Рішення

від 27.06.2019 по справі 120/858/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 червня 2019 р. Справа № 120/858/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Комара П.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука М.В.

представника позивача: Павленко О.О. , Гелемея Ю.М.

представника відповідача: Тимошевської Ю.Й., Лисенко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тор Бекс"

до: Головне управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Тор Бекс" з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0012831406 від 12.12.2018.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Головним управління ДФС у Вінницькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Тор Бекс" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Нові Долиняни" (код ЄДРПОУ 30907567). За наслідками перевірки було складено Акт №5727/1406/39487594 від 16.11.2018, згідно висновків якого встановлено порушення:

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 ПК України, п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (зі змінами), в результаті чого завищено податкові зобов`язання за жовтень 2017 року на суму 1217924 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 ст. 198 ПК України, п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (зі змінами), в результаті чого завищено податковий борг за жовтень 2017 року на суму 2640000 грн.

На підставі Акту №5727/1406/39487594 від 16.11.2018 відповідачем 12.12.2018 прийнято податкове повідомлення-рішення №0012831406, яким зменшено суму податкового зобов`язання у розмірі 1217924 грн. та зменшено суму податкового кредиту у розмірі 2640000 грн.

Вважаючи дане податкове повідомлення-рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

08.04.2019 на адресу суду від Головного управління ДФС у Вінницькій області надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого заперечують проти задоволення позову в повному обсязі з огляду на наступне.

За результатами позапланової виїзної перевірки встановлено, що договори, укладені між TOB "Тор Бекс" (код ЄДРПОУ - 39487594) та ПП "Нові Долиняни" (код ЄДРПОУ - 30907567) не опосередковувалися реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет.

Неможливість здійснення TOB "Тор Бекс" документально оформленої господарської операції з придбання сої, пшениці та соняшника доводиться тим, що:

- нереальність первинної поставки (продажу) доводить нереальність первинного та послідуючого одержання (придбання) саме цього ідентифікованого товару (сої, пшениці та соняшника) кожним суб`єктом господарювання та засвідчує недійсність (неможливість) формування у кожного з них відповідного активу. Зазначене, а також відсутність підтвердження факту реального одержання (придбання) ПП Нові Долиняни товару такого ж найменування і відповідної кількості від інших (не задіяних у ланцюгу) постачальників або формування відповідного активу внаслідок власного задекларованого виробництва у досліджуваному та попередніх звітних періодах, засвідчує про нереальність (неможливість) здійснення кожним таким суб`єктом господарювання послідуючої поставки (продажу) саме цього товару по всьому ланцюгу його документально оформленого нереального руху, включно до TOB "Тор Бекс";

- нереальність супровідної (допоміжної) діяльності (не оформленої документально) щодо поставки (продажу) товару, зокрема, внаслідок відсутності даних, що підтверджували б: придбання послуг з транспортування; технічну (ресурсну) і технологічну можливість здійснення перевезення (навантаження, розвантаження);

- ненадання до перевірки документів, що підтверджують відповідність діючим державним стандартам (ДТСУ 4964:2008), як це передбачено договором.

Норми Податкового кодексу України, що регулюють питання оподаткування податком на додану вартість у взаємовідносинах платників податків при здійсненні постачання-придбання товарів/послуг (проведенні за них безготівкових розрахунків), чітко визначають такі обов`язкові умови для:

складання і реєстрації постачальником податкової накладної в ЄРПН - це здійснення продавцем (постачальником) - контрагентом покупця операції з постачання останньому товарів (наявність події з відвантаження товарів) або зарахування на банківський рахунок продавця попередньої оплати (авансу) на оплату покупцем товарів/послуг (підпункт "а"/"б" пункту 185.1 статті 185; підпункт "а"/"б" пункту 187.1 статті 187; абзаци перші пунктів 201.1, 201.7 і 201.10 статті 201 Кодексу);

нарахування покупцем сум податку, що відносяться до податкового кредиту на підставі зареєстрованої постачальником податкової накладної в ЄРПН - це здійснення покупцем - контрагентом продавця (постачальника) операції з придбання (отримання) від останнього товарів/послуг або перерахування йому з банківського рахунку коштів на оплату товарів/послуг (підпункт "а" пункту 198.1, абзаци перший - третій пункту 198.2, абзаци перший - другий пункту 198.3 і абзац третій пункту 198.6 статті 198; абзаци другий - третій пункту 201.10 статті 201 Кодексу).

