Постанова

від 05.07.2019 по справі 487/5503/18

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/5503/18

Провадження № 1-кс/487/5266/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(резолютивначастина)

05.07.2019 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Заводського району м. Миколаєва клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника відділу Слідчого управління Голового управління Національної поліції в Миколаївській області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, в якому просив накласти арешт на тимчасово вилучене майно в ході обшуку від 26.0.2019 року за місцем мешкання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 1) каблучку з металу сірого кольору, на якій наявні каміння чорного та білого кольору; 2) каблучку з металу сірого кольору, на якій наявна резинка чорного кольору; 3) каблучку з металу сірого кольору, на якій наявний камінь білого кольору; 4) каблучку з металу сірого кольору, на якій наявний прозорий камінь. Крім того, просив накласти арешт на речі та документи, вилучені 26.06.2019 року в ході обшуку автомобіля Nissan Juke з державним реєстраційним знаком НОМЕР_1 , 2014 року випуску (номер кузова НОМЕР_2 ), а саме: поліс №АК/7300074 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на ім`я ОСОБА_5 на 1 аркуші, який виданий на автомобіль Nissan Juke з державним реєстраційним знаком НОМЕР_3 , 2014 року випуску (номер кузова НОМЕР_2 ); поліс №АМ №6518148 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на ім`я ОСОБА_5 на 1 аркуші, який виданий на автомобіль Nissan Juke з державним реєстраційним знаком НОМЕР_3 , 2014 року випуску (номер кузова НОМЕР_2 ).

В обгрунтування клопотання було зазначено, що СУ ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018150000000104 від 19.04.2018 р., за фактом заволодіння у період з жовтня 2017 року по теперішній час невстановленими особами з використанням реквізитів підприємств з ознаками фіктивності ТОВ «АГРОТОПТРЕЙД» код 41876594, ТОВ «САНШАЙН ГРУП» код 41489040, ТОВ «СОКАГРО» код 41758421, ТОВ «ПЕККА» код 41512069, ТОВ «Миколаївська кріпильна компанія» код 33853771, ТОВ «АО ТРЕЙД» код 41511751, ТОВ «ІМПЕКС УА» код 40541119, ТОВ «АГРО МРІЯ МСС» код 41209789, ТОВ «ЕКСІМО ПЛЮС» код 40238426, ТОВ «ЛІЛІАНА-ТРЕЙД» код 39892973, ТОВ «ТРАНЗПОСТАЧ» код 41695985, ТОВ «ВТА» код 37758221, ТОВ «КОРОНА-АГРО» код 42151562, ТОВ «РСК-СИСТЕМ» код 41727765, ТОВ «САН ЛАЙН ПЛЮС» код 41442589, ТОВ «ДЕМЕТРА-АГРО ЛТД» код 37867416, шахрайським шляхом сільськогосподарською продукцією, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 205 КК України.

Зі змысту клопотання вбачається, що ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 за вказівкою ОСОБА_7 займаються створенням та забезпеченням діяльності фіктивних підприємств, які в орендованих офісах, а також за місцем свого мешкання вчиняють різні дії, спрямовані на реєстрацію таких підприємств, здійснення документального відображення їх господарських операцій, ведення бухгалтерського та податкового обліків; крім того, взаємодіють з потерпілими та представниками інших підприємств, вчиняючи дії, спрямовані на введення їх в оману, маскування фактів шахрайства, а також формування уявлення щодо дотримання законності у діяльності фіктивних підприємств.

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно квартира за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у приватній спільній частковій власності за ОСОБА_5 (розмір частки ) та ОСОБА_8 (розмір частки ), де фактично проживає ОСОБА_5 . Реєстрація права власності відбулася у 2017 році, тому слідчий вважає, що є достатньо підстав вважати, що майно здобуте в результаті вчинення кримінального правопорушення.

26.06.2019 року в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 за вищевказаною адресою виявлено та вилучено наступне майно: 1) каблучка з металу сірого кольору, на якій наявні каміння чорного та білого кольору; 2) каблучка з металу сірого кольору, на якій наявна резинка чорного кольору; 3) каблучка з металу сірого кольору, на якій наявний камінь білого кольору; 4) каблучау з металу сірого кольору, на якій наявний прозорий камінь.

26.06.2019 року в ході проведення санкціонованого обшуку автомобіля Nissan Juke з державним реєстраційним знаком НОМЕР_1 , 2014 року випуску (номер кузова НОМЕР_2 ) було виявлено та вилучено: поліс №АК/7300074 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на ім`я ОСОБА_5 на 1 аркуші, який виданий на автомобіль Nissan Juke з державним реєстраційним знаком НОМЕР_3 , 2014 року випуску (номер кузова НОМЕР_2 ); поліс №АМ №6518148 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на ім`я ОСОБА_5 на 1 аркуші, який виданий на автомобіль Nissan Juke з державним реєстраційним знаком НОМЕР_3 , 2014 року випуску (номер кузова НОМЕР_2 ).

Слідчий вважає, що вищевказане майно, яке було тимчасово вилучене, відповідає критеріям ст. 98 КПК України, тобто є речовим доказом, набуте кримінально протиправним шляхом, а тому підлягає арешту згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України. Крім того, зазначене майно, на думку слідчого, необхідне для забезпечення його збереження як речового доказу, запобігання можливості приховування, знищення доказів злочинної діяльності, встановлення факту причетності до скоєння вказаного злочину конкретних осіб, а також проведення оглядів, почеркознавчих, криміналістичних експертиз, оскільки має суттєве значення для розслідування кримінального провадження і є речовими доказами.

В судовому засіданні заступник начальника відділу СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 підтримав клопотання, наполягаючи на його задоволенні.

