Ухвала

від 12.06.2019 по справі 440/1567/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 червня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1567/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кривошапка Н.А.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Винник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лохвицької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

02 травня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лохвицької міської ради про:

- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нерозгляду заяви ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою відносно відведення земельної ділянки НОМЕР_1 у власність орієнтовною площею 1,2457 га земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на території Лохвицької міської ради Полтавської області за межами населенго пункту;

- зобов`язання відповідача погодити затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку НОМЕР_1 площею 1,2457 га для ведення особистого селянського господарства на території адміністративного підпорядкування Лохвицької міської ради Полтавської області.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/1567/19, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

12 червня 2019 року у судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про закриття провадження у справі, в обґрунтування якого зазначено, що даний спір не носить публічно-правового характеру і не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, а вимоги позивача мають розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав клопотання про закриття провадження у справі та просив його задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що позов у даній справі виник з публічно-правових відносин.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі №440/1567/19, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Вжитий у Кодексі адміністративного судочинства України термін "суб`єкт владних повноважень" означає: орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Представник відповідача, вмотивовуючи своє клопотання, пояснив, що вважає Лохвицьку міську раду власником спірної земельної ділянки. Зокрема, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №60-р від 31 січня 2018 року "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об"єднаних територіальних громад" та на підставі прийнятого відповідно до вказаного розпорядження наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 6575-СГ від 27 вересня 2019 року оспорювана земельна ділянка була передана з державної власності до комунальної власності територіальної громади Лохвицької міської ради Полтавської області. Відповідна передача зареєстрована у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Тому відповідач вважав себе власником таким чином переданої землі та стверджував, що спір у даній справі стосується його права власності. Тому справа не має публічно-правового предмету спору та не може розглядатися адміністративними судами.

З цим твердженням відповідача суд не погоджується.

Дійсно, земельна ділянка, щодо права на затвердження проекту землеустрою якої виник спір між сторонами справи, передана була з державної форми власності (та відповідно повноважень органу Держгеокадастру) до комунальної форми власності.

Однак це не створило права власності на цю земельну ділянку Лохвицької міської ради Полтавської області.

Відповідно до підпункту 9 пункту б частини 1 статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою.

За змістом положень статті 122 Земельного кодексу України, вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або в користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно із частинами 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України, передача безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства здійснюється на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Частиною 9 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 10 ст. 118 Земельного кодексу України).

Суть спірних правовідносин полягає у оспорюванні бездіяльності відповідача щодо розгляду клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Наявність існуючого речового права або спору щодо такого права позивача або інших третіх осіб на цю земельну ділянку судом не встановлено.

Суд зазначає, що позивач в позовній заяві не порушує питання щодо визнання за ним права власності на земельну ділянку, а заявляє вимоги про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яка перешкоджає йому в реалізації законодавчо закріпленого права на безоплатне отримання земельної ділянки у власність. Приватний інтерес позивача на час звернення до суду з цим адміністративним позовом відсутній і може виникнути лише після реалізації його права на безоплатне отримання земельної ділянки.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач не набув права власності на спірну земельну ділянку, оскільки відповідач рішення про передачу у власність земельної ділянки не приймав. Позивачем не оспорюється та не заперечується факт знаходження вищезазначеної земельної ділянки в комунальній власності територіальної громади в особі Лохвицької міської ради.

При цьому наявність права комунальної власності Лохвицької міської ради не означає, що міська рада має права, аналогічні суб"єкту права власності приватного. Право комунальної власності суб"єкта місцевого самоврядування означає наявність у цього органу місцевого самоврядування повноважень по відношенню до цієї землі, обсяг та процедура здійснення яких визначена законодавством про місцеве самоврядування та Земельним кодексом України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що виникнення спірних правовідносин обумовлено протиправними діями (бездіяльністю), рішенням відповідача як суб"єкта владних повноважень при вирішенні питання, яке в силу законодавчих приписів належить до його виключної компетенції, а тому законність таких дій, рішень (бездіяльності) органу місцевого самоврядування, підлягає перевірці адміністративним судом.

Саме такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі №371/957/16-а, від 06.02.2019 року у справі №346/2888/16-а .

Отже, у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі слід відмовити.

Керуючись частинами 3, 8 статті 243, статтею 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на рішення у справі.

Повний текст ухвали складено 17 червня 2019 року.

Суддя І.С. Шевяков