Вказані вище норми Податкового кодексу України свідчать, що податкова накладна буде підставою для нарахування сум ПДВ, які відносяться до податкового кредиту, за умови якщо:

мала місце господарська операція із постачання товарів/послуг (операція повинна бути реальною);

податкова накладна складена саме тією особою, яка здійснила постачання товарів/послуг.

Отже, наявність у ГУ ДФС у Вінницькій області сукупності належних та достатніх доказів нереальності задекларованої господарської операції з придбання TOB Тор Бекс товарів у ПП Нові Долиняни (зокрема, неможливості здійснення постачання ідентифікованого товару у зв`язку із відсутністю факту його придбання та/або виробництва постачальником), та враховуючи норми Податкового кодексу України і Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є підстави для фіксації в акті контрольних заходів фактів порушення норм: п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, п. 2 ст. 3 закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність (зі змінами).

Щодо інформації наведеної у позовній заяві, про те, що "висновки, викладені в Акті не відповідають фактичним обставини справи, відповідач володіє письмовими відповідями СТОВ Мрія , ПП Американські технології , TOB Агродім-Iвa , TOB Турбів Агро , TOB Арчі стосовно підтвердження зберігання сої та соняшнику, однак зазначає про відсутність таких відповідей. Такі відповіді на запити надавалися, в тому числі, ще до початку перевірки ТОВ Тор Бекс , що підтверджується відповідними листами, які позивач долучає до матеріалів позовної заяви", управління аудиту повідомляє наступне:

1) позивач не зазначив законність наявних у нього листів СТОВ Мрія , ПП Американські технології , TOB Агродім-Іва , TOB Турбів Агро , TOB Арчі ;

2) наявність листів у позивача свідчить про узгодженість дій вище перерахованих товариств при формуванні схемного податкового кредиту ТОВ Тор Бекс ;

3) позивач надав листи СТОВ Мрія , ПП Американські технології , ТОВ Агродім-Іва , ТОВ Турбів Arpo , ТОВ Арчі вибірково. Листи, які надав позивач, підтверджують формальне надання території складів у оренду ПП Нові Долиняни .

СТОВ Мрія , ПП Американські технології , TOB Агродім-Іва , TOB Турбів Агро , TOB Арчі надали до ГУ ДФС у Вінницькій області договори про оренду складу/частини складу та акти прийому/передачі складу/частини складу відповідно договорів оренди, що ніяким чином не підтверджує відвантаження ПП Нові Долиняни сої, пшениці та соняшнику на ці склади та подальшого зберігання сільськогосподарської продукції на цих складах.

Відповідно до даних ЄРПН з 12.11.2014 (TOB ТОР БЕКС зареєстровано 12.11.2014 у Козятинській районній державній адміністрації Вінницької області, номер державної реєстрації 11761020000001043, номер виписки з ЄДР 712981) по 03.04.2019 TOB Тор Бекс здійснив придбання сільськогосподарської продукції: 20 т соняшника у TOB Турбів-Агро ; 4,92 т соняшника у СТОВ Мрія ; 1000 т сої, 500 т пшениці та 300 т соняшника у ПП Нові Долиняни . Інші постачальники сої, пшениці та соняшника відсутні.

Щодо копії рішення Львівського окружного адміністративного суду та копії ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду, відповідач вказує, що скасування наказу про проведення перевірки ПП Нові Долиняни не підтверджує факт реальності здійснення господарських операцій між ПП Нові Долиняни та TOB Тор Бекс . Крім того, судом встановлено ненадання ПП Нові Долиняни первинних документів у відповідь на запити контролюючого органу, що є підставою контролюючому органу зробити висновок про відсутність первинних документів у такого платника податків.

Отже, враховуючи вищевикладене, податкове повідомлення-рішення №0012831406 від 12.12.2018 є правомірним, а тому не підлягає скасуванню.

19.04.2019 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідач під час здійснення перевірки не був наділений визнавати недійсний той чи інший господарський договір, оскільки такий може бути визнаний лише судом. Такі рішення, що набули законної сили відзив не містить.

Крім цього, позивач вживав заходів щодо досудового врегулювання спору: оскаржував податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, однак 27.02.2019 отримано рішення про результати розгляду скарги від 22.02.2019 №8549/6/99-99-11-04-02-25, якою скаргу позивача залишено без задоволення, тому посилання на інші листи-відповіді, які датуються пізніше Акту перевірки є необґрунтованими, оскільки такі листи-відповіді відповідач міг врахувати і пізніше, однак такого не зробив.

