Ухвала

від 02.07.2019 по справі 910/10429/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження та

призначення справи до судового розгляду по суті

02.07.2019Справа № 910/10429/18

за позовом Громадської організації "Січ-С14"

до Громадської організації "Громадське Телебачення"

про визнання недостовірною інформації та зобов`язання вчинити дії

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники: згідно з протоколом судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація "Січ-С14" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "Громадське Телебачення" про визнання недостовірною інформації та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем було здійснено розголошення завідомо недостовірної інформації, яка завдає шкоди діловій репутації позивача. Зважаючи на це, позивач просить суд визнати недостовірною, такою що принижує честь, гідність і ділову репутацію інформацію про Громадську організацію "Січ-С14", що була поширена відповідачем в мережі Інтернет, а також зобов`язати відповідача спростувати таку інформацію шляхом розміщення резолютивної частини рішення у даній справі на веб-сайті https://twitter.com/Hromadske.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2018 суд ухвалив: позовну заяву Громадської організації "Січ-С14" залишити без руху; встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом доплати судового збору у розмірі 1762,00 грн.; встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

21.08.2018 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Зважаючи на категорію та складність справи, суд приходить до висновку про здійснення розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження.

Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.09.2018.

12.09.2018 до відділу діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов.

У підготовче засідання 18.09.2018 з`явились представники сторін. Представник позивача заявив про намір подати відповідь на відзив.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 18.09.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а також оголошено перерву до 23.10.2018.

У підготовче засідання 23.10.2018 з`явились представники сторін. Представник позивача подав клопотання про призначення судової експертизи. Представник відповідача просив суд надати час для подання письмових пояснень щодо клопотання про призначення судової експертизи, у зв`язку з чим у підготовчому засіданні 23.10.2018 оголошено перерву до 30.10.2018.

29.10.2018 до відділу діловодства суду від відповідача надійшли заперечення проти клопотання про призначення судової експертизи.

30.10.2018 до відділу діловодства суду від позивача надійшла відповідь на заперечення проти клопотання про призначення судової експертизи.

У підготовче засідання 30.10.2018 з`явились представники сторін. Представник позивача підтримав клопотання про призначення судової експертизи, представник відповідача проти задоволення вказаного клопотання заперечив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2018, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2018, суд ухвалив: призначити у справі №910/10429/18 судову експертизу, проведення якої доручити атестованим судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; зупинити провадження у справі № 910/10429/18 на час проведення експертизи.

23.05.2019 через відділ діловодства суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта за результатами проведення судово-лінгвістичної експертизи та матеріали судової справи №910/10429/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне поновити провадження у справі № 910/10429/18 та призначити підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 поновлено провадження у справі № 910/10429/18; підготовче засідання призначено на 18.06.2019.

18.06.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про виклик експертів та письмові пояснення.

У підготовче засідання 18.06.2019 з`явилися представники сторін.

З метою надання позивачу можливості ознайомитися з документами, які 18.06.2019 надійшли через відділ діловодства суду, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 02.07.2019.

26.06.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання, у якому містяться питання експертам.

У підготовче засідання 02.07.2019 з`явилися представники сторін.

Представник відповідача підтримав клопотання про виклик судових експертів, представник позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечив та подав письмові заперечення щодо клопотання про виклик експертів.

Розглянувши в підготовчому засіданні клопотання відповідача про виклик експертів, суд відмовив у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Частиною 5 статті 98 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

Так, у клопотанні про виклик експертів відповідач зазначає, що висновок експерта за результами проведення судово-лінгвістичної експертизи № 4920-4923/19-39 від 25.04.2019 є неповним, незрозумілим та суперечливим, у зв`язку з чим просить викликати в судове засідання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Будко Тетяну Володимирівну та Долинківську Світлану Анатоліївну для надання ними відповідей на наступні питання:

- що саме виступало об`єктом дослідження: англомовний текст чи його переклад?;

- чи має хтось з експертів кваліфікацію перекладача, а якщо так, надати реквізити документу, що підтверджує таку кваліфікацію?;

- що було об`єктом тлумачення з боку експертів: певні слова чи висловлювання англійською мовою, чи їх переклад українською?;

- які спеціальні джерела використовували експерти для тлумачення слів, термінів, понять, словосполучень, поширених англійською мовою?;

- чому при наданні тлумачення терміну Neo-Nazi group експерт досліджував лише його україномовний переклад та застосовував тлумачні словники української мови, якщо суд поставив питання щодо дослідження саме англомовного тексту, який є предметом оскарження, а не його переклад, який відповідачем не поширювався, і який лише застосовується судом відповідно до ГПК України, але не є предметом спору?;

- хто з експертів має спеціальні знання з політичних наук згідно шифру 23 з Переліку наукових спеціальностей, затверджених наказом Міносвіти від 14.09.2011 №1057? Надайте точний шифр відповідної наукової спеціальності та реквізити документу, який підтвердив відповідних фах;

- у висновку ставиться знак рівності між термінами нацизм , фашизм та неонацизм ? Чому експерт виходив з їх ідентичності, і які з перелічених у описовій частині спеціальних джерел підтверджують цю тотожність?;

- чи може експерт пояснити, в якому саме місці висновку наявні дослідження з використаними в ньому спеціальними знаннями питання змісту словосполучення Neo- Nazi group ?;

