Рішення

від 02.07.2019 по справі 140/1036/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1036/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

за участю секретаря судового засідання Ткачук І.І.,

представників позивача Крючкова В.О., Ткачука Є.Є.,

представника відповідача Пантік О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Автоцентр плюс» до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Автоцентр плюс» звернулося з позовом до Управління Держпраці у Волинській про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 14.03.2019 року №ВЛ 201/399/НП/ПД/АВ/ІП-ФС, №ВЛ 201/399/НП/ПД/АВ/ТД-ФС, № ВЛ 201/399/НП/ПД/АВ/МГ-ФС на загальну суму 963963,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що спірними постановами, прийнятими на підставі акта інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, від 18 лютого 2019 року №ВЛ 201/399/НП/ПД/АВ, на підприємство накладено штраф: у сумі 4173,00 грн. у зв`язку з порушенням вимог частини четвертої статті 115 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), оскільки заробітну плату за час перебування у щорічних відпустках за три дні до початку відпусток ОСОБА_1 , Бородачу ОСОБА_2 не було проведено; у сумі 250380 грн. у зв`язку з порушенням вимог частини третьої статті 24 КЗпП України, допущення до роботи без оформлення трудових договорів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; у сумі 709410 грн. у зв`язку з порушенням вимог частини шостої статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону України «Про оплату праці» , оскільки на підприємстві не проведено нарахування та виплату індексації заробітної плати за листопад 2018 року 17 працівникам.

Позивач не погоджується із постановами Управління Держпраці від 14 березня 2019 року №ВЛ 201/399/НП/ПД/АВ/ІП-ФС, №ВЛ 201/399/НП/ПД/АВ/ТД-ФС, № ВЛ 201/399/НП/ПД/АВ/МГ-ФС. Вважає, що підприємство було позбавлене права на захист його інтересів, оскільки не було повідомлене щодо розгляду справи про накладення штрафів.

Водночас, позивач вважає безпідставними висновки відповідача про порушення підприємством вимог частини третьої статті 24 КЗпП України, оскільки ОСОБА_3 є офіційно оформленим працівником у ФОП ОСОБА_5 , а ОСОБА_4 у якого відповідачем відібрано пояснення був випадковим відвідувачем (стороньою особою).

Також позивач вважає, що ним не було допущено порушення частини четвертої статті 115 Кодексу законів про працю України, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_6 подали заяви щодо виплати їм відпускних із зарплатою.

Крім цього позивач вказує, що ним не допущено порушень частини шостої статті 95 КЗпП України, оскільки такої частини статті не існує, а індексація заробітної плати за листопад і грудень 2018 року була донарахована усім працюючим і включена у розрахунок заробітної плати працівникам підприємства у лютому 2019 року та на момент перевірки заробітна плата була виплачена усім працюючим.

Також позивач заявляє щодо порушення відповідачем процедури проведення перевірки (перевірка була розпочата до її оголошення, в письмовій вимозі щодо надання документів невірно вказана адреса, з порушенням закону були відібрані пояснення у ОСОБА_3 , пояснення відбиралися у сторонніх осіб, чинився психологічний тиск на працівників).

З викладених вище підстав вважає, що постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від від 14.03.2019 року №ВЛ 201/399/НП/ПД/АВ/ІП-ФС, №ВЛ 201/399/НП/ПД/АВ/ТД-ФС, № ВЛ 201/399/НП/ПД/АВ/МГ-ФС на загальну суму 963963,00 грн. є протиправними і підлягають скасуванню.

Ухвалою від 05 квітня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, підготовче засідання у справі призначене на 07 травня 2019 року.

Ухвалою від 05 червня 2019 року було закрито підтовче провадження справу призначено до судового розгляду по суті на 27 червня 2019 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав (а.с.81-95). В обґрунтування своєї позиції вказав, що за результатами інспекційного відвідування складений акт від 18 лютого 2019 року №ВЛ 201/399/НП/ПД/АВ, в якому зафіксовано порушення Приватним підприємством «Автоцентр плюс» вимог частини третьої статті 24 КЗпП України, вимог частини четвертої статті 115 КЗпП України та вимог частини шостої статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону України «Про оплату праці» . Даний акт відповідно до пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, є підставою винесення постанов від 14.03.2019 року №ВЛ 201/399/НП/ПД/АВ/ІП-ФС, №ВЛ 201/399/НП/ПД/АВ/ТД-ФС, № ВЛ 201/399/НП/ПД/АВ/МГ-ФС на загальну суму 963963,00 грн. Розміри штрафів накладені згідно з абзацами другим, четвертим, восьмим частини другої статті 265 КЗпП України.

Відповідач стверджує, що факт порушення вимог частини четвертої статті 115 КЗпП України встановлено дослідженням наказу ПП «Автоцентр плюс» від 15 серпня 2018 року №51 про надання щорічної відпустки слюсарю з ремонту автомобілів ОСОБА_1 та автослюсарю ОСОБА_7 М ОСОБА_8 ., розрахунково - платіжними відомостями №НЗП за липень 2018 року та №НЗП-000016 за серпень 2018 року; факт порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_3 від 13.02.2019 року, відсутністю оформлених з ними трудових договорів; факт порушення вимог вимог частини шостої статті 95 КЗпП України підтверджується розрахунково - платіжними відомостями №НЗП_000022 за ллистопад 2018 року та №НЗП-000025 за грудень 2018 року, які підтверджують невиплату індексації заробітної плати 17 працівникам.

Відповідач вказує, що були підстави для видачі наказу, направлення та проведення інспекційного відвідування, це електронний лист Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, звернення ОСОБА_9 .

Щодо належного повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу, відповідач звертає увагу, що Управлінням належним чином повідомлено позивача, зокрема на його адресу було сформовано та надіслано 01.03.2019 року Рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ВЛ 201/399/НП/ПД/АВ/ТД/МГ/ІП від 28.02.2019 рекомендованим листом, що надійшло до відділення зв`язку 02.03.2019, тобто, більш ніж за п`ять днів до початку розгляду справи про накладення штрафу. Вважає, що контролюючим органом вжито всіх необхідних заходів для завчасного повідомлення позивача про розгляд справи.

З наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач вказує на те, що відповідачем у наданому відзиві на позов не спростовує жодного доводу позивача, жодної викладеної позовної вимоги. Позивач вказує на порушення при проведенні інспекційного відвідування: до початку перевірки не було надано для ознайомлення наказ та направлення для проведення інспекційного відвідування, відсутня відмітка суб`єкта господарювання про отримання копії направлення, наказ про проведення перевірки не містить вказівки на предмет перевірки. Позивач вважає, що пояснення відібране у незнайомої особи - ОСОБА_4 , не може бути єдиною і правомірною підставою для винесення постанови про накладення штрафу. При винесенні постанов про накладення штрафів, факти і документи, що надані позивачем не були взяті до уваги. З врахуванням викладеного позивач просить позов задовольнити (а.с.186 - 191).

У судовому засіданні представники позивача позов підтримують повністю з підстав, наведених у позовній заяві та у відповіді на відзив, позовні вимоги просять задовольнити. Вважають, що суд повинен врахувати численні порушення, які були допущенні при проведенні інспекційного відвідування, складанні акту інспекційного відвідування, при винесенні постанов про накладення штрафів. Вказують на відсутність порушень, що відображені в акті інспекційного відвідування та винесених постановах. Крім того, суд має врахувати постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 травня 2019 року у справі №161/5478/19 про закриття провадження у справі стосовно директора ПП «Автоцентр плюс» ОСОБА_10 .Є у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частинами першою і третьою статті 41 КЗпП України.

У судовому засіданні представник відповідача позов заперечує з підстав, вказаних у відзиві на позов, у задоволенні позову просить відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін (вступне слово), свідків, перевіривши аргументи сторін у заявах по суті справи дослідженням письмових доказів, суд встановив такі обставини.

