Рішення

від 02.07.2019 по справі 160/4546/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 року Справа № 160/4546/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. за участі секретаря судового засіданняВербного Д.С. за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_1 . Бохан О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСТРАНСГРУП" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій, визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЕКСТРАНСГРУП (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області щодо проведення позапланової перевірки ТОВ АЛЕКСТРАНСГРУП , оформленої Актом інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ДН2028/252/АВ від 16 квітня 2019року;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № ДН2028/252/АВ/МГ-ФС/457 від 07.05.2019 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № ДН2028/252/АВ/МГ-ФС/458 від 07.05.2019 року.

Позовні вимоги (з урахуванням уточненої позовної заяви від 24.06.2019 року) обґрунтовані тим, що інспекційне відвідування ГУ Держпраці у Дніпропетровській області є законним і обґрунтованим лише в частині перевірки нарахуванням заробітної плати менш мінімальної, про що зазначено у листі Пенсійного фонду та у відповідному наказі. Так, позивач вказує, що перевірка з інших питань є незаконною, оскільки вона здійснена з необґрунтованим розширенням предмету позапланового заходу в порівнянні з предметом звернення Пенсійного фонду. Окремо позивач вказує, що рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу йому вручено несвоєчасно, отже, вказане свідчить про неправомірність дій ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, а постанови про накладення штрафу є протравними та підлягають скасуванню.

Ухвалою судді від 22.05.2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

30.05.2019 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафів у відношенні ТОВ АЛЕКСТРАНСГРУП № ДН2028/252/АВ/МГ-ФС/457 від 07.05.2019 року та № ДН2028/252/АВ/МГ-ФС/458 від 07.05.2019 року до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 160/4546/19.

Ухвалою суду від 31.05.2019 у задоволенні заяви ТОВ АЛЕКСТРАНСГРУП про забезпечення позову відмовлено.

07.06.2019 року представником відповідача подано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області при здійсненні інспекційного відвідування ТОВ АЛЕКСТРАНСГРУП діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України і законами України, а отже, постанови про накладення штрафу № ДН2028/252/АВ/МГ-ФС/457 від 07.05.2019 року та № ДН2028/252/АВ/МГ-ФС/458 від 07.05.2019 року відповідають нормам чинного законодавства.

24.06.2019 року від позивача надійшла уточнена позовна заява.

24.06.2019 року позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що інспекційне відвідування ГУ Держпраці у Дніпропетровській області є законним і обґрунтованим лише в частині перевірки нарахуванням заробітної плати менш мінімальної, про що зазначено у листі Пенсійного фонду та у відповідному наказі.

Ухвалою суду від 24.06.2019 року судом задоволено клопотання позивача та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання.

02.07.2019 року від відповідача надійшов відзив на уточнену позовну заяву, де зазначено, що правова позиція у цій справі з посиланням на відповідні нормативно-правові акти викладена у відзиві на позовну заяву від 05.06.2019р. Також зазначено, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області при здійсненні інспекційного відвідування ТОВ АЛЕКСТРАНСГРУП діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України і законами України, а отже, оскаржувані постанови про накладення штрафу є законними і обґрунтованими, складеними на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства, відтак, відсутні підстави для їх скасування.

Ухвалою суду від 02.07.2019 року підготовче провадження у справі закрито та вирішено розглядати справу по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на відзив, що міститься в матеріалах справи, у зв`язку з чим у задоволенні позовної заяви просила відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, заперечення, що викладені у відзиві, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що керуючись Законом України № 877-V, Порядком № 295, відповідно до наказу Головного управління від 11.04.2019 року № 446-І, на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 15.04.2019 року № 241 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні ОСОБА_2 у період з 15.04.2019 року по 16.04.2019 року проведено інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань повноти, своєчасності нарахування та виплати заробітної плати у ТОВ АЛЕКСТРАНСГРУП за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 .