- у висновку йдеться, що неонацизм - відроджений як ідеологічна і політична течія та пристосований до сучасних політичних умов . Чому у висновку відсутні дослідження цього поняття саме як ідеологічної течії і як політичної течії, адже у висновку ніяк не розкрита ні ідеологічна, ні політична характеристики цього терміну?;

- що означає пристосований до сучасних політичних умов ? Чи наявні у висновку при дослідженні питання позитивного чи негативного характеру висловлювання дослідження, чому таке пристосування є негативним або позитивним фактором?;

- на сторінках 7, 8, 9, 10, 11 і 12 висновку йдеться про те, що слово неонацистський є характеристикою групи осіб. Як вбачається з використаного експертами тлумачного словника, характеристикою є опис, визначення істотних характерних ознак кого-, чого-небудь . Але в заключній частині висновку вказано, що неонацистська група - це твердження про факт, тобто про реальні предмети, явища, події, дії особи . З огляду на те, що характеристика певного об`єкта є узагальнюючим висновком, зробленим на підставі аналізу його ознак, а факт не є результатом опису, а стосується конкретної події, яка мала місце у минулому, такий висновок вимагає пояснення, чому експерт вирішив, що суб`єктивна характеристика групи є одночасно об`єктивним фактом?

Заперечуючи проти задоволення клопотання відповідача про виклик експертів, позивач вказує на те, що питання, які були поставлені на вирішення експертизи є чіткими і на них надано конкретні відповіді, що унеможливлює вихід за межі повноважень експерта. Разом з тим, позивач зазначає, що сумніви відповідача щодо компетентності судових експертів є його суб`єктивною думкою та жодними доказами не підтверджуються.

Аналізуючи зміст письмових пояснень відповідача щодо висновку експерта, зміст клопотання про виклик експертів та перелік питань, які відповідач вважає за необхідне поставити перед експертами, суд зазначає, що відповідач, зокрема, ставить під сумнів правильність дослідження англомовного тексту, що міститься в питаннях, які були поставлені на вирішення судової експертизи.

Так, в ухвалі Господарського суду міста Києва від 30.10.2018, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2018, питання сформульовані із включенням тексту публікації на веб-сайті https://twitter.com/Hromadske/status/992412747727073285 як мовою оригіналу, так і в перекладі на українську мову, який був наданий позивачем, а саме: чи є висловлювання, що позивач є неонацистською групою , у тексті публікації на веб-сайті https://twitter.com/Hromadske/status/992412747727073285 в мережі Інтернет в статті (пості) наступного змісту Neo-nazi group С 14 has seized a former militant of the self- proclaimed "Donetsk People's Republic ", Brazilian Rafael Lusvarghi , and were going to hand him over to #Ukraine's Security Service, one of the group members posted on Facebook" / Неонацистська група С 14 захопила бойовика самопроголошеної Донецької народної республіки бразильця Рафаеля Лусваргі, та збиралась передати його #Службі безпеки України, запостив один із членів групи у Fаcebook" (далі - Публікація) негативними відомостями про позивача та його діяльність? Яка смислова спрямованість висловлювання, що позивач є неонацистською групою ?; якщо висловлювання, що позивач є неонацистською групою , є негативними відомостями про позивача, то в якій формі воно виражено: твердження або припущення?; чи підтверджує лінгвостилістичний аналіз вказаної Публікації, що висловлювання, що позивач є неонацистською групою , здійснене у формі твердження, яке містить відомості про порушення позивачем чинного законодавства, загальноприйнятих моральних норм і принципів?; в якому значенні вжито висловлювання, що позивач є неонацистською групою , у тексті Публікації?; яка композиційна структура тексту вказаної Публікації, які стилістичні прийоми використовує автор і як вони характеризують героїв Публікації?; чи є висловлювання, що позивач є неонацистською групою , викладене в тексті вказаної Публікації, твердженнями про факти, або оціночними судженнями, думкою автора публікації? .

При цьому, в ухвалі суду від 30.10.2018 судом було надано оцінку запереченням відповідача стосовно неналежного перекладу англомовного тексту, який ставився на вирішення експертизи, таким чином, експерти відповідали саме на питання в редакції, викладеній в ухвалі про призначення судової експертизи.

Разом з тим, відповідачем не наведено обґрунтованих доводів, що підтверджують сумніви щодо компетентності експертів.

Суд зазначає, що проведення судово-лінгвістичної експертизи у даній справі було доручено комісії кваліфікованих у зазначеній сфері експертів, яких попереджено про відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

Також, зі змісту питань відповідача до експертів вбачається, що певна їх частина спрямована не на роз`яснення висновку експерта за результатами проведення судово-лінгвістичної експертизи № 4920-4923/19-39 від 25.04.2019, у межах якої досліджувалися питання, що містяться в ухвалі суду від 30.10.2018, а є фактично окремими питаннями, які можливо було поставити на вирішення експертів при призначенні судової експертизи у даній справі, однак, відповідач своїм правом щодо пропозиції переліку питань не скористався.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що зазначене клопотання відповідача є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

У підготовчому засіданні 02.07.2019 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 185, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити підготовче провадження у справі № 910/10429/18.

2. Призначити справу до судового розгляду по суті на 09.07.19 о 11:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал судових засідань № 21 . Явка учасників справи у судове засідання є обов`язковою.

3. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню.

Суддя Ю.В. Картавцева