Представник власника майна ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задволення клопотання, посилаючись на те, що ОСОБА_5 не є підозрюваною, а майно, яке було вилучене, не відповідає критеріям ст.98 КПК України.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до положеньст.167 КПК Українитимчасовим вилученняммайна єфактичне позбавленняпідозрюваного абоосіб,у володінніяких перебуваєзазначене участині другійцієї статтімайно,можливості володіти,користуватися тарозпоряджатися певниммайном довирішення питанняпро арештмайна абойого повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно з вимогамист.168 КПК Українитимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Положеннями ч.7ст.236 КПК Українивстановлено, що при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Із системного аналізу норм кримінального процесуального закону слідує, що до проведення обшуку слідчий зобов`язаний отримати ухвалу слідчого судді, в якій буде визначено майно, яке слідчому дозволено вилучити в ході проведення обшуку. За відсутності в ухвалі слідчого судді дозволу на вилучення конкретного майна, таке майно вважається тимчасово вилученим. Слідчий зобов`язаний звернутися до суду з клопотанням про арешт такого майна протягом 48 годин з моменту його вилучення. У іншому випадку таке майно повинно бути повернено особі, у якої його було вилучено.

Відповідно доп.2ч.1ст.169КПК України тимчасововилучене майноповертається особі,у якоївоно буловилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

Положеннямист. 131 КПК Українипередбачено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 1 ст. 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 зазначено статті, арешт майна допускаєтьсяз метоюзабезпечення збереженняречових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Саттею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з.п.10ст.170КПК Україниарешт можебути накладенийу встановленомуцим Кодексомпорядку нарухоме чинерухоме майно,гроші убудь-якійвалюті готівкоюабо убезготівковій формі,в томучислі коштита цінності,що знаходятьсяна банківськихрахунках чина зберіганніу банкахабо іншихфінансових установах,видаткові операції,цінні папери,майнові,корпоративні права,щодо якихухвалою чирішенням слідчогосудді,суду визначенонеобхідність арештумайна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Статтею 171 КПК України встановлюються вимоги, яким повинно відповідати клопотання про арешт майна, а ст. 172 КПК України порядок розгляду клопотання про арешт майна.

Також, згідно із ч.1ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Тобто, із зазначеного слідує, що розгляд клопотання про арешт майна, без повідомлення вказаних осіб, можливе лише в тому випадку, якщо таке майно не було тимчасово вилучене.

Відповідно до ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставудля арештумайна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК).

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна (ч. 3 ст. 173 КПК).

Слідчим суддею встановлено, що згідно з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018150000000104 від 19.04.2018 р., за ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом того, що невстановлені особи, перебуваючи на території м. Миколаєва, шляхом зловживання довірою заволодівають особистим майном громадян, чим спричиняють матеріальний збиток в особливо великих розмірах; за ч. 2 ст. 205 КК України за фактом того, що невстановленими особами з метою вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, створюються та в подальшому використовуються документи та реквізити ряду підприємств, які можуть мати ознаки фіктивності, чим спричиняють матеріальний збиток в особливо великих розмірах.

Також до клоптання додана копія заяви ОСОБА_9 від 19.04.2018 року, відповідно до якої вона просить вжити заходів до ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які шахрайським шляхом заволоділи її коштами, чим спричинили збиток на загальну суму 591000 доларів.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_5 є власником частки квартири АДРЕСА_2 .

На ОСОБА_5 , згідно з інформацією з Регіонального сервісного центру в Миколаївській області 18.08.2016 р. був зареєстрований транспортний засіб під номерним знаком НОМЕР_3 , який 20.09.2018 р. перереєстрований на нового власника з заміною номерного знака.

Відповідно до договору купівлі-продажу №4841/2018/1112566 транспортного засобу ОСОБА_12 20.09.2018 року придбав у ОСОБА_5 транспортний засіб - автомобіль Nissan Juke, номерний знак НОМЕР_3 .

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду від 14.04.2019 р. був наданий дозвіл на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 , а 20.06.2019 року - у вказаному автомобілі. Згідно з протоколами обшуків було вилучено каблучки та два поліси обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на ім`я ОСОБА_5 , дозвіл на вилучення яких слідчим суддею не надавався, отже це є тимчасово вилученим майном.

Слідчий суддя вважає, враховуючи обставини кримінального провадження, викладені у клопотанні слідчого, що останнім об`єктивно не доведено, що вилучені каблучки та поліси відповідають критеріям речових доказів, відповідно до ст. 98 КПК України, зокрема не встановлено, що вони є знарряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Дані про те, що вилучені речі та документи набуті кримінально протиправним шляхом, в матеріалах клопотання відсутні, і слідчим інших доводів необхідності та доцільності накладення арешту на майно не наведено.

Не зрозуміло, яким чином каблучки та поліси обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності встановлюють факти причетності до скоєння злочину за обставин, викладених у клопотанні, конкретних осіб, а також будуть необхідні для проведення оглядів, почеркознавчих, криміналістичних експертиз, на що є також посилання у клопотанні про арешт майна. В клопотанні слідчий також вказує на необхідність забезпечення збереження майна як речового доказу, проте не наводить конкретних обставин і доказів, які підтверджують, що подальше використання ОСОБА_5 каблучок може привести до знищення доказів, чи іншим чином перешкоджатиме кримінальному провадженню.

Підозра увчиненні кримінальногоправопорушення ОСОБА_5 не висувалась,будь-якоїінформації щодонеправомірності володіннямайном нездобуто,а необхідність накладенняарешту ґрунтуєтьсялише наприпущеннях слідчого,тому у задоволенні клопотання слід відмовити, оскільки слідчий не довів необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 376 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

Тимчасово вилучене майно негайно повернути власнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 09.07.2019 року о 8.45 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1