Постанова

від 06.05.2019 по справі 759/9379/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 759/9379/17 Головуючий у суді першої інстанції: П`ятничук І.В.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/627/19 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Панченко М.М., Слюсар Т.А.

при секретарі Маличівській Н.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 05 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Житлоінбуд , Товариства з обмеженою відповідальністю Проект К , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Форум-Інвест , Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю ДС Проект про визнання правочину недійсним та скасування рішення.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах" від 29.12.2017 № 452/2017 ліквідовано, зокрема: Апеляційний суд Київської області, Апеляційний суд міста Києва, та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до частини шостої статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів суди, що ліквідуються, припиняють здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи Київського апеляційного суду опубліковано в газеті Голос України від 03.10.2018 № 185 (6940).

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 28.11.2018 Київського апеляційного суду цивільну справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 05 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Житлоінбуд , Товариства з обмеженою відповідальністю Проект К , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Форум-Інвест , Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю ДС Проект про визнання правочину недійсним та скасування рішення призначено судді-доповідачу Волошиній В.М. та суддів, які входять до складу колегії: Волошина В.М. - головуючий суддя, судді Панченко М.М., Слюсар Т.А. та справу призначено до розгляду.

20.06.2017 позивачка ОСОБА_1 звернулась у суд з позовом та з урахуванням його змін просила визнати недійсним правочин, вчинений державним підприємством Житлоінбуд , ТОВ Проект К та ТОВ Форум Інвест та спрямований на залучення інвестицій від ТОВ Проект К й набуття за останнім прав власності на кв. АДРЕСА_1 , опосередкований договором № 2-01/11 від 14.03.2011 (з наступними змінами та доповненнями), а саме- визнати недійсним положення (умови) Додатку № 1 до Додаткового договору від 12.12.2012 до договору № 2-01/11 від 14.03.2011 про включення до адресного переліку об`єкту інвестування по житловому будинку за адресою : АДРЕСА_1 , а також просила скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обмежень (з відкриттям розділу) індексний номер 31769952 від 07.10.2016, прийняте приватним нотаріусом Мазарчук Н.В.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.11.2004 між нею та ТОВ Форум-Інвест було укладено договір № К19/50 про залучення інвестицій в будівництво житла, згідно умов якого об`єктом інвестування є житлове приміщення, а саме - квартира АДРЕСА_1 . Відповідно до п.2.1.4 вказаного договору, організація прийняла на себе зобов`язання не укладати договорів про залучення інвестицій в будівництво об`єкта, зазначеного в п. 1.2, з третіми особами, окрім того, гарантувала цільове використання інвестованих коштів саме у будівництво вказаного у договорі об`єкту. На виконання умов договору позивачка здійснювала відповідні платежі, згідно картки розрахунків, нею було здійснене інвестування в обсязі 45,26 кв. м квартири. Пізніше їй стало відомо, що в квартирі, яку вона інвестувала та до якої мала безперешкодний доступ (мала ключі від вхідних дверей), в якій знаходились її речі, було змінено замки від вхідних дверей іншим власником. Як стало їй пізніше відомо, право власності на зазначену у договорі квартиру було зареєстровано за ТОВ Проект К . В подальшому їй стало відомо, що 01.09.2005 між ТОВ Форум Інвест та ДП Житлоінбуд було укладено договір № 27-09/05-1, згідно з яким ТОВ Форум Інвест набуло прав інвестора у будівництві житлового будинку з вбудованими-прибудованими приміщеннями, автостоянками за адресою: АДРЕСА_1. 14.03.2011 між ДП Житлоінбуд , ТОВ Форум Інвест та ТОВ Проект К було укладено договір № 2-01/11, згідно з яким ТОВ Проект К отримав статус інвестора та відповідні права і обов`язки, які належать інвестору щодо об`єкту інвестування, згідно внесених до вказаного договору змін і доповнень, до об`єкту інвестування включено і квартиру, яку інвестувала вона (позивачка), а пізніше на неї було оформлене право власності. Вважала, що її права порушені, відповідачами не додержані вимоги ч.1 ст. 203 ЦК України при укладанні вказаних договорів, тому просила визнати недійсним договір № 2-01/11 від 14.03.2011 (з наступними змінами та доповненнями) та скасувати державну реєстрацію прав та обмежень , індексний номер 31769952 від 07.10.2016.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 05 липня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства Житлоінбуд , Товариства з обмеженою відповідальністю Проект К , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Форум-Інвест , Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю ДС Проект про визнання правочину недійсним та скасування рішення відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду позивач ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подала на нього апеляційну скаргу, посилаючись на те, що рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема зазначала, що до моменту розірвання договору про залучення інвестицій вона - позивач у справі, в будь-якому випадку здійснила інвестиції у вигляді (формі) оплати площі в квартирі в конкретному обсязі (розмірі) - 45,26 кв.м. Закон жодним чином не пов`язує розірвання договору про інвестування з припиненням у особи, яка прийняла рішення та здійснила інвестування, правомочностей інвестора відносно таких здійснених нею інвестицій. Крім того, при розірванні договору судом не було вирішено питання про правові наслідки його розірвання. Натомість кошти в розмірі 156070,00 грн. вкладені в об`єкт інвестування, на її думку, залишаються інвестиціями та не втрачають такого свого правового статусу. Вважала, що не дивлячись на те, що в наслідок розірвання договору про залучення інвестицій рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25.11.2015 кінцевий результат інвестицій нею не був отриманий, а кошти у розмірі 156070,00 грн., вкладені в об`єкт інвестування (квартиру) в обсязі 45,26 кв.м в будь-якому випадку залишаються інвестиціями та не втрачають такого свого правового статусу. А здійснення інвестування квартири АДРЕСА_1 декількома інвесторами, зокрема, позивачем та ТОВ Проект К проведено в порушення ч.3 ст. 9 Закону України Про інвестування , договори з позивачем не укладались, частки в предметі інвестування не визначались. За таких обставин, правочин, вчинений між державним підприємством Житлоінбуд та ТОВ Проект К та спрямований на залучення інвестицій в квартиру АДРЕСА_1 не можна вважати дійсним. А тому, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

