Ухвала

від 01.07.2019 по справі 240/8817/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у забезпеченні позову)

01 липня 2019 року м. Житомир справа № 240/8817/19

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Капинос О.В., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Обслуговуючого кооперативу "Садово-дачне товариство "Високе" до Радомишльської міської ради Радомишльського району Житомирської області, треті особи - Радомишльська районна державна адміністрація Житомирської області Приватне підприємство "Брусилів-Сервіс" про визнання протиправними рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Обслуговуючий кооператив "Садово-дачне товариство "Високе" звернулося до суду з позовом до Радомишльської міської ради в якому прость:

визнати протиправним та скасувати рішення Радомишльської міської ради № 656 від 30.05.2019 року, яким відмовлено в наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення садівництва у власність, орієнтовною площею 0,10 та. на території Лутівської сільської ради Радомишльського району Житомирської області за межами населеного пункту с.Березці

зобов"язати Радомишльську міську раду на найближчому пленарному засіданні сесії розглянути повторно заяву Обслуговуючого кооперативу "Садово-дачне товариство "Високе" щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 та прийняти рішення відповідно до норм Земельного кодексу України, Закону України "Про землеустрій" та з урахуванням висновків суду.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Радомишльській міській раді приймати рішення про відчуження (оренду, продажу з земельного аукціону тощо), а також надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки, яка знаходиться на території Радомишльської міської ради Радомишльського району Житомирської області за межами населеного пункту с.Березці, кадастровий номер НОМЕР_1 , загальна площа 58,8313 га.

В обгрунтування клопотання зазначив, що відповідачем по справі вживаються заходи, які свідчать про можливість відчуження частини земельної ділянки, яка є предметом спору, що в свою чергу унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав позивача. Зокрема, за неофіційною інформацією на наступній сесії відповідач має намір прийняти рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою громадянину ОСОБА_1 .

Частиною 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За змістом частин 1, 4, 5, 6 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

З урахування вказаного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно певної сторони у спорі, їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат та наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

Із аналізу наведених норм випливає, що забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

Разом з цим, варто зазначити, що розглядати заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність способу забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що заявником у заяві про забезпечення позову не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди його правам, свободам та інтересам, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. Також до заяви не було додано жодних доказів у підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням предмету заявлених позовних вимог, якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник лише вказує на дії, які можуть бути вчинені в майбутньому та які, на його думку, можуть ускладнити виконання рішення суду, однак не наводить існування очевидних фактів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Окрім того, подання позовної заяви, предметом якої є визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача, не може слугувати беззаперечним доказом того, що таке рішення відповідача є очевидно протиправним. Відповідність винесеного рішення критеріям правомірності підлягає дослідженню при судовому розгляді з урахуванням ст.77 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, в тому числі відсутність обґрунтування заявленого клопотання, суд не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити Обслуговуючому кооперативу "Садово-дачне товариство "Високе" у забезпеченні позову.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Капинос