В період з 13 по 18 лютого 2019 року на підставі наказу від 11 лютого 2019 року №55-і (а.с.106), направлення на проведення інспекційного відвідування від 11 лютого 2019 року № 55-і (а.с.107) інспекторами праці Управління Держпраці ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , начальником відділу зпитань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Мельником С.С. було проведено інспекційне відвідування ПП «Автоцентр плюс» з метою здійснення державного контролю з додержання законодавства про працю в частині щодо порядку укладення трудових договорів, оплати праці, про що складено акт інспекційного відвідування №ВЛ 201/399/НП/ПД/АВ від 18 лютого 2019 року (а.с.36-41, надалі - акт інспекційного відвідування).

За результатами інспекційного відвідування встановлено порушення ПП «Автоцентр плюс» : вимог частини третьої статті 24 КЗпП України, допущення до роботи без оформлення трудових договорів Ройко ОСОБА_17 та ОСОБА_4 ; вимог частини четвертої статті 115 КЗпП України, оскільки заробітну плату за час перебування у щорічних відпустках за три дні до початку відпусток ОСОБА_18 М., Бородачу М ОСОБА_19 не було проведено; та вимог частини шостої статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону України «Про оплату праці» , оскільки на підприємстві не проведено нарахування та виплату індексації заробітної плати за листопад 2018 року 17 працівникам.

Позивачем було подану відповідачу зауваження щодо проведення інспекційного відвідування, зауваження щодо акту (а.с.50-55), скарга на проведення інспекційного відвідування (а.с57-62), про те при винесенні постанов зауваження позивача не були враховані.

На підставі акта інспекційного відвідування постановою № 201/399/ЬШ/ПД/АВЛП-ФС від 14.03.2019 накладено штраф у розмірі 4173.00 грн., постановою №201/399/НП/ПД/АВ/ТД-ФС від 14.03.2019 накладено штраф у розмірі 250380.00 грн., постановою № 201/399/НП/ПД/АВ/МГ-ФС від 14.03.2019 накладено штрафу розмірі 709410.00 грн.

Позивач, не погоджуючись із прийнятими постановами, звернувся за захистом своїх прав до суду.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №100 утворено територіальні органи Дежпраці, зокрема і Управління Держпраці у Волинській області.

Відповідно до Положення про Управління Держпраці у Волинській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03 серпня 2018 року №84 (надалі - Положення №84, а.с.103-105), відповідач є територіальним органом Державної служби з питань праці, що їй підпорядковується.

Управління Держпраці здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (підпункт 5 пункту 4 Положення №84).

Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (Закон № 877-V) визначено, що заходи державного контролю - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом, в т. ч. інспектувань.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (надалі - Порядок №295).

Так відповідно до пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно із пунктами 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

Як встановлено в судовому засіданні працівники ПП «Автоцентр плюс» із заявами щодо порушення стосовно них законодавства про працю до Управління Держпраці у Волинській області не зверталися.

Відповідно до статті 7 Закону № 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Про те як встановлено судом, перевірка інспекторами Управління Держпраці у Волинській області у ПП «Автоцентр плюс» 13 лютого 2019 року була розпочата та проводилася без пред`явлення керівнику приватного підприємства посвідчення (направлення) та службових посвідчень. При цьому опитувалися працівники підприємства, відбиралися пояснення.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 ( далі - Порядок № 509).

Пунктом 2 Порядку № 509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Згідно з п. 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Відповідно до п. 4 Порядку № 509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Згідно з п. 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Ключовим правовим питанням у справі є застосування п. 6 Порядку № 509, а саме зміст обов`язку державного органу повідомляти особу, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи, а також правові наслідки неповідомлення.

Відповідно до п. 9 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Насамперед, суд звертає увагу на те, що штрафи у розмірі 963963,00 грн., які було застосовано до позивача, є суттєвими. Така санкція співмірна з покараннями за злочини. Відповідно до ч. 2 ст. 53 Кримінального кодексу України розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.

