Ухвала

від 27.06.2019 по справі 925/635/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" червня 2019 р. м. Черкаси справа № 925/635/19

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

від позивача - Плаха О.В. - адвокат,

від відповідача - Лисенко І.А. - адвокат,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно", м. Черкаси

до Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради, м. Черкаси

про визнання пункту договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Черкаське хімволокно" (18013, м. Черкаси, проспект Хіміків, 76, код ЄДРПОУ 00204033) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом, у якому просить визнати недійсним пункт 6.3.2 договору № 54-Т про постачання теплової енергії в гарячій воді від 06.04.2015, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Черкаське хімволокно" та Комунальним підприємством теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. О. Дашковича, 62, код ЄДРПОУ 02082522).

Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюваний позивачем пункт договору не відповідає вимогам чинного законодавства, що в свою чергу є підставою для визнання його недійсним. Зокрема, позивач обґрунтовує свою позицію, посилаючись на ст. 6, 10 Закону України Про державне регулювання у сфері комунальних послуг , ст. 2, 3 Закону України Про теплопостачання , Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року №1198, відповідними Ліцензійними умовами. На думку позивача, витрати на транспортування покупної теплової енергії протиправно встановлено постачальником послуг не централізованим шляхом.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04 червня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати у порядку загального позовного провадження,

20 червня 2019 року від відповідача надійшло клопотання від 18.06.2019 №319/19-аб про закриття провадження у справі в зв`язку з тим, що є таке, що набрало законної сили, рішення суду між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

У судовому засіданні представник відповідача клопотання підтримав з підстав та мотивів, зазначених у клопотанні, а також зазначив, що фактично позивач намагається ревізувати рішення судів, які вже розглянули спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Представник позивача проти клопотання заперечив, мотивуючи тим, що у справі № 925/1070/15 були інші обставини, клопотання необґрунтоване.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України у судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини ухвали суду.

Дослідивши матеріали справи та клопотання відповідача, суд вважає, що провадження у справі слід закрити, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2) ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 2) ч. 1 статті 175 ГПК України суддя відмовляє у

відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Як вказує у своїй заяві позивач, рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.01.2017 визнано договір №54-Т про постачання теплової енергії в гарячій воді від 06.04.2015 між Приватним акціонерним товариством Черкаське хімволокно та Комунальним підприємством теплових мереж Черкаситеплокомуненерго Черкаської міської ради укладеним з моменту набрання рішенням суду законної сили в редакції, визначеній в резолютивній частині рішення.

Вказане рішення переглядалось в апеляційному та касаційному порядку, постановами судів апеляційної та касаційної інстанцій рішення залишено без змін.

Як встановлено судом у справі № 925/1070/15 за позовом КПТМ Черкаситеплокомуненерго Черкаської міської ради до Публічного акціонерного товариства Черкаське хімволокно про визнання договору про постачання теплової енергії укладеним без врахування протоколу розбіжностей пункт 6.3.2. договору в редакції, яка є чинною і на даний час, відповідає вимогам чинного на час укладання спірного договору законодавства.

У постанові від 01.03.2017 Київський апеляційний господарський суд при перегляді рішення Господарського суду Черкаської області від 13.01.2017 у справі №925/1070/15 вказав, що доводи відповідача (позивача у даній справі) про виключення з договору пункту про внесення плати постачальнику послуг за транспортування енергоносіїв його мережами правомірно відхилено судом першої інстанції, оскільки теплопостачальна організація використовує приєднані мережі постачальника послуг для передачі теплової енергії кінцевому споживачу, і ці мережі необхідно утримувати та обслуговувати в безаварійному стані.

У постанові від 11.07.2017 Вищий господарський суд України при перегляді постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2017 у справі №925/1070/15 вказав наступне: щодо змісту пунктів 6.3.2 та 7.3.3, якими передбачено відшкодування витрат на транспортування теплової енергії мережами позивача та відповідальність за несвоєчасне відшкодування таких витрат, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що оскільки позивач є власником теплових мереж, якими здійснюється транспортування теплової енергії, оскільки обов`язок відшкодування витрат на транспортування у цьому випадку покладається на відповідача, суди дійшли вірного висновку про відсутність підстав для видалення вказаних пунктів. Заперечення скаржника щодо невірності здійснення розрахунку таких втрат розрахунковим шляхом колегією до уваги не приймається, оскільки заявником не наведено відповідної постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання сферах енергетики та комунальних послуг України, якою були б затверджені тарифи на транспортування теплової енергії для Комунального підприємства Черкаситеплокомуненерго станом на день виникнення спірних правовідносин .

Таким чином, предметом розгляду судів усіх інстанцій уже було питання відповідності пункту 6.3.2 Договору №54-Т про постачання теплової енергії в гарячій воді від 06.04.2015 вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.

Судами вже було встановлено, що здійснення розрахунку витрат на транспортування розрахунковим шляхом відповідає вимогам чинного законодавства України.

Оскільки позивач у своїй позовній заяві просить визнати пункт 6.3.2 Договору №54-Т про постачання теплової енергії в гарячій воді від 06.04.2015 недійсним саме з підстав відсутності затверджених на законодавчому рівні тарифів на транспортування теплової енергії для відповідача на 2015 рік, а також відсутності затверджених складових тарифу на транспортування теплової енергії, то суд дійшов обґрунтованого висновку, що ці підстави є тотожними з підставами заперечень, які уже були предметом розгляду судів в межах справи № 925/1070/15.

Таким чином, оскільки судами вже було встановлено, що пункт 6.3.2 відповідає вимогам чинного на час укладення договору законодавства, а також відсутність у позовній заяві інших (нових) підстав для перегляду вказаного пункту договору на відповідність вимогам законодавства, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі з підстав, визначених п. 3) ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 185, п. 3) ч. 1 ст. 231 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача від 18.06.2019 №319/19-аб про закриття провадження у справі задовольнити.

Провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 235 ГПК України, та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 01.07.2019.

Суддя О.В. Чевгуз