Постанова

від 19.06.2019 по справі 756/13683/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

19 червня 2019 року

м. Київ

справа № 756/13683/16-ц

провадження № 61-7860св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - одноосібне товариство з обмеженою відповідальністю Інвест Прайм Компані , товариство з обмеженою відповідальністю Гер-Енд Кох-Компані , ОСОБА_2 ,

треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ангелова Ольга Сергіївна, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Гер-Енд Кох-Компані на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 25 травня 2017 року у складі судді Луценка О. М. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Саліхова В. В., Прокопчук Н. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до одноосібного товариства з обмеженою відповідальністю Інвест Прайм Компані (далі - Одноосібне ТОВ Інвест Прайм Компані ), товариства з обмеженою відповідальністю Гер-Енд Кох-Компані (далі - ТОВ Гер-Енд Кох-Компані ), Чечельницького С. В., треті особи: приватний нотаріус КМНО Ангеловська О. С., Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про визнання права власності на спадкове майно, скасування свідоцтва про право власності, визнання договору недійсним та витребування майна з незаконного володіння.

Позов мотивовано тим що позивач є спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . До складу спадкового майна увійшла квартира АДРЕСА_1 . Позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно їй було відмовлено, у зв`язку з тим, що спірна квартира на праві власності зареєстрована за іншою особою. Згодом позивач з`ясувала, що підставою для припинення права власності на квартиру стало рішення Брянківського міського суду Луганської області від 28 липня 2014 року, проте такого судового рішення за даними бази автоматизованої системи документообігу суду не існує.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року підтверджено протиправність дій державного реєстратора щодо винесення рішення про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2 .

В подальшому відповідач ОСОБА_2 передав вказану квартиру до статутного капіталу ТОВ Гер-Енд Кох-Компані , а останнє уклало договір купівлі-продажу спірного об`єкту нерухомого майна з ТОВ Інвест Прайм Компані .

За наведених обставин, позивач вважає, що поза волею спадкодавця спірна квартиру вибула з володіння останньої, а тому у зв`язку з прийняттям спадщини така квартира належить на праві власності їй та підлягає витребуванню з незаконного володіння відповідача Одноосібного ТОВ Інвест Прайм Компані в порядку, передбаченому статтею 388 ЦК України. Крім того, на думку позивача, правочини, вчинені відповідачами, підлягають визнанню недійсними, як такі, що суперечили на момент їх вчинення законодавству України.

До початку розгляду справи по суті позивач скористалася своїм правом на зміну предмету позову, встановленим статтею 31 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи), а також просила залучити в якості співвідповідача ОСОБА_2 .

З урахуванням вказаної заяви позивач просила суд:

визнати за нею право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ;

визнати недійсним акт приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ Гер-Енд Кох-Компані від 08 вересня 2015 року, відповідно до якого ОСОБА_2 передав на баланс та до статутного капіталу вказаного товариства спірну квартиру вартістю 300 000,00 грн, що стало складати 30 % статутного капіталу ТОВ Гер-Енд Кох-Компані ;

скасувати свідоцтво про право власності на зазначену квартиру, за номером НОМЕР_1 , видане 16 вересня 2015 року ТОВ Гер-Енд Кох-Компані Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 687056580000;

визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ТОВ Гер-Енд Кох-Компані та одноосібним ТОВ Інвест Прайм Компані та посвідчений 29 червня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ангеловською О. С. за реєстровим № 1045;

витребувати в одноосібного ТОВ Інвест Прайм Компані на користь позивача квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 25 травня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнано недійсним акт приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ Гер-Енд Кох-Компані від 08 вересня 2015 року, відповідно до якого ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , передав на баланс ТОВ Гер-Енд Кох-Компані до статутного капіталу ТОВ Гер-Енд Кох-Компані квартиру за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 300 000, 00 грн, що стало складати 30 % статутного капіталу ТОВ Гер-Енд Кох-Компані .

Скасовано свідоцтво про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за номером НОМЕР_1 , видане 16 вересня 2015 року ТОВ Гер-Енд Кох-Компані Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 687056580000.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ТОВ Гер-Енд Кох-Компані та Одноосібним ТОВ Інвест Прайм Компані та посвідчений 29 червня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ангеловською О. С. за реєстровим № 1045.

Витребувано в Одноосібного ТОВ Інвест Прайм Компані на користь ОСОБА_1 , квартиру АДРЕСА_1 .

Стягнуто з Одноосібного ТОВ Інвест Прайм Компані , ТОВ Гер-Енд Кох-Компані на користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 7 824,25 гривень.

Рішення районного суду мотивовано тим, що ОСОБА_2 не набув у встановленому законом порядку право власності на спірну квартиру, всі наступні правочини по відчуженню ОСОБА_2 вказаної квартири третім особам також є недійсними з підстав, передбачених статтями 203, 215 ЦК України.