Підставою для проведення перевірки ТОВ АЛЕКСТРАНСГРУП стала інформація, викладена в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.02.2019 року № 4715/05-05/26 (вх. № 4929 від 06.03.2019 року).

За результатами проведення інспекційного відвідування ТОВ АЛЕКСТРАНСГРУП складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ДН2028/252/АВ від 16.04.2019 року.

Вказаною перевіркою встановлено наступні порушення ТОВ АЛЕКСТРАНСГРУП , а саме:

- ч. 1 ст. 83 КЗпП України, не нараховано та не виплачено працівникам компенсацію за не використану відпустку;

- ч. 4 ст. 96 КЗпП України та ч. 4 ст. 6 Закону України Про оплату праці , встановлення розмірів заробітної плати працівникам без урахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів посадових окладів;

- ч. 2 ст. 30 Закону України Про оплату праці , на підприємстві не забезпечено достовірний облік виконуваної працівником роботи;

- ч. 1 ст. 116 КЗпП України, підприємством порушено строки проведення кінцевого розрахунку з працівниками;

- ч. 1 ст. 117 КЗпП України, ТОВ АЛЕКСТРАНСГРУП не виплачено працівникам їх середній заробіток за час затримки розрахунку;

- п. 4 постанови КМУ від 17.07.2003 року № 1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення , ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України Про оплату праці , не нараховано та не виплачено пропорційно відпрацьованому часу індексацію заробітної плати;

- п. 10 розділу ІV постанови КМУ від 08.02.1995 року № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати , коригування середньої заробітної плати включаючи інші виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати за проміжок часу до підвищення, а також у періоді, протягом якого за ним зберігається середній заробіток не проводилось на коефіцієнт підвищення посадового окладу;

- ч.ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України Про оплату праці , порушено строки виплати заробітної плати.

16.04.2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено Припис № ДН2028/252/АВ/П, яким приписано:

- вжити заходи щодо усунення порушень з врахуванням вимог ч. 1 ст. 83 КЗпП України;

- вжити заходи щодо усунення порушень з врахуванням вимог ч. 4 ст. 96 КЗпП України, ч. 4 ст. 6 Закону України Про оплату праці ;

- вжити заходи щодо усунення порушень з врахуванням вимог ч. 2 ст. 30 Закону України Про оплату праці ;

- вжити заходи щодо усунення порушень з врахуванням вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України;

- вжити заходи щодо усунення порушень з врахуванням вимог ч. 1 ст. 117 КЗпП України;

- вжити заходи щодо усунення порушень з врахуванням вимог п. 4 ПКМУ № 1078, ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України Про оплату праці ;

- вжити заходи щодо усунення порушень з врахуванням вимог п. 10 розділу ІV ПКМУ № 100;

- вжити заходи щодо усунення порушень з врахуванням вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України Про оплату праці .

24.04.2019 року відповідачем прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ДН2028/252/АВ/МГ/ІП, яким призначено розгляд справи на 07.05.2019 року на 09:00 год.

Вказане рішення було направлено на адресу ТОВ АЛЕКСТРАНСГРУП 25.04.2019 року.

07.05.2019 року, розглянувши акт інспекційного відвідування № ДН2028/252/АВ від 16.04.2019 року щодо порушення ТОВ АЛЕКСТРАНСГРУП , Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН2028/252/АВ/МГ-ФС/457, якою на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, відповідачем вирішено накласти на ТОВ АЛЕКСТРАНСГРУП штраф у розмірі 292 110,00 грн. та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН2028/252/АВ/МГ-ФС/458, якою на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, відповідачем вирішено накласти на ТОВ АЛЕКСТРАНСГРУП штраф у розмірі 4173 грн.

Не погоджуючись із діями ГУ Держпраці у Дніпропетровській області щодо проведення позапланової перевірки та постановами про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, ТОВ АЛЕКСТРАНСГРУП звернулось до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до абз. 3 ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 20.09.2007 року № 877-V заходи державного нагляду (контролю) планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з частиною 1 статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

16.05.2017 року набув чинності Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).

Порядок № 295 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів тощо.

Підпунктом 6 абз. 1 п. 5 Порядку № 295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться за інформацією, в тому числі Пенсійного фонду України та його територіальних органів про роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної.

Згідно з п. 8 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Пунктом 10 Порядку № 295 визначено, що тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Відповідно до п. 11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Згідно з п.п. 19, 20 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Відповідно до п. 23 Порядку № 295 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Пунктом 27 Порядку № 295 встановлено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Відповідно до п. 29 Порядку № 295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

З аналізу вищевказаних правових норм слідує, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача, та яке проводиться на підставі наказу та направлення. При цьому, однією із підстав інспекційного відвідування є інформація Пенсійного фонду України та його територіальних органів про роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної.

За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис. Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти несвоєчасної та не у повному обсязі виплати заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці, то вживаються заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень.

Як видно з матеріалів справи, підставою прийняття наказу від 11.04.2019 року № 446-І Про призначення інспекційного відвідування та винесення направлення на проведення інспекційного відвідування від 15.04.2019 року № 221 стала інформація, надана листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 27.02.2019 року № 4715/05-05/26 (вх. № 4929 від 06.03.2019 року).

На підставі наказу від 11.04.2019 року № 446-І та направлення від 15.04.2019 року № 221 інспектором праці здійснено інспекційне відвідування ТОВ АЛЕКСТРАНСГРУП .

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Положення цих норм кореспондуються зі статтею 10 зазначеного Закону, яка визначає право суб`єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів нагляду, зокрема, якщо у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Аналізуючи наведене, суд доходить висновку, що саме на етапі допуску до перевірки товариство може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні такої перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена і у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 року у справі № 806/2127/16 (провадження № К/9901/35465/18) та від 08.08.2018 року у справі № П/811/1680/17 (провадження № К/9901/11219/18).

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що позивач допустив посадову особу ГУ Держпраці у Дніпропетровській області до здійснення інспекційного відвідування, за результатами якого встановлені порушення вимог чинного законодавства про працю, та не скористався правом недопуску до проведення зазначеного інспекційного відвідування, чим фактично визнав наявність відповідних підстав для його проведення.

Щодо суті порушень, виявлених під час інспекційного відвідування суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

Так, працівники реалізують право на відпустку шляхом отримання відпустки в натурі. Навіть, у разі звільнення працівника за його бажанням йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням.

Якщо при звільненні працівник не виявляє бажання отримати відпустку в натурі або якщо його звільнено за порушення трудової дисципліни, коли він не має права отримати відпустку з наступним звільненням, йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки. Розмір компенсації визначається правилами, які застосовуються при підрахунку середнього заробітку за час відпустки.

Нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, творчої відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням або компенсації за не використані відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців (або за менший фактично відпрацьований період) на відповідну кількість календарних днів року (чи меншого відпрацьованого періоду) за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством.

Так, ОСОБА_3 було призначено на посаду водія транспортних засобів 18.10.2017 та було звільнено 18.09.2018 року (відповідно до заяви на звільнення за згодою сторін від 18.09.2018 року та наказу від 18.09.2018 року № 21-к-00009);

- ОСОБА_4 було призначено на посаду водія - експедитора 01.06.2017 року та звільнено 21.08.2018 року (відповідно до заяви на звільнення від 20.08.2018 року та наказу від 21.08.2018 року №-00020-к);

- ОСОБА_5 було призначено на посаду водія автотранспортних засобів 03.07.2017 року та звільнено 16.02.2018 року (відповідно до заяви на звільнення від 02.02.2018 року та наказу від 16.02.2018 року №-16-к);

- ОСОБА_6 було призначено на посаду водія автотранспортних засобів 01.09.2017 року та звільнено 22.05.2018 року (відповідно до заяви на звільнення від 07.05.2018 року та наказу від 22.05.2018 року №-17-к);

- ОСОБА_7 було призначено на посаду водія автотранспортних засобів 04.09.2017 року та звільнено 22.01.2018 року (відповідно до заяви на звільнення від 08.01.2018 року та наказу від 22.01.2018 року № -15-к);

При цьому, розрахунок коштів при звільненні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 включає компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, яка нарахована не в повному обсязі, що порушує вимоги ч. 1 ст. 83 КЗпП України.