Позиція відповідача про те, що скасування наказу про проведення перевірки не підтверджує факт реальності здійснення господарських операцій між ПП Нові Долиняни та ТОВ Тор Бекс є необґрунтованою, оскільки позивач посилається на таке рішення у зв`язку з тим, що: воно стосується з`ясування обставин щодо підстав проведення перевірки ПП Нові Долиняни у взаємовідносинах з позивачем за жовтень 2017 року; цим рішення встановлено відсутність порушень з боку ПП Нові Долиняни в частині надання документів щодо взаємовідносин з позивачем за жовтень 20І7 року; на момент проведення перевірки позивача у відповідача відсутні не тільки податкові повідомлення-рішення стосовно ПП Нові Долиняни щодо взаємовідносин з позивачем за жовтень 2017 року, але підстави для проведення перевірки ПП Нові Долиняни .

13.05.2019 представником відповідача подано додаткові пояснення, в яких останній звертає увагу та той факт, що позивачем не було надано і будь-яких доказів, які б свідчили про виявлену ним належну обачність й обережність при виборі постачальників і в комплексі може свідчити щодо необґрунтованості податкової вигоди. Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування податкового кредиту за відсутності факту придбання товару. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактично господарська операція не здійснювалась, відповідні документи, зокрема податкові накладні, не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку та бути підставою для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд позов задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували, просили в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, що беруть участь у справі, встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у Вінницькій області на підставі направлень від 31.10.2018 №2742, 2741, згідно із п. 75.1 ст. 75, на підставі п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 (із змінами га доповненнями) та відповідно до наказу Головного управління ДФС у Вінницькій області від 24.09.2018 №5945, проведена позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Тор Бекс" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП Нові Долиняни (код ЄДРПОУ - 30907567) за жовтень 2017 року.

Результати перевірки оформлено актом від 16.11.2018 №5727/1406/39487594 про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Тор Бекс" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Нові Долиняни" (код ЄДРПОУ - 30907567) за жовтень 2017 року.

Відповідно до висновків, викладених в зазначеному акті, в ході перевірки встановлено порушення позивачем:

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 ПК України, п. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність (зі змінами), в результаті чого завищено податкові зобов`язання за жовтень 2017 року на суму 1217924 грн.

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 ст. 198 ПК України, п. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність (зі змінами), в результаті чого завищено податковий кредит за жовтень 2017 року на суму 2640000 грн.

Фактичною підставою для висновків про порушення норм законодавства стало те, що договори, укладені між TOB "Тор Бекс" та ПП Нові Долиняни не опосередковувалися реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет, в наслідок чого, контролюючий орган дійшов висновку, що первинні документи, укладені ТОВ "Тор Бекс" та контрагентом-постачальником, складені всупереч вимогам діючого законодавства України, в зв`язку з чим не має можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій та немає підстав для включення TOB "Тор Бекс" до складу податкового кредиту вартості придбання товарів від зазначеного контрагента.

Висновки проведеної перевірки знайшли своє відображення у прийнятому 12.12.2018 податковому повідомленні-рішенні №0012831406, яким позивачу зменшено суму податкового зобов`язання на 1217924 грн. та зменшено суму податкового кредиту на 2640000 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України, органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. п. 75.1.2 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Так, судом встановлено, що ГУ ДФС у Вінницькій області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Тор Бекс по взаємовідносинах з ПП Нові Долиняни за жовтень 2017 року, за результатами якої складено акт №5727/1406/39487594 від 16.11.2018. Відповідно до висновків, викладених в зазначеному акті, в ході перевірки встановлено порушення позивачем: п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1 ст. 198 ПК України, п. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність (зі змінами).

Надаючи правову оцінку спору, що виник між сторонами у справі, суд враховує, що відповідно п. 44.1 ст. 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 185.1 ст. 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПКУ до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Положеннями п. 198.2. ст. 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Приписами п. 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Частиною 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 року № 996-XIV визначено, що на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Разом з тим, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 3 цього Закону, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами 1, 2 ст. 9 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення).

Пунктами 2.1-2.4 Положення визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов`язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на віднесення відповідних сум до складу витрат у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов`язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Надаючи оцінку обставинам які характеризують господарську операцію позивача із ПП Нові Долиняни , яка виникла на підставі договору №1 від 02.10.2017, суд враховує, що із письмових доказів які наявні у справі встановлено, що між ПП Нові Долиняни (продавець) та ТОВ Тор Бекс (покупець) був укладений договір поставки №1 від 02.10.2017 (а.с. 38-39, т. 2).

Згідно п. 1.2 Договору №1 від 02.10.2017 продавець зобов`язаний здійснити поставку зернових (група 10) та олійних (група 12) культур, надалі Товар , а Покупець зобов`язаний провести оплату та прийняти Товар у встановленому в даному Договорі, а також у Специфікаціях до даного Контракту, порядку.

Пунктом 2.1 Договору №1 від 02.10.2017 передбачено, що точна назва Товару, ціна одиниці Товару (однієї метричної тони), кількість, якість, вартість партії Товару, період/строк поставки погоджуються Сторонами додатково у Специфікаціях до Договору, які є невід`ємною його частиною.

Пунктом 3.1 Договору №1 від 02.10.2017 визначено, що якість товару, що постачається продавцем, повинна відповідати та підтверджуватися сертифікатом якості.

Покупець має право перевірити якість товару лише у лабораторіях, які мають дозвіл (ліцензію) на здійснення відповідної діяльності (п. 3.2 Договору №1 від 02.10.2017).

Відповідно до п. 8.2 вказаного Договору приймання Товару за кількістю та якістю здійснюється в порядку, що визначається чинним законодавством. Підписання покупцем видатково-прибуткової накладної засвідчує факт передачі разом з товаром усієї товаросупровідної документації, в тому числі сертифікатів якості.

Відтак, суд звертає увагу, що а ні під час перевірки, а ні під час розгляду справи ТОВ Тор Бекс не надало документи щодо підтвердження відповідності продукції, а саме: картки аналізу, декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності, що передбачено п. 3.1 та п. 8.2 Договору №1 від 02.10.2017, що в свою чергу є істотними умовами договору.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України від 16.01.2003 під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт, чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про підприємництво , підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична на власний ризик господарська діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами,

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що на виконання умов Договору № 1 від 02.10.2017 ПП Нові Долиняни виписано (оформлено) видаткові та податкові накладні, однак, до перевірки не надано документи (технічний паспорт, сертифікат якості, тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром, які мали б бути передані Продавцем одночасно з товаром відповідно до вимог ст. 662 Цивільного кодексу України.

Крім того, щодо зберігання товару, суд акцентує увагу на такому.

Відповідно до п. 1.1 Договору №2 відповідального зберігання від 02.10.2017 (а.с. 32-33, т. 2), Підприємство (ТОВ Тор Бекс ) передає ПП Нові Долиняни (Охоронцю) на схов, а Охоронець зобов`язується зберігати майно, передане йому Підприємством, і повернути останньому це майно в цілості на першу вимогу.

Строк передачі майна па схов - до 30.11.2017. Строк видачі майна Підприємству на першу його вимогу (п. 2.1-2.2 Договору №2 від 02.10.2017).

Пунктами 3.1-3.2 вказаного Договору передбачено, що під майном в тексті цього Договору розуміється продукція зернових (група 10) та олійних (група 12) культур. Точна назва майна та його кількість визначаються в акті прийому-передачі.

За виконання Охоронцем зобов`язань за цим Договором Підприємство сплачує Охоронцю винагороду у сумі 14,00 грн. за одну тонну, в тому числі ПДВ 20%, за кожен місяць схову майна (п. 6.1 Договору №2 від 02.10.2017).

Факт передачі майна Охоронцю на схов і факт прийняття майна Підприємством оформлюється відповідними актами приймання-передачі, які підписуються керівниками Сторін, або уповноваженими представниками Сторін (п. 7.1 Договору №2 від 02.10.2017).

На виконання умов Договору №2 відповідального зберігання від 02.10.2017

Нові Долиняни виписано (оформлено) видаткові та податкові накладні.

Розрахунки між суб`єктами господарювання здійснювалися у безготівковій формі та підтверджені платіжним дорученням.

Також, на підтвердження факту передання товару на зберігання товариством надані акти прийому передачі до договору відповідального зберігання №2 від 02.10.2017, акти здачі прийняття-робіт (надання послуг).

Разом з тим, перевіркою встановлено, що зерно зберігалося в складських приміщеннях, що знаходяться за адресами:

- Вінницька область, Козятинський район, с. Махнівка, вул. Механізаторів , 9 (соя у кількості 200 т та соняшника у кількості 200 т);

- Вінницька область, Хмільницький район , с . Рогинці, вул. Миру, 5 (соя у кількості 300 т);

- Вінницька область, Козятинський район, с . Іванківці , вул. Піонерська, 15-А (соя у кількості 200 т);

- Вінницька область, Калинівський район , с. Мирне (с. Кіровка), вул, Миру ( вул. Леніна). 2-А (соняшник у кількості 100 т та соя у кількості 50 т);

- Вінницька область, Козятинський район, с. Михайлин, вул. Шкільна (соя у кількості 250 т та пшениця у кількості 500 т).

Приміщення складу, що знаходиться за адресою Вінницька область, Козятинський район, с. Махнівка, вул. Механізаторів, 9 , належить СТОВ Мрія .

Приміщення складу за адресою Вінницька область, Хмільницький район, с. Рогинці, вул. Миру, 5 , належить ПП Американські технології .

Приміщення складу за адресою Вінницька область, Козятинський район, с. Іванківці, вул. Піонерська, 15-А , належить ТОВ Агродім-Іва .

Приміщення складу за адресою Вінницька область, Калинівський район, с. Мирне (с. Кіровка), вул. Миру (вул . Леніна), 2-А , належить TOB Турбів Агро .

Приміщення складів за адресами Вінницька область, Козятинський район, с. Йосипівка, вул. Леніна та Вінницька область, Козятинський район, с. Михайлин, вул. Шкільна належать TOB Арчі .

Судом встановлено, що до СТОВ Мрія , ПП Американські технології , ТОВ Агродім-Іва , TOB Турбів Агро та TOB Арчі направлено запити про надання інформації та її документального підтвердження для проведення зустрічної звірки щодо підтвердження реальності зберігання сої, соняшника та пшениці на складах, що належать вище зазначеним підприємствам.

Так, відповідь від СТОВ Мрія на запит №12114/10/02-32-14-06 від 08.11.2018 надійшла до ГУ ДФС у Вінницькій області 29.11.2018, вже після реєстрації Акта перевірки. Разом з тим, СТОВ Мрія не надано інформації та первинних документів щодо підтвердження реальності зберігання сої у кількості 200 т та соняшника у кількості 200 т на складах, що належать СТОВ Мрія . Товариство повідомило про не проведення технологічних операцій із зерном.

До ПП Американські технології направлено запит про надання інформації та її документального підтвердження для проведення зустрічної звірки №12111/10/02-32-14-06 від 08.11.2018 щодо підтвердження реальності зберігання сої у кількості 300 т на складах, що належать ПП Американські технології .

Відповідь від ПП Американські технології на запит №12111/10/02-32-14-06 від 08.11.2018 надійшла до Головного управління ДФС у Вінницькій області 23.11.2018. Разом з тим, ПП Американські технології не надали жодних документів, які б могли свідчити про реальність зберігання зерна на складі.

До ТОВ Агродім-Іва направлено запит про надання інформації та її документального підтвердження для проведення зустрічної звірки №12112/10/02-32-14-06 від 08.11.2018 щодо підтвердження реальності зберігання сої у кількості 200 т на складах, що належать ТОВ Агродім-Іва .

Відповідь від ТОВ Агродім-Іва на запит №12112/10/02-32-14-06 від 08.11.2018 надійшла до ГУ ДФС у Вінницькій області 23.11.2018. Товариство повідомило про відсутність у нього відомостей щодо зберігання чи відвантаження сої на склад, зданий товариством в оренду.

До TOB Турбів Агро направлено запит про надання інформації та її документального підтвердження для проведення зустрічної звірки №12113/10/02-32-14-06 від 08.11.2018 щодо підтвердження реальності зберігання сої у кількості 500 т та соняшника у кількості 100 т на складах, що належать TOB Турбів Агро .

Відповідь від TOB Турбів Агро на запит №12113/10/02-32-14-06 від 08.11.2018 надійшла 27.11.2018, однак TOB Турбів Агро не надано інформації та первинних документів щодо підтвердження реальності зберігання сої у кількості 500 т та соняшника у кількості 100 т на складах, що належать TOB Турбів Агро .

До TOB Арчі направлено запит про надання інформації та її документального підтвердження для проведення зустрічної звірки №12115/10/02-32-14-06 від 08.11.2018 щодо підтвердження реальності зберігання сої у кількості 250 т та пшениці у кількості 500 т на складах, що належать TOB Арчі .

Відповідь від TOB Арчі на запит №12115/10/02-32-14-06 від 08.11.2018 надійшла 27.11.2018, якою не надано інформації та первинних документів щодо підтвердження реальності зберігання сої у кількості 250 т та пшениці у кількості 500 т на складах, що належать TOB Арчі .

Відтак, згідно ст. 24 України Про зерно та ринок зерна в Україні зерно підлягає зберіганню у зернових складах.

Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах.

При прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов`язаний здійснити аналіз його якості.

Видача зерна володільцеві складського документа на зерно здійснюється в обмін на виписані на це зерно складські документи.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні , складські документи на зерно - товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення

наявності зерна і зобов`язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа.

Відповідно до ст. 37 Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію.

Складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня.

Після заповнення обов`язкових реквізитів простого або подвійного складського свідоцтва на зерно, реєстрації їх у реєстрі з присвоєнням порядкового номера заповнений бланк простого або подвійного складського свідоцтва на зерно передається особі, яка

здала зерно на зберігання.

Зерновий склад зобов`язаний виписувати окремо складські документи на зерно для партій зерна, що належать різним товарним класам, відповідно до державних стандартів.

Форма бланків складських документів на зерно, порядок їх випуску, передачі, продажу зерновим складам встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Зерно, прийняте на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, може бути предметом застави протягом строку зберігання зерна шляхом застави відповідного свідоцтва.

Зерновий склад повинен застрахувати зерно, прийняте на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, від ризиків випадкової загибелі, пошкодження або втрати за рахунок коштів поклажодавця.

Статтею 43 Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні передбачено, якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію.

Згідно ст. 45 вказаного Закону, зернові склади ведуть реєстр складських документів на зерно.

Після видачі зерна володільцям складських документів на зерно зернові склади повинні погасити прийняті складські документи на зерно шляхом відмітки на складському документі - "погашено". Погашені складські документи на зерно в повторний обіг не

допускаються і виключаються з реєстру складських документів на зерно, про що робиться відповідний запис. Погашені складські документи зберігаються зерновим складом протягом трьох років (ст. 46 Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні ).

Таким чином, суд звертає увагу, що відсутня інформація та первинні документи щодо підтвердження реальності зберігання сільськогосподарської продукції на вищезазначених складах. Крім того, у відповідності до вказаної норми закону, позивачем не надано документів на підтвердження прийняття зерна та його зберігання.

Так, СТОВ Мрія , ПП Американські технології , TOB Агродім-Іва , TOB Турбів Агро , TOB Арчі надали до ГУ ДФС у Вінницькій області договори про оренду складу/частини складу та акти прийому/передачі складу/частини складу відповідно договорів оренди, однак, дані договори ніяким чином не підтверджують відвантаження ПП Нові Долиняни сої, пшениці та соняшнику на ці склади та подальшого зберігання сільськогосподарської продукції на цих складах.

Крім того, декларування зерна - це діяльність суб`єктів зберігання зерна щодо визначення обсягів зерна, що знаходиться на зберіганні чи зберігається у власних або орендованих зерносховищах (ч. 1 ст. 19 ЗУ Про зерно та ринок зерна в Україні ).

Механізм такого декларування урегульовано Порядком декларування зерна суб`єктами зберігання зерна, затвердженим постановою КМУ від 12.12.2002 № 1877 (далі - Порядок № 1877).

Згідно п. 1 Порядку №1877, цей Порядок визначає механізм декларування зерна суб`єктами зберігання зерна, форму декларації про його обсяги, відповідальних за організацію і забезпечення проведення декларування та подання узагальнених даних органам виконавчої влади.

Пунктом 2 Порядку №1877 передбачено, що декларація подається суб`єктами зберігання зерна:

зерновим складом - щодо обсягів зерна державного продовольчого резерву, державного резервного насіннєвого фонду, іншого зерна, що перебуває на зберіганні (крім зерна, закладеного до державного матеріального резерву);

суб`єктом виробництва зерна - щодо обсягів власного зерна, що зберігається ним у власних або орендованих зерносховищах;

іншими суб`єктами господарювання.

Декларація подається за формою згідно з додатком 1.

