Ухвала

від 08.07.2019 по справі 580/1444/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про зупинення провадження в адміністративній справі

08 липня 2019 року Справа № 580/1444/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 580/1444/19

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

до Управління у справах сім`ї, молоді та спорту Черкаської обласної державної адміністрації (вул. Пастерівська, 102, м. Черкаси, 18036, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 33903680)

про визнання незаконними, скасування наказів, стягнення коштів, прийняв ухвалу.

26.04.2019 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління у справах сім`ї, молоді та спорту Черкаської обласної державної адміністрації, з урахуванням позовної заяви, поданої у порядку усунення недоліків, просить:

- визнати протиправним і скасувати наказ Управління у справах сім`ї, молоді та спорту Черкаської облдержадміністрації від 24.05.2018 № 22к;

- визнати протиправним наказ Управління у справах сім`ї, молоді та спорту Черкаської облдержадміністрації від 30.05.2018 № 25к;

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління у справах сім`ї, молоді та спорту Черкаської облдержадміністрації від 04.06.2018 № 26к;

- визнати протиправним і скасувати наказ Управління у справах сім`ї, молоді та спорту Черкаської облдержадміністрації від 18.06.2018 № 30к;

- стягнути з Управління у справах сім`ї, молоді та спорту Черкаської облдержадміністрації (18036, вул. Пастерівська. 102, м. Черкаси. ЄДРПОУ 33903680) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) премію у розмірі 50% від окладу та надбавку за високі досягнення у праці у розмірі 45% від окладу за травень та червень місяці, що не виплачено позивачу у сумі 3274,15 грн;

- стягнути з Управління у справах сім`ї, молоді та спорту Черкаської облдержадміністрації (18000, вул. Пастерівська, 102, м. Черкаси, ЄДРПОУ 33903680) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 70 000 грн моральної шкоди.

Ухвалою від 20.05.2019 відкрито загальне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 03.06.2019. Представником відповідача 03.06.2019 подано заяву про відвід судді на підставі пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвалою від 03.06.2019 заяву представника відповідача - адвоката Олененко О.В. про відвід судді визнано необґрунтованою, зупинено провадження у справі №580/1444/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління у справах сім`ї, молоді та спорту Черкаської обласної державної адміністрації про визнання незаконними, скасування наказів, стягнення коштів до вирішення питання про відвід судді. Ухвалою судді Руденко А.В. від 05.06.2019 відмовлено у задоволенні заяви представника управління у справах сім`ї, молоді та спорту Черкаської облдержадміністрації про відвід судді Трофімової Л.В. Ухвалою від 13.06.2019 поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання на 26.06.2019. Ухвалою від 26.06.2019 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 10.07.2019.

08.07.2019 позивачем ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді у справі 580/1444/19.

У обґрунтування заяви зазначено, що на думку позивача є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. На думку позивача, питання судді під час підготовчого засідання 26.06.2019 щодо того, як можна скасувати наказ, що втратив чинність у контексті оцінки позивачем упередженості судді як підстави для відводу є оціночними. Позивачем зазначено, що відвід заявлено із пропуском п`ятиденного строку у зв`язку з тим, що заяву про ознайомлення з матеріалами справи подано 26.06.2019, проте звукозапис отримано 03.07.2019. Вирішуючи заявлений відвід, суд зазначає про таке.

Виключні підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України: суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і належить відводу (самовідводу), зокрема за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу .

Згідно частини 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина 12 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України Про судоустрій і статус суддів кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом . Оскільки заявлення відводу судді потребує перевірки на предмет співвідношення права особи на незалежний суд та зловживання процесуальними правами, то обов`язковість розгляду необґрунтованого відводу іншим суддею згідно процесуального законодавства забезпечить безсторонність суду та усунення суб`єктивного аспекту оцінки аргументів учасника справи за конкретних обставин. Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, що підтверджують наявність підстав для відводу.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом .

Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 передбачено: об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків, що проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують прийняття. Європейський суд з прав людини у рішенні Білуха проти України від 09.11.2006, заява № 33949/02 зазначив, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 ЄКПЛ повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Згідно суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Суд не визнає, що існує достатньо ознак, що вказують на прояв особистої упередженості з боку судді. У контексті аналізу заяви ОСОБА_1 щодо доводів виявлено, що є достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з приводу відправлення правосуддя та не встановлено факти, що залежать від поведінки судді та можуть бути встановлені, щоб сумніватися у неупередженості судді. Позаяк йдеться про довіру, що суди у демократичному суспільстві повинні викликати в учасників провадження, то у визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися у безсторонності судді позиція особи заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення матиме можливість вважати сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Частиною 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Надаючи оцінку доводам заявника, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 173 Кодексу адміністративного судочинства України підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі. Частиною 2 статті 173 Кодексу адміністративного судочинства України завданням підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу ; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які належать встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 26.06.2019 суддя намагався остаточно визначити предмет спору та позовні вимоги шляхом поставлення позивачу питань. Судом було роз`яснено позивачу право змінити позовні вимоги відповідно до статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України до закінчення підготовчого засідання.

Суд зазначає, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є можливістю для зловживань з боку недобросовісних учасників як механізм безпідставного затягування строків розгляду справи.

Надаючи оцінку доводам позивача про наявність обставин, визначених пунктом 4 (суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і належить відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді) частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України та наявності опосередкованих побоювань позивача стосовно упередженості судді, обґрунтування яких зводиться до вчинення процесуальних дій із проведення підготовчого судового засідання та остаточного з`ясування предмету позову та позовних вимог, суд дійшов таких висновків.

Стаття 129 Конституції України передбачає, що суддя у здійсненні правосуддя є незалежним. На захист цього принципу законодавство встановлює кримінальну відповідальність за втручання у діяльність судових органів (стаття 376 Кримінального кодексу України). Безпідставні заяви про відвід створюють уявлення можливості вплинути на суд та на прийняття судового рішення у позапроцесуальний спосіб, що у цілому негативно може позначитися на авторитеті правосуддя та підриває незалежність судової влади.

Зловживання самовідводом не допускається і може потягнути застосування відповідальності. Зловживання правом на самовідвід означає недобросовісне використання суддею незначного приводу для того, щоб уникнути розгляду справи. Тому самовідвід є допустимим лише у разі неможливості ухвалення суддею об`єктивного рішення у справі. Самовідвід слугує однією із гарантій неупередженості у здійсненні провадження, проте заявлений самовідвід має бути мотивований задля забезпечення якості правосуддя.

У заяві ОСОБА_1 відсутні посилання та докази на підтвердження наявності обставин, визначених у пункті 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України. Доводи, заяви та міркування зводяться до припущень і внутрішнього переконання заявника щодо оцінки проведення підготовчого засідання, з`ясування змісту порушеного права і характеру спірних відносин та не доводять наявності обставин, що викликали би дійсний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Л.В. Трофімової. Заявником не підтверджено, що під час підготовки до розгляду даної справи недотримано принципів судочинства суддею, оскільки здійснення процесуальних дій з проведення підготовчого засідання у справі для розгляду по суті не може бути підставою для відводу з надуманих причин, як з боку позивача так і з боку відповідача.

Пунктом 1.5 Європейської хартії Про статус суддів (Лісабон, 10.07.1998) встановлено, що суддя зобов`язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, оскільки від рішення судді залежать гарантії та права особи.

Заявлений відвід та самовідвід вирішується у порядку, визначеному статтею 40 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема частиною 4 передбачено, якщо суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Не є підставами для відводу суддів заяви, що містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у т.ч. подібних.

Згідно пункту 8 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі у разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 цього Кодексу. Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 294) передбачено, що ухвала у частині необґрунтованості заявленого відводу окремо від рішення суду оскарженню не належить. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, що стосуються здійснення правосуддя, неможливий (рішення Конституційного Суду України від 23.05.2001 у справі № 6-рп/2001).

Керуючись статтями 18, 31, 36, 39, 40, 59, 236, 241, 242, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Трофімової Лариси Віталіївни вважати необґрунтованою.

Зупинити провадження у справі №580/1444/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління у справах сім`ї, молоді та спорту Черкаської обласної державної адміністрації про визнання незаконними, скасування наказів, стягнення коштів до вирішення питання про відвід судді.

Відповідно до статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передати заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремо не оскаржується.

Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л.В. Трофімова