Справа №591/1812/19 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/244/19 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - арешт майна
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 03 червня 2019 року про арешт майна,
учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
ВСТАНОВИЛА:
У поданій апеляційні скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким повністю задовольнити клопотання слідчого СУ ГУНП в Сумській області про накладення арешту на все майно, вилучене у кримінальному провадженні № 42019200000000024 від 11.02.2019 року у ході обшуку за адресою: м. Конотоп, вул. Свободи, 5. Вказане у клопотанні майно вилучене слідчим у приміщенні, розташованому на другому поверсі нежитлової будівлі, за адресою: м. Конотоп, вул. Свободи, 5, на цьому ж поверсі розташовані і службові приміщення ПП «Будстиль ЛТД». Будь-яких вивісок, табличок тощо, за допомогою яких можливо було б ідентифікувати, які саме приміщення використовуються ПП «Будстиль ЛТД», а які можливо іншими особами, не було. Також не було надано план-схему або інший документ, який би конкретно визначив, які саме приміщення використовуються ПП «Будстиль ЛТД», а які іншими особами. Присутні під час проведення обшуку особи, повідомили, що кабінет у якому виявлено зазначене майно, використовується депутатом Конотопської міської ради, ОСОБА_8 . У подальшому, під час оформлення вилученого майна, з`явився ОСОБА_8 , який заявив, що кабінет використовується ним, а майно належить йому та іншим особам. Враховуючи вищенаведене, а також те, що ОСОБА_8 будучи депутатом Конотопської міської ради, тобто особою, яка відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не відобразив виявлені грошові кошти та цінності у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік, 17 квітня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відповідні відомості за ст. 366-1 КК України (декларування недостовірної інформації). 18 квітня 2019 року, кримінальне провадження за ст. 366-1 КК України об`єднано з кримінальним провадженням за ч. 4 ст. 191 КК України під єдиним № 42019200000000024. Таким чином, грошові кошти та цінності, вилучені у приміщенні, яким користується ОСОБА_8 , є тимчасового вилученим майном у розумінні КПК України, оскільки ухвалою слідчого судді не було прямо надано дозволу на його відшукання та вилучення. Само по пособі вилучене майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту і обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки сам факт наявності такого майна у особи, його отримання особою і не відображення у декларації, становить предмет доказування кримінального правопорушення за ст. 366-1 КК України.
03 червня 2019 року слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_9 , погодженого з прокурором прокуратури Сумської області ОСОБА_6 , про арешт майна, постановив ухвалу, якою у задоволенні клопотання про арешт майна вилученого 16 квітня 2019 року відповідно до ухвали слідчого судді від 05 квітня 2019 року у приміщенні АДРЕСА_1 , яке орендує ОСОБА_8 та належить ОСОБА_8 відмовлено. Накладено арешт на майно вилучене відповідно до ухвали слідчого судді від 05 квітня 2019 року у приміщенні м. Конотоп Сумської області вулиця Свободи, 5, яке орендує ПП «Будстиль ЛТД» та належить ТОВ «Будстиль-ЛТД», згідно протоколу обшуку від 15.04.2019 року та опису речей та документів, вилучених у ході проведення обшуку 16.04.2019 року за адресою м. Конотоп вул. Свободи, 5.
Слідчий суддя мотивував постановлену ухвалу тим, що майно було вилучено без відповідної ухвали слідчого судді, обшук у депутата Конотопської міської ради ОСОБА_8 був проведений відповідно до ухвали слідчого судді від 05.04.2019 року, якою надавався дозвіл на проведення обшуку у приміщенні, яке належить ПП «Будстиль ЛТД». Вже після проведення обшуку, 17.04.2019 року внесені відомості до ЄДРДР за ст. 366-1 КК України стосовно ОСОБА_8 . Майно вилучене у останнього не відповідає критеріям передбаченим ст. 98 КПК України. Накладення арешту на майно за теперішній час при внесених відомостей до ЄРДР за правовою кваліфікацією ст. 366-1 КК України не буде сприяти завданням, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням.
Власника майна ОСОБА_10 , про день та час розгляду провадження у порядку апеляційної процедури було проінформовано, при цьому клопотання про відкладення не надійшло, а його участь в розгляді провадження судом апеляційної інстанції при перевірці судового рішення, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який вимоги поданої апеляційної скарги підтримав, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, слідчим управлінням ГУНП в Сумській області проводиться досудове розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні № 42019200000000024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 358, ст. 366-1 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, посадові особи Бочевської ОТГ за попередньої змовою із ПП «Будстиль ЛТД» здійснили привласнення бюджетних коштів, виділених на надання послуг по поточному ремонту нежитлового приміщення, за адресою: Сумська область, Конотопський район, с. Козацьке вул. 40 років Перемоги, 17, шляхом внесення недостовірних відомостей до актів виконаних робіт.
ОСОБА_8 , будучи депутатом сьомого скликання Конотопської міської ради, тобто особою, яка відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», уповноважений на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, діючи умисно, подав завідомо недостовірні відомості про майно за минулий 2018 рік до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».
Невстановлена органом досудового розслідування особа здійснила підроблення офіційних печаток ФОП ОСОБА_11 код НОМЕР_1 , ТОВ «Конотоп-Дорожник» код 38121783, ПП «Вектор-05» код 36455030 з метою використання їх та виготовлення підроблених документів.
16 квітня 2019 року, 17 квітня 2019 року на підставі ухвали слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми проведено обшук у приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено і вилучено майно, на яке слідчий просить накласти арешт.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, ч. 2 зазначеної статті 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Зі змісту клопотання про накладення арешту на майно вбачається, що старший слідчий СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_9 просить накласти арешт на майно відповідно до переліку, наведеного в клопотанні, з метою забезпечення збереження речових доказів.
У свою чергу, згідно з положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (задля забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїм висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: п. 1 дозволяє позбавлення власності лише на «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, одним з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Вказаних вимог чинного законодавства, слідчим суддею під час розгляду клопотання про арешт майна, було дотримано.
З наданих матеріалів кримінального провадження не є зрозумілим, яким чином майно ОСОБА_8 , вилучене під час обшуку приміщення, орендованим останнім, за адресою: АДРЕСА_1 , стосується кримінального провадження за ч. 4 ст. 191 КК України, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 05 квітня 2019 року про надання дозволу на обшук у службових приміщеннях юридичної особи ПП «Будстиль-ЛТД», та яким саме чином таке майно може бути використане як доказ привласнення бюджетних коштів шляхом внесення недостовірних відомостей до документів.
Відповідно до ч. 5 ст. 236 КПК України обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. Як вірно зазначив слідчий суддя, майно ОСОБА_8 було вилучено без відповідної ухвали слідчого судді, оскільки ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 05 квітня 2019 року надано дозвіл слідчим у кримінальному провадженні на проведення обшуку лише службових приміщень юридичної особи ПП «Будстиль-ЛТД», з метою відшукання та вилучення оригіналів документів даної юридичної особи.
Зазначена обставина ставить під сумнів законність та обґрунтованість проведеного органом досудового розслідування обшуку у приміщенні, орендованого ОСОБА_8 та вилучення за його результатами певного майна.
Крім того органом досудового розслідування не було доведено причетності вилученого майна до кримінального провадження за ч. 4 ст. 191 КК України, у рамках якого було проведено дану слідчу дію.
Обґрунтування поданого клопотання про те, що вилучене майно ОСОБА_8 мають ознаки речового доказу у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, колегія суддів вважає не обґрунтованим, оскільки відомості про вчинення даного злочину було внесено до ЄРДР лише 17 квітня 2019 року, тобто фактично після проведення обшуку у приміщенні орендованим депутатом Конотопської міської ради, дозвіл на яке органи досудового розслідування не мали. Крім того прокурором у кримінальному провадженні зазначено, що під час проведення обшуку, слідчим від присутніх осіб було відомо, що приміщення орендовано депутатом Конотопської міської ради, тобто особою, яка не має відношення до ПП «Будстиль-ЛТД», але не зважаючи на встановлене, дана слідча дія була продовжена.
Дозвіл на відшукання та вилучення майна ОСОБА_8 вищевказаною ухвалою слідчого судді не надавався, а також слідчим не доведено, що вони здобуті злочинним шляхом, оскільки жодних доказів на підтвердження даних тверджень ні слідчим, ні прокурором надано не було.
Як наслідок, зазначене у клопотанні майном, належне ОСОБА_8 не відповідає вимогам, наведеним у ст. 98 КПК України, оскільки не являється ні предметом злочину, ні знаряддям його вчинення та не містить жодних відомостей, які б могли бути використані для доведення обставин в рамках зазначеного кримінального провадження за ознаками ч. 4 ст. 191 КК України, а також було виявлено та вилучено у ході проведення несанкціонованого обшуку, тому колегія суддів приходить до висновку, що слідчим та прокурором не було доведено необхідність накладення арешту на майно вилучене у приміщенні орендованого ОСОБА_8 .
Посилання прокурора в апеляційній скарзі на ту обставину, що вилучене майно ОСОБА_8 відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, не містить під собою підґрунтя, оскільки дане твердження належним чином необґрунтоване та невмотивоване, а є тільки звичайним посиланням на відповідну норму кримінального процесуального закону.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийняв до уваги зазначені вище положення кримінального процесуального закону та дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_8 .
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається.
З урахуванням викладеного, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, з викладених у ній доводів, як необґрунтовану - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 376, 167, 170, 172, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 03 червня 2019 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_9 про арешт майна, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - без задоволення
Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Сумський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2019 |
Оприлюднено | 17.02.2023 |
Номер документу | 82732047 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Сумський апеляційний суд
Матус В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні