено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 01.07.2019р.

Суддя Р.Г. Новікова