Ухвала

від 08.07.2019 по справі 910/2007/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

08.07.2019Справа № 910/2007/19 Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБМ-СТРОЙМОНТАЖ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції

У справі № 910/2007/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБМ-СТРОЙМОНТАЖ", м. Дніпро

до Приватного підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ", м. Київ

про стягнення 58 530,61 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТБМ-СТРОЙМОНТАЖ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ" про стягнення 58 530,61 грн., з яких: 50 000 грн. - розмір заборгованості через неповернення суми попередньої оплати, 1923 грн. - 3% річних, 6 607,61 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно умов договору № 26/10/1 від 26.10.2017 позивачем було перераховано попередню оплату відповідачу за виконання договірних робіт. Разом з цим, за твердженням позивача, відповідач не приступив до виконання договірних робіт, а також не повернув грошові кошти, внаслідок чого позивач просить стягнути заборгованість з нарахованим індексом інфляції та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

02.05.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив.

10.06.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у загальному провадженні, яке обґрунтовано тим, що відзив на позовну заяву позивачем отримано не було, внаслідок чого сторона позбавлена права надати обґрунтовану відповідь.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2019 розгляд справи №910/2007/19 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 10.07.2019.

05.07.2019 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБМ-СТРОЙМОНТАЖ" надійшло клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції.

Суд, розглянувши вказане клопотання, дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

За приписами частини 7 статті 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов`язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з частиною 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом.

Відповідно до частини 7 статті 197 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання.

З огляду на зазначені положення чинного законодавства, необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції визначається судом, що розглядає господарську справу.

При цьому, виключний перелік випадків, у яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, законом не визначений, в зв`язку з чим необхідність проведення судового засідання в режимі відеоконференції визначається у кожному окремому випадку, з урахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень учасників справи, які за станом здоров`я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов`язковою.

Призначення судового засідання у режимі відеоконференції має здійснюватись у виключних випадках, коли за об`єктивних причин учасник судового процесу позбавлений можливості приймати участь у засіданні , а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи.

Обґрунтовуючи подане клопотання, заявник зазначає про віддаленість свого місцезнаходження (м. Дніпро), однак не надає суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження об`єктивних причин неможливості забезпечити явку повноваженого представника.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно з частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Процесуальні права та обов`язки сторін та учасників справи визначені у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, крім права учасника справи брати участь у судовому засіданні, передбачені і інші процесуальні права, якими користуються сторони судового процесу, зокрема: право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках тощо.

Тобто, право на суд, яке гарантується, зокрема, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, забезпечується не виключно можливістю особистої участі у судовому засіданні, але й можливістю подавати до суду докази та письмові пояснення.

Крім того, учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні представника. Неможливість заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні (аналогічна правова позиція викладена у Пленумі Вищого господарського суду України в пункті 3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип пропорційності у господарському процесі, який полягає в тому, що суд в межах, встановлених цим Кодексом, визначає порядок здійснення провадження у справі, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Враховуючи наведене, керуючись принципом пропорційності, господарський суд дійшов висновку, що заявником не було доведено наявності виключних обставин, за яких доцільним є участь позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Водночас, відповідно до пункту 17.6 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в межах приміщення суду здійснюється за допомогою технічних засобів, що функціонують у судах на день набрання чинності цією редакцією Кодексу, за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

Судом також враховано технічну неможливість у Господарського суду міста Києва на проведення судового засідання, призначеного на 10.07.2019, в режимі відеоконференції, оскільки на даний час в суді наявні лише два зали судового засідання, обладнані технічними засобами для проведення судового засідання в режимі відеоконференції, зі щільним графіком проведення судових засідань, оскільки ухвали про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, надходять з усіх регіонів України.

Суд окремо зауважує, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2019 позивача було зобов`язано надати безпосередньо у судове засідання оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви (для огляду).

За таких обставин, враховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, про те, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБМ-СТРОЙМОНТАЖ" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 43, 197, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБМ-СТРОЙМОНТАЖ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя І.В. Приходько