Ухвала

від 03.07.2019 по справі 523/8200/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

03 липня 2019 року

м. Київ

справа № 523/8200/18

провадження № 61-11514ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду

від 21 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину,

ВСТАНОВИВ:

14 червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі у розмірі 30 000 грн щомісячно, починаючи з 06 січня

2018 року і до повноліття дитини, додаткові витрати на дитину в сумі 16 400 грн та витрати пов`язані з витребуванням доказів у справі в сумі 536 грн.

В липні 2018 року подала додаткову позовну заяву, в якій просила: стягнути

з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 за період з 14 червня 2015 року по 31 грудня 2017 року в сумі 744 421 грн, допустивши

в цій частині негайне виконання судового рішення; стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини за період з 01 січня 2018 року по 31 січня

2018 року в сумі 27 500 грн; стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини починаючи з 01 лютого 2018 року в твердій грошовій сумі

у розмірі 30 000 грн; стягнути з ОСОБА_2 додаткові витрати на дитину в сумі

16 400 грн; стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з витребуванням доказів

у справі в сумі 536 грн.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 14 червня 2015 року по 31 грудня 2017 року в сумі

744 421 грн, за період з 01 січня 2018 року по 31 січня 2018 року в сумі 27 500 грн, починаючи з 01 лютого 2018 року в твердій грошовій сумі у розмірі

30 000 грн щомісячно до повноліття дитини. Допущено негайне виконання судового рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

в межах суми платежу за один місяць - 30 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину в сумі 16 400 грн . та витрати, пов`язані з витребуванням доказів по справі в сумі 536 грн. У іншій частині вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 21 травня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2018 року скасовано. Позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 20 270 грн. щомісячно, починаючи з 14 червня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто

з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину в сумі

8 200 грн. та витрати, пов`язані з витребуванням доказів у справі в сумі 536 грн.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за період з 14 червня 2015 року по 14 червня 2018 року відмовлено.

У травні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1

у якій остання, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права , просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Частиною шостою статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік установлено що з 1 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 921 грн.

Пунктом 3 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається: у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Судом першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження у справі зазначено, що з огляду на зміст статті 19 ЦПК України даний спір підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження.

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена

в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Вказана справа є малозначною та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Європейським судом з прав людини сформована позиція, зокрема, у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанціїможуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 21 травня

2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснощоков