Рішення

від 25.06.2019 по справі 280/4568/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 року о 15 год. 18 хв.Справа № 280/4568/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Новікової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А.

представника позивача - Павленко В.Г.,

представника відповідача - Міщенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Некстер

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Некстер (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 22.05.2018 №0007221406, №0007231406, №0007241406 та №0007251406.

Ухвалою суду від 02.11.2018 вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. 05 грудня 2018 року позивачем до суду надано документи на виконання вимог ухвали суду, зокрема заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивачем зменшено розмір позовних вимог шляхом виключення з позовних вимог податкового повідомлення - рішення від 22.05.2018 №0007241406.

Ухвалою суду від 10.12.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання 09.01.2019.

Ухвалою суду від 09.01.2019 відкладено підготовче засідання на 30.01.2019.

В підготовчому засіданні 30.01.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а підготовче засідання відкладено на 27.02.2019.

В підготовчому засіданні 27.02.2019 оголошено перерву до 06.03.2019.

06.03.2019 від представника позивача до суду надійшла уточнююча позовна заява, в якій позивачем доповнено позовні вимоги вимогою про визнання протиправними дії ГУ ДФС у Запорізькій області, які полягають у порушенні порядку проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ Некстер з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами з податку на прибуток на 2016 рік та податку на додану вартість за період січня 2016 по вересень 2017 року, за результатами якої був складений акт від 28.04.2018 №248/08-01-14-06/390009828.

06.03.2019 провадження у справі зупинено та призначено наступне підготовче засідання на 10.04.2019.

В підготовчому засіданні 10.04.2019 закрито підготовче провадження та оголошено перерву в судовому засіданні до 18.04.2019.

18.04.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 28.05.2019.

Ухвалою суду від 28.05.2019 відкладено судове засідання на 25.06.2019, а також витребувано додаткові докази по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що контролюючим органом безпідставно та протиправно здійснено податкову перевірку ТОВ Некстер . Зазначає, що перевірку призначено у зв`язку із ненаданням позивачем документів на запит контролюючого органу, проте, на думку позивача запит контролюючого органу було складено з порушенням вимог чинного законодавства України та без наявності правових підстав. Також, позивач вказував на те, що контролюючим органом контролюючі заходи було здійснено за межами періоду здійснення призначеної перевірки, а саме позивач зазначає, що перевірка повинна була бути проведена у строк до 13.04.2018, проте, фактично результати перевірки оформлені лише 19.04.2018.

Крім того, представник ТОВ Некстер посилався на те, що позивачем всі документи первинної податкової та бухгалтерської звітності були вилучені за вимогою слідчого відділу УСБУ в Сумській області, про що належним чином було повідомлено представників контролюючого органу. У зв`язку з чим, позивач вважає, що із вилученням документів правоохоронними органами положення Податкового кодексу України не припускають можливості вважати встановленим факт відсутності документів у такого платника податків на час складання податкової звітності. Зазначає, що позивач здійснив заходи щодо відновлення та надав їх до ДФС України під час процедури адміністративного оскарження, проте, такі документи не були взяті до уваги та проігноровані.

Позивач вважає висновок контролюючого органу щодо не підтвердження взаємовідносин позивача з контрагентами ТОВ Кернест , ТОВ НВП Технобудпроект , ТДВ Оріхівський хлібокомбінат , ТОВ Арістель , ТОВ ТК Золотий Урожай є безпідставним, оскільки документи по взаємовідносинам з зазначеними контрагентами не були надані з поважних причин, а саме у зв`язку із їх вилученням правоохоронними органами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що за результатами аналізу господарської діяльності ТОВ Некстер з`ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення, оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження товару. Зазначені обставини зумовили направлення на адресу позивача запиту з проханням надати пояснення та їх документальне підтвердження по сумнівним господарським операціям, проте, на запит контролюючого органу не було надано пояснень та їх документального підтвердження, що зумовило видання наказу про призначення позапланової перевірки. Відповідач вказує на те, що наказ та направлення на проведення перевірки були належним чином вручені керівнику підприємства та жодних зауважень щодо незаконності призначення перевірки виказано не було, а відтак позивач не скористався правом на недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Також, представник відповідача вказував на те, що контролюючим органом було враховано посилання відповідача на відсутність необхідних до перевірки первинних документів, у зв`язку з чим на прохання платника податків терміни перевірки зупинялись, проте, у встановлений строк ТОВ Некстер не було відновлено первинні документи, у зв`язку з чим, відповідно до положень Податкового кодексу України, вважається, що такі документи були відсутні у платника податків станом на час складання податкової звітності. Крім того, контролюючий орган вказував на те, що відповідач вживав заходів для ознайомлення з вилученими СБУ документами, проте, за результатами отриманого доступу до документів було встановлено, що первинні документи по спірним операціям відсутні, у складі наданих контролюючому органу документів.

Відповідач вважає, що ним правомірно та у відповідності до положень чинного законодавства України проведено податкову перевірки, а також правомірно прийнято спірні податкові повідомлення - рішення.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що 05 жовтня 2017 року ГУ ДФС у Запорізькій області складено та направлено на адресу ТОВ Некстер запит №14973/10/08-01-12-10, в якому позивачу запропоновано надати інформацію та документальне підтвердження взаємовідносин між підприємством ТОВ Некстер (код 39009828) та контрагентами - покупцями: ТОВ НВП Технобудпроект (36935123); ТОВ Теса-Групп (39383446); ТОВ Кернеєт (39367707); ТОВ Актуал Груш (38355450); ПП Кемілайн Агро (31052661); ТОВ ТК Алокс (40188171); ТОВ Буделектромонтаж-Дон (38221591); ТОВ Коммунсервис (37671665); ТОВ НПП Метиз Трейд (39716251); ПП Трубіж Агро (39333971); ТОВ Транс-Югкомплект (30354291) за період січень - грудень 2016 р.; ТОВ Торгове товариство Аграрій (40985421); ТОВ Квебекс (41138205); ТОВ Союз кепітал строй (40703298); ТОВ Самміт-Агро-Трейд (41147764); ТОВ Теса:Групп (39383446); ТОВ Лаверна Трейд і ко (41015254); ТОВ Брувер Трейд (41117190); ТОВ Коммунсервис (37671665); ТОВ Рембуд МГМ (32771190); ТОВ Кум Стар (41098545); ТОВ Славінфотрейд (41326900) за період січень - вересень 2017 р. та інформацію щодо придбання товарів, робіт, (послуг), які в подальшому реалізовано на вищезазначених контрагентів - покупців у січні - грудні 2016 р., січні - вересні 2017 р., а також з контрагентами - постачальниками ТОВ Контрактор-Групп (39623419); ТОВ Арістель (40410446); ТОВ Ксена Плюс (40704801); ТОВ Київтекс (40559876) за січень - грудень 2016 р., ТОВ Торгівельна компанія Золотий Урожай (39537147); ТОВ Оріхівський Хлібокомбінат (378164); ТОВ Бердянський хлібокомбінат (378218); ТОВ НВП Полі-Пласт (40476250) за січень - вересень 2017 р. (а.с.182-183, т.22).

На запит контролюючого органу ТОВ Некстер надано відповідь, в якій відмовлено у наданні запитуваних документів, у зв`язку з тим, що запит контролюючого органу не відповідав вимогам чинного законодавства України (а.с.180-181, т.22).

10 січня 2018 року заступником начальника ГУ ДФС у Запорізькій області видано наказ №28 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки , яким наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Некстер з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами - постачальниками та контрагентами-покупцями з податку на прибуток за 2016 рік та податку на додану вартість за період з січня 2016 року по вересень 2017 року (а.с.184, т.22).

Крім того, 10.01.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області видано два направлення на проведення перевірки №21 та №22 (а.с.178-179, т.22).

Листом від 12.01.2018 №376/01 ТОВ Некстер звернулося до контролюючого органу з заявою про перенесення термінів проведення перевірки, у зв`язку з тим, що запитувані контролюючим органом документи вилучені УСБУ в Сумській області, а для їх відновлення необхідний додатковий час (а.с.166, т.22).

Наказом ГУ ДФС у Запорізькій області від 16.01.2018 №90 Про перенесення термінів проведення документальної позапланової виїзної перевірки наказано перенести терміни проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Некстер , визначених наказом Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 10.01.2018 №28, з 16.01.2018 до дати відновлення та надання документів до перевірки або отримання документів, які було надано СБУ в Сумській області (забезпечення доступу до них), але не пізніше 13.04.2018 (а.с.165, т.22).

23 квітня 2018 року ГУ ДФС у Запорізькій області складено Акт №248/08-01-14-06/39009828 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Некстер з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями з податку на 2016 рік та податку на додану вартість за період з січня 2016 року по вересень 2017 року.

Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено порушення ТОВ Некстер :

- пп.44.1, п.44.2 ст.44, п.44.6, п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, встановлено заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 2 179 169 грн., в т.ч. по періодам: 2016 рік - 2 179 169 грн.;

- п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 86515,00 грн., в т.ч. по періодам: грудень 2016 року - 86515,00 грн.;

- п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, у перевіряємому періоді завищено суму податкових зобов`язань на суму ПДВ 5 874 328 грн., що не призвело до виникнення грошових зобов`язань, у т.ч. по періодах: січень 2016 року - 0 грн.; лютий 2016 року - 10750 грн.; березень 2016 року - 0 грн.; квітень 2016 року - 164160 грн.; травень 2016 року - 86565 грн.; червень 2016 року - 129556 грн.; липень 2016 року - 675669,00 грн.; серпень 2016 року - 884831 грн.; вересень 2016 року - 286495 грн.; жовтень 2016 року - 96892 грн.; листопад 2016 року - 0 грн.; грудень 2016 року - 86628 грн.; січень 2017 року - 0 грн.; лютий 2017 року - 188444 грн.; березень 2017 року - 0 грн.; квітень 2017 року - 147864 грн.; травень 2017 року - 1 045 333 грн.; червень 2017 року - 620339 грн.; липень 2017 року - 935132 грн.; серпень 2017 року - 275833 грн.; вересень 2017 року - 239837 грн.;

- п.44.6 ст.46, пп.141.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит на суму на суму ПДВ 5 874 554 грн., що не призвело до виникнення грошових зобов`язань, у т.ч. по періодах: січень 2016 року - 0 грн.; лютий 2016 року - 16733 грн.; березень 2016 року - 0 грн.; квітень 2016 року - 188459 грн.; травень 2016 року - 156643 грн.; червень 2016 року - 205406 грн.; липень 2016 року - 517252 грн.; серпень 2016 року - 957889 грн.; вересень 2016 року - 195549 грн.; жовтень 2016 року - 183407 грн.; листопад 2016 - 0 грн.; грудень 2016 року - 0 грн.; січень 2017 року - 0 грн.; лютий 2017 року - 188341 грн.; березень 2017 року - 416448 грн.; квітень 2017 року - 195095 грн.; травень 2017 року - 605976 грн.; червень 2017 року - 598111 грн.; липень 2017 року - 986287 грн.; серпень 2017 року - 462958 грн.; вересень 2017 року - 0 грн.

22 травня 2018 року, на підставі висновків Акту перевірки №248/08-01-14-06/39009828, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:

№0007221406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 2 723 961,25 грн., в т.ч. за податковим зобов`язанням - 2 179 169,00 грн. та 544792,25 грн. - за штрафними санкціями;

№0007231406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 108143,75 грн., в т.ч. за податковим зобов`язанням - 86515,00 грн. та 21628,75 грн. - за штрафними санкціями;

№0007241406, яким позивачу зменшено суму податкового зобов`язання для цілей розділу V Податкового кодексу України та зменшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 5 874 328 грн.;

№0007251406, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 510,00 грн.

Не погодившись з правомірністю прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДФС України. Рішенням ДФС України від 08.08.2018 №25943/6/99-99-11-01-02-15 оскаржувані податкові повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу ТОВ Некстер - без задоволення.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом податкових повідомлень - рішень від 22.05.2018 №0007221406, №0007231406 та №0007251406, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Стосовно твердження ТОВ Некстер про порушення контролюючим органом порядку призначення та проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом.

Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для призначення позапланової перевірки та видання спірного наказу стало те, що позивачем не надано документів на запит контролюючого органу.

Статтею 81 Податкового кодексу України визначено умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Суд зазначає, що призначення позапланової документальної виїзної перевірки, відповідно до вищевказаних положень Податкового кодексу України, покладає певні обов`язки як на платника податків так і на контролюючий орган, і ці права змінюються в залежності від того чи допущено посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки чи ні.

Так, у разі не допуску до проведення перевірки, контролюючий орган зобов`язаний невідкладно скласти у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків (п.81.2 ст.81 ПК України). Крім того, відповідно до положень пп.94.2.2 п.94.2 ст.94 ПК України контролюючий орган має право застосувати адміністративний арешт майна платника податків.

В свою чергу, у разі якщо на момент ознайомлення з наказом та направленням на проведення перевірки платник податків не вказує на недопуск посадових осіб до перевірки (із зазначенням заявлених причин відмови), то відповідно вищевказані права та обов`язки у контролюючого органу не виникають, проте, виникають права та обов`язки у платника податків пов`язані з початком податкової перевірки.

Отже, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Так, судом встановлено та не спростовано сторонами, що 10.01.2018 директору ТОВ Некстер під підпис вручено копії наказу про призначення позапланової перевірки від 10.01.2018 №28 та направлення на проведення перевірки (а.с.178-179, т.22).

Жодних зауважень щодо безпідставності призначення та/або проведення перевірки не зазначено ані в наказі про призначення позапланової перевірки, ані в направленні на перевірку, що свідчить про те, що позивач на етапі допуску до перевірки не скористався правом на недопуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

Також, суд звертає увагу на ту обставину, що у листі позивача від 12.01.2018 №376/01, ТОВ Некстер також не ставить під сумнів правомірність призначення податкової перевірки, а лише вказує на те, що наявні підстави для відкладення її проведення, у зв`язку з необхідністю відновити документи (а.с.166, т.22).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ТОВ Некстер вважаючи, що дії податкового органу щодо прийняття наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 10.01.2018 №28 є протиправними, не скористалось своїм правом, передбаченим підпунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, та фактично допустило орган державної податкової служби до проведення перевірки, у зв`язку з чим суд не бере до уваги посилання позивача на допущені контролюючим органом процедурні порушення під час призначення позапланової перевірки.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Під час прийняття рішення суду судом враховано практику Верховного Суду, яка зокрема викладена в постанові від 29.05.2019 у справі №804/263/16.

Щодо правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення - рішення №0007231406 від 22.05.2018, суд зазначає наступне.

Під час розгляду адміністративної справи встановлено, що підставою для прийняття вищевказаного рішення став висновок контролюючого органу про те, що ТОВ Некстер завищено рядок 16 декларації з податку на додану вартість Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за грудень 2016 року на суму 86515,00 грн.

Зазначений висновок контролюючого органу обґрунтовано тим, що позивачем у декларації з ПДВ за грудень 2016 року (реєстраційний номер 9263785449 від 12.01.2017) до рядка 16 та 16.1 віднесено суму 86515,00 грн., при цьому платником податків не подано декларацію з ПДВ за листопад 2016 року.

Позивач вказуючи на протиправність спірного податкового повідомлення - рішення навпаки вказував на те, що податкова декларація з ПДВ за листопад 2016 року була належним чином подана та прийнята контролюючим органом.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.49.1 ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п.49.2 ст.49 ПК України, платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Статтею 202 Податкового кодексу України визначено, що звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість є один календарний місяць.

Судом встановлено, що 21 грудня 2016 року ТОВ Некстер нарочно подано до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області (відділення у Шевченківському районі м.Запоріжжя) податкову декларацію від 13.12.2016 з податку на додану вартість за листопад 2016 року (а.с.257, т.22).

Разом з тим, суд звертає увагу на ту обставину, що відповідно до приписів п.49.11 ст.49 ПК України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

49.11.1. у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання;

49.11.2. у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Згідно п.49.15 ст.49 ПК України, податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв`язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що 23.12.2016 Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (відділення у Шевченківському районі) направлено на адресу ТОВ Некстер лист №4544/10/08-30-08, в якому зазначено, що податкова декларація з податку на додану вартість та додатком 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року з урахуванням ст.48 ПК України не визнана як податкова звітність (а.с.258, т.22).

Отже, судом встановлено, що податковим органом позивачу було відмовлено у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року, про що було повідомлено у встановлені строки, а відтак податкова декларація з ПДВ за листопад 2016 року вважається не поданою в силу п.49.15 ст.49 ПК України.

Щодо посилань представника позивача на те, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для неприйняття податкової декларації з ПДВ за листопад 2016 року, суд зазначає, що зазначена обставина не є предметом розгляду даної адміністративної справи, а Податковий кодекс України передбачає два види можливої поведінки платника податків у разі відмови контролюючого органу прийняти податкову декларацію.

Так, відповідно до положень пункту 49.12 статті 49 ПК України, у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

49.12.1. подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

49.12.2. оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Однак, як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи, ТОВ Некстер після отримання письмового повідомлення від податкового органу про відмову у прийнятті податкової декларації з ПДВ за листопад 2016 року повторно податкову декларацію за зазначений період не подавало, як і не здійснювало процедуру адміністративного та/або судового оскарження дій Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (відділення у Шевченківському районі) по відмові у прийнятті податкової звітності, доказів протилежного суду не надано.

Суд зазначає, що відповідно до п.49.13 ст.49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

При цьому, під терміном в установленому законодавством порядку необхідно розуміти порядок який передбачений статтею 56 ПК України, тобто оскарження рішення контролюючого органу про відмову у прийнятті податкової звітності в адміністративному та/або судовому порядку.

Отже, до встановлення в визначеному законодавством порядку неправомірності відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, така декларація вважається не поданою та не є податковою звітністю, а відтак твердження позивача про те, що ним у встановленому порядку подавалась податкова декларація з ПДВ за листопад 2016 року спростовується матеріалами справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що під час прийняття податкового повідомлення - рішення №0007231406 від 22.05.2018 контролюючий органо діяв правомірно, у зв`язку з чим відсутні підстави для його скасування та задоволення позовних вимог в цій частині.

Стосовно прийняття інших податкових повідомлень - рішень, що є предметом судового оскарження в даній адміністративній справі, суд зазначає наступне.

Так, підставою для висновків контролюючого органу про порушення ТОВ Некстер податкового законодавства став висновок про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами - продавцями, перелік яких наведений у пп.3.2.1 Акта перевірки №248/08-01-14-06/39009828.

При цьому, зазначений висновок контролюючого органу базується на твердженні про відсутність таких документів у платника податків на момент складання звітності, оскільки на запит контролюючого органу документи не надано.

Позивач обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги в цій частині посилався на те, що оригінали первинних документів по спірним господарським операціям було вилучено УСБУ в Сумській області, у зв`язку з чим позивач не мав об`єктивної можливості подати такі документи до перевірки.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Так, під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що позивачем під час проведення позапланової перевірки до контролюючого органу документи первинної податкової та бухгалтерської звітності по взаємовідносинах з контрагентами - покупцями: ТОВ НВП Технобудпроект (36935123); ТОВ Теса-Групп (39383446); ТОВ Кернеєт (39367707); ТОВ Актуал Груш (38355450); ПП Кемілайн Агро (31052661); ТОВ ТК Алокс (40188171); ТОВ Буделектромонтаж-Дон (38221591); ТОВ Коммунсервис (37671665); ТОВ НПП Метиз Трейд (39716251); ПП Трубіж Агро (39333971); ТОВ Транс-Югкомплект (30354291) за період січень - грудень 2016 р.; ТОВ Торгове товариство Аграрій (40985421); ТОВ Квебекс (41138205); ТОВ Союз кепітал строй (40703298); ТОВ Самміт-Агро-Трейд (41147764); ТОВ Теса:Групп (39383446); ТОВ Лаверна Трейд і Ко (41015254); ТОВ Брувер Трейд (41117190); ТОВ Коммунсервис (37671665); ТОВ Рембуд МГМ (32771190); ТОВ Кум Стар (41098545); ТОВ Славінфотрейд (41326900) за період січень - вересень 2017 р., а також з контрагентами - постачальниками ТОВ Контрактор-Групп (39623419); ТОВ Арістель (40410446); ТОВ Ксена Плюс (40704801); ТОВ Київтекс (40559876) за січень - грудень 2016 р., ТОВ Торгівельна компанія Золотий Урожай (39537147); ТОВ Оріхівський Хлібокомбінат (378164); ТОВ Бердянський хлібокомбінат (378218); ТОВ НВП Полі-Пласт (40476250) за січень - вересень 2017, не надавались.