В судові засідання на неодноразові виклики позивач ОСОБА_1 , представник відповідача Державного підприємства Житлоінбуд , представники 3-х осіб Товариство з обмеженою відповідальністю Форум-Інвест , Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради не з`явились.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вимог частини 1 статті 44 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ч.1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 120 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Державного підприємства Житлоінбуд , представників 3-х осіб: Товариство з обмеженою відповідальністю Форум-Інвест , Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради в судове засідання, які про час та місце розгляду справи повідомлялися, причину неявки суду не повідомили, такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. До того ж, позивач ОСОБА_1 для участі у справі направила свого представника. А відповідач Державне підприємство Житлоінбуд та 3-я особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Форум-Інвест про день і час розгляду справи додатково повідомлялися і на сайті Київського апеляційного суду.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрутованість рішення суду першої інстанції в межа доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що сторона позивача не надала жодного та належного доказу в підтвердження своїх позовних вимог.

З такими висновками суду слід погодитись, оскільки суд дійшов їх з дотриманням вимог процесуального законодавства щодо всебічності й повноти з`ясування дійсних обставин справи, прав та обов`язків сторін в даних правовідносинах, належної правової оцінки наданих у справі доказів та норм матеріально права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону дивлячись на таке.

При ухваленні рішення про залишення без задоволення позовних вимог суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.

09.11.2004 між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ Форум Інвест було укладено договір № K19/50 про залучення інвестицій в будівництво житла, згідно умов якого об`єктом інвестування є житлове приміщення - квартира АДРЕСА_1 (а.с.8-10).

01.09.2005 між ДП Житлоінбуд та ТОВ Форум Інвест було укладено договір № 27-09/05-1, згідно з яким ТОВ Форум Інвест набуло прав інвестора у будівництві житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями, автостоянками в АДРЕСА_1, за умовами якого ТОВ Форум Інвест передало ДП Житлоінбуд грошові кошти у вигляді інвестицій для будівництва вказаного будинку на визначену договором кількість об`єктів нерухомого майна (а.с.66).

14.03.2011 між ДП Житлоінбуд , ТОВ Форум інвест та ТОВ Проект К було укладено договір № 2-01/11, яким до договору від 01.09.2005 № 27-09/05-1 було внесено зміни, згідно з якими для фінансування будівництва частини об`єктів нерухомого майна в будинку АДРЕСА_1 , було введено в якості додаткового інвестора ТОВ Проект К (а.с.67).

12.12.2012 між ДП Житлоінбуд , ТОВ Форум Інвест та ТОВ Проект К було укладено додатковий договір до договору № 2-01/11 від 14.03.2011 , яким за ТОВ Проект К було закріплено перелік об`єктів, які інвестує дане товариство (а.с.68).

26.09.2016 між ДП Житлоінбуд , ТОВ Форум Інвест та ТОВ Проект К було укладено додатковий договір до договору № 2-01/11 від 14.03.2011 , згідно якого було збільшено кількість об`єктів інвестування ТОВ Проект К та включено АДРЕСА_1 .Києві до цих об`єктів (а.с.69).

Положенням ч.4 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цівільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 25.11.2015 задоволено позовні вимоги ТОВ Форум Інвест до ОСОБА_1 про розірвання договору К19/50 про залучення інвестицій в будівництво житла, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ Форум Інвест про зобов`язання виконати умови п.6.1 розділу 6 вказаного договору про залучення інвестицій в будівництво житла, відмовлено (а.с.27-32).

Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 25.02.2016 вказане рішення Святошинського районного суду м.Києва залишено без змін, скаргу ОСОБА_1 відхилено (а.с.33-35).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.07.2016 рішення Святошинського районного суду м.Києва від 25.11.2015 та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 26.02.2016 залишено без змін, касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено (а.с.36-42).

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст.ст.11,15 ЦК України цивільні права й обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст.16 ЦК України.

Особа, право якої порушено, може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. За змістом зазначеної норми цивільного права, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Однак, позовні вимоги, з якими звернулась позивач до відповідачів - про визнання недійсним правочину з посиланням на те, що укладання додаткового договору 26.09.2016 між ДП Житлоінбуд , ТОВ Форум Інвест та ТОВ Проект К до договору № 2-01/11 від 14.03.2011 порушує її права не відповідає дійсності, оскільки на той час договір від 09.11.2004 № К-19/50 між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ Форум Інвест вже не діяв, оскільки був розірваний за рішенням суду.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи доведені.

Висновки суду щодо підстав для відмови у задоволені позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Доводи апеляційної скарги з посилаючись на те, що рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, а також та обставина, яку суд першої інстанції не взяв до уваги, що після розірвання судом договору інвестування та неотримання коштів, позивач залишилася інвестором на квартира АДРЕСА_1 у зв`язку з чим укладений правочин вчинений державним підприємством Житлоінбуд , ТОВ Проект К та ТОВ Форум Інвест та спрямований на залучення інвестицій від ТОВ Проект К й набуття за останнім прав власності на кв. АДРЕСА_1 , опосередкований договором № 2-01/11 від 14.03.2011 (з наступними змінами та доповненнями) повинен бути визнаний недійсним, що призвело до неправильного вирішення справи, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення враховуючи наступне.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у статтях 12 і 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 76 і 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась до суду з позовом про визнання недійсним вищезазначеного судом правочину, вважаючи порушеним цим договором своїх прав, яка не є стороною правочину, з посиланням на норми ст. ст. 203, 215 ЦК України.

В ст.ст. 203, 204 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З урахуванням встановлених судом обставин та вказаних вимог закону, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги про визнання правочину недійсним та скасування його реєстрації свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, тому в задоволенні позову відмовив.

Таким чином, всі висновки суду першої інстанції щодо безпідставності заявленого позову та неможливості відновлення порушеного права повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга представника позивача не містить, в ході апеляційного розгляду представник позивача також не навів таких обставин.

За правилами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування ухваленого рішення. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст. ст. 367,374,375,382,384 ЦПК України, колегія суддів ,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 05 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: