Постанова

від 26.06.2019 по справі 696/208/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2019 року

м. Черкаси

Справа № 696/208/18 Провадження № 22-ц/793/908/19 Категорія: на ухвалу

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів :

головуючого: Василенко Л.І.

суддів: Єльцова В.О., Карпенко О.В.

секретаря: Анкудінова О.І.

учасники справи :

позивач: заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області в особі Кам`янської районної державної адміністрації Черкаської області

відповідач : ОСОБА_1

представник відповідача: адвокат Аваєва Наталія Валеріївна

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Кам`янського відділу Смілянської місцевої прокуратури на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2019 року (постановлену в приміщенні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області під головуванням судді Опалинської О.П. 19 березня 2019 року) у справі за позовом заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області в особі Кам`янської районної державної адміністрації Черкаської області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з незаконного користування,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

27 лютого 2018 року заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області в особі Кам`янської районної державної адміністрації Черкаської області звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з незаконного користування.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що Кам`янською РДА 18 лютого 2004 року видано розпорядження №44 про вилучення та надання в оренду земельних ділянок .

На підставі прийнятого розпорядження, 19 лютого 2004 року між Кам`янською РДА, як орендодавцем, та ОСОБА_1 , як орендарем, укладено договір оренди, відповідно до умов якого останньому надано в користування земельну ділянку водного фонду площею 11,7 га, що розташована на адміністративній території Телепинської сільської ради за межами населеного пункту.

12 листопада 2012 року Кам`янською РДА прийнято розпорядження 292 Про внесення змін у договір оренди гр. ОСОБА_1 по Телепинській сільській раді та визначено, що спірна земельна ділянка надана для ведення фермерського господарства та збільшено строк оренди та розмір орендної плати.

На підставі розпорядження № 292, 17 грудня 2012 року між Кам`янською РДА та ФГ ОСОБА_1 укладено новий договір оренди землі, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Кам`янському районі про що 29 грудня 2012 року у Державному реєстрі земель вчинено запис за №712188654003958.

Згідно інформації є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що діяльність ФГ ОСОБА_1 припинена на підставі рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29 вересня 2016 року, про що 07 жовтня 2016 року внесено відповідні відомості про припинення юридичної особи до реєстру.

Таким чином, дія договору оренди землі припинена у зв`язку із ліквідацією юридичної особи - орендаря.

Однак, всупереч положенням ЗУ Про оренду землі ОСОБА_1 після ліквідації свого фермерського господарства, яке було орендарем за умовами договору, не повернув земельну ділянку орендодавцеві та продовжує її використання без належних правових підстав.

Внаслідок неправомірних дій відповідача щодо незаконного використання спірної земельної ділянки, Кам`янська РДА, як орган державної влади, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не може реалізувати своє право безперешкодного володіння та вільного розпорядження нею.

Зазначав, що Кам`янська РДА будучи орендодавцем спірної земельної ділянки, ігноруючи наявність порушень чинного законодавства з боку відповідача, проявляючи бездіяльність, не вжила жодних заходів на повернення цієї земельної ділянки, тобто орган державної влади не здійснює захист інтересів держави у сфері земельних відносин.

У зв`язку з вищевказаним, маючи всі необхідні підстави та повноваження прокурор звернувся до суду з позовом та просив витребувати з незаконного користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 11,7 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована за межами населеного пункту на адміністративній території Теплинської сільської ради Кам`янського району Черкаської області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2019 року провадження у справі закрито.

Ухвала суду мотивована тим, що аналіз суб`єктного складу даної справи свідчить про те, що між сторонами виник спір, що підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а тому позовна заява подана із порушенням правил підсудності, встановлених ЦПК України для відповідного позову.

Таким чином, спір, який існує у справі між його учасниками, з огляду на їх склад, виходить із господарських правовідносин, що виключає його розгляд в порядку ЦПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій 07 травня 2019 року, прокурор Кам`янського відділу Смілянської місцевої прокуратури вважаючи, що оскаржувана ухвала є такою, що постановлена з порушенням норм процесуального та неправильного застосування норм матеріального права, просив суд ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2019 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що у даних правовідносинах договір укладався не із фізичною особою, яка в подальшому стала засновником юридичної особи, а вже із існуючим та діючим фермерським господарством.

Таким чином, орендодавець виявив намір та сторони договору дійшли згоди передати в користування спірну земельну ділянку саме ФГ ОСОБА_1 , як юридичній особі, а не громадянину з метою створення фермерського господарства.

Дія договору оренди припинилася ще 07 жовтня 2016 року із ліквідацією юридичної особи - орендаря - ФГ ОСОБА_1 .

Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ФГ Березівка не є правонаступником будь-якої юридичної особи, в тому числі і ФГ ОСОБА_1 , а отже і підстави для прийняття майнових прав у цього господарства відсутні.

Зазначає, що на час звернення прокурора до суду з даним позовом відповідач ОСОБА_1 використовував спірну земельну ділянку як фізична особа та діючих фермерських господарств не мав, а отже і підстави для звернення до господарського суду були відсутні.

Такі ж підстави для розгляду вказаної справи в порядку господарського судочинства відсутні і на даний час, оскільки новостворене ФГ Березівка жодних прав на спірну земельну ділянку не набувало та від розпорядника земельної ділянки не отримувало.

10 червня на електронну адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Аваєвої Н.В.

Зазначає, що прокурор подав позов з порушенням підсудності, оскільки (за твердженням прокурора) спір виник на підставі господарського договору, що укладений між двома юридичними особами.

На її думку, твердження прокурора про те, що між ФГ Чирви І.М. та Кам`янською РДА Черкаської області було укладено договір оренди на спірну земельну ділянку і такий договір набув чинності (був зареєстрований у встановленому законом порядку) є хибним та прокурором не надано належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження таких фактів.

