Рішення

від 27.06.2019 по справі 908/478/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/36/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2019 Справа № 908/478/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче комерційне підприємство «ТРІКС» (69065 м. Запоріжжя, вул. Рельєфна, буд. 18, оф. 115-А, кімн. 130, код ЄДРПОУ 33961023)

до відповідача: Класичного приватного університету (69002 м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 70-Б, код ЄДРПОУ 19278502)

про стягнення 203 212 грн. 91 коп.

за участю

представника позивача: Романчева Г.В., наказ № 31-к від 16.05.2014

представник відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

27.02.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче комерційне підприємство «ТРІКС» до Класичного приватного університету про стягнення 147 004 грн. 26 коп. основного боргу, 43 845 грн. 87 коп. пені, 4 130 грн. 81 коп. 3 % річних та 8 231 грн. 97 коп. інфляційних витрат.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2019 р., справу № 908/478/19 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 26.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/478/19, присвоєно справі номер провадження 27/36/19 та призначено підготовче засідання на 26.03.2019.

Справа № 908/478/19 розглядається за правилами загального позовного провадження.

26.03.2019 представник позивача у підготовчому засіданні, звернувся до суду з письмовим клопотанням № 25-03 від 25.03.2019 (вх. № 08-08/6064/19 від 25.03.2019), в порядку ч. 2 ст. 46 ГПК України про збільшення розміру позовних вимог.

Просить стягнути з відповідача 171745 грн. 31 коп. основного боргу, 49118 грн. 41 коп. пені, 4 609 грн. 44 коп. 3 % річних та 9982 грн. 99 коп. інфляційних витрат.

Заява позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом, відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Розгляду підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача 171 745 грн. 31 коп. основного боргу, 49 118 грн. 41 коп. пені, 4 609 грн. 44 коп. 3 % річних та 9 982 грн. 99 коп. інфляційних витрат.

Представник відповідача в підготовче засідання 26.03.2019 не з`явися, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

21.03.2019 надіслав на адресу господарського суду клопотання б/н від 20.03.2019 (вх. № 08-08/5888/19 від 21.03.2019) про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з участю представника в іншому судовому процесі. Крім того, надіслав на поштову адресу суду заяву № 342 від 20.03.2019 (вх. № 08-08/5909/19 від 21.03.2019 р.) про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву у справі № 908/478/19.

Ухвалою суду від 26.03.2019 р. підготовче засідання на підставі ст. 183 ГПК України відкладено на 18.04.2019 р. у зв`язку з неприбуттям представника відповідача.

18.04.2019 представник позивача підтримав заявлені вимоги викладені у позовній заяві з урахуванням клопотання № 25-03 від 25.03.2019 (вх. № 08-08/6064/19 від 25.03.2019), про збільшення розміру позовних вимог. Просить стягнути з відповідача 171 745 грн. 31 коп. основного боргу, 49 118 грн. 41 коп. пені, 4 609 грн. 44 коп. 3 % річних та 9982 грн. 99 коп. інфляційних витрат.

Представник відповідача в підготовче засідання 18.04.2019 не з`явися, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. 16.04.2019 надіслав на адресу господарського суду клопотання № 407 від 15.04.2019 (вх. № 08-08/7897/19 від 16.04.2019) про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з участю представника в іншому судовому процесі. Письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Ухвалою суду від 18.04.2019 відповідно до ст. 177 ГПК України, строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів, підготовче засідання на підставі ст. 183 ГПК України, відкладено на 27.05.2019.

У підготовчому засіданні 27.05.2019 представники сторін звернулись до суду з письмовою заявою в порядку ч. 6 ст. 183 ГПК України про розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого засідання. 27.05.2019 суд перейшов до розгляду справи по суті.

27.05.2019 в підготовчому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги викладені у позовній заяві з урахуванням клопотання № 25-03 від 25.03.2019 (вх. № 08-08/6064/19 від 25.03.2019), про збільшення розміру позовних вимог. Просить стягнути з відповідача 171745 грн. 31 коп. основного боргу, 49 118 грн. 41 коп. пені, 4 609 грн. 44 коп. 3 % річних та 9982 грн. 99 коп. інфляційних витрат.

27.05.2019 представник відповідача заперечив проти позову, на підставах викладених у письмовому відзиві № 488 від 22.05.2019 (вх. № 08-08/10740/19 від 24.05.2019). Просить відмовити позивачу у задоволенні позову, зазначивши, що акт здачі-приймання робіт № ОУ-0000011 від 31.10.2018 не підписувався відповідачем, в зв`язку з неналежним виконанням робіт з боку Виконавця у жовтні 2018 р. висновком спеціаліста-криміналіста № 258 від 07.05.2019 підтверджується, що в графі Затверджую директор Класичний приватний університет Огаренко ОСОБА_1 М. у копії акту № ОУ-0000011 виконано не ОСОБА_2 , в зв`язку з тим, на думку відповідача, підстав для оплати за жовтень 2018 р. у відповідача відсутні.

Ухвалою суду від 27.05.2019, підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання, відповідно до ст. 216 ГПК України, оголосив перерву у судовому засіданні до 18.06.2019.

11.06.2019 р. до суду надійшла відповідь № 11/06-01 від 11.06.2019 (вх. № 08-08/12018/19 від 11.06.2019) на відзив відповідача, відповідно до якої вказано, що докази надані відповідачем на підтвердження обставин, на які він посилається, як на підставу своїх заперечень не відповідають вимогам належності, допустимості та достовірності, в зв`язку з чим вони не можуть бути прийняті судом.

В судовому засіданні 18.06.2019, на підставі ст. 216 ГПК України, судом оголошено перерву до 27.06.2019, про що винесено відповідну ухвалу, з метою надання оригіналів доказів в порядку статті 210 ГПК України відповідачем у справі.

У судовому засіданні 27.06.2019 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Технічна фіксація здійснюється за допомогою технічних звукозаписувальних засобів на комплексі Аккорд .

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представникам позивача та відповідача, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

27.06.2019 представник позивача підтримав заявлені вимоги, на підставах викладених у позовній заяві та в заяві про збільшення позовних вимог, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 27.06.2019 р. не з`явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

В засіданні суду 27.06.2019 здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).

У судовому засіданні 27.06.2019, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів - ст. 218 ГПК України.

Заслухавши представників сторін, після судових дебатів, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Між Класичним приватним університетом (Замовник) і ТОВ Науково-виробниче комерційне підприємство ТРІКС (Підрядник) був укладений Договір №1 від 01.02.2018 (Договір).

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

За умовами Договору Підрядник зобов`язувався виконувати роботи, вказані у п.1.1 Договору - прибирання, клінінгове обслуговування приміщень Замовника, а Замовник зобов`язувався вийняти та оплатити виконані роботи на умовах Договору.

На виконання умов Договору Підрядник виконував вказані у п.1.1 роботи, в порядку встановленому Договором.

Відповідно до п. 4.1 Договору Акт приймання-здачі виконаних робіт підписується в останній день місяця, в якому виконувались роботи.

Відповідно до п. 5.2 Договору, оплата викопаних Підрядником робіт здійснюється Замовником щомісячно протягом 15-ти календарних днів з моменту підписання акта виконаних робіт та виставлення рахунку.

Позивач зазначив, що ним належним чином виконувались свої обов`язки за Договором. Акти приймання-здачі виконаних робіт підписувались відповідно до умов Договору, рахунки на оплату надавались одночасно з актами, що підтверджується копіями актів та рахунків доданих до цієї позовної заяви.

Натомість, позивач зазначив, що Класичний приватний університет свої зобов`язання за Договором належно не виконував, що призвело до утворення заборгованості по оплаті виконаних робіт.

27.11.2018 позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. №5/1 від 27.11.2018 про сплату заборгованості за Договором № 1, після отримання якої відповідачем частково було сплачено заборгованість.

Внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 171745 грн. 31 коп. основної заборгованості, на яку позивачем нараховано 49118 грн. 41 коп. пені та 4609 грн. 44 коп. 3 % річних, 9982 грн. 99 коп. - інфляційних втрат.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З матеріалів справи вбачається, що в лютому 2018 року Підрядник виконав роботи на суму 67 475,58 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт №0000002 від 28.02.2018. Останнім днем строку на оплату робіт за вказаним Актом є 15.03.2018. Оплата робіт за вказаним Актом - 57 475,58 грн., заборгованість - 10 000,00 грн.

У березні 2018 року Підрядник виконав роботи на суму 67 475,58 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт № 0000003 від 31.03.2018. Останнім днем строку на оплату робіт за вказаним Актом є 15.04. 2018 р. Оплата робіт за вказаним Актом у повному обсязі здійснена 12.07.2018.

У квітні 2018 року Підрядник виконав роботи на суму 67 475,58 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт №0000004 від 30.04.2018. Останнім днем строку на оплату робіт за вказаним Актом є 15.05.2018. Оплата робі і за вказаним Актом - 62 475,58 грн., заборгованість - 5 000,00 грн.

У травні 2018 року Підрядник виконав роботи на суму 67 475,58 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт №0000006 від 31.05.2018. Останнім днем строку на оплату робіт за вказаним Актом є 15.06. 2018. Оплата робіт за вказаним Актом - 67 475,00 грн., останній платіж здійснено 21.09.2018 заборгованість - 0,58 грн.

У червні 2018 року Підрядник виконав роботи на суму 67 475,58 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт №0000007 від 30.06.2018. Останнім днем строку на оплату робіт за вказаним Актом є 15.07.2018. Оплата за Актом здачі-приймання робіт №0000007 у повному обсязі здійснена 18.10.2018.

У липні 2018 року Підрядник виконав роботи на суму 47 052,52 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт №0000008 від 31.07.2018. Останнім днем строку на оплату робіт за вказаним Актом є 15.08.2018. Оплата робіт за вказаним Актом - 45 000,00 грн. заборгованість - 2 052,52 грн.

У серпні 2018 року Підрядник виконав роботи на суму 34 288,12 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт №0000009 від 31.08.2018 р. Останнім днем строку на оплату робіт за вказаним Актом є 15.09.2018. Оплата робіт за вказаним Актом у повному обсязі здійснена 08.11.2018.

У вересні 2018 року Підрядник виконав роботи на суму 67 475,58 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт №0000010 від 30.09.2018. Останнім днем строку на оплату робіт за вказаним Актом є 15.10.2018. Роботи за вказаним Актом не оплачені, заборгованість - 67 475,58 грн.

У жовтні 2018 року Підрядник виконав роботи на суму 67 475,58 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт №0000011 від 30.10.2018. Останнім днем строку на оплату робіт за вказаним Актом є 15.11.2018. оплата робіт за вказаним актом - 5000 грн., заборгованість - 62475,58 грн.

У листопаді 2018 р. Підрядник виконав роботи на суму 24741,05 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт №0000012 від 03.12.2018. Останнім днем строку на оплату робіт за вказаним Актом є 18.12.2018.

Відповідно до ч.1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, наявні у матеріалах справи акти підтверджують факт належного виконання позивачем своїх обов`язків за Договором. Натомість, відповідачем не було надано суду доказів вмотивованої відмови від підписання актів здачі-приймання робіт у встановлені договором та законодавством строки або встановленого Договором складання дефектного акту.

Також відповідачем не подано суду доказів звернення до позивача з вимогами належного виконання своїх зобов`язань за договором, крім того, відповідачем частково оплачені роботи, що свідчить про його згоду з результатом виконаних робіт.

Надані відповідачем службові записки та підписаний лише з боку відповідача акт про неналежне надання послуг від 31.10.2018 р. є односторонніми внутрішніми документами відповідача, які не мають доказовою сили та не є належним доказом для суду.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Враховуючи вищевикладене, як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача складає 171745 грн. 31 коп.

Відповідач доказів виконання зобов`язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми у повному обсязі не надав.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 171745 грн. 31 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Позивачем заявлені вимоги за загальний період з 16.03.2018 по 25.03.2019 (по кожному акту окремо) про стягнення 9982 грн. 99 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 3 % річних в сумі 4609 грн. 44 коп.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок включаються й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» ).

Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін» ).

Наданий розрахунок судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що розрахунки 3% та втрат від інфляції грошових коштів виконані вірно, отже стягненню з відповідача підлягає сума 9982 грн. 99 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 3 % річних в сумі 4609 грн. 44 коп.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 49118 грн. 41 коп. пені. За загальний період з 16.03.2018 по 25.03.2019 (по кожному акту окремо).

Пунктом 6.5 Договору, сторони домовились, що за прострочку оплати виконаних робіт Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення за кожен день прострочки платежу.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що заявлена до стягнення сума пені є вірною, тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 49118 грн. 41 коп.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на суд , адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії ).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

З урахуванням наведеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче комерційне підприємство «ТРІКС» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче комерційне підприємство «ТРІКС» , м. Запоріжжя до Класичного приватного університету, м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Класичного приватного університету (69002 м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 70-Б, код ЄДРПОУ 19278502) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче комерційне підприємство «ТРІКС» (69065 м. Запоріжжя, вул. Рельєфна, буд. 18, оф. 115-А, кімн. 130, код ЄДРПОУ 33961023) 171 745 (сто сімдесят одну тисячу сімсот сорок п`ять) грн. 31 коп. основного боргу, 49 118 (сорок дев`ять тисяч сто вісімнадцять) грн. 41 коп. пені, 4 609 (чотири тисячі шістсот дев`ять) грн. 44 коп. 3 % річних, 9 982 (дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят дві) грн. 99 коп. інфляційних втрат, 3 530 (три тисячі п`ятсот тридцять) грн. 34 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 08.07.2019.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua .

Суддя С.С. Дроздова