Ухвала

від 19.06.2019 по справі 554/1562/19

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 19.06.2019 Справа № 554/1562/19

Єдиний унікальний номер справи 554/1562/19

Провадження №1-кс/554/8605/2019

У Х В А Л А

іменем України

19 червня 2019 року м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві клопотання слідчого Другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР у м. Полтаві, ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №42019200350000003 від 15.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407, ч. 3 ст. 410, ч. 3 ст. 426 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням, у якому просить накласти арешт на майно, а саме: на Наказ №62/дск від 30.08.2018 про залучення солдата військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 до виконання бойових завдань в районі проведення ООС та Наказ №11/дск від 05.02.2019 про залучення останнього до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях.

Клопотання мотивоване тим, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019200350000003 від 15.01.2019 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 407, ч. 3 ст. 410, ч. 3 ст. 426 КК України, за фактом порушення військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 порядку несення військової служби та вимог діючого законодавства.

Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_4 фактично не виконує свої обов`язки проходження військової служби за контрактом, та з відома командира батальйону № НОМЕР_2 НОМЕР_3 ОМБ в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та командира роти вогневої підтримки НОМЕР_3 ОМБ в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходиться поза межами розташування вказаної військової частини, та отримує грошові кошти у вигляді преміальної надбавки за виконання завдань в районі проведення ООС, фактично не перебуваючи в районі проведення ООС.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_4 документально знаходиться в зоні проведення ООС, однак, за наявною оперативною інформацією, ОСОБА_4 , з дозволу свого командира ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , перебуває в м. Суми, та займається особистими справами, в той час, як 58 ОМБ виконує завдання в районі проведення ООС.

Таким чином, своїми умисними діями, при вищевикладених обставинах ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України, а саме самовільне залишення розташування військової частини без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду військовослужбовцем за контрактом, та кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 410 КК України, а саме привласнення військового майна шляхом зловживання своїм службовим становищем у вигляді преміальної надбавки за виконання завдань в районі проведення ООС.

Вказана інформація підтверджується матеріалами виконання оперативними співробітниками відділу БКОЗ УСБУ в Сумській області доручень слідчого Другого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Полтаві.

Так, в ході проведення тимчасового доступу до речей і документів, що знаходяться у володінні Штабу ООС, який знаходиться за адресою: м. Часів Яр, Бахмутський район, Донецька область, процесуальним прокурором у даному кримінальному провадженні-прокурором військової прокуратури Сумського гарнізону капітаном юстиції ОСОБА_7 вилучено документи щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проходить військову службу в 58-й окремій мотопіхотній бригаді в роті вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , та виконання ним особливо важливих завдань в зоні проведення ООС в період з 01.06.2018 по 12.04.2019, та бухгалтерських документів щодо отримання ОСОБА_4 грошових коштів у вигляді надбавки за виконання завдань в районі проведення ООС за період з 01.06.2018 по 12.04.2019.

Крім того, відповідно до додатку до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 06.06.2019 (опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 15.05.2019) в Штабі ООС вилучено:

Наказ №62/дск від 30.08.2018 про залучення солдата військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 до виконання бойових завдань в районі проведення ООС;

Наказ №11/дск від 05.02.2019 про залучення останнього до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КПК України, документи є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть, бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до ст.ст. 167, 170, 171 КПК України, виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене в ході проведення тимчасового доступу майно з метою забезпечення запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, збереження речових доказів, враховуючи існування сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є предметом кримінального правопорушення та доказами, в т.ч. речовими доказами, вчиненого злочину, підлягає спеціальній конфіскації та стягненню в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Сторона обвинувачення обґрунтовує необхідність накладення арешту на вилучені в ході проведеного 06.06.2019 тимчасового доступу до речей і документів, наказів стосовно ОСОБА_4 , необхідністю запобігання їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та його збереження у первісному вигляді.

Так вилучене майно, відповідає вимогам ст. 98 КПК України, оскільки: а) зберегли на собі сліди кримінального правопорушення; б) містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Арешт вказаних документів застосований з метою забезпечення доказової бази по кримінальному провадженню, так як вказані документи відноситься до предметів, що відповідають критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Таким чином вилучені документи, а саме: Наказ №62/дск від 30.08.2018 про залучення солдата військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 до виконання бойових завдань в районі проведення ООС та Наказ №11/дск від 05.02.2019 про залучення останнього до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а саме зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

У судове засідання учасники судового провадження не з`явились, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином.

Слідчий надав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав у повному обсязі, прохав його задовольнити.

За вказаних обставин, слідчий суддя вважає за необхідне розглянути клопотання за даної явки учасників, їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання про арешт майна.

Розглянувши клопотання по суті поставлених вимог, перевіривши надані до клопотання матеріали кримінального провадження та дослідивши докази, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, у клопотанні слідчого ставиться питання про накладення арешту шляхом заборони володіти, користуватися та розпоряджатися, на Наказ №62/дск від 30.08.2018 про залучення солдата військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 до виконання бойових завдань в районі проведення ООС та Наказ №11/дск від 05.02.2019 про залучення останнього до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях.

Згідно зч.1,ч.2ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майнадопускається зметою забезпечення:1)збереження речовихдоказів;2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.3 вказаної статті у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Судом установлено, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019200350000003 від 15.01.2019 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 407, ч. 3 ст. 410, ч. 3 ст. 426 КК України, за фактом порушення військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 порядку несення військової служби та вимог діючого законодавства.

Із клопотання вбачається, що солдат ОСОБА_4 фактично не виконує свої обов`язки проходження військової служби за контрактом, та з відома командира батальйону № НОМЕР_2 НОМЕР_3 ОМБ в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та командира роти вогневої підтримки НОМЕР_3 ОМБ в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходиться поза межами розташування вказаної військової частини, та отримує грошові кошти у вигляді преміальної надбавки за виконання завдань в районі проведення ООС, фактично не перебуваючи в районі проведення ООС.

Положеннями статті 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч.2 ст.167 та ч.1 і 2 ст.170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна, яке має ознаки речового доказу, по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З досліджених у сукупності матеріалів клопотання вбачається, що зазначені слідчим у клопотанні речі можуть бути об`єктами кримінально протиправних дій та могли зберегти на собі сліди злочину в межах досудового розслідування за ознаками ч.3 ст. 186 КК України.

Тому, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вищевказане майно є об`єктом кримінально протиправних дій та могло зберегти на собі сліди злочину, може бути доказом кримінального правопорушення, а також враховуючи виправдані інтереси держави, пов`язані з порушенням загальносуспільних інтересів, суд вважає за необхідне вжити заходів забезпечення кримінального провадження, шляхом накладення арешту на зазначене майно для забезпечення належного зберігання речових доказів у кримінальному провадженні та недопущення можливості їх втрати або знищення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 98, 170, 172, 173, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого Другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР у м. Полтаві, ОСОБА_3 , про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт, шляхом заборони володіти, користуватися та розпоряджатися, на Наказ №62/дск від 30.08.2018 про залучення солдата військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 до виконання бойових завдань в районі проведення ООС та Наказ №11/дск від 05.02.2019 про залучення останнього до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях.

Контроль за виконанням покласти на слідчого Другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР у м. Полтаві, ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1