Крім того, суд дійшов висновку про недійсність також укладеного між ТОВ Гер-Енд Кох-Компані та ТОВ Інвест Прайм Компані договору купівлі-продажу квартири від 29 червня 2016 року, як такий що порушує права позивача на належне їй спадкове нерухоме майно.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 12 жовтня 2017 року рішення Оболонського районного суду міста Києва від 25 травня 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками районного суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2017 року ТОВ Гер-Енд Кох-Компані подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу у якій просило скасувати рішення Оболонського районного суду міста Києва від 25 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12 жовтня 2017 року, ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів не відповідають встановленим у справі обставинам, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

У березні 2018 року адвокат ОСОБА_1 - Безпалюк Н. В. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу в якому вказав на те, що доводи касаційної скарги є безпідставним та надуманими, оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 (а. с. 87).

26 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Якименко В.О. із заявою про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_4 .

З копії спадкової справи, яка надіслана на адресу суду приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якименко В. О., вбачається, що спадкодавець 11 грудня 1998 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно, з чого б воно не складалося, в тому числі належну на праві власності квартиру АДРЕСА_1 , яка їй належала на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 24 червня 1997 року Державним комунальним управлінням житлового господарства Мінського району міста Києва, заповіла ОСОБА_1 Заповіт підписаний спадкодавцем та посвідчений державним нотаріусом 11-ої Київської державної нотаріальної контори Пашковець О. В., зареєстрований за № 6С-3019 (а. с. 88)

Заяви від інших спадкоємців не надходило.

20 серпня 2015 року позивач звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а. с. 97).

Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Якименко В. О. від 27 січня 2016 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що право власності на спірну квартиру зареєстровано за іншою особо.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_2 Підставою для виникнення права власності державним реєстратором Канівець Л. М. вказано рішення Брянківського міського суду Луганської області від 28 липня 2014 року, номер справи № 410/2829/14-ц. Рішення про державну реєстрацію прийнято державним реєстратором 23 липня 2015 року, індексний номер 23099437 (а. с. 99).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року визнано протиправним та скасовано рішення Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 23 липня 2015 року, індексний номер 23099437, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), згідно з яким зареєстровано право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що підставою виникнення права власності на спірну квартиру за відповідачем ОСОБА_2 державний реєстратор зазначив рішення Брянківського міського суду Луганської області від 28 липня 2014 року, справа № 410/2829/14-ц. Однак, згідно з інформацією, наданою Лисичанським міським судом Луганської області (за розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року № 27/0/38-14 розгляд справ, підсудних Брянківському міському суду Луганської області, здійснюється Лисичанським міським судом Луганської області), за даними бази даних автоматизованої системи документообігу Брянківського міського суду Луганської області встановлено, що 09 липня 2014 року була зареєстрована цивільна справа за номером провадження 2/410/858/14, унікальний номер 410/2829/14-ц, за позовною заявою ОСОБА_11 до ОСОБА_12 про визнання договору дійсним, яка передана судді Снегірьову В. А. Дані щодо постановлення суддею рішення по цій справі відсутні. Також відсутні відомості про зустрічні позови ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та стягнення заборгованості та ОСОБА_2 до ОСОБА_11 про визнання прав власності. Крім того, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції місто Брянка, на час винесення рішення, що стало підставою реєстрації права власності на квартиру за сторонньою особою, перебувало під окупацією і з цього часу припинено дію усіх реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України, тимчасово призупинено проведення державної реєстрації (зміни) актів цивільного стану та ін., що свідчить про те, що на вказаний час Брянківський міський суд Луганської області не міг здійснювати належним чином судочинство. Однак, реєстратор, реєструючи право власності на квартиру за ОСОБА_2 , незважаючи на військово-політичну ситуацію в державі, та на те, що паспорт останньому виданий тим же Брянківським МС УДМС України в Луганській області 11 червня 2014 року, тобто також під час окупації. При цьому, реєстратор навіть не вказав контактних даних ОСОБА_2 (а. с. 33-36).

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року залишено без змін.

08 вересня 2015 року ОСОБА_2 на підставі акту приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ Гер-Енд Кох-Компані передав до статутного капіталу ТОВ Гер-Енд Кох-Компані квартиру АДРЕСА_1 , вартість якої була оцінена у 300 000,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_2 став учасником ТОВ Гер-Енд Кох-Компані , що підтверджується протоколом загальних зборів учасників ТОВ Гер-Енд Кох-Компані про заснування товариства, датованим 28 липня 2015 року. Відповідно до вказаного протоколу відповідач ОСОБА_2 має у ТОВ Гер-Енд Кох-Компані долю 30 % статутного капіталу, статутний капітал за рішенням засновників може бути сформований як грошовими коштами, так і майном.

Вказані документи стали підставою для винесення державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації ГТУЮ у місті Києві Канівець Л. М. рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 вересня 2015 року № 24460326, за яким право власності на спірну квартиру було зареєстровано за відповідачем ТОВ Гер-Енд Кох-Компані , та відповідно видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16 вересня 2015 року № 43918743.

