ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

ПОСТАНОВА

Справа № 487/5503/18

Провадження № 1-кс/487/5265/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2019 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Карташева Т.А., за участю секретаря Демиденко Н.В., слідчого Алексєєнка Д.Ю., власника майна ОСОБА_1 та його представника - адвоката Іванішина І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Заводського району м. Миколаєва клопотання про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника відділу Слідчого управління Голового управління Національної поліції в Миколаївській області капітан поліції Алексєєнко Д.Ю. звернувся з клопотанням про арешт майна, в якому просив накласти арешт на автомобіль Nissan Juke з державним реєстраційним знаком НОМЕР_1 , 2014 року випуску (номер кузова НОМЕР_2 ), власником якого є підконтрольна ОСОБА_2 особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони будь-кому здійснювати його відчуження, розпорядження та користування до скасування арешту у порядку, встановленому КПК України; накласти арешт на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 , шляхом заборони будь-кому здійснювати її відчуження та розпорядження до скасування арешту у порядку, встановленому КПК України.

В обгрунтування клопотання було зазначено, що СУ ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018150000000104 від 19.04.2018 р., за фактом заволодіння у період з жовтня 2017 року по теперішній час невстановленими особами з використанням реквізитів підприємств з ознаками фіктивності ТОВ АГРОТОПТРЕЙД код 41876594, ТОВ САНШАЙН ГРУП код 41489040, ТОВ СОКАГРО код 41758421, ТОВ ПЕККА код 41512069, ТОВ Миколаївська кріпильна компанія код 33853771, ТОВ АО ТРЕЙД код 41511751, ТОВ ІМПЕКС УА код 40541119, ТОВ АГРО МРІЯ МСС код 41209789, ТОВ ЕКСІМО ПЛЮС код 40238426, ТОВ ЛІЛІАНА-ТРЕЙД код 39892973, ТОВ ТРАНЗПОСТАЧ код 41695985, ТОВ ВТА код 37758221, ТОВ КОРОНА-АГРО код 42151562, ТОВ РСК-СИСТЕМ код 41727765, ТОВ САН ЛАЙН ПЛЮС код 41442589, ТОВ ДЕМЕТРА-АГРО ЛТД код 37867416 шахрайським шляхом сільськогосподарською продукцією, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 205 КК України.

Зі змісту клопотання вбачається, що ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_5 займаються створенням та забезпеченням діяльності фіктивних підприємств, які в орендованих офісах, а також за місцем свого мешкання вчиняють різні дії, спрямовані на реєстрацію таких підприємств, здійснення документального відображення їх господарських операцій, ведення бухгалтерського та податкового обліків; крім того, взаємодіють з потерпілими та представниками інших підприємств, вчиняючи дії, спрямовані на введення їх в оману, маскування фактів шахрайства, а також формування уявлення щодо дотримання законності у діяльності фіктивних підприємств.

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно квартира за адресою: АДРЕСА_2 перебуває у приватній спільній частковій власності за ОСОБА_2 (розмір частки Ѕ) та ОСОБА_6 (розмір частки Ѕ), де фактично проживає ОСОБА_2 Реєстрація права власності відбулася у 2017 році, тому слідчий вважає, що є достатньо підстав вважати, що майно здобуте в результаті вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що станом на вересень 2018 року у ОСОБА_2 на праві власності та у фактичному користуванні був автомобіль Nissan Juke з державним реєстраційним знаком НОМЕР_3 , 2014 року випуску (номер кузова НОМЕР_2 ), однак в ході здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні при здійсненні спроби провести вказаний транспортний засіб на підставі ухвали суду, ОСОБА_2 через третіх осіб приховала вказаний автомобіль та 20.09.2018 року перереєструвала право власності за ОСОБА_1 , змінивши при цьому державний номерний знакна НОМЕР_1 . При цьому сам автомобіль залишився у користуванні безпосередньо ОСОБА_2 , який вона активно використовує в ході своєї протиправної діяльності разом з іншими причетними особами. Крім того, зважаючи, що вказаний автомобіль був зареєстрований за ОСОБА_2 18.08.2016 року, тобто в йомовірний період протиправної діяльносіт, а відтак майно набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення.

26.06.2019 року в ході проведення санкціонованого обшуку вищевказаного транспортного засобу останній був вилучений та переданий під сохрану розписку власнику ОСОБА_1 .

На думку слідчого, ОСОБА_2 набула права власності на зазначену квартиру, не маючи належного доходу для такого придбання, а також у 2016 році придбала автомобіль, який у подальшому (в період досудового розслідування) перереєструвала на третю особу, однак є фактичним користувачем, не маючи належного доходу для придбання таких об`єктів власності, тому це майно набуте ОСОБА_2 в результаті вчинення кримінального правопорушення, підлягає арешту на підставі ч. 3 ст. 170 КПК. Слідство вважає, що викладені у клопотанні обставини та конспіративний характер осіб, причетних до вчинення злочинів, свідчать про те, що вказані особи будуть здійснювати заходи, спрямовані на продаж або приховування вказаного майна.

В судовому засіданні заступник начальника відділу СУ ГУНП в Миколаївській області Алексєєнко Д.Ю. підтримав клопотання, наполягаючи на його задоволенні.

ОСОБА_1 та представник власника майна - адвокат Іванішин І.В. в судовому засіданні заперечували проти задволення клопотання, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не є підозрюваною, а майно, яке було вилучене, не відповідає критеріям ст.98 КПК України. Крім того, власником транспортного засобу є ОСОБА_1 , який не має відношення до кримінального провадження.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Положеннями ст. 131 КПК України передбачено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 1 ст. 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 зазначеної статті, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу .

Саттею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з .п. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Статтею 171 КПК України встановлюються вимоги, яким повинно відповідати клопотання про арешт майна, а ст. 172 КПК України - порядок розгляду клопотання про арешт майна.

Відповідно до ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК).

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна (ч. 3 ст. 173 КПК).

Слідчим суддею встановлено, що згідно з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018150000000104 від 19.04.2018 р., за ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом того, що невстановлені особи, перебуваючи на території м. Миколаєва, шляхом зловживання довірою заволодівають особистим майном громадян, чим спричиняють матеріальний збиток в особливо великих розмірах; за ч. 2 ст. 205 КК України за фактом того, що невстановленими особами з метою вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, створюються та в подальшому використовуються документи та реквізити ряду підприємств, які можуть мати ознаки фіктивності, чим спричиняють матеріальний збиток в особливо великих розмірах.

Також до клоптання додана копія заяви ОСОБА_7 від 19.04.2018 року, відповідно до якої вона просить вжити заходів до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які шахрайським шляхом заволоділи її коштами, чим спричинили збиток на загальну суму 591 000 доларів.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_2 є власником Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованої 12.06.2019 р., об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 був зареєстрований 12.12.2016 р. на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: МК №143163071540, виданий 02.11.2016 р., видавник: Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області; технічний паспорт, виданий 05.09.2016 р. ФОП ОСОБА_10 (інженер з інвентаризації нерухомого майна, реєстраційний №1959). ОСОБА_2 набула права власності на вказаний об`єкт 19.01.2017 р. на підставі договору дарування квартири АДРЕСА_3 , посвідченого привтаним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Душейко О.М. 15.05.2018 року відбулася зміна (реєстрація переходу прав власності- зменшення частки), розмір частки 1/1 змінено на 1/2; 15.05.2018 р. було зареєстровано право спільної власності на вказаний об`єкт за ОСОБА_6 (розмір частки 1/2), ОСОБА_2 (розмір частки 1/2).

На ОСОБА_2 , згідно з інформацією з Регіонального сервісного центру в Миколаївській області 18.08.2016 р. був зареєстрований транспортний засіб під номерним знаком НОМЕР_3 , який 20.09.2018 р. перереєстрований на нового власника з заміною номерного знака.

Відповідно до договору купівлі-продажу №4841/2018/1112566 транспортного засобу ОСОБА_1 20.09.2018 року придбав у ОСОБА_2 транспортний засіб - автомобіль Nissan Juke, номерний знак НОМЕР_3 . Таким чином, власником транспортного засобу, на якій слідчий просить накласти арешт. є ОСОБА_1 .

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду від 14.04.2019 р. був наданий дозвіл на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_2 , а 20.06.2019 року - у вказаному автомобілі. Відповідно до розписки ОСОБА_1 йому був переданий на відповідальне зберігання вищезазгачений автомобіль.

Слідчий суддя вважає, враховуючи обставини кримінального провадження, викладені у клопотанні слідчого, що останнім об`єктивно не доведено, що квартира, яка належить ОСОБА_2 , та траснпортний засіб, власником якого в теперішній час є ОСОБА_1 , відповідають критеріям речових доказів, відповідно до ст. 98 КПК України, зокрема не встановлено, що вони є знарряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Дані про те, що вказане майно набуте кримінально протиправним шляхом, в матеріалах клопотання відсутні, і слідчим інших доводів необхідності та доцільності накладення арешту на майно не наведено.

Посилання у клопотання на те, що ОСОБА_2 перереєструвала право власності на транспортний засіб за ОСОБА_1 з метою приховати майно, здобуте злочинним шляхом, та в подальшому також буде вживати заходи, спрямовані на продаж або приховання майна, грунтуються на припущеннях. Адже, право власності здійснюється власником майна відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Підозра у вчиненні кримінального правопорушення а ні ОСОБА_2 , а ні ОСОБА_1 не висувалась, будь-якої інформації щодо неправомірності набуття права власності на майно не здобуто, тому у задоволенні клопотання слід відмовити, оскільки слідчий не довів необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 376 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вилучене майно негайно повернути власнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 09.07.2019 року о 09.00 год.

Слідчий суддя Т.А. Карташева

Дата ухвалення рішення 05.07.2019
Зареєстровано 10.07.2019
Оприлюднено 10.07.2019

Судовий реєстр по справі 487/5503/18

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Ухвала від 19.10.2021 Заводський районний суд м. Миколаєва Кримінальне
Ухвала від 15.04.2021 Заводський районний суд м. Миколаєва Кримінальне
Ухвала від 15.10.2020 Заводський районний суд м. Миколаєва Кримінальне
Ухвала від 06.04.2020 Заводський районний суд м. Миколаєва Кримінальне
Ухвала від 15.11.2019 Заводський районний суд м. Миколаєва Кримінальне
Ухвала від 15.11.2019 Заводський районний суд м. Миколаєва Кримінальне
Ухвала від 17.10.2019 Заводський районний суд м. Миколаєва Кримінальне
Ухвала від 17.10.2019 Заводський районний суд м. Миколаєва Кримінальне
Постанова від 05.07.2019 Заводський районний суд м. Миколаєва Кримінальне
Постанова від 05.07.2019 Заводський районний суд м. Миколаєва Кримінальне
Постанова від 05.07.2019 Заводський районний суд м. Миколаєва Кримінальне
Постанова від 05.07.2019 Заводський районний суд м. Миколаєва Кримінальне
Постанова від 07.05.2019 Заводський районний суд м. Миколаєва Кримінальне
Ухвала від 02.05.2019 Заводський районний суд м. Миколаєва Кримінальне
Ухвала від 21.03.2019 Заводський районний суд м. Миколаєва Кримінальне
Ухвала від 25.02.2019 Заводський районний суд м. Миколаєва Кримінальне
Ухвала від 21.01.2019 Заводський районний суд м. Миколаєва Кримінальне
Ухвала від 15.11.2018 Заводський районний суд м. Миколаєва Кримінальне

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Стежити за справою 487/5503/18

Встановіть Опендатабот та підтвердіть підписку

Вайбер Телеграм

Опендатабот для телефону