Ухвала

від 01.07.2019 по справі 815/4801/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 липня 2019 року

Київ

справа №815/4801/17

адміністративне провадження №К/9901/16987/19

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя -доповідач - Гусак М. Б., судді - Олендер І. Я., Усенко Є. А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2019 року у справі № 815/4801/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Софія до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛА:

18 червня 2019 року до Верховного Суду Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ДФС) подано касаційну скаргу на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2017 року у зв`язку із визнанням судом неповажними наведених апелянтом підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду доходить висновку про те, що правильне застосовування П`ятим апеляційним адміністративним судом норм права під час постановлення оскаржуваної ухвали є очевидним і не викликає розумних сумнівів, враховуючи таке.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, вперше апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2017 року ДФС було подано ще 9 січня 2018 року, однак ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року її було повернуто апелянту з підстави несплати судового збору.

3 грудня 2018 року ДФС знов звернулась із апеляційною скаргою. Доказів сплати судового збору до апеляційної скарги також надано не було.

Одночасно з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

В обґрунтування поважності причин пропуску вказаного строку апелянт зазначив, що перша апеляційна скарга подана контролюючим органом в межах встановленого строку на апеляційне оскарження, однак була повернута з причин несплати судового збору, оскільки були відсутні відповідні бюджетні асигнування.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для зазначення апелянтом інших причин пропуску строку на подання апеляційної скарги. При цьому, апеляційний суд вказав, що не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень.

2 травня 2019 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання ДФС про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення апелянт знову зазначив, що причиною його пропуску стала відсутність коштів на сплату судового збору.

13 травня 2019 року П`ятим апеляційним адміністративним судом постановлено ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2017 року у зв`язку із визнанням неповажними наведених апелянтом підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування вказаної ухвали апеляційний суд вказав на те, що право на повторне подання апеляційної скарги не може розумітися таким чином, що якщо вперше апеляційну скаргу було подано у встановлений КАС України строк і у подальшому повернуто апелянту, то повторно таку скаргу може бути подано протягом будь-якого строку, і строк на звернення до апеляційного суду в такому випадку однозначно підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин. Таке тлумачення не відповідає принципу юридичної визначеності та наведеним нормам процесуального закону, якими передбачено право на повторне подання скарги виключно у порядку, встановленому законом.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

В той же час, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погоджується із позицією суду апеляційної інстанції та зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов`язатидіяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь останнього). Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо, зокрема, правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Отже, з огляду на очевидну безпідставність касаційної скарги ДФС колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження за скаргою ДФС на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2019 року у справі № 815/4801/17.

Керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2019 року у справі № 815/4801/17.

2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: М. Б. Гусак І. Я. Олендер Є. А. Усенко