29 червня 2016 року між відповідачами ТОВ Гер-Енд Кох-Компані та одноосібним ТОВ Інвест Прайм Компані , зареєстрованим за законодавством Республіки Болгарія, укладено договір купівлі-продажу квартири, за умовами якого відповідач одноосібне ТОВ Інвест Прайм Компані набуло право власності на квартиру АДРЕСА_1 , квартира у власність відповідача передана ТОВ Гер-Енд Кох-Компані . Договір купівлі-продажу квартири посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ангеловською О. С., реєстровий за № 1045.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (абзац перший частини першої статті 216 ЦК України). У разі недійсності правочину суд застосовує реституцію: кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України).

Зобов`язання з реституції виникають внаслідок недійсності правочину (його нікчемності чи визнання судом недійсним). Реституція є заходом, спрямованим на приведення майнового стану сторін недійсного правочину до стану, який вони мали до вчинення такого правочину. Вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного, зокрема нікчемного, правочину, за правилами реституції може бути адресована тільки стороні цього правочину. Крім того, реституцію можна застосувати лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він був переданий.

Приписи частини першої статті 216 ЦК України не застосовуються як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не можуть задовольнятися позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину ( висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 29 березня 2017 року у справі № 6-3104цс16).

Права особи, яка вважає себе власником майна, не захищаються шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням статей 215 і 216 ЦК України. Такий захист можливий шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача (висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 31 жовтня 2012 року у справі № 6-53цс12).

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (близький за змістом підхід сформулював Верховний Суд України у висновку, викладеному у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14). Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Оскільки судового рішення про визнання права власності на нерухоме майно за відповідачем не існує, а рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за відповідачем ОСОБА_2 визнано протиправним та скасовано, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про незаконність набуття ОСОБА_2 права власності на спірну квартиру.

ОСОБА_1 як єдиний спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_4 - із володіння якої вибула спірна квартира поза її волею має право на захист своїх прав шляхом витребування на свою користь спадкового майна із чужого незаконного володіння Одноосібного ТОВ Інвест Прайм Компані відповідно до вимог статей 387, 388 ЦК України.

Рішення в цій частині є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим у справі обставинам.

Разом з тим у суду першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, не було передбачених законом підстав для визнання недійсним акта приймання-передачі майна від 08 вересня 2015 року до статутного капіталу ТОВ Гер-Енд Кох-Компані , скасування свідоцтва про право власності на спірну квартиру та визнання недійсним, укладеного 29 червня 2016 року між ТОВ Гер-Енд Кох-Компані та Одноосібним ТОВ Інвест Прайм Компані договору купівлі-продажу спірної квартири, оскільки не можуть задовольнятися позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину (висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 29 березня 2017 року у справі № 6-3104цс16).

Оскільки рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Одноосібного ТОВ Інвест Прайм Компані , ТОВ Гер-Енд Кох-Компані , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус КМНО Ангеловська О. С., Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про визнання недійсним акта приймання-передачі майна до статутного капіталу товариства, скасування свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири не відповідають закону, а тому підлягають скасуванню в цій частині з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

В іншій частині оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, підстави для їх скасування відсутні.

Відповідно до частини першої, третьої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки судами попередніх інстанцій неправильно застосовано закон, судові рішення відповідно до положень статті 412 ЦПК України підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційної цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Гер-Енд Кох-Компані задовольнити частково.

Скасувати рішення Оболонського районного суду міста Києва від 25 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12 жовтня 2017 року у частині позовних вимог ОСОБА_1 до Одноосібного товариства з обмеженою відповідальністю Інвест Прайм Компані , товариства з обмеженою відповідальністю Гер-Енд Кох-Компані , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ангелова Ольга Сергіївна, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про визнання недійсним акта приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ Гер-Енд Кох-Компані від 08 вересня 2015 року, скасування свідоцтва про право власності на квартиру, виданого 16 вересня 2015 року ТОВ Гер-Енд Кох-Компані за № 43918743, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 29 червня 2016 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю Гер-Енд Кох-Компані та Одноосібним товариством з обмеженою відповідальністю Інвест Прайм Компані .

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Одноосібного товариства з обмеженою відповідальністю Інвест Прайм Компані , товариства з обмеженою відповідальністю Гер-Енд Кох-Компані , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ангелова Ольга Сергіївна, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про визнання недійсним акта приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ Гер-Енд Кох-Компані від 08 вересня 2015 року, скасування свідоцтва про право власності на квартиру, виданого 16 вересня 2015 року ТОВ Гер-Енд Кох-Компані за № 43918743, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 29 червня 2016 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю Гер-Енд Кох-Компані та Одноосібним товариством з обмеженою відповідальністю Інвест Прайм Компані відмовити.

В частині вирішення спору про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом та витребування майна з незаконного володіння рішення Оболонського районного суду міста Києва від 25 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков Є. В. Коротенко В. М. Коротун В. П. Курило