Крім того, згідно з розрахунковою відомістю за січень 2018 року встановлено, що компенсацію за наявності невикористаних днів щорічної відпустки, працівнику ОСОБА_7 позивачем не нараховано та не виплачено, що порушує вимоги ч. 1 ст. 83 КЗпП України.

Згідно з табелями обліку використання робочого часу вказані працівники у відпустці не перебували, разом з тим не нараховувалась та не виплачувалась (або нараховувалася не в повному обсязі) компенсація за не використану відпустку.

Статтею 96 КЗпП України встановлено, що системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики).

Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі:

мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України;

міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або органом, уповноваженим власником, згідно з професійними стандартами (кваліфікаційними характеристиками) за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Встановлено, що оплата праці працівників позивача здійснюється на підставі штатного розкладу.

При цьому, відповідно до наданих у ході інспекційного відвідування штатних розкладів при різних кваліфікаційних характеристиках професій (посад) встановлено однакові посадові оклади.

Так, у штатному розкладі, затвердженому наказом директора підприємства від 08.10.2018 року № 08/10-2018 та введений в дію з 08.10.2018 року зазначено однакові тарифні ставки (оклади) у розмірі 4 000,00 грн. на різних посадах: - менеджер (управитель) з адміністративної діяльності (Код класифікатора професій 1475.4), - бухгалтер (Код класифікатора професій 3433).

Тобто вищенаведені посадові оклади були встановлені без врахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів посадових окладів, а відповідно без диференціації розмірів посадових окладів, без врахування кваліфікації та складності виконуваної роботи, що порушує вимоги частини четвертої статті 96 КЗпП України та частини четвертої ст. 6 Закону України Про оплату праці .

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України Про оплату праці роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

У ході перевірки встановлено, що позивачем не забезпечено достовірний облік виконуваної працівниками роботи.

Так, ОСОБА_7 відповідно до табелю обліку використання робочого часу за січень 2018 року відпрацював 13 робочих днів. При цьому, в табелі зазначена загальна кількість 16 днів, а відповідно до розрахункової відомості для нарахування та виплати заробітної плати 14 днів.

Також відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Днем звільнення вважається останній день роботи. У цей день працівникові має бути повністю виданий розрахунок із заробітної плати: має бути видана заробітна плата, включаючи оплату праці за останній день роботи, компенсація за невикористані дні відпустки.

У ході проведення інспекційного відвідування ТОВ АЛЕКСТРАНСГРУП встановлено порушення строків проведення кінцевого розрахунку з працівником при звільненні.

Так, ОСОБА_3 (відповідно до заяви на звільнення за згодою сторін від 18.09.2018 року та наказу від 18.09.2018 року № 21-к-00009) було звільнено з посади водія автотранспортних засобів 18.09.2018 року, при цьому, розрахункові кошти звільненому працівникові виплачені 25.09.2018 року;

- ОСОБА_4 (відповідно до заяви на звільнення від 20.08.2018 року та наказу від 21.08.2018 року №-00020-к) було звільнено з посади водія - експедитора 21.08.2018 року, при цьому, розрахункові кошти звільненому працівникові виплачені 22.08.2018 року;

- ОСОБА_5 (відповідно до заяви на звільнення від 02.02.2018 року та наказу від 16.02.2018 року №-16-к) було звільнено з посади водія автотранспортних засобів 16.02.2018 року, при цьому, розрахункові кошти звільненому працівникові виплачені 19.02.2018 року;

- ОСОБА_6 (відповідно до заяви на звільнення від 07.05.2018 року та наказу від 22.05.2018 року №-17-к) було звільнено з посади водія автотранспортних засобів 22.05.2018 року, при цьому, розрахункові кошти звільненому працівникові виплачені 24.05.2018 року.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У ході проведення інспекційного відвідування встановлено, що за порушення строків проведення кінцевого розрахунку при звільненні працівникам: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , середній заробіток за час затримки виплати не здійснено.

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення , індексація грошових доходів громадян - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ст. 2 вищевказаного закону, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії, стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

У ч. 5 ст. 95 КЗпП України також зазначено, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

З метою реалізації Закону України від 06 лютого 2003 року № 491-IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (зі змінами та доповненнями) затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі за текстом - Порядок № 1078).

Порядок № 1078 визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абз. 1 п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України та які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Згідно з абз. 1 п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється у розмірі 103% (абз. 2 п. 1-1 Порядку № 1078).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях (абз. 3 п. 1-1 Порядку № 1078).

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 р.- місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року № 491-IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення (абз. 4 п. 1-1 Порядку № 1078).

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту (абз. 5 п. 1-1 Порядку № 1078).

Крім того, відповідно до абз. 1 п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абз. 5 п. 4 Порядку № 1078).

Абз. 1 п. 5 Порядку № 1078 зазначає, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абз. 2 п. 5 Порядку № 1078).

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абз. 3 п. 5 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абз. 4 п. 5 Порядку № 1078).

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абз. 5 п. 5 Порядку № 1078).

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 1цього Порядку. (абз. 6 п. 5 Порядку № 1078).

Таким чином, відповідно до Порядку № 1078, індекс споживчих цін для визначення наступного перевищення порогу індексації для проведення подальшої індексації обчислюється наростаючим підсумком.

Індексується заробітна плата всіх працівників (незалежно від її розміру), але тільки в межах прожиткового мінімуму для тих, хто працює.

Індексацію заробітних плат найманих працівників потрібно нараховувати і виплачувати разом із заробітною платою.

У випадку розрахунку для неповного робочого дня, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованого часу.

У складі нарахованої зарплати за поточний місяць індексації підлягає лише посадовий оклад, тарифна ставка (постійна складова заробітної плати) в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 та п. 5 Порядку № 1078).

Базовим вважається місяць, в якому підвищена тарифна ставка (посадовий оклад) за посадою, яку займає працівник. Тобто, не має значення, в якому місяці працівника було прийнято на роботу. Як для давно працюючих на підприємстві, так і для новоприйнятих працівників та працівників, що вийшли з відпустки для догляду за дитиною до 3 (6) років, визначення базового місяця залежить лише від збільшення тарифної ставки (посадового окладу) за їх посадами згідно штатного розкладу (абз. 1 і 2 п. 5 та п. 10-2 Порядку № 1078).

Зростання заробітної плати за рахунок інших складових (наприклад, за рахунок премії, надбавки, доплати) без підвищення окладу не впливає на зміну базового місяця та на суму індексації (абз. 5 п. 5 Порядку № 1078).

З 1 січня по квітень 2017 року прожитковий мінімум дорівнював 1600 грн., з 1 травня 2017 року - 1684 грн., з грудня 2017 року - 1762 грн.

Так, у червні 2017 року, липні 2017 року та серпні 2017 року приріст індексу споживчих цін складає 3,7%, тому повинні нараховувати суму індексації.

Сума індексації у червні 2017 року складає: 1684 грн. х 3,7% = 62,31 грн.

Сума індексації у липні 2017 року складає: 1684 грн. х 3,7% = 62,31 грн.

Сума індексації у серпні 2017 року складає: 1684 грн. х 3,7% = 62,31 грн.

У вересні 2017 року, жовтні 2017 року та листопаді 2017 року приріст індексу споживчих цін складає 6,9%, тому робітнику повинні нараховувати суму індексації.

Сума індексації у вересні 2017 року складає: 1684 грн. х 6,9% = 116,20 грн.

Сума індексації у жовтні 2017 року складає: 1684 грн. х 6,9% = 116,20 грн.

Сума індексації у листопаді 2017 року складає: 1684 грн. х 6,9% = 116,20 грн.

У грудні 2017 року приріст індексу споживчих цін складає 10,2%.

Сума індексації у грудні 2017 року складає: 1762 грн. х 10,2% = 179,72 грн.

Відповідно до даних Держстату індекс споживчих цін з січня по жовтень 2018 року складав: січень - 101,5; лютий - 100,9; березень - 101,1; квітень - 100,8; травень - 100,0; червень - 100,0; липень - 99,3; серпень - 100,0; вересень - 101,9; жовтень - 101,7.

У жовтні 2018 року приріст індексу споживчих цін (перемножуємо індекс споживчих цін із січня по жовтень) становить (1,015 х 1,009 х 1,011 х 1,008 х 1,000 х 1,000 х 0,993 х 1,000 х 1,019 х 1,017) х 100% - 100% = 7,4%.

Таким чином, приріст індексу споживчих цін перевищив поріг індексації (103%), а отже - у листопаді 2018 року настає право на індексацію зарплати.

Коефіцієнт індексації складає 7,4 - 3 = 4.

Прожитковий мінімум в листопаді 2018 році складав 1841,00 грн.

Сума індексації за повністю відпрацьований листопад 2018 року дорівнює: 1841,00 грн. х4 : 100= 73,64 грн.

Сума індексації заробітної плати у грудні 2018 року складає 1921 грн. х 4: 100=76,84 грн.

Посадовий оклад директора підприємства ТОВ АЛЕКСТРАНСГРУП ОСОБА_10 відповідно до штатного розкладу, який затверджено та введено в дію: з 03 липня 2017 року - 4000,00 грн., з 04 вересня 2017 року - 4000,00 грн., з 19 жовтня 2017 року - 4000,00 грн., з 01 січня 2018 року - 4000,00 грн., з 01 квітня 2018 року - 4100,00 грн., з 19 червня 2018 року - 4100,00 грн., з 07 серпня 2018 року - 4100,00 грн., з 08 жовтня 2018 року - 4100,00 грн., з 01 грудня 2018 року - 4200,00 грн.

Отже, для розрахунку індексації місяцем підвищення посадових окладів вважається липень 2017 року.

При цьому, відомість нарахування та виплати заробітної плати ТОВ АЛЕКСТРАНСГРУП не містять відображення нарахування і виплати індексації ОСОБА_11 при наявності підстав.

Таким чином, індексація заробітної плати ОСОБА_12 не нарахована та не виплачена.

Вищевикладене свідчить про те, що позивачем ТОВ АЛЕКСТРАНСГРУП порушено вимоги ч. 5 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України Про оплату праці , а саме: заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Статтею 18 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Крім того, відповідно до п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. Тому якщо в розрахунковому періоді відбулося підвищення тарифних ставок і посадових окладів, підприємство має коригувати виплати, що враховуються під час обчислення середньої зарплати, за проміжок часу до підвищення, на коефіцієнт їх підвищення, який визначається шляхом ділення нового окладу на старий . На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

У ході проведення інспекційного відвідування ТОВ АЛЕКСТРАНСГРУП встановлено, що при розрахунку середнього заробітку не проводилось коригування середньої заробітної плати (включаючи інші виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати за проміжок часу до підвищення, а також у періоді, протягом якого за ним зберігається середній заробіток), на коефіцієнт підвищення посадового окладу для нарахування: відпускних працюючим працівникам - ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та компенсації при звільненні за наявності днів не використаної відпустки - ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 .

Крім того, відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України Про оплату праці заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

У ході проведення інспекційного відвідування відповідно до відомостей на виплату грошей, відомостей на виплату готівки встановлено випадки порушення строків виплати, а саме: заробітна плата за січень 2018 року - виплачена 09.02.2018 року відповідно до відомості на виплату готівки № 2 за січень 2018 року; заробітна плата за лютий 2018 року - виплачена 16.03.2018 року відповідно до відомості на виплату готівки № 4 за лютий 2018 року.

Суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи містять письмові пояснення уповноваженої особи ТОВ АЛЕКСТРАНСГРУП - Кузіної Т.С. від 15.04.2019 року, в яких остання фактично визнає встановлені інспектором Держпраці порушення та зазначає, що останні були зумовлені недосконалістю програмного забезпечення, відсутністю коштів на розрахунковому рахунку, помилковим заповненням табелю та механічними помилками.

Більш того, про визнання означених порушень ТОВ АЛЕКСТРАНСГРУП свідчить і той факт, що позивачем були виконані вимоги припису № ДН2028/252/АВ/П від 16.04.2019 року, що також підтверджується матеріалами справи.

Згідно з абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до п. 29 Постанови № 295, заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за, серед іншого, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Таким чином, виконання вимог припису не могло бути правовою підставою для того щоб не застосовувати до ТОВ АЛЕКСТРАНСГРУП фінансові санкції, і відповідно, не звільняло останнє від обов`язку понести відповідальність за вчинення порушень законодавства про працю, оскільки згідно з ч. 7 ст. 265 КЗпП України сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю. Тобто вказаними нормами покладено одночасно на суб`єкта господарювання обов`язок як щодо сплати штрафу за вчинене порушення, так і щодо його усунення.

Щодо сум штрафу у винесених постановах про накладення штрафу, то суд вважає їх такими, що були вирахувані відповідно до вимог абз. 4, 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України та Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік .

Так, відповідно до статті 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік з 1 січня 2019 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 4173 гривень.

Отже, сума штрафу у постанові № ДН2028/252/АВ/МГ-ФС/457 від 07.05.2019 року розрахована наступним чином: 4173 (розмір мінімальної заробітної плати) х 7 (кількість людей) х 10 (десятикратний розмір мінімальної заробітної плати) = 292110 грн., а у постанові № ДН2028/252/АВ/МГ-ФС/458 від 07.05.2019 року - 4173 (розмір мінімальної заробітної плати).

Щодо неотримання позивачем повідомлення про розгляд питання про притягнення позивача до відповідальності, суд зазначає, що матеріали справи містять докази того, що повідомлення було направлено вчасно і установа поштового зв`язку намагалась вручити вказане повідомлення, проте, позивач не забезпечив його вчасне отримання.

Більш того, додатково суд звертає увагу на те, що дійсно постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року у справі № 826/8917/17 була визнана нечинною у повному обсязі постанова КМУ від 26.04.2017 року № 295, якою були затверджені і Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, і Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, однак, ця постанова була прийнята 14.05.2019 року, тоді як, безпосередньо, інспекційне відвідування ТОВ АЛЕКСТРАНСГРУП проводилось у період з 15.04.2019 року по 16.04.2019 року, а оскаржувані постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами були винесені 07.05.2019 року тобто ще до скасування постанови КМУ від 26.04.2017 року № 295.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що постанови про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами відповідача № ДН2028/252/АВ/МГ-ФС/457 від 07.05.2019 року та № ДН2028/252/АВ/МГ-ФС/458 від 07.05.2019 року прийняті з урахуванням всіх обставин справи, а тому не підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Як передбачено ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову, понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЕКСТРАНСГРУП (вул. Верещагіна, 101/309, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40823494) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (вул. Казакова, 3, м. Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 39788766) про визнання неправомірними дій, визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складене 11 липня 2019 року.

Суддя Р.З. Голобутовський