Декларації за підписом керівника та головного бухгалтера суб`єкта зберігання зерна - юридичної особи, а для суб`єкта зберігання зерна - фізичної особи - за підписом такої особи подаються державним інспекціям сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах за місцем зберігання зерна щомісяця до 5 числа наступного звітного періоду станом на 1 число наростаючим підсумком.

Суб`єкти зберігання зерна, які не мали зерна на початок або кінець звітного періоду, але здійснювали операції із зерном у період між звітними датами, подають декларацію з відображенням обсягів зберігання зерна протягом цього періоду.

Декларація складається в двох примірниках. Перший примірник знаходиться у суб`єкта зберігання зерна - юридичної або фізичної особи, другий - в державній інспекції сільського господарства. Термін зберігання декларації 3 роки.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Вінницькій області направлялися запити до Держаної інспекції сільського господарства у Львівській області про надання інформації щодо декларування зберігання зерна ПП Нові Долиняни , однак відповідь на вказані запити не надходила. Разом з тим, позивачем, в обґрунтування того, що соя, пшениця та соняшник зберігалися на цих складах підтверджуючих документів також не надано.

З приводу розслідування кримінальних проваджень та інформації із Єдиного реєстру судових рішень на яку посилається відповідач, то суд оцінює її критично, з огляду на те, що для адміністративного суду, що розглядає справу обов`язковими є вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили. При цьому, правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду є обов`язковими лише в питанні чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Водночас як інформація про зареєстровані кримінальні провадження так й інформація про попередню кримінально - правову кваліфікацію дій невстановлених посадових осіб окремих суб`єктів господарювання, не спростовує висновків суду про правомірність формування позивачем податкового кредиту, яких суд дійшов при розгляді цієї адміністративної справи на підставі досліджених у ній доказів (висновок узгоджується із правозастосовчою практикою Верховного Суду у справі №826/6146/16).

Разом з тим, суд звертає увагу, що представником відповідача в судовому засіданні надано пояснення, а також відображено в акті перевірки (а.с. 60-61, т. 1), що Головним управлінням ДФС у Львівській області до ряду сільських рад скеровано листи про надання інформації щодо використання у 2017 році на їхніх територіях земельних ділянок ПП "Нові Долиняни", вказавши їх загальну площу та сільськогосподарські культури, які вирощувались підприємством, та окремо вказати площі земельних ділянок, які використовувались ПП "Нові Долиняни" земельні ділянки у 2018 році.

Так, Новомар`їнська сільська рада (Миколаївська обл., Братський район, с. Новомар`їнка №15824/13-50-12-23 від 27.04.2018 - відповідь № 128 від 11.05.2018 на території Новмар`їнської сільської ради земельних ділянок ПП "Нові Долиняни" (30907567) не має ;

Вербицька сільська рада (Львівська обл., Жидачівськии район, с. Вербиця.) №15801/13-50-12-23 від 27.04.2018, - відповідь від Вербицького старостинського округу Ходорівської ОТГ (с. Вербиця) №8 від 08.05.2018 "на території Вербицького старостинського округу ПП Нові Долиняни не зареєстровано і ніякими земельними ділянками не користується";

Козацька сільська рада (Одеська обл., Белград-Дністровський район, с. Козацьке)№ 15807/13-50-12-23 від 27.04.2018 - відповідь Старокозацької сільської ради №18 від 18. 05.2018 "З 2017 року по теперішній час на території Старокозацької сільської ради ПП "Нові Долиняни" немає у власності земельної ділянки, немає також у користуванні земельних ділянок, на яких вирощували б сільськогосподарські культури";

Молодіжненська сільська рада (Одеська обл., Овідіопольський район, с. Молодіжне) №15802/13-50-12-23 від 27.04.2018 - відповідь №336 від 15.06.2018 Молодіжненська сільська рада у 2017-2018 р. (на дату звернення) не укладала ніяких договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Молодіжненської сільської ради (в межах населеного пункту) з ПП "Нові Долиняни". Молодіжненська сільська рада з 01.01.2017 по 15.05.2018 не видавала будь-яких довідок ПП "Нові Долиняни" про підтвердження (наявність) в користуванні у зазначеного підприємства земель сільськогосподарського призначення, розташованих на території Молодіжненської сільської ради (як в межах так і за межами населеного пункту). Сільській раді не відомо, чи укладемо офіційно ПП Нові Долиняни з 01.01.2017 по 15.05.2018 договори оренди земельних ділянок розташованих на території Молодієненської сільської ради (за межами населеного пункту) ;

Короваївська сільська рада (Полтавська обл., Гребінківський район, с. Короваї) №15813/13-50-12-23 від 27.04.2018 - відповідь №199/02-27 від 11.05.2018 ПП Нові Долиняни на території Короваївської сільської ради земельних ділянок не мають у власності і не орендують ;

Покровська сільська рада (Одеська обл., Любашівський район, с. Покровка) № 15808/13-50-12-23 від 27.04.2018 - відповідь №138/02-12 від 15.05.2018 "ПП "Нові Долиняни" на протязі 2017-2018 років не використовує земельні ділянки на території Покровської сільської ради";

Гребінківська сільська рада (Полтавська обл., Гребінківський район, с. Гребінка) №15809/13-50-12-23 від 27.04.2018 - відповідь №46 від 15.05.2018 "на території Гребінківської сільської ради ПП "Нові Долиняни" не має у власності чи користуванні земельних ділянок";

Овсюківська сільська рада (Полтавська обл., Гребінківський район, с. Овсюки) №15810/13-50-12-23 від 27.04.2018 - отримано відповідь від 23.05.2018 №16 у якій зазначено: ...ПП Нові Долиняни на території Овсюківської ради не має у власності чи у користуванні земельних ділянок ;

Наталівська сільська рада (Полтавська обл., Гребінківський район, с. Наталівка) №15811/13-50-12-04 від 27.04.2018 - відповідь №02-26/88 від 23.05.2018 ПП Нові Долиняни на території сільської ради не зареєстроване і земельними ділянками не користується ;

Майорщиська сільська рада (Полтавська обл., Гребінківський район, с. Майорища) №15812/13-50-23 від 27.04.2018 - відповідь №119/02-25 від 15.05.2018 "на території сільської ради ПП "Нові Долиняни" не мають у користуванні та власності земельної ділянки".

Відтак, можна зробити висновок, що згідно інформації, отриманої від сільських рад, на території яких ПП Нові Долиняни декларують земельні ділянка, встановлено неможливість ПП Нові Долиняни здійснювати вирощування сільськогосподарської продукції у зв`язку із відсутністю відповідних земельних ділянок, а також власних та орендованих основних засобів.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження відповідності придбаного у ПП Нові Долиняни товару вимогам державних стандартів (ДСТУ) або технічних умов (ТУ), які діють на території України, а також вимогам, які звичайно ставляться до такого виду товару, як і відсутні докази зберігання придбаної сої, соняшника та пшениці.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що первинні документи, складені в межах господарських операцій позивача з контрагентом-постачальником ПП Нові Долиняни не можуть бути враховані як юридично значимі документи на підтвердження виконання спірних операцій та, відповідно, для цілей відображення спірних операцій в бухгалтерському та податкового обліку, а отже і для цілей віднесення відповідних сум до складу витрат, а докази подальшої реалізації товару не можуть свідчити про реальність здійснення господарських операцій з перевіряємим контрагентом.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, висловленою в постанові від 26.06.2018 по справі №816/1422/17 (К/9901/40830/18), платник податків при виборі контрагента та укладенні ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів утримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь-яких дій на предмет перевірки податкової доброчесності контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків утримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової надійності такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.

Первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентами, які не мали можливості фактично здійснювати господарські операції, у зв`язку з відсутністю майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу або надання послуг, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними (постанова Верховного Суду України від 27.06.2017 №21-3418а16).

Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування податкового кредиту за відсутності факту придбання товару.

Водночас статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідно документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відтак, суд приходить до висновку, що укладений між TOB Тор Бекс та ПП Нові Долиняни не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет.

Фактично TOB Тор Бекс здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних (безтоварних) господарських операцій з одержання (придбання) товару (сої, пшениці, соняшника) - неправомірно складено відповідні первинні документи.

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Отже, TOB Тор Бекс здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Враховуючи вищенаведене, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих па здійснення операцій, надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, які не мають реального характеру.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків.

Також істотне значення для встановлення факту реальності виконання договору, саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагента.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу, що мали наслідком правомірного прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 12.12.2018 №0012831406 та, як наслідок, відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України відсутні підстави для повернення на користь позивача судових витрат.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тор Бекс" (22100, Вінницька область, м. Козятин, вул. Склярова, 18, код ЄДРПОУ 39487594)

Відповідач: Головне управління ДФС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165)

Суддя Комар Павло Анатолійович