Рішення

від 02.07.2019 по справі 340/1081/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1081/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу за позовною заявою малого приватного підприємства «Роксолана» до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №00000864000 від 10.04.2019 р.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Судове засідання призначено для розгляду справи по суті на 30 травня 2019 року (а.с.1).

30 травня 2019 року судове засідання не відбулось, у зв`язку з відпусткою судді (а.с.40), розгляд справи відкладено до 21 червня 2019 року.

21 червня 2019 року в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених у позові. Представник відповідача заперечував проти задоволення позову та просив оголосити перерву для надання додаткових доказів. Оголошено перерву до 26 червня 2019 року, у зв`язку з необхідністю отримання додаткових доказів (а.с.54).

В судове засідання, призначене на 26 червня 2019 року, представники сторін не з`явилися, подавши до суду заяви про подальший розгляд справи за їх відсутності (а.с.56, 60).

Враховуючи викладене, а також з урахуванням приписів ч.3 ст.194 КАС України, суд визнав за можливе продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, оскільки кальян, який реалізовувався позивачем 20.11.2018 в кафе «Алабама» , не містив тютюну, а тому, на його думку, не є тютюном для кальяну. Крім того, позивач, акцентував увагу на тому, що працівники контролюючого органу самостійно визначили вищевказану кальянну cyміш саме як тютюн кальянний. При цьому, на переконання позивача, жодних досліджень вищезгаданої суміші на вміст тютюну проведено не було, до відповідних спеціалістів чи експертів працівники Головного управління ДФС у Кіровоградській області не звертались. Тому, позивач вважає висновки про здійснення позивачем роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявної ліцензії, викладені в акті перевірки, безпідставними та передчасними. Також позивачем надано відповідь на відзив (а.с.47-49).

Згідно наданого до суду відзиву на позов, відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на те, що в ході проведення фактичної перевірки, згідно наданих до перевірки Книги обліку розрахункових операцій №1110000535р/8 від 08.05.2018, фіскального чеку від 20.11.2018 №2605 (145 -код товару під яким закодовано тютюнову суміш для куріння кальяну), офіційної інформації з бази даних ДФС України щодо реалізації товарів, зафіксовано у період з 08.11.2018 по 22.11.2018, а саме 20.11.2018 о 15 годині 37 хвилин реалізацію споживачам для споживання на місці в приміщенні кафе «Алабама» однієї порції кальяну на тютюну за ціною 90,0 грн. Під час пepeвірки барменом-касиром було надано письмове пояснення, яким вона підтверджує реалізацію однієї порції кальяну на тютюну за ціною 90,0 грн., при цьому було видано фіскальний чек. Також, зазначав, що згідно фіскального чека (від 20.11.2018р. №2605), МПП «Роксолана» вказала розмір акцизного податку (5% 4,29 грн.), який відображається тільки при продажу товарів підакцизної групи товарів. Відповідно, на переконання відповідача, реалізована продукція є підакцизною. У період з 08.11.2018 по 22.11.2018 підприємство не мало діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами в кафе Алабама , відповідно реалізація тютюнової суміші для куріння кальяну відбулась в порушення вимог ч.14 ст.15 Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (а.с.21-22).

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що 26.03.2019 відповідачем на підставі наказу про проведення перевірки від 22.03.2019 № 482 (а.с.33) та направлень на перевірку від 22.03.2019 № 475, № 476 (а.с.31, 32), проведено фактичну перевірку з питань дотримання встановлених законодавством вимог, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами кафе «Алабама» , що розташоване за адресом: Кіровоградська область, Маловисківський район, смт.Смоліне, вул.Козакова, буд.39/В, у якому здійснює господарську діяльність мале приватне підприємство «Роксолана» , за результатами якої складено акт від 26.03.2019 №82/11-28-4001/23092795 (а.с.25-28).

Перевіркою встановлено порушення позивачем ч.14 ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі Закон №481/95-ВР), що полягало у здійсненні реалізації тютюнових виробів без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №00000864000 від 10.04.2019, яким на підставі пп.54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України та абз.5 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР, застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 17000 грн. (а.с.37).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.10, 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як передбачено підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок визначений у статті 80 Податкового кодексу України.

