Рішення

від 22.01.2020 по справі 440/1567/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1567/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лохвицької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

02 травня 2019 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лохвицької міської ради (надалі також - відповідач) про:

- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою відносно відведення земельної ділянки 5322681500:00:002:1247 у власність орієнтовною площею 1,2457 га земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на території Лохвицької міської ради Полтавської області за межами населеного пункту;

- зобов`язання відповідача погодити затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку 5322681500:00:002:1247 площею 1,2457 га для ведення особистого селянського господарства на території адміністративного підпорядкування Лохвицької міської ради Полтавської області.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/1567/19.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року у справі №440/1567/19 адміністративний позов ОСОБА_1 (с.Скоробагатьки Лохвицького району Полтавської області рнокпп НОМЕР_1 ) до Лохвицької міської ради Полтавської області (вул. Перемоги 9 м.Лохвиця Полтавської області ЄДРПОУ 21048525) задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Лохвицької міської ради Полтавської області щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 18 лютого 2019 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5322681500:00:002:1247 у власність. Зобов"язано Лохвицьку міську раду Полтавської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 лютого 2019 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5322681500:00:002:1247 у власність з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Лохвицької міської ради Полтавської області витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40 грн.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду у вказаній справі апеляційну скаргу Лохвицької міської ради залишено без задоволення, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 по справі № 440/1567/19 залишено без змін.

13 серпня 2019 року до суду надійшла заява представника позивача, адвоката Ярошенка С.М., про ухвалення додаткового рішення, оскільки у рішенні суду за наслідками розгляду справи не вирішено у повному обсязі питання щодо розподілу судових витрат, а саме: розподілу витрат на правничу допомогу /а.с. 217-218/.

У зв`язку з тим, що справа перебувала на розгляді у суді апеляційної інстанції, заява про ухвалення додаткового судового рішення не була розглянута вчасно.

Ухвалою суду від 16 січня 2020 року призначено судове засідання для вирішення питання про стягнення судових витрат за клопотанням адвоката Ярошенка С.М. у справі №440/1567/19 на 21 січня 2020 року.

У судове засідання представники учасників справи не з`явились, клопотань про відкладення розгляду справи не надсилали, про причини неявки не повідомляли.

Відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд ухвалив розглянути заяву про ухвалення додаткового судового рішення у порядку письмового провадження.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню представника позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу з урахуванням наступного.

Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частинами першою-п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 КАС України, частинами першою якої встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до статті 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Приписи частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України містять критерії розподілу судових витрат, які суд повинен врахувати при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат.

Так, пунктами 1,2,4 частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).

В підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду ордер серії ПТ № 105878 на надання правової допомоги /а.с. 18/, договір № 17 про надання правової (правничої) допомоги від 18 квітня 2019 року, укладений між позивачем та адвокатом Ярошенко С.М. /а.с. 17/, акт № 1 від 02 травня 2019 року здачі-прийняття робіт (надання послуг), квитанції № 17 від 18 квітня 2019 року на 4 000 грн.

З наданих доказів слідує, що 18 квітня 2019 року між позивачем (клієнт) та Ярошенко С .М . (адвокат) укладено договір № 17 про надання правової (правничої) допомоги /а.с. 17/.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору адвокат зобов`язується надати правову допомогу клієнту шляхом аналізу судової практики з питання оскарження бездіяльності Лохвицької міської ради в непогодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність клієнта, надання консультацій, підготовки та подання позовної заяви до Полтавського окружного адміністративного суду, заяви про забезпечення позову та за необхідності представництва клієнта в суді першої інстанції.

На виконання умов вказаного договору про надання правової (правничої) допомоги позивачем сплачено суму гонорару в розмірі 4 000 грн, що підтверджується квитанцією /а.с. 20/.

Судом з акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) встановлено, що до вартості наданих адвокатом послуг входило надання послуг на суму 4 000 грн.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на вищевикладене та беручи до уваги розмір витрат на оплату адвоката та його співмірність зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на їх виконання (надання), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також співмірністю з ціною позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лохвицької міської ради Полтавської області (вул. Перемоги 9 м.Лохвиця Полтавської області ЄДРПОУ 21048525) на користь ОСОБА_1 ( с.Скоробагатьки Лохвицького району Полтавської області , 37253 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 241-245, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ярошенко Світлани Миколаївни - про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу у справі №440/1567/19 - задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лохвицької міської ради Полтавської області (вул. Перемоги 9, м.Лохвиця, Полтавської області, ЄДРПОУ 21048525) на користь ОСОБА_1 ( с.Скоробагатьки Лохвицького району Полтавської області, 37253 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 4 000 грн, що понесені позивачем на оплату професійної правничої допомоги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення додаткового судового рішення.

Головуючий суддя І.С. Шевяков