Постанова

від 27.02.2020 по справі 523/8200/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 523/8200/18

провадження № 61-11514св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану його представником ОСОБА_3 , на постанову Одеського апеляційного суду від 21 травня 2019 року в складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г.,

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень, просила стягнути з ОСОБА_2 :

аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі за період з 14 червня 2015 року по 31 грудня 2017 року в сумі 744 421,00 грн, допустивши в цій частині негайне виконання судового рішення;

аліменти на утримання неповнолітньої дитини за період з 01 січня 2018 року по 31 січня 2018 року в сумі 27 500,00 грн;

аліменти на утримання неповнолітньої дитини починаючи з 01 лютого 2018 року в твердій грошовій сумі у розмірі 30 000,00 грн;

додаткові витрати на дитину в сумі 16 400,00 грн;

судові витрати, пов`язані з витребуванням доказів у справі в сумі 536,00 грн.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що з 29 серпня 2001 року по 18 квітня 2012 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_5 , батьком якого є ОСОБА_2 . Вона проживає разом з неповнолітнім сином. Відповідач не приймає участі у вихованні дитини, працює, займається підприємницькою діяльністю, матеріально забезпечений, однак лише після нагадувань надає часткову матеріальну допомогу на утримання сина. Вона не має можливості працювати у зв`язку з хворобою дитини, оскільки син потребує особливого догляду та особливого раціону й режиму харчування. Хвороба сина потребує додаткових витрат на його лікування.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 24 жовтня 2018 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 14 червня 2015 року по 31 грудня 2017 року в сумі

744 421,00 грн, за період з 01 січня 2018 року по 31 січня 2018 року в сумі 27 500,00 грн , починаючи з 01 лютого 2018 року в твердій грошовій сумі у розмірі 30 000,00 грн щомісячно до повноліття дитини. Допущено негайне виконання судового рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в межах суми платежу за один місяць - 30 000,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину в сумі 16 400,00 грн. та витрати, пов`язані з витребуванням доказів по справі в сумі 536,00 грн. В іншій частині вимог відмовлено.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив із того, що ОСОБА_2 злісно ухилявся від обов`язку сплати аліментів.

Постановою Одеського апеляційного суду від 21 травня 2019 року рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 24 жовтня 2018 року скасовано, позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 20 270,00 грн щомісячно, починаючи з 14 червня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину в сумі 8 200,00 грн та витрати, пов`язані з витребуванням доказів у справі в сумі 536,00 грн.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за період з 14 червня 2015 року по 14 червня 2018 року відмовлено.

Апеляційний суд, ухвалюючи рішення, виходив із того, що висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів за минулий період з 14 червня 2015 року по 31 грудня 2017 року у сумі 744 421,00 грн та з 01 січня 2018 року по 31 січня 2018 року у сумі 27 500,00 грн є необґрунтованим, оскільки не доведено, що позивач вживала заходів щодо одержання аліментів відповідача, але не могла їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду в частині стягнення з нього на користь позивача аліментів щомісячно у розмірі 20 270 грн на утримання сина ОСОБА_6 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з нього на користь позивача аліментів на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі 3 000,00 грн щомісячно.

В іншій частині постанова апеляційного суду не оскаржується, а тому відповідно до встановлених статтею 400 ЦПК України меж касаційного розгляду касаційним судом не переглядається.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що суд апеляційної інстанції, визначаючи розмір щомісячних аліментів, не повно з`ясував фактичні обставини справи, не надав оцінки всім його доводам, не врахував наявність на його утриманні матері похилого віку - ОСОБА_7 та нової родини, у складі дружини ОСОБА_8 та її малолітньої дитини ОСОБА_9 , які також знаходяться на його утриманні.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

У вересні 2019 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив та доповнення до відзиву, в яких вона просить касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів відповідача про його неспроможність сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 тавитребувано справу із суду першої інстанції.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судами встановлено, що з 29 серпня 2001 року по 18 квітня 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_5 , батьком якого є відповідач ОСОБА_2 .

ОСОБА_4 проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець, є засновником і керівником ТОВ ВОРОТА.ДВЕРІ.ПРИВОДИ та має значний дохід від підприємницької діяльності, який за 2017 рік становив 1 454 301,96 грн.

Згідно із частинами восьмою, дев`ятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912)та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із статтею 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 181 СК України).

При визначенні розміру аліментів суд ураховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 182 СК України).

Частиною 2 статті 182 СК України встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а тому висновки апеляційного суду про стягнення з позивача аліментів на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 20 270 ,00 грн щомісячно, починаючи з 14 червня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття,є правильними.

Доводи відповідача про надто великий розмір присуджених до сплати аліментів, який є непосильним для нього, спростовуються встановленими судом апеляційної інстанції обставинами (здійснення виплат значних сум за кредитними зобов`язаннями, ведення прибуткової підприємницької діяльності), які свідчать про наявність у відповідача високого рівня доходів і підтверджують його спроможність сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оскільки оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, її відповідно до статті 410 ЦПК України належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану його представником ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 21 травня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на малолітню дитину в розмірі 20 270,00 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель