Ухвала

від 03.07.2019 по справі 826/19998/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/19998/16

УХВАЛА

03 липня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Мельничука В.П., Земляної Г.В.,

перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оста Плюс" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2019 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, апелянтом подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не може бути прийнята до провадження та підлягає поверненню апелянту з наступних підстав.

На виконання вимог зазначеної ухвали апелянт подав до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків або відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що у апелянта кошти для сплати судового збору відсутні, а виконання ухвали суду апеляційної інстанції потребує додаткового часу.

В контексті наведеного, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу апелянта на п. 2 розділу ІІ Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору , згідно якого обов`язок щодо забезпечення належного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, покладено на Кабінет Міністрів України.

Тобто, особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Відтак, обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для продовження зазначеного строку.

Відповідно до ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданого до закінчення цього строку чи з ініціативи суду.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такий строк не визначений, встановлюється судом.

Статтею 169 КАС України, такий строк визначений законом та не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином, закон встановлює граничний десятиденний строк, протягом якого можуть бути усунуті недоліки апеляційної скарги. Тобто, суд має право на власний розсуд визначати цей строк в межах десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Як зазначено вище, скаржнику було встановлено максимально дозволений законом строк усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання ухвали. На переконання колегії суддів, суд апеляційної інстанції у такому випадку позбавлений можливості продовжити цей строк, оскільки це свідчитиме про порушення граничного строку, встановленого законом, який суд, як зазначалося, не вправі продовжувати.

Слід зазначити, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень статті 296 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою. Крім того, звільнення/відстрочення/розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

В частині клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вказує наступне.

За приписами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З викладеного вбачається, що скаржник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 по справі №809/1045/16 (суддя-доповідач Смокович М.І.), від 10.01.2018 по справі № 242/3169/17 (суддя-доповідач Мороз Л.Л.) та ін.

Імперативними приписами ч. 5, 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору.

Також, суд вважає за необхідне наголосити на необхідності не затягування процесу та дотримання розумного строку розгляду справи.

Крім того, повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду з такою ж скаргою.

Отже, до вказаного в судовому рішенні строку апелянт недоліків апеляційної скарги не усунув.

Відповідно до ч. 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Оскільки, вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 329 КАС України,

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оста Плюс" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Ісаєнко Ю.А.

Суддя Земляна Г.В.

Суддя Мельничук В.П.