Особі, до якої застосовуються такі суттєві санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Положення п. 6 Порядку № 509 покладає цей обов`язок на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Відповідно до п. 7 Порядку 509 справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов`язок з`ясувати чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

З огляду на це, обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Таке тлумачення п. 6 Порядку № 509 відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб.

З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п`ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.

Відповідно до п. 5 Порядку № 509 у разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Якщо особа з`явилася на засідання, взяла у ньому участь і не клопотала про відкладення, то несвоєчасність отримання повідомлення (порушення п`ятиденного строку) не є підставою для визнання постанови протиправною.

За обставинами цієї справи, 28 лютого 2019 року Управлінням Держпраці у Волинській області було винесено рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу, яке було надіслане позивачу 01.03.2019 рекомендованим листом і надійшло до відділення зв`язку 02.03.2019. Про те до 26.03.2019 позивач рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу не отримав (лист був повернутий відповідачу), відповідно позивач не був повідомлений про час та місце розгляду справи. Обставин, які б свідчили про ухилення від отримання повідомлення судом не встановлено.

Отже, відповідач не довів, що про час розгляду справи про накладення штрафів позивач був поінформований належним чином. За таких обставин, постанови про накладення штрафів є протиправними і підлягають скасуванню.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом 12 червня 2019 року у справі 813/3415/18.

Спірна постанова від 14 березня 2019 року №ВЛ201/399/НП/ПД/АВ/МГ-ФС прийнята за результатами розгляду справи першим заступником начальника управління Держпраці ОСОБА_20 на підставі акта інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, від 18 лютого 2019 року №ВЛ 201/399/НП/ПД/АВ, на підприємство накладено штраф у сумі 709410 грн. у зв`язку з порушенням вимог частини шостої статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону України «Про оплату праці» , оскільки на підприємстві не проведено нарахування та виплату індексації заробітної плати за листопад 2018 року 17 працівникам.

Згідно з частиною 5 статті 95 Кодексу Законів про працю України, заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 94 Кодексу Законів про працю України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до статті 11 Законом України "Про оплату праці", мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою, а згідно з статтею 12 цього Закону, норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав

місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за

час виконання державних обов`язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості,

службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України ( 322-08 ) та іншими актами законодавства України. Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України ( 322-08 ), є мінімальними державними гарантіями.

Аналіз зазначеної статті дає можливість суду дійти висновку, що вичерпний перелік мінімальних державних гарантій у оплаті праці відображений у частині першій зазначеної статті Закону і мінімальні державні гарантії встановлені до основного фонду заробітної плати.

Щодо ідексація заробітної плати, то вона не належить до фонду основної заробітної плати, а належить до фонду оплати додаткової заробітної плати згідно до ст.2 Закону України "Про оплату праці" та п.п.2.2.7 п.2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004р. №5.

Крім того, згідно приписів ст.18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" індексація доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін належить до інших державних соціальних гарантій, а отже, не належить до мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оскільки індексація не є основним джерелом існування, а тому і застосування штрафних санкцій до позивача за недотримання строків та порядку виплати індексації працівникам підприємства за абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України є безпідставним та таким, що суперечить вищенаведеним вимогам законодавства.

Крім цього суд зазначає, що індексація заробітної плати працівникам за листопад та грудень 2018 року була виплачена підприємством 01.03.2019.

Cпірна постанова від 14 березня 2019 року №ВЛ201/399/НП/ПД/АВ/ТД-ФС прийнята за результатами розгляду справи першим заступником начальника управління Держпраці ОСОБА_20 на підставі акта інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, від 18 лютого 2019 року №ВЛ 201/399/НП/ПД/АВ, на підприємство накладено штраф у сумі 250380 грн. у зв`язку з порушенням вимог частини третьої статті 24 КЗпП України, допущення до роботи без оформлення трудових договорів Ройко О.О. та Дмитрука М.М.