Суд зазначає, що пунктом 44.6 статті 44 ПК України передбачено наслідки неподання платником податків первинних документів бухгалтерської звітності під час проведення податкової перевірки.

Так, відповідно до п.44.6 ст.44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Отже, Податковим кодексом України передбачено, що платник податків має право подати до контролюючого органу первинні документ, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, до закінчення перевірки або до прийняття рішення контролюючим органом, в іншому випадку вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Виключеннями щодо обов`язку подати документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності є випадки втрати, пошкодження або дострокового знищення документів та виїмка документів або інше вилучення правоохоронними органами.

Так, під час розгляду адміністративної справи представник позивача не заперечував факт не подання під час перевірки та до прийняття спірних рішень документів бухгалтерської та податкової звітності, що запитувались контролюючим органом, проте, стверджував, що зазначені документи відсутні у ТОВ Некстер через вилучення УСБУ в Сумській області, у зв`язку з чим просив відповідача надати строк для відновлення документів.

Відповідно до приписів п.44.5 ст.44 ПК України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Так, судом встановлено, що ТОВ Некстер , з посиланням на пункт 44.5 статті 44 ПК України, зверталось до ГУ ДФС у Запорізькій області з проханням відкласти здійснення перевірки підприємства-позивача, у зв`язку із необхідністю відновлення документів, які вилучені УСБУ в Сумській області (а.с.166, т.2).

Також, судом встановлено, що клопотання позивача було задоволено, що зумовило винесення наказу від 16.01.2018 №90, яким перенесено терміни проведення перевірки до дати відновлення та надання документів до перевірки або отримання документів, які було надано СБУ в Сумській області, але не пізніше 13.04.2018.

Отже, контролюючим органом було вжито заходів щодо надання позивачу строку для відновлення документів, проте, протягом встановленого граничного строку подання документів, позивачем документи до контролюючого органу надано не було.

Щодо посилання позивача на те, що контролюючий орган відповідно до п.44.5 ст.44 ПК України повинен був відкласти проведення перевірки до дати відновлення документів, а оскільки оригінали документів і на даний час підприємству не повернуто, то проведення перевірки є передчасним, суд зазначає наступне.

Так, пунктом 44.5 статті 44 ПК України дійсно передбачено, що у разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки, проте, законодавцем визначено межі протягом яких платник податків має право/обов`язок відновити втрачені документи, а саме 90 днів.

За таких обставин, контролюючий орган не мав права за пунктом 44.5 статті 44 ПК України відкладати проведення перевірки більш ніж на 90 днів незалежно від того чи відновлено позивачем первинні документи чи ні.

В свою чергу, у разі не відновлення протягом 90 днів платником податків первинних документів, в силу положень п.44.6 ст.44 ПК України, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Стосовно твердження позивача про те, що оскільки первинні документи були вилучені, то позивач не може нести негативні наслідки пов`язані із відсутністю таких документів на момент перевірки, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на адресу ТОВ Некстер від слідчого відділу УСБУ в Сумській області надійшла вимога №6/495 від 14.12.2017, в якій підприємству запропоновано надати документи щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ Некстер (бухгалтерські, податкові, фінансові, та інш.) за період з квітня 2014 року по теперішній час.

Листом ТОВ Некстер від 09.01.2018 №370/01 на адресу слідчого відділу УСБУ в Сумській області направлено документи згідно реєстру (а.с.27-32, т.1).

При цьому, як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи документи ТОВ Некстер не повертались, доказів протилежного суду не надано.

Суд зазначає, що відповідно до п.85.9 ст.85 ПК України, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Тобто, вилучення документів правоохоронними органами є безумовною підставою для перенесення проведення перевірки до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Так, з матеріалів адміністративної справи встановлено, що контролюючий орган звертався до УСБУ в Сумській області з питання надання доступу до документів наданих ТОВ Некстер .