У пункті 80.1 статті 80 Податкового кодексу України закріплено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника.

Відповідно до п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування.

Так, в акті перевірки від 26.03.2019 №82/11-28-4001/23092795 зазначено, що в ході проведення фактичної перевірки співробітниками ГУ ДФС у Кіровоградські області здійснено контрольну закупку одного кальяну на тютюну (ароматизатор Диня , вода) за ціною 90 грн. Для виготовлення даного кальяну використовувався тютюн для кальяну з пачки Serbetli , пачка відкоркована. Реалізацію вищевказаного кальяну на тютюну здійснила бармен-касир ОСОБА_1 , для споживання на місці в приміщенні кафе Алабама , при цьому було видано фіскальний чек №3648 від 26.03.2019 на загальну суму 90,00 грн. Згідно наданих до перевірки Книги обліку розрахункових операцій №1110000535р/8 від 08.05.2018, фіскального чеку від 20.11.2018 №2605, 145 - код товару, офіційної інформації з бази даних ДФС України щодо реалізації товарів, зафіксовано у період з 08.11.2018 по 22.11.2018, а саме 20.11.2018 о 15 годині 37 хвилин реалізацію споживачам для споживання на місці в приміщенні кафе «Алабама» однієї порції кальяну на тютюну за ціною 90,0 грн., в складові частини якого входив тютюн для кальяну. Станом на 20.11.2018 підприємство не мало діючої ліцензії.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 р. №481/95-ВР (далі по тексту - Закон №481/95-ВР).

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону №481/95-ВР передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Приписами частини 14 статті 15 Закону №481/95-ВР передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до статті 1 Закону №481/95-ВР, тютюнові вироби - це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

Аналогічне визначення тютюнових виробів містить підпункт 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

В свою чергу, визначення терміну тютюн для кальяну надано в пункті 1 примітки до підпозиції 24 розділу IV Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401 Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності .

Так, згідно з пунктом 1 примітки до підпозиції 24 розділу IV вищевказаних Пояснень, в підпозиції 2403 11 термін тютюн для кальяну означає тютюн, призначений для куріння за допомогою кальяна, що складається із суміші тютюну та гліцерину, з вмістом або без вмісту ароматичних масел і екстрактів, меляси або цукру, який має або не має фруктовий аромат. Проте продукти, що не містять тютюну, призначені для куріння за допомогою кальяна, виключаються з цієї підпозиції.

Тобто, для віднесення певної речовини до категорії тютюн для кальяну , дана речовина обов`язково має містити в собі тютюн. В іншому випадку, така речовина є продуктом для куріння, що відповідно до пояснення до категорії 2403 99 90 групи 24 Тютюн і промислові замінники тютюну , яка включає, зокрема, продукт для куріння (наприклад, "тютюн для кальяну"), складається повністю із замінників тютюну та речовин, відмінних від тютюну.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що позивач у перевіряємому періоді мало наступні ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами в кафе «Алабама» :

- №003708 від 31.10.2018, термін дії якої з 07.11.2017 по 07.11.2018;

- №11100311201800587 від 23.11.2018, термін дії якої з 23.11.2018 по 23.11.2019.

Згідно акту перевірки від 26.03.2019 №82/11-28-4001/23092795, в ході проведення фактичної перевірки, згідно наданих до перевірки Книги обліку розрахункових операцій №1110000535р/8 від 08.05.2018, фіскального чеку від 20.11.2018 №2605, офіційної інформації з бази даних ДФС України щодо реалізації товарів, зафіксовано у період з 08.11.2018 по 22.11.2018, саме 20.11.2018 о 15 годині 37 хвилин реалізацію споживачам для споживання на місці в приміщенні кафе «Алабама» однієї порції кальяну на тютюну за ціною 90,0 грн., в складові частини якого входив тютюн для кальяну без наявності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Матеріали справи містять копію фіскального чеку від 20.11.2018 №2605 про реалізацію позивачем порції кальяну на воді за ціною 90 грн. (а.с.58).

Стаття 83 Податкового кодексу України містить перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок. Так, згідно з пунктом 83.1 вказаної статті, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Окрім цього, згідно підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, залучати у разі потреби фахівців, експертів та перекладачів.

Також, стаття 84 Податкового кодексу України встановлює можливість проведення експертизи під час здійснення податкового контролю органами державної податкової служби. Так, згідно з пунктом 84.1 даної статті, експертиза проводиться у разі, коли для вирішення питань, що мають значення для здійснення податкового контролю, необхідні спеціальні знання у галузі науки, мистецтва, техніки, економіки та в інших галузях.

Як вбачається з пояснень представника відповідача, жодних досліджень щодо складу кальянної суміші, яка була реалізована позивачем 20.11.2018, контролюючим органом проведено не було.

До того ж, доказів здійснення податковим органом 20.11.2018 контрольної закупки зазначеного кальяну на воді за ціною 90 грн., а також здійснення відповідачем дослідження даної суміші на вміст тютюну суду не надано. Як і не надано належних доказів встановлення відповідачем наявності в складі, реалізованого позивачем 20.11.2018, кальяну на воді за ціною 90 грн., тютюну.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про здійснення позивачем 20.11.2018 реалізації споживачам для споживання в приміщенні кафе «Алабама» кальяну на тютюну, в складові частини якого входив тютюн для кальяну, який відноситься до підакцизних товарів, оскільки для таких однозначних висновків необхідні спеціальні знання та дослідження виявленої речовини на предмет відповідності до певної групи товару, які проведені не були. Зазначене свідчить про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу, зафіксованих в акті перевірки від 26.03.2019.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі №809/864/17.

Щодо посилань представника відповідача на пояснення бармена-касира, які були надані під час перевірки, то такі не можуть слугувати належними доказами продажу тютюну кальянного, оскільки остання не володіє спеціальними знаннями для віднесення товару до відповідної групи. При цьому, в ході розгляду справи в суді представник позивача вказував на протилежне.

Враховуючи викладене, суд погоджується з позицією позивача щодо відсутності в його діях порушення ч.14 ст.15 Закону №481/95-ВР, що полягає у здійсненні реалізації тютюнових виробів без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно абз.5 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Відповідно до ч.4 ст.17 Закону №481/95-ВР рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону №481/95-ВР, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02 червня 2003 року (далі - Порядок № 790).

Відповідно до пунктів 2-5 Порядку № 790 фінансові санкції застосовуються за порушення, передбачені статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

До суб`єктів господарювання, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.

Посадові особи і громадяни, які не є суб`єктами господарювання, за порушення норм Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами несуть відповідальність згідно із законодавством.

Підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

З огляду на викладене та те, що в ході розгляду справи встановлено безпідставність та передчасність висновків відповідача про здійснення позивачем роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявної ліцензії, так як представниками контролюючого органу не було належним чином з`ясовано, чи відноситься кальянна суміш, продаж якої здійснено позивачем 20.11.2018 до тютюну кальянного, що слугувало б підставою для класифікації вказаної речовини як підакцизного товару, а тому, відповідно, були відсутні також підстави для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення та застосування до МПП Роксолана фінансових санкцій передбачених статтею 17 Закону №481/95-ВР у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм податкового законодавства, у зв`язку із чим є протиправним та підлягає скасуванню, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням задоволення позовних вимог, здійснені позивачем витрати на оплату судового збору в сумі 1921 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Малого приватного підприємства «Роксолана» (26223, Кіровоградська область, Маловисківський район, смт. Смоліне, вул. Козакова, 17, ЄДРПОУ: 23092795) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ: 39393501) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області №00000864000 від 10 квітня 2019 року, яким до Малого приватного підприємства «Роксолана» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17000 грн.

Стягнути на користь Малого приватного підприємства «Роксолана» (ЄДРПОУ: 23092795) здійснені ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39393501).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина