Постанова

від 25.06.2019 по справі 925/1416/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2019 р. Справа№ 925/1416/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Козир Т.П.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Слинько М.Г. довіреність №2114-01-21 від 05.06.2019

від відповідача: Ліннік М.С. ордер №58609 від 02.04.2019, Бровченко В.І. -керівник

розглянувши апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Прип`ять", м. Черкаси

на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.10.2018 (повний текст складено 19.10.2018)

у справі №925/1416/17 (суддя Грачов В.М.)

за позовом Черкаської міської ради, м. Черкаси

до Гаражно-будівельного кооперативу "Прип`ять", м. Черкаси

про стягнення 1 398 040, 38 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У листопаді 2017 року Черкаська міська рада (далі-позивач) звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Гаражно-будівельного кооперативу "Прип`ять" (далі-відповідач) про стягнення 1 398 040,38 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди ненадходження до міського бюджету орендної плати за користування земельною ділянкою без належного оформлення права користування нею за період з 01.06.2014 по 07.06.2017 з покладенням на останнього судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем надано відповідачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,4830 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Черкаси, вул АДРЕСА_2 Руставі АДРЕСА_3 /1, в оренду, проте, відповідач використовує зазначену земельну ділянку безоплатно, без правовстановлюючих документів, чим спричинено позивачу збитки у вигляді недотриманої орендної плати за землю.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.10.2018 у даній справі позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Гаражно-будівельного кооперативу "Прип`ять" на користь Черкаської міської ради 1 398 040,38 грн. збитків, 20970,61грн. судових витрат.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що неправомірна бездіяльність відповідача щодо обов`язковості оформлення ним права користування земельною ділянкою (чи власності) та відшкодування позивачу, як власнику землі, суми втраченої вигоди (неодержаного прибутку) в розмірі орендної плати за період фактичного користування земельною ділянкою з 01.06.2014 по 07.06.2017 є протиправною формою поведінки, внаслідок якої позивач отримав спірні збитки у виді ненадходження до міського бюджету орендної плати за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою без належного оформлення права користування і плати за неї, що перебуває у безпосередньому причинному зв`язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача. Сукупність наведених елементів правопорушення є підставою для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Гаражно-будівельний кооператив "Прип`ять" звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 04.10.2018 у даній справі скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач вказує, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим.

Зокрема, відповідач зазначає, що він є постійним землекористувачем земельною ділянкою по вул. Руставі, 7/1 в м. Черкаси на підставі рішення Черкаської міської ради народних депутатів від 29.07.1987 № 152 та суб`єктом сплати земельного податку, свій обов`язок щодо сплати земельного податку виконує добросовісно. Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 08.08.2017 № 833, яким затверджений Акт визначення збитків власнику землі від 19.07.2017 № 24-2017, є протиправним, тому спірна вимога про стягнення збитків на підставі цього рішення безпідставна. Також, апелянт зазначає про те, що Гаражно-будівельний кооператив Прип`ять не був повідомлений про створення комісії з визначення збитків Черкаської міської ради як того вимагає Постанова Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284 "Про затвердження порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам".

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №925/1416/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А. (доповідач у справі), суддів Козир Т.П. та Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2019 апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Прип`ять" залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано апелянту строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Через відділ документального забезпечення суду апеляційної інстанції на виконання вимог ухвали суду від 18.04.2019 заявником усунуто недоліки апеляційної скарги та подано докази, надсилання копії апеляційної скарги відповідачу - Черкаської міської ради.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 поновлено Гаражно-будівельного кооперативу "Прип`ять" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 04.10.2018, відкрито апеляційне провадження уданій справі, зупинено дію оскаржуваного рішення до закінчення апеляційного провадження, справу призначено до розгляду на 12год. 20хв. 25.06.2019.

Явка представників сторін.

У судове засідання 25.06.2019 з`явилися представники відповідача, вимоги апеляційної скарги підтримали, просили апеляційний господарський суд вимоги апеляційної скарги задовольнити, рішення Господарського суду Черкаської області від 04.10.2018 у справі №925/1416/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив апеляційний господарський суд вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 04.10.2018 у справі №925/1416/17 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської Ради народних депутатів від 29.07.1987 № 152 виділено земельні ділянки під проектування та будівництво для забезпечення плановими місцями зберігання автомашин працюючих підприємств Сосновського району і населення житлового масиву "Победа" Раді добровільного товариства "Автомотолюбитель" Сосновського району невикористану територію міського сміттєзвалища по вул. Руставі, 7/1, площею 4,5 га під розміщення металевих гаражів автокооперативу і платної автостоянки загальною місткістю 2000 місць. (т.1, а. с. 42).

Відповідно до виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ №112084 від 07.03.2012 державну реєстрацію юридичної особи - Гаражно-будівельного кооперативу "Прип`ять" проведено 21.10.1987, ідентифікаційний код 21369293, місцезнаходження: 18029, м. Черкаси, вул. Руставі, буд. 7/1 (т.1, а.с. 37).

Рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів від 23.12.1987 № 244 "Про виділення земельних ділянок під проектування та будівництво" вирішено додатково виділити 2,15 га землі добровільному товариству "Атомотолюбитель УРСР" під розміщення металевих гаражів автокооперативу по вул. Руставі, 7/1 без обладнення подвалів і смотрових ям за рахунок вільної території сміттєзвалища. (т.1, а. с. 43).

19.04.2016 Департамент архітектури містобудування та інспектування Черкаської міської ради направив відповідачу лист № 1287-01-25 з вимогою терміново оформити право користування земельною ділянкою по вул. Руставі, 7/1, а також вирішити питання про укладення договору про відшкодування збитків (неодержаного доходу) та попередив про заходи відповідальності у вигляді відшкодування збитків за період використання землі з порушенням земельного законодавства (т.1, а. с. 18).

Відповідач 24.02.2017 звернувся до позивача із заявою (вх. № 11791-3) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,4830 га за адресою вул. Руставі, 7/1 у власність (т.1, а.с. 11).

Рішенням Черкаської міської ради від 13.07.2017 № 2-2308 «Про надання гаражно-будівельному кооперативу "Прип`ять" дозволу на розроблення документації із землеустрою по вул. Руставі, 7/1" надано відповідачу (код ЄДРПОУ - 21369293) дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,4830 га, з неї: земельну ділянку, на якій наявні містобудівні обмеження та обтяження щодо землекористування, пов`язані з реалізацією містобудівної документації, в оренду, решту у власність по вул. Руставі, 7/1 під гаражі. На земельну ділянку наявні містобудівні обмеження та обтяження землекористування, пов`язані із реалізацією містобудівної документації (на частині земельної ділянки передбачена територія вулично-дорожньої мережі) (а.с. 10).

Листами від 03.05.2017 №1641-01-25, від 21.06.2017 №2261-01-25, від 12.07.2017 №2588-01-25 Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради повідомив відповідача про призначення на 17.05.2017, 29.06.2017 і 19.07.2017 засідань комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в м. Черкаси про розгляд питання щодо нарахування збитків у зв`язку з використанням відповідачем земельної ділянки по АДРЕСА_4 без правовстановлюючих документів та запропоновано останньому взяти участь у засіданнях комісії. З причин нез`явлення представника відповідача засідання комісії двічі відкладалось (а. с. 19-21).

За результатами проведеного 19.07.2017 засідання без участі представника Гаражно-будівельного кооперативу "Прип`ять", комісія для визначення збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в м. Черкаси розглянувши лист ДПІ у м. Черкасах від 08.06.2017 №6524/23-01-12-0327, лист міськрайонного управління Держгеокадастру у Черкаському районі та м. Черкасах від 14.04.2017 №18-28-0.5-2158/2-17, листи Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 19.04.2016 № 1287-01-25 від 09.02.2017 № 840-01-25, розрахунок підготовлений Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради, склала Акт № 24-2017, яким визначила збитки у вигляді неодержаного Черкаською міською радою доходу за час фактичного користування Гаражно-будівельним кооперативом "Прип`ять" земельною ділянкою по вул. Руставі, 7/1 за період з 01.06.2014 по 07.06.2017 у розмірі 1398040,38 грн. При визначенні загальної суми збитків враховано сплачений Гаражно-будівельним кооперативом "Прип`ять" за земельну ділянку по вул.Руставі 7/1 площею 2,5577 га земельний податок в розмірі 216936,69 грн. за 2015-2017 роки, що підтверджується листом ДПІ у м. Черкасах від 08.06.2017 №6524/23-01-12-0327 (а.с. 13-14, 15).

Як вбачається із змісту зазначеного Акта нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначалася комісією на підставі відомостей наданих міськрайонним управлінням Держгеокадастру у Черкаському районі та м. Черкасах в листі від 01.04.2017 №18-28-0.5-2158/2-17, відповідно до яких така оцінка за один квадратний метр земельної ділянки по вул. Руставі, 7/1 становить 696,69грн. При цьому, враховуючи інформацію щодо відсутності відомостей про цільове призначення цієї земельної ділянки, що містилася в зазначеному листі, комісією при визначення розміру збитків у відповідності до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Мінагрополітики та продовольства України від 25.11.2016 №489, застосовано коефіцієнт, який характеризує функціональне використання спірної земельної ділянки (Кф), із значенням 2.

В той же час, досліджуючи складений Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради розрахунок збитків за час фактичного користування Гаражно-будівельним кооперативом "Прип`ять" земельною ділянкою площею 25577 кв.м грошова оцінка земельної ділянки за 2014, 2015, 2016, 2017 роки не була сталою. Так, у 2014 році її значення складало 9 39235,05 грн., у 2015 році - 11 731 056,45 грн., у 2015 році - 16 810 603,89 грн., у 2017 році - 17 819 240,13 грн. Крім того очікуваний розмір орендної плати позивачем визначено з прийняттям для розрахунку 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ за 2014 рік у розмірі 13%, за 2015рік - 28%, за 2016 рік - 44%, за 2017 рік - 28%.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 08.08.2017 № 833 "Про затвердження акту про визначення збитків власнику землі від 19.07.2017 № 24-2017" (а.с. 12) затверджено Акт про визначення збитків власнику землі від 19 липня 2017 року № 24-2017, складений комісією для визначення збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в м. Черкаси. Підставою для визначення і відшкодування збитків стало неодержання територіальною громадою доходів за час фактичного користування земельною ділянкою відповідачем, на якій розташоване майно, за адресою: м. Черкаси, вул. Руставі, 7/1, без документів, що посвідчують право на землю; рекомендовано боржнику оформити право користування земельною ділянкою відповідно до норм чинного законодавства.

Пунктом 2 цього рішення зобов`язано боржника відшкодувати визначені збитки в повному обсязі не пізніше одного місяця з дня прийняття цього рішення.

Рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 08.08.2017 №833 "Про затвердження акту про визначення збитків власнику землі від 19.07.2017 № 24-2017" відповідачем було оскаржено в судовому порядку до Черкаського окружного адміністративного суду, у зв`язку з чим провадження у справі № 925/1416/16 зупинялося до вирішення справи № 823/124/18 окружним адміністративним судом. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 у справі № 823/124/18 провадження у справі з оскарження зазначеного рішення було закрито, ухвала адміністративного суду набрала законної сили 16.05.2018 (а.с. 87).

Із листа Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради від 13.09.2017 № 1879/18-08 вбачається, що станом на 13.09.2017 рішення міської ради від 08.08.2017 № 833 відповідачем не виконано, сума збитків міському бюджету не відшкодована (а. с. 17).

Згідно Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №№ НВ-7106306032017 та НВ-7106306122017 від 14.11.2017, наданих на запит відповідача, земельні ділянки, які знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Руставі, 7/1, за кадастровими номерами НОМЕР_1 :05:013:0029 площею 2,4321 га і 7110136700:05:013:0030 площею 0,0509 га за цільовим призначенням відведені для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, відносяться до категорії земель промисловості транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, належать до комунальної власності, державна реєстрація цих земельних ділянок проведена 14.11.2017 (а. с. 45-50).

Відповідно до Довідки від 08.12.2017 № 0-23-0222-3453/180-17 з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) за адресою: м.Черкаси, вул.Руставі, 7/1, станом на 31.12.2015 значиться:

- за Автокооперативом "Прип`ять" (м.Черкаси, вул. Руставі,7/1) забудовані землі - 2,0100 га, в тому числі землі, що використовуються для транспорту та зв`язку;

- землі не надані у власність або постійне користування в межах населених пунктів (площа включена згідно поданих графічних матеріалів) - 0,4221 га;

- землі загального користування(площа вказана згідно поданих документів) - 0,0509 га, в тому числі, які використовуються для відпочинку та інші відкриті землі.

За даними Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданих 17.11.2017 та 04.12.2017 міськрайонним управлінням Держгеокадастру у Черкаському районі та м. Черкаси за №3194/180-17, № 32-23-0-221-3355/180-17, нормативна грошова оцінка земельних ділянок, які знаходяться по вул. Руставі. 7/1, м. Черкаси за кадастровими номерами 7110136700:05:013:0029 площею 24321 кв.м та 7110136700:05:013:0030 площею 509 кв.м становить 8472220,35 грн. та 177310,15 грн. відповідно (т.1, а.с. 40-41).

У зв`язку із завданням відповідачем майнової (матеріальної) шкоди в розмірі 1398040,38грн внаслідок тимчасового зайняття і використання земельної ділянки, яка належить до комунальної власності міста, без оформлення правовстановлюючих документів, і без сплати орендної плати за користування нею за період з 01.06.2014 по 07.06.2017, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення майна відповідача, позивач звернувся із позовом у даній справі на підставі ст.22 ЦК України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції визнав встановленими обставини щодо порушення відповідачем земельного законодавства та понесення позивачем збитків у вигляді упущеної вигоди.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Надаючи оцінку аргументам місцевого господарського суду у відповідності до пп. б) п. 3 ч. 1 ст. 282 ГПК України, з урахуванням меж апеляційного перегляду, встановлених ст. 269 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що з висновками суду першої інстанції погодитися не можна, з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст.22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" ч. 1 ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1 ст. 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Відповідно до приписів Земельного кодексу України, земля може перебувати у державній, комунальній та приватній власності (ч. 3 ст.78 Земельного кодексу України). Громадяни та юридичні особи можуть набувати право користування (оренди) земельними ділянками державної та комунальної власності за рішеннями відповідних органів (ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України). Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 ЗК України).

Відповідно до вимог чинного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття.

Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об`єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

За правилами абз.1 ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Як правильно встановив суд першої інстанції спірна земельна ділянка належить до комунальної форми власності м. Черкаси і виключно Черкаська міська рада у відповідності до приписів ст.12 Земельного кодексу України від імені територіальної громади м. Черкаси має право розпоряджатися земельними ділянками, що належить до комунальної власності міста. Дана обставина жодною зі сторін не оспорюється.

Водночас, як випливає із приписів ст.187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Основними завданнями такого контролю відповідно до ст.2 вказаного Закону є: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.

Державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду(контролю) в агропромисловому комплексі (ст.5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель").

Згідно ст. 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Поряд з цим у відповідності до положень п.34 ч.1 ст.26, п.п. 1), 3) п. б) ч.1 ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, а до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворення лісів; координації діяльності місцевих органів земельних ресурсів.

Проте матеріали справи не містять доказів здійснення чи то відповідним органом державної виконавчої влади, чи то позивачем в період з 01.06.2014 по 07.06.2017 у порядку самоврядного контролю за виконанням вимог земельного законодавства перевірок дотримання відповідачем вимог земельного законодавства із складанням відповідних актів, які в сукупності із матеріалами про адміністративне правопорушення, можуть бути належними та достатніми доказами факту вчинення відповідачем правопорушення щодо незаконного використання земельної ділянки.

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що позивачем не доведено наявності такого елементу складу цивільного правопорушення, як протиправної поведінки відповідача.

З огляду на положення ст.ст. 79, 86 ГПК України, предметом доказування у цій справі є, зокрема, розмір шкоди, який залежить від площі, меж та кадастрового номеру земельної ділянки, право на яку не оформлене та не зареєстроване відповідачем у встановленому законом порядку, з метою розрахунку суми недоотриманих доходів позивача у вигляді орендної плати.

Крім того, враховуючи, що позивачем розмір збитків визначався як недоотриманий дохід у вигляді орендної плати, яку позивач отримав би у разі оформлення відповідачем правовстановлюючих документів на земельну ділянку, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що при розгляді даного спору необхідно також встановити якою є нормативна грошова оцінка цієї спірної ділянки, оскільки саме вона є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17 ).

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

Визначення земельної ділянки наведено в ч.1 ст.79 Земельного кодексу України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено приписами ч. ч. 1-5, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Згідно з ч. 2 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Зазначені обставини, з урахуванням вимог ст.77 ГПК України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає безпідставним твердження відповідача про те, що він є постійним користувачем спірної земельної ділянки на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської Ради народних депутатів від 29.07.1987 №152 та суб`єктом сплати земельного податку, оскільки на підтвердження цієї обставини відповідач не подав ні до місцевого господарського суду, ні до суду апеляційної інстанції належного і допустимого доказу, який засвідчує відповідно до вимог ст.20 Земельного кодексу Української РСР (введеного в дію Законом №2874-VII від 08.07.1970 у редакції чинній станом на 29.07.1987) право безстрокового (постійного) землекористування, - державного акта на право користування землею за встановленою формою.

