Рішення

від 25.06.2019 по справі 480/1608/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2019 р. Справа № 480/1608/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Терехової О.Ю.,

представника позивача - Сідліченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/1608/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод"

до Головного управління ДФС у м. Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" (далі - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.12.2018 № 0932531212.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги мотивовані тим, що підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення став висновок, якого Головне управління ДФС у м. Києві дійшло за результатами проведення камеральної перевірки своєчасної сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки Приватним акціонерним товариством "Київський дослідний ремонтно-механічний завод", а саме висновок про порушення позивачем податкового законодавства у вигляді несвоєчасної сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується юридичними особами - власниками об'єктів житлової нерухомості. Не погоджуючись із вказаним висновком, позивач стверджує, що АТ КДРМЗ в момент подання звітності не було власником об'єктів житлової нерухомості, в зв'язку з чим у нього був відсутній об'єкт оподаткування з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для юридичних осіб, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, то, відповідно, був відсутній і обов'язок щодо нарахування та сплати з податку за об'єкти житлової нерухомості, а також відсутня і відповідальність у вигляді штрафних санкцій за його несвоєчасну сплату.

Позивач зауважує, що дана ситуація виникла через те, що позивачем було подано звітну Декларацію № 9021152133 від 19.02.2016 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з технічною помилкою - невірно вказаний тип об'єкта - 3 , як інший об'єкт житлової нерухомості, замість необхідного типу об'єктів для нежитлової нерухомості, які фактично знаходились на обліку (у власності) підприємства на момент подання звітної декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік. Однак, зазначену помилку було виправлено 27.01.2017 в Уточнюючій податковій декларації №9268400589 - сторновано нарахування з невірно вказаним типом об'єкта нерухомості. При цьому, сплата податку підприємством проводилась на відповідні рахунки для сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

30.05.2019 від представника відповідача до суду надійшов письмовий відзив, в якому зазначено, що ПрАТ КДРМЗ на порушення вимог пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України, несвоєчасно сплачено узгоджене грошове зобов'язання по податковим деклараціям з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання. На підтвердження правомірності своєї позиції відповідач зазначив, що штрафні (фінансові) санкції нараховано в автоматичному режимі відповідно до інтегрованої картки платника, з якої вбачається дата фактичної сплати грошового зобов'язання, що в свою чергу спростовує доводи позивача про своєчасну сплату грошових зобов'язань. У письмовому відзиві представник відповідача просив розглянути справу без його участі.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Приватним акціонерним товариством "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" було подано до ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві звітну декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік від 19.02.2016 № 9021152133, у якій було допущено технічну помилку, а саме у додатку до декларації "Відомості про наявні об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості" у рядках 1-11 таблиці у стовпчику "Тип об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості (зазначається код*)" невірно вказаний код об'єкта - "3" (об'єкт житлової нерухомості) замість необхідного коду "9" (об'єкт нежитлової нерухомості) (а.с. 16-18).

Зазначену вище помилку (описку) було самостійно виправлено позивачем в уточнюючій податковій декларації від 17.03.2016 - правильно зазначений код об'єкта - "9" (об'єкт нежитлової нерухомості) (а.с. 61-66), а також в уточнюючій податковій декларації від 27.01.2017 № 9268400589 - сторновано нарахування з невірно вказаним типом об'єкта нерухомості (а.с. 19-21).

25.10.2018 посадовою особою Головного управління ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки Акціонерним товариством "Київський дослідний ремонтно-механічний завод", за результатами якої складено акт від 25.10.2018 № 8154/26-15-12-12-12/5528421 (а.с. 10-11).

Вказаним актом перевірки встановлено порушення позивачем термінів сплати (перерахування) самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

На підставі акту перевірки від 25.10.2018 № 8154/26-15-12-12-12/5528421 Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.12.2018 № 0932531212, яким за затримку сплати грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, (код класифікації доходів бюджету 18010100) в сумі 439937, 25 грн. зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 87987, 45 грн. (а.с. 8-9).

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Згідно із п. 36.5 статті 36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податковою та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із п. 266.1.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до п. 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно із пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України платник податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки самостійно сплачує суму податкового зобов'язання за звітний рік авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" є власником об'єктів нерухомого майна, які входять до складу майнового комплексу, розташованого за адресою м. Київ, вул. Ушинського, 40, загальною площею 37 238, 60 кв.м.

Як вбачається із довідки ТОВ "Київське бюро технічної інвентаризації" про показники об'єкта нерухомого майна від 14.03.2017 № 19, Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, вищевказані об'єкти є об'єктами нежитлової нерухомості (а.с. 72-76).

Отже, суд дійшов висновку, що Приватне акціонерне товариство "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" на момент подання звітної декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік не було власником об'єктів житлової нерухомості, в зв'язку з чим у нього був відсутній об'єкт оподаткування з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для юридичних осіб, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, а тому відповідачем безпідставно притягнуто позивача до відповідальності у вигляді штрафу за несвоєчасну сплату вказаного податку.

Суд вважає, що помилка у коді типу об'єкта нерухомого майна, допущена позивачем при складанні звітної декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік від 19.02.2016 № 9021152133, не може бути підставою для нарахування податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для юридичних осіб, які є власниками об'єктів житлової нерухомості та застосування штрафу за несвоєчасну сплату такого податку.

При цьому, суд враховує, що зазначена помилка була самостійно виправлена позивачем до проведення перевірки шляхом подання уточнюючих податкових декларацій від 17.03.2016 (а.с. 61-66) та від 27.01.2017 № 9268400589 (а.с. 19-21), а сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, здійснювалася товариством у встановлені законодавством строки за кодом платежу 18010400 - як платіж з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, що підтверджується платіжними дорученнями від 28.04.2016 № 522, від 29.07.2016 № 991, від 27.10.2016 № 1499, від 27.01.2017 № 145 (а.с. 67-68).

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ДФС у м. Києві не доведено правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 12.12.2018 № 0932531212, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне. Відповідно до положень ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано витяг з договору про надання правової допомоги від 01.08.2018 № 7-2018, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії СМ № 000533 (а.с. 26), ордер серії СМ № 58-2019 (а.с. 27), платіжне доручення від 18.06.2019 № 124 (а.с. 70), детальний опис робіт, виконаних адвокатом та здійснених ним витрат.

Враховуючи обсяг складених адвокатом в рамках даної адміністративної справи документів, час, витрачений адвокатом на надання таких послуг, а також представництво інтересів у судових засіданнях, заявлена сума витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн. є співмірною.

Тому, заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката у сумі 5000, 00 грн., підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 12.12.2018 № 0932531212.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" (40022, м. Суми, вул. Тополянська, 15, ідентифікаційний код 05528421) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст рішення складений та підписаний 05.07.2019.