Згідно з статтею 24 Кодексу законів про працю України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Про те відповідачем у судовому засіданні не було доведено допущення позивачем до роботи без оформлення трудових договорів Ройко ОСОБА_17 та ОСОБА_4 з огляду на наступне.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 з 04.01.2018 року згідно трудового договору прийнятий на роботу ФОП ОСОБА_5 і працює за фактичним проведенням господарської діяльності підприємця, що підтверджено наказом №1 (а.с.31 том 2), витягом з його трудової книжки (а.с.32 том 2) та повідомленням про прийняття працівника на роботу (а.с.33 том 2).

Допитаний у якості свідка ОСОБА_3 зазначене підтвердив у судовому засіданні.

Щодо допущення до роботи без оформлення трудового договору ОСОБА_4 суд зазначає наступне.

Представником відповідача було заявлено, що головним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю та інших нормативно-правових актів Солодухою В.Ю. було відібрано пояснення у ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в боксі №8, та за клопотанням відповідача було витребувано диск із відеозаписом від 13.02.2019, зафіксований засобами відеотехніки в ході інспекційного відвідування у боксі №8.

В процесі перегляду диску із відеозаписом від 13.02.2019 у боксі №8 було встановлено, що у боксі працював лише Ройко О.О., іншого працівника у боксі не було, в зв`язку з чим суд вважає, що відображені в акті інспекційного відвідування порушенням вимог частини третьої статті 24 КЗпП України, допущення до роботи без оформлення трудових договорів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не знайшли свого підтвердження в суді. При цьому відповідач не забезпечив явку в судове засідання ОСОБА_4 для допиту його в якості свідка, а застосування штрафних санкцій до позивача за допущення до роботи без оформлення трудових договорів Ройко О ОСОБА_21 та ОСОБА_4 за абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України є безпідставним.

Спірна постанова від 14 березня 2019 року №ВЛ201/399/НП/ПД/АВ/ІП-ФС прийнята за результатами розгляду справи першим заступником начальника управління Держпраці ОСОБА_20 на підставі акта інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, від 18 лютого 2019 року №ВЛ 201/399/НП/ПД/АВ, на підприємство накладено штраф: у сумі 4173,00 грн. у зв`язку з порушенням вимог частини четвертої статті 115 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), оскільки заробітну плату за час перебування у щорічних відпустках за три дні до початку відпусток Микиті Д.М., Бородачу М.В. не було проведено.

Частиною четвертою статті 115 КЗпП України визначено, що заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Дана норма кореспондується зі статтею 21 Закону України «Про відпустки» .

З приводу реагування на дане порушення відповідачем суд зазначає таке.

З заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_6 від 15.08.2018 адресованих директору Приватного підприємства «Автоцентр плюс» Ткачуку Є.Є вбачається, що вони належні їм відпускні просили виплатити їм разом з виплатою основної зарплати (а.с.39-40 том 2).

За таких обставин суд не вбачає підстав щодо застосування штрафних санкцій до позивача за абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України.

З врахуванням викладеного позовні вимоги Приватного підприємства «Автоцентр плюс» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відтак, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 16320,00 грн., сплачений відповідно до квитанції №40216884 від 03.04.2019 (а.с.2).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «Автоцентр плюс» (43017, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Мамсурова,49, клд ЄДРПОУ 35123699) до Управління Держпраці у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22 В, ідентифікаційний код юридичної особи 39810267) про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Волинській області від 14.03.2019 року №ВЛ 201/399/НП/ПД/АВ/ІП-ФС, №ВЛ 201/399/НП/ПД/АВ/ТД-ФС, № ВЛ 201/399/НП/ПД/АВ/МГ-ФС.

Стягнути в користь Приватного підприємства «Автоцентр плюс» за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Волинській області сплачений судовий збір у сумі 16320 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення буде складено 08 липня 2019 року.

Суддя В.Д. Ковальчук