Відповідно до ч.5 ст.5, ч.2 ст.20, ч.3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності , втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Вищевикладені положення ст.79-1 Земельного кодексу України та ст.ст. 20, 23 Закону України "Про оцінку земель", а також наявна в матеріалах справи інформація про документацію, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельних ділянок за кадастровими номерами 7110136700:05:013:0029 площею 24321 кв.м та 7110136700:05:013:0030 площею 509 кв.м, а саме Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 24.04.2017 (Витяги №НВ-7106306122017, № НВ-7106306032017) свідчать, що на час складання і затвердження Акта про визначення збитків власників землі від 19.07.2017 №24-2017 та підготовки розрахунку збитків за час фактичного користування земельною ділянкою гаражно-будівельним кооперативом "Прип`ять" по вул. Руставі, 7/1, зазначені земельні ділянки були сформовані, що давало можливість позивачу отримати витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку вказаних окремих земельних ділянок.

Однак позивачем визначено розмір орендної плати самостійно шляхом арифметичного розрахунку.

При цьому, як встановлено колегією суддів апеляційного господарського суду, позивачем для вказаного розрахунку взято площу 25577 кв.м, використано нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Руставі, 7/1 в розмірі 696,69 грн. за 1 кв.м, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), із значенням 2,0 (із-за відсутності відомостей про цільове призначення земельної ділянки). В той же час при сталому значенні всіх складових розрахунку позивача, розмір грошової оцінки земельної ділянки відповідно за 2014, 2015, 2016, 2017 роки є різним і відповідно становить: 9 392 359,05грн., 11 731 056, 45грн., 16 810 603,89грн., 17 819 240,13грн. Проте доказів, які б обґрунтовували правомірність такого розрахунку грошової оцінки земельної ділянки матеріали справи не містять.

При порівнянні відомостей, зазначених у Витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_1 :05:013 НОМЕР_2 , НОМЕР_1 :05:013:0030 від 17.11.2017 та від 01.12.2017 відповідно, з відомостями, що вказані в розрахунку збитків та Акті про визначення збитків власнику землі від 19.07.2017 №24-2017 відносно 2017 року, вбачається, що позивачем неправильно визначено грошову оцінку земельної ділянки, а відповідно і розмір орендної плати. Так позивачем взято для розрахунку недостовірні дані щодо площі земельних ділянок (фактично відповідачем використовується дві земельні ділянки площею 24321 кв.м та 509 кв.м, що складає 24830 кв.м.), категорії земель, цільового призначення земельних ділянок, середньої вартості земельних ділянок, коефіцієнт (Кф), а також взагалі не взято до уваги інші коефіцієнти, які впливають на розмір нормативної грошової оцінки окремо визначеної земельної ділянки (в Акті про визначення збитків власників землі від 19.07.2017 №24-2017 площа земельної ділянки взятої до розрахунку складає 25577 кв.м. ).

Крім того позивачем при визначенні розміру збитків у вигляді орендної плати безпідставно до розрахунку очікуваної орендної плати включено подвійну облікову ставку НБУ, що суперечить вимогам ст.ст. 288, 289 Податкового кодексу України.

Поза увагою позивача, з огляду на відсутність належних та достатніх доказів щодо здійснення самоврядного контролю за дотриманням відповідачем земельного законодавства і складення відповідних актів обстеження чи перевірки, залишилися обставини, які підтверджують або спростовують наявні у справі відомості про знаходження на території земельної ділянки, яку використовує відповідач, майна, його характеристики (рухоме, нерухоме) та ідентифікації власника (відповідач чи інші особи). Відсутність повної та вичерпної інформації щодо вказаних обставин позбавляє можливості встановити характер фактичних правовідносин, що склалися між учасниками спору (деліктні чи кондиційні), та застосувати при вирішенні цієї справи відповідні норми матеріального права.

Також, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження користування відповідачем зазначеними земельними ділянками у період за який позивачем здійснено нарахування збитків (з 01.06.2014 по 07.06.2017), позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що Гаражно-будівельний кооператив "Прип`ять" є правонаступником Ради добровільного товариства "Автомотолюбитель" Сосновського району та добровільного товариства "Автомотолюбитель УРСР", яким згідно рішеннями Виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів від 29.07.1987 № 152 та від 23.12.1987 №244 було виділено дві земельні ділянки у загальній площі 6,75 га. (4,6 га. та 2,15 га.).

Натомість суд першої інстанції наведені вище обставини не врахував, здійснений позивачем розрахунок збитків, в якому неправильно визначено нормативну грошову оцінку та площу земельних ділянок, не перевірив і не надав їм відповідповідну правову оцінку.

Поряд з цим відсутність даних щодо нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок відповідно за 2014-2016 роки, підтверджених належними та допустимими доказами, виключає можливість апеляційному господарському суду перевірити правильність визначення орендної плати за вказані періоди або здійснити самостійно власний розрахунок збитків у вигляді орендної плати.

При цьому колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що за змістом ст.80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідно до приписів ст.ст. 13, 74 ГПК України докази подаються саме сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивачем обґрунтовано розмір заявлених до стягнення позовних вимог, оскільки такий висновок здійснений судом першої інстанції без урахування фактичних обставин справи.

З огляду на встановлені обставини, враховуючи, що місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та не дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а позивачем не доведено суду належними і допустимими доказами наявності підстав для застосування до відповідача такої міри відповідальності як стягнення збитків, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 04.10.2018 у справі №925/1416/17 необхідно скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За встановлених у даній справі обставин Північний апеляційний господарський дійшов висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Гаражно-будівельного кооперативу "Прип`ять" на користь Черкаської міської ради 1 398 040,38 грн. збитків та 20970,61 грн. судових витрат, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з прийняттям нового про відмову в позові.

Судові витрати.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення і ухвалення нового про відмову у задоволення позовних вимог, витрати апелянта зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог ст.129 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.

Разом з тим, відповідач у апеляційній скарзі просив апеляційний господарський суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати на послуги адвоката в сумі 10 000,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, 04.12.2017 між відповідачем (замовник) та адвокатом Ліннік М.С. (виконавець) укладено Договір про надання юридичних послуг.

Згідно п. 5.1 Договору про надання юридичних послуг від 04.12.2017 обумовлений гонорар 10 000,00 грн являється оплатою за роботу адвоката по справі і не залежить від ходу та результату справи.

Замовник здійснює оплату за даним договором готівкою, з включенням цих витрат в вимоги для стягнення в судовому порядку як судових витрат. Остаточний розрахунок по даному договору повинен бути проведений в 3-х денний термін після прийняття рішення по питанню звернення (п.п. 6.1., 6.2 Договору про надання юридичних послуг від 04.12.2017).

Оплата послуг адвоката у розмірі 10 000,00 грн підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій від 14.01.2018 на суму 5000,00 грн та від 28.03.2019 на суму 5000,00 грн.

02.04.2019 між замовником та виконавцем складено розрахунок по договору про надання юридичних послуг від 04.12.2018 про надання правової допомоги по господарській справі №925/1416/17 за позовом виконавчого комітету Черкаської міської ради до Гаражно-будівельного кооперативу "Прип`ять" про стягнення 1398040,38 грн збитків.

Згідно вказаного розрахунку загальна вартість виконаних послуг які були надані за договором про надання юридичних послуг від 04.12.2018 складає 10 000,00 грн.

Також сторонами договору про надання юридичних послуг від 04.12.2018 у зазначеному розрахунку визначено, що виконана робота та надані послуги повністю відповідають вимогам клієнта та умовам зазначеного договору. Сторони підтверджують, що на момент складання цього розрахунку клієнт провів оплату грошових коштів в сумі 10 000,00 грн відповідно до договору.

Відповідно до матеріалів справи представником відповідача у суді апеляційної інстанції був адвокат Ліннік М.С. повноваження якого підтверджуються ордером серія ЧК №58609 від 02.04.2019 .

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн і стягнути з Черкаської міської ради на користь Гаражно-будівельного кооперативу "Прип`ять" 10 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Прип`ять" на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.10.2018 у справі №925/1416/17 задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Черкаської області від 04.10.2018 у справі №925/1416/17 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Черкаської міської ради відмовити.

4. Стягнути з Черкаської міської ради на користь Гаражно-будівельного кооперативу "Прип`ять" 31 465,00 грн (тридцять одну тисячу чотириста шістдесят п`ять гривень 00 коп.) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути з Черкаської міської ради на користь Гаражно-будівельного кооперативу "Прип`ять" 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп.) компенсації витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом апеляційної скарги у справі № 925/1416/17.

6. Доручити Господарському суду Черкаської області видати відповідні накази на виконання цієї постанови із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

7.Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено - 04.07.2019.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

Т.П. Козир