Листом від 16.02.2018 №6/490 УСБУ в Сумській області повідомлено ГУ ДФС у Запорізькій області про те, що документи надані ТОВ Некстер , разом із постановою про призначення судово-економічної експертизи від 05.02.2018 направлено до Харківського НДІ судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса (а.с.159, т.22).

Співробітниками ГУ ДФС у Запорізькій області отримано доступ до документів безпосередньо у Харківському НДІ судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса, проте, окрім податкових накладних інші документи первинної податкової та бухгалтерської звітності по спірним операціям ТОВ Некстер були відсутні у матеріалах кримінального провадження, що підтверджується Актом від 19.04.2018 №519-1/08-01-14-06 (а.с.137-144, т.22).

Отже, за результатами отриманого доступу до документів контролюючим органом встановлено відсутність необхідних первинних документів, що зумовило висновок про їх відсутність у підприємства на дату складання податкової звітності.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу і на ту обставину, що в даному випадку у ТОВ Некстер виїмка первинних документів або інше вилучення документів правоохоронними органами фактично не здійснювалась, а тому положення п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України в частині звільнення від обов`язку надати документи контролюючому органу до спірних правовідносин не застосовуються, з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до п.85.5 ст.85 ПК України, забороняється вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Отже, чинним законодавством України чітко встановлено заборону вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а вилучення таких документів можливе виключно у випадках та порядку кримінальним процесуальним законодавством.

Суд зазначає, що главою 15 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) врегульовано тимчасовий доступ до речей і документів.

Відповідно до ч.1 ст.159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Частиною 2 статті 159 КПК України передбачено, що тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Згідно ч.1 ст.160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

Отже, виїмка документів проводиться у сторони кримінального провадження за ухвалою слідчого судді, суду, яка прийнята за клопотанням слідчого за погодженням з прокурором.

В даному випадку, до суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що УСБУ в Сумській області проводилась у ТОВ Некстер виїмка (вилучення) документів первинних документів податкової та бухгалтерської звітності, в порядку передбаченому главою 15 Кримінального процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що добровільне надання ТОВ Некстер оригіналів первинних документів на вимогу УСБУ в Сумській області не може підпадати під визначення виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами, а відтак вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Щодо надання позивачем до суду первинних документів податкової та бухгалтерської звітності по спірним господарським операціям, суд зазначає наступне.

Суд розглядає адміністративні справи станом на момент розгляду виникнення спірних правовідносин, в даному випадку станом на момент прийняття контролюючим органом спірних податкових повідомлень - рішень.

Під час розгляду справи встановлено, що як на момент проведення перевірки так і до прийняття спірних рішень документи первинної бухгалтерської та податкової звітності ТОВ Некстер до контролюючого органу надано не було, у зв`язку з чим контролюючим органом цілком правомірно, з урахуванням положень п.44.6 ст.44 ПК України, дійшов висновку про не підтвердження показників відображених ТОВ Некстер у податковій звітності.

Щодо надання позивачем до суду первинних документів податкової та бухгалтерської звітності, як на підставу спростування висновків Акту перевірки, то суд такі документи відхиляє та вважає такі докази не допустимими, неналежними, достовірними та достатніми.

По-перше, як зазначалось судом вище зазначені документи не були надані контролюючому органу ані під час перевірки, ані до прийняття спірних рішень, а відтак такі документи не були покладені в основу прийняття спірних рішень.

По-друге, відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ч.2 ст.94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Частиною 5 статті 94 КАС України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Так, позивачем до суду надано первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які прошито та засвідчено підписом директора ТОВ Некстер .

Разом з тим, суд звертає увагу, що учасник справи має право засвідчувати лише ті копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, проте, як встановлено в ході судового розгляду адміністративної справи, документи які були направленні до УСБУ в Сумській області до ТОВ Некстер не повертались, а відтак і посвідчити копії документів поданих до суду їх оригіналом позивач не мав об`єктивної можливості.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень відповідач діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Некстер .

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Некстер (69014, м. Запоріжжя, вул. Кольорова, 5 код ЄДРПОУ 39009828) - відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду у повному обсязі виготовлено та підписано 02.07.2019.

Суддя І.В. Новікова