При цьому фактом є те, що такий договір було укладено між фізичною особою ОСОБА_1 та Кам`янською РДА Черкаської області 17 грудня 2012 року , який був зареєстрований у встановленому законом порядку. Після державної реєстрації зазначеного договору ОСОБА_1 створив ФГ Березівка-2018 ЄДРПОУ 42544348 і земельна ділянка була передана для використання фермерському господарству після його створення, що є законним і правомірним.

Вказує, що в апеляційній скарзі прокурор посилається на ФГ Берізка , що не відповідає назві фермерського господарства, яке є законним користувачем спірної земельної ділянки, не надає витягів на які посилається, не надає договорів і доказів набуття ними законної сили.

Вважає, що прокурор безпідставно подав апеляційну скаргу, яка не містить доказів належного обґрунтування, доводи скаржника є суперечливими і не підтверджені належними, достовірними та допустимими доказами.

Просить суд ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2019 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Стягнути із Смілянської міськрайонної прокуратури понесені судові витрати в повному обсязі.

26 червня 2019 року Смілянською місцевою прокуратурою було подано відповідь на відзив представника ОСОБА_1 - адвоката Аваєвої Н.В.

Зазначає, про те, що доданий до відзиву примірник договору не містить жодних відомостей про здійснення його державної реєстрації, а отже, і набуття ним чинності.

Натомість, копія договору, яку додано до позовної заяви, містить такі відомості, а також договір скріплений печатками орендаря та орендодавця - юридичної особи ФГ ОСОБА_1 .

На час зверненням прокурора до суду з позовом, ФГ ОСОБА_1 було ліквідоване, а ФГ Березівка-2018 відповідач створив вже під час розгляду справи в суді, а отже прокурором правильно визначено підсудність.

Крім того, ФГ Березівка-2018 не є правонаступником будь-якої юридичної особи, в тому числі і ФГ ОСОБА_1 , а отже підстави для прийняття майнових прав цього господарства, на думку Прокуратури, відсутні.

Доводи апеляційної скарги підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 21 травня 2019 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 27 травня 2019 року розгляд апеляційної скарги призначено на 12 червня 2019 року на 10:00 год. з повідомленням учасників справи про дату, час і місце розгляду справи.

В подальшому розгляд справи відкладено на 26 червня 2019 року на 11:00.

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду Черкаської області

Відповідно до пункту 8 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ч. 1 ст. 19 ЦПК України).

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Такими особами є юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 4 ГПК України).

Звертаючись 27 лютого 2018 року в суд з позовом до ОСОБА_1 , заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що саме відповідачем, як фізичною особою, незаконно використовується спірна земельна ділянка, який не є стороною договору оренди землі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до листа Кам`янського відділу Смілянської об`єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Черкаській області від 19 січня 2019 року №21/23-16-12-027, ФГ ОСОБА_1 ліквідовано як юридичну особу на підставі ухвали Господарського суду від 29 вересня 2019 року у зв`язку із визнанням її банкрутом (а.с. 13).

Отже, ОСОБА_1 був засновником ФГ ОСОБА_1 , яке 07 жовтня 2016 року припинено про що внесено запис до державного реєстру юридичних осіб.

Відповідно до витягу з державного реєстру юридичних осіб ОСОБА_1 є засновником ФГ Березівка-2018 , яке зареєстровано в державному реєстрі 10 жовтня 2018 року (а.с. 86-87).

Таким чином, ОСОБА_1 передав спірну земельну ділянку ФГ Березівка-2018 , яке на даний час фактично користується нею.

Вказану обставину сторонни по справі не заперечували.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України Про фермерське господарство , фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам (близькі за змістом висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц, від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 483/1863/17, від 16 січня 2019 року у справі № 695/1275/17, від 10 квітня 2019 року № 275/82/18).

Враховуючи, що спірна земельна ділянка, на момент постановлення оскаржуваної ухвали, перебувала у фактичному користуванні ФГ Березівка-2018 , суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що хоча на момент відкриття провадження по справі відповідачем фермерське господарство не було зареєстровано, проте таке відбулося під час розгляду справи, відтак, є необхідність закриття провадження по справі, яка розглядається в порядку цивільного судочинства.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що у ФГ Березівка-2018 немає жодних прав на спірну земельну ділянку не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

В процесі розгляду справи судом встановлено факт перебування спірної земельної ділянки у користуванні ФГ Березівка-2018 , а питання щодо неправомірності такого користування і є предметом позову про витребування земельної ділянки з незаконного користування, який у даному випадку не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними, були предметом розгляду суду, яким дана належна оцінка та висновків суду першої інстанції не спростовують.

У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Аваєвої Н.В. містить вимогу про стягнення з прокуратури на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких складає 5600 грн. При цьому зазначалось, що докази наявності судових витрат будуть надані суду по факту їх понесення.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. ч. 1 та 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження надання ОСОБА_1 правничої допомоги матеріали справи містять ордер серія ВН № 113117 виданий адвокатом Аваєвою Н.В. 22.05.2019, при цьому будь-яких доказів наявності судових витрат, а саме документу, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, розрахунку з детальним описом робіт (наданих послуг), ні в судовому засіданні, ні поштовим зв`язком надано не було, що є підставою для відмови у стягненні судових витратна користь ОСОБА_1 .

Апеляційний суд, перевіривши наявні матеріали справи, доводи апеляційної скарги дійшов висновку, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими, спростовуються встановленими обставинами та матеріалами справи і підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду не вбачає.

Керуючись ст.ст. 258, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу прокурора Кам`янського відділу Смілянської місцевої прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 01 липня 2019 року.

Головуючий Л.І. Василенко

Судді: О.В. Карпенко

В.О. Єльцов