Постанова

від 26.09.2019 по справі 908/478/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2019 року м. Дніпро Справа № 908/478/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Кузнецової І.Л., Широбокової Л.П.

секретар судового засідання Пінчук Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Класичного приватного університету

на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.06.2019 р.

( суддя Дроздова С.С., м. Запоріжжя, повний текст складено 08.07.2019 р.)

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Науково-виробниче комерційне підприємство «ТРІКС»

( м. Запоріжжя )

до відповідача: Класичного приватного університету

( м. Запоріжжя )

про стягнення 203 212 грн. 91 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.06.2019 р. позов задоволено - стягнуто з Класичного приватного університету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче комерційне підприємство «ТРІКС» - 171 745 грн. 31 коп. основного боргу, 49 118 грн. 41 коп. пені, 4 609 грн. 44 коп. 3 % річних, 9 982 грн. 99 коп. інфляційних втрат, 3 530 грн. 34 коп. судового збору.

Не погодившись із вказаним рішенням, Класичний приватний університет подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних.

В обгрунтування апеляційної скарги Скаржник посилається на те, що суд, ухвалюючи рішення, не врахував докази та правову позицію Відповідача, та дійсні обставини справи - неналежне виконання Під рядником робіт за Договором.

При цьому Скаржник зазначає, що Позивач, як Підрядник, самовільно в односторонньому порядку до закінчення строку дії чинного Договору № 1 від 01.02.2018 р. зупинив прибирання університету. Класичний приватний університет, як Замовник, неодноразово вимагав повної заміни складу персоналу Підрядника, який неналежно виконував роботи ( неякісно та не в повному обсязі ), та надавав можливість Підряднику в розумний строк усунути недоліки за цим Договором.

Водночас, на думку Скаржника, вказана Позивачем заборгованість, покладена в основу оскаржуваного судового рішення, розрахована на підставі, зокрема, документу, що Відповідачем не підписувався, а отже є неналежним доказом, через що, розрахунок заборгованості не може братись до уваги при винесенні судового рішення.

Скаржник наголошує на тому, що Відповідачем не підписувався Акт здачі-приймання робіт ( надання послуг ) № ОУ-0000011від 31.10.2018 р., у зв`язку з неналежним виконанням робіт. Висновком спеціаліста-криміналіста № 258 від 07.05.2019 p., який міститься в матеріалах справи, підтверджується, що підпис в графі Затверджую директор Класичного приватного університету ОСОБА_1 В ОСОБА_2 . у копії акту № ОУ-0000011 здачі-приймання робіт (надання послуг) з прибирання, клінінгове обслуговування приміщень у жовтні 2018 р. по договору № 1 від 01.02.2018 р. виконано не ОСОБА_3 . Разом з тим, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підписантами з боку Класичного приватного університету є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже підписувати даний акт не міг ). Проте, Позивач, крім жовтня 2018 року, в розрахунок включив і листопад 2018 р., коли Позивачем робота взагалі не виконувались, що не було враховано судом першої інстанції при винесенні рішення.

Відтак, на думку Скаржника, оскільки Акт здачі-приймання робіт ( надання послуг ) № ОУ-0000011від 31.10.2018 р. сторонами не підписувався, а роботи Позивачем в жовтні 2018 р. за Договором № 1 від 01.02.2018 р. виконувались неналежним чином ( неналежної якості та не в повному обсязі ), то підстав для оплати за жовтень 2018 року у Відповідача не було.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче комерційне підприємство «ТРІКС» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Товариство посилається на те, що якість виконання Позивачем робіт за Договором не є предметом розгля ду у цій справі, а тому службові записки ОСОБА_5 від 15.10.2018 та 29.10.2018, Акт про неналежне (не в повному обсязі та неналежної якості) надання послуг від 31.10.2018 р., лист №1325 від 20.11.2018 р. не є належними та допустимими доказами, не стосуються предмета доказування та не можуть бути взяті судом до розгляду.

Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що у Договорі відсутнє детальне описання процедури підписання актів приймання-здачі ви конаних робіт та відсутня вказівка на особу якій необхідно передавати акти. В процесі виконання вказаного Договору визначився порядок, відповідно до якого в останній день поточного місяця Підрядник передавав два примірника підписаного ним Акта при ймання-здачі виконаних робіт та рахунок на оплату представнику Замовника - головному бух галтеру або іншому працівнику бухгалтерії. При цьому бухгалтерія знаходиться в корпусі Класи чного приватного університету і на дверях приміщення висить табличка з відповідною назвою. Відповідач не надав суду доказів проведення на його підприємстві перевірки або вчи нення інших дій щодо з`ясування неналежного підписання, затвердження та посвідчення печат кою підприємства Акта здачі-прийняття робіт (послуг) № ОУ - 0000011 від 31.10.2018 р.

Товариство також вказує на те, що наданий Відповідачем суду Висновок спеціаліста № 258 від 07.05.2019 р. виконаний з порушенням Закону України Про судову експертизу , ігноруванням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.

Крім того, Товариство зазначає про те, що Акт здачі-приймання робіт (послуг) № ОУ - 0000011 від 31.10.2018 р. частково оплачений Замовником 21.12.2018 р. у сумі 5 000 грн., що підтверджується банківською випискою. Таким чином, Замовник визнав Акт здачі-приймання робіт (послуг) № ОУ-0000011 від 31.10.2018 р. підписаним, а роботи за жовтень прийнятими та такими, що підлягають оплаті. Також, керівником Замовника - Огаренком В.М. затверджений Акт здачі-приймання робіт № ОУ - 0000012 від 03.12.2018 р. - за листопад 2018 року. В Акті зазначено, що сторони одна до одної претензій не мають. Отже, твердження Відповідача про те, що у листопаді 2018 р. роботи за Договором не виконува лись є помилковим та спростовується Актом здачі-приймання робіт № ОУ - 0000012 від 03.12.2018 р. - за листопад 2018 року.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.07.2019 р. апеляційну скаргу було залишено без руху, Скаржнику надано строк для усунення недоліків, а саме надання доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Після усунення недоліків апеляційної скарги ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2019 р. відновлено строк подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 22.08.2019 р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.08.2019 р. розгляд справи було відкладено на 26.09.2019 р.

Від Скаржника до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.

У судовому засіданні, яке відбулося 26.09.2019 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 01.02.2018 р. між Класичним приватним університетом ( Замовник ) і ТОВ «Науково-виробниче комерційне підприємство «ТРІКС» ( Підрядник ) укладений Договір № 1 від (Договір), За умовами якого Підрядник зобов`язувався виконувати роботи, вказані у п.1.1 Договору - прибирання, клінінгове обслуговування приміщень Замовника, а Замовник зобов`язувався вийняти та оплатити виконані роботи на умовах Договору.

Відповідно до п. 5.2 Договору, оплата виконаних Підрядником робіт здійснюється Замовником щомісячно протягом 15-ти календарних днів з моменту підписання акта виконаних робіт та виставлення рахунку.

Акт приймання-здачі виконаних робіт підписується в останній день місяця, в якому виконувались роботи ( п. 4.1 Договору ).

П. 6.5 Договору, сторони домовились, що за прострочку оплати виконаних робіт Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення за кожен день прострочки платежу.

Місцевим господарським судом встановлено:

У лютому 2018 року Підрядник виконав роботи на суму 67 475,58 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт № 0000002 від 28.02.2018 р.

Останнім днем строку на оплату робіт за вказаним Актом є 15.03.2018 р. Оплата робіт за вказаним Актом - 57 475,58 грн., заборгованість - 10 000,00 грн.

У березні 2018 року Підрядник виконав роботи на суму 67 475,58 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт № 0000003 від 31.03.2018 р.

Останнім днем строку на оплату робіт за вказаним Актом є 15.04. 2018 р. Оплата робіт за вказаним Актом у повному обсязі здійснена 12.07.2018 р.

У квітні 2018 року Підрядник виконав роботи на суму 67 475,58 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт №0000004 від 30.04.2018 р.

Останнім днем строку на оплату робіт за вказаним Актом є 15.05.2018. Оплата робі і за вказаним Актом - 62 475,58 грн., заборгованість - 5 000,00 грн.

У травні 2018 року Підрядник виконав роботи на суму 67 475,58 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт №0000006 від 31.05.2018 р.

Останнім днем строку на оплату робіт за вказаним Актом є 15.06. 2018. Оплата робіт за вказаним Актом - 67 475,00 грн., останній платіж здійснено 21.09.2018 заборгованість - 0,58 грн.

У червні 2018 року Підрядник виконав роботи на суму 67 475,58 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт № 0000007 від 30.06.2018 р.

Останнім днем строку на оплату робіт за вказаним Актом є 15.07.2018 р. Оплата за Актом здачі-приймання робіт № 0000007 у повному обсязі здійснена 18.10.2018 р.

У липні 2018 року Підрядник виконав роботи на суму 47 052,52 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт № 0000008 від 31.07.2018 р.

Останнім днем строку на оплату робіт за вказаним Актом є 15.08.2018 р. Оплата робіт за вказаним Актом - 45 000,00 грн. заборгованість - 2 052,52 грн.

У серпні 2018 року Підрядник виконав роботи на суму 34 288,12 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт № 0000009 від 31.08.2018 р.

Останнім днем строку на оплату робіт за вказаним Актом є 15.09.2018 р. Оплата робіт за вказаним Актом у повному обсязі здійснена 08.11.2018 р.

У вересні 2018 року Підрядник виконав роботи на суму 67 475,58 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт № 0000010 від 30.09.2018 р.

Останнім днем строку на оплату робіт за вказаним Актом є 15.10.2018 р. Роботи за вказаним Актом не оплачені, заборгованість - 67 475,58 грн.

У жовтні 2018 року Підрядник виконав роботи на суму 67 475,58 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт № 0000011 від 30.10.2018 р.

Останнім днем строку на оплату робіт за вказаним Актом є 15.11.2018 р. оплата робіт за вказаним актом - 5 000 грн., заборгованість - 62 475,58 грн.

У листопаді 2018 р. Підрядник виконав роботи на суму 24 741,05 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт № 0000012 від 03.12.2018 р.

Останнім днем строку на оплату робіт за вказаним Актом є 18.12.2018.

За твердженням Позивача - Підрядник належним чином виконував свої обов`язки за Договором, акти приймання-здачі виконаних робіт підписувались відповідно до умов Договору, рахунки на оплату надавались одночасно з актами, що підтверджується копіями актів та рахунків доданих до цієї позовної заяви. Натомість, Класичний приватний університет свої зобов`язання за Договором належно не виконував, що призвело до утворення заборгованості по оплаті виконаних робіт.

27.11.2018 р. Позивач звернувся до Відповідача з вимогою вих. №5/1 від 27.11.2018 р. про сплату заборгованості за Договором № 1, після отримання якої Відповідачем частково було сплачено заборгованість, залишок якої склав 171 745 грн. 31 коп.

Невиконання Відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт стало підставою звернення Позивача до суду з вимогою про стягнення з Відповідача суми заборгованості по оплаті за виконані роботи в примусовому порядку.

Крім того, за порушення виконання Відповідачем грошового зобов`язання, Позивач просив стягнути з Відповідача 49 118 грн. 41 коп. пені та 4 609 грн. 44 коп. 3 % річних, 9 982 грн. 99 коп. інфляційних втрат.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, суд першої інстанції послався на не надання Відповідачем доказів вмотивованої відмови від підписання актів здачі-приймання робіт у встановлені договором та законодавством строки або встановленого Договором складання дефектного акту. Також, не надано Відповідачем доказів звернення до Позивача з вимогами належного виконання своїх зобов`язань за договором. Разом з тим, часткова оплата Відповідачем робіт свідчить про його згоду з результатом виконаних робіт. Надані Відповідачем службові записки та підписаний лише з боку Відповідача акт про неналежне надання послуг від 31.10.2018 р. є односторонніми внутрішніми документами Відповідача, які не мають доказовою сили та не є належним доказом для суду.

В основу оскаржуваного рішення про задоволення позовних вимог, покладено висновок місцевого господарського суду про доведеність факту порушення Відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факту несплати Відповідачем у визначений зобов`язанням термін вартості виконаної роботи.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову.

Узагальнені доводи апеляційної скарги: директор Класичного приватного університету Огаренко В.М. не підписував Акт здачі-приймання робіт ( надання послуг ) № ОУ-0000011 від 31.10.2018 р., у зв`язку з неналежним виконанням робіт; роботи Позивачем в жовтні 2018 р. виконувались неналежним чином ( неналежної якості та не в повному обсязі ); в розрахунок заборгованості за виконані роботи включиий листопад 2018 р., коли Позивачем робота взагалі не виконувались.

Ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, погоджується з висновками суду попередньої інстанції про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Спірні правовідносини сторін регулюються нормами ЦК України з урахуванням особливостей, встановлених ГК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зі встановлених судом обставин слідує, що між сторонами склалися правовідносини підряду. Вказані правовідносини регулюються загальними нормами права про підряд - ст. ст. 837-864 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Строки виконання робіт або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду, замовник зобовязаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк (ст. 846, 853, 854 ЦК України).

За ч.ч. 1,3 ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як вбачається з матеріалів справи акти приймання виконаних робіт підписані Замовником без будь-яких зауважень та частково сплачені.

Підписаний сторонами акт приймання виконаних робіт є первинним документом відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фіксує факт здійснення господарської операції і є підставою для здійснення розрахунків за фактично виконані роботи.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення містяться й у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 530 ЦК якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 5.2 Договору, встановлений строк оплата виконаних Підрядником робіт, який здійснюється Замовником щомісячно протягом 15-ти календарних днів з моменту підписання акта виконаних робіт та виставлення рахунку.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких судвстановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Отже, відповідно до правил доказування Відповідач, заперечуючи позовні вимоги та посилаючись на неналежне виконання з боку Підрядника робіт та відсутність повноваження особи, підпис якої стоїть на Акті здачі-приймання робіт ( надання послуг ) № ОУ-0000011 від 31.10.2018 р., повинен довести зазначені обставини.

Разом з тим, з наданих до матеріалів справи доказів, які були досліджені судом першої інстанції вбачається, що Відповідачем не надано вмотивованої відмови від підписання актів здачі-приймання робіт у встановлені договором та законодавством строки або встановленого Договором складання дефектного акту. Також, не надано Відповідачем доказів звернення до Позивача з вимогами належного виконання своїх зобов`язань за договором. Надані Відповідачем службові записки та підписаний лише з боку Відповідача акт про неналежне надання послуг від 31.10.2018 р. є односторонніми внутрішніми документами Відповідача, які не мають доказовою сили. Разом з тим, як слушно зауважив господарський суд часткова оплата Відповідачем робіт свідчить про його згоду з результатом виконаних робіт.

Доводи Скаржника про те, що у листопаді 2018 р. роботи за Договором не виконува лись не відповідають матеріалам справи, в яких знаходиться Акт здачі-приймання робіт № ОУ - 0000012 від 03.12.2018 р. за листопад 2018 року, який затверджений керівником Замовника - ОСОБА_3 , без будь яких зауважень до якості робіт.

Стосовно доводів Скаржника що підпис на Акт здачі-приймання робіт ( надання послуг ) № ОУ-0000011 від 31.10.2018 р. про його затвердження виконаний не директором Класичного приватного університету ОСОБА_1 В ОСОБА_6 з посиланням на Висновок спеціаліста-криміналіста № 258 від 07.05.2019 p., проведеного за зверненням представника Відповідача, то колегія суддів зазначає наступне.

Як слушно зауважив Позивач - Акт здачі-прийняття робіт (послуг) № ОУ - 0000011 від 31.10.2018 р. частково оплачений Замовником 21.12.2018 р. у сумі 5 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою та свідчить про те, що Замовник визнав вказаний акт, а роботи за жовтень прийнятими та такими, що підлягають оплаті.

Крім того, підпис відповідної особи на Акті здачі-приймання робіт ( надання послуг ) № ОУ-0000011 від 31.10.2018 р.., завірений печаткою Класичного приватного університету. Разом з тим, Відповідачем не доведено фактів протиправності використання своєї печатки на вказаному акті.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 23.07.2019 р. у справі № 918/870/18 печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин, а не доведення фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, та доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, свідчить про відсутність підстав вважати, що печатка товариства використовувалась проти волі підприємства.

З огляду на викладене апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог Позивача та про те, що вказані Акти здачі-приймання робіт є належними доказами на підтвердження здійснення господарських операції між сторонами.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Класичного приватного університету залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 27.06.2019 р. у справі № 908/478/19 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.

Постанова складена у повному обсязі 30.09.2019 року

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя І. Л. Кузнецова

Суддя Л.П. Широбокова