Постанова

від 02.07.2019 по справі 520/9896/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 р.Справа № 520/9896/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Соіч Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 04.04.19 року по справі № 520/9896/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРАФІК"

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРАФІК", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому, уточнивши позовні вимоги просив суд визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію від 07.05.2018 № 2035/6/99-99-15-03-02-15/ІПКК як індивідуальний акт в частині визнання органами ДФС безпідставності віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту за податковою накладною, зареєстрованою на переможця публічних торгів, а саме в частині: «оскільки Учасником (переможцем електронних торгів) не здійснюється оплата за придбане майно безпосередньо ПАТ «Бліц-інформ» як постачальнику і власнику такого майна, законодавчі підстави для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту за такою податковою накладною, зареєстрованою в ЄРПН, в Учасника (переможця електронних торгів) відсутні» (останній абзац).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він придбав на електронних торгах у власність нежитлові приміщення та з метою визначення належної особи, яка має виписати податкову накладну для цілей формування податкового кредиту звернувся до відповідача із заявою про отримання податкової консультації. Відповідач надав позивачу індивідуальну податкову консультацію від 07.05.2018 № 2035/6/99-99-15-03-02-15/ІПКК, зі змістом якої позивач частково не погодився, оскільки вважає, що така консультація суперечить нормам ПК України та змісту податку на додану вартість, оскільки заперечує право позивача на формування податкового кредиту по даній операції без наведення правового обґрунтування та всупереч принципам податкового законодавства.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРАФІК" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації - задоволено.

Скасовано індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України від 07.05.2018 № 2035/6/99-99-15-03-02-15/ІПКК в частині визнання органами ДФС безпідставності віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту за податковою накладною, зареєстрованою на переможця публічних торгів, а саме в частині: «оскільки Учасником (переможцем електронних торгів) не здійснюється оплата за придбане майно безпосередньо ПАТ «Бліц-інформ» як постачальнику і власнику такого майна, законодавчі підстави для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту за такою податковою накладною, зареєстрованою в ЄРПН, в Учасника (переможця електронних торгів) відсутні» (останній абзац).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю Електротрафік (далі - Позивач) 26 жовтня 2017 року придбало на електронних торгах, організованих ДП СЕТАМ , в порядку здійснення виконавчого провадження, предмет іпотеки: нежитлові приміщення.

Право власності на зазначене майно було оформлено ТОВ Електротрафік 09.02.2018, що підтверджується нотаріальним свідоцтвом про придбання майна на публічних торгах, а також нотаріальною випискою з відповідного реєстру прав на нерухоме майно.(а.с.26-27)

Зазначене нерухоме майно належало ПрАТ Бліц-інформ , що був божником у виконавчому провадженні, і було предметом іпотеки, на який було звернено стягнення на користь іпотекодержателя АТ Райффайзен Банк Аваль для погашення заборгованості по кредиту.

Враховуючи, що зазначена операція підлягає оподаткуванню ПДВ, а також факт того, що і ТОВ Електротрафік , як покупець вищезазначеного майна, і ПрАТ Бліц-інформ , як попередній власник майна, є зареєстрованими платниками ПДВ, ТОВ Електротрафік як покупець цього майна має отримати відповідну податкову накладну, що не заперечувалося сторонами при розгляді справи.

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, ані власник майна - ПрАТ Бліц-інформ , ані іпотекодержатель - АТ Райффайзен Банк Аваль не склали та не зареєстрували відповідну податкову накладну на користь ТОВ Електротрафік як покупця майна.

В зв`язку з зазначеним ТОВ Електротрафік звернулось до органів ДФС для отримання індивідуальної податкової консультації й просило органи ДФС роз`яснити: 1) хто саме в даному випадку має скласти та зареєструвати на користь ТОВ Електротрафік відповідну податкову накладну: а) ПрАТ Бліц-Інформ як постачальник (попередній власник) відповідного майна чи б) АТ Райффайзен Банк Аваль як іпотекодержатель; 2) яким чином має діяти ТОВ Електротрафік для отримання відповідного податкового кредиту в разі якщо ані ПрАТ Бліц-Інформ , ані АТ Райффайзен Банк Аваль в порушення вимог податкового законодавства не нададуть ТОВ Електротрафік відповідної податкової накладної.

Державною фіскальною службою України було складено та надіслано на адресу позивача індивідуальну податкову консультацію від 07.05.2018 № 2035/6/99-99-15-03-02-15/ІПКК, в якій податковий орган прийшов до таких висновків:

Операція Організатора - платника ПДВ з постачання послуг із організації та проведення електронних торгів (у тому числі процедури продажу арештованого майна) Учаснику (переможцю електронних торгів) оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків. Зокрема, при здійсненні такої операції Організатор - платник ПДВ зобов`язаний визначити податкові зобов`язання з ПДВ, виходячи із суми комісійної винагороди, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на Учасника (переможця електронних торгів).

Водночас зважаючи на те, що згідно із змістом звернень власником арештованого майна, що реалізується на електронних торгах у формі аукціону, є ПАТ Бліц-інформ та перехід права власності на таке майно відбувається безпосередньо від ПАТ Бліц-інформ до Учасника (переможця електронних торгів), то при здійсненні операції з постачання такого майна у ПАТ Бліц-інформ виникає обов`язок визначити податкові зобов`язання з ПДВ, виходячи із бази оподаткування ПДВ, встановленої відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на Учасника (переможця електронних торгів).

При цьому, оскільки Учасником (переможцем електронних торгів) не здійснюється оплата за придбане майно безпосередньо ПАТ Бліц-інформ як постачальнику і власнику такого майна, законодавчі підстави для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту за такою податковою накладною, зареєстрованою в ЄРПН, в Учасника (переможця електронних торгів) відсутні. (а.с.12-18)

Позивач не погодився зі змістом податкової консультації в частині відсутності у нього права на формування податкового кредиту, у зв`язку з чим звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувану індивідуальну податкову консультацію не можна визнати обґрунтованою та такою, що відповідає положенням норм чинного податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пп. 14.1.172-1. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до абз. 1 п. 52.1. та п. 52.2. ст. 52 Податкового кодексу України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Відповідно до п. 52.4 ст. 52 ПК України індивідуальні податкові консультації надаються: в усній формі - контролюючими органами та державними податковими інспекціями; у письмовій формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім`я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси. Доступ до зазначених даних єдиної бази та офіційного веб-сайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиної бази індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п. 52.5 ст. 52 ПК України контролюючий орган в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональний територіальний орган зобов`язаний надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, індивідуальну податкову консультацію протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення платника податків на отримання індивідуальної податкової консультації, для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, отримавши індивідуальну податкову консультацію від контролюючого органу, який йому підпорядковується, протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання такої консультації, але не більше 35 календарних днів, що настають за днем отримання контролюючим органом відповідного звернення платників податків, приймає одне із таких рішень: про внесення відомостей про індивідуальну податкову консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується; про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, з одночасним наданням платнику податків від свого імені індивідуальної податкової консультації та внесенням відомостей про таку консультацію до зазначеного реєстру, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується, та платника податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 53.2 статті 53 ПК України передбачено, що платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду. Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Спірна податкова консультація є індивідуальною та надана з питань порядку оподаткування ПДВ операції з примусової реалізації на електронних торгах заставного майна в порядку здійснення повноважень органами державної виконавчої служби.

Відповідно до п.п. 9-11 Порядку ведення єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, затвердженого Наказ Міністерства фінансів України 24.05.2017 № 523, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 червня 2017 р. за № 719/30587, інформація в ІПК має бути актуальною, якісно підготовленою і змістовною та не повинна містити персональних даних, даних з обмеженим доступом, неперевірених або неузгоджених відомостей. У разі скасування ІПК у судовому порядку така консультація підлягає виключенню з Реєстру та заміні на нову ІПК, що надана з урахуванням висновків суду, у строки, визначені пунктом 53.2 статті 53 Кодексу, з відміткою про те, що нова ІПК надана на підставі рішення суду. Контролюючий орган в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональний територіальний орган зобов`язані надіслати ДФС ІПК протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення платника податків на отримання ІПК, для розгляду питання щодо внесення відомостей про таку консультацію до Реєстру, про що повідомляють платника податків у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу. Рішення про внесення або відмову у внесенні ІПК контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів до Реєстру приймається ДФС у межах строків, визначених Кодексом.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п 187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За приписами п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення, зокрема, операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

За приписами п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення, зокрема, операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Відповідно до ч.1 п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з абз.1,3 п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, Податковий кодекс України містить лише таке виключення, коли покупець не має права на формування податкового кредиту (за умови придбання товарів або необоротних активів за результатом оподатковуваної ПДВ операції та для цілей їх використання у власній господарській діяльності), яке визначено п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Слід зазначити, що спірна податкова консультація та відзив на позов містять твердження, що придбання позивачем майна відбулося в рамках операції, яка є об`єктом оподаткування ПДВ, продавець майна - боржник у виконавчому провадженні та заставодатель відповідного майна має обов`язок скласти та зареєструвати відповідну податкову накладну по операції з продажу належного йому майна на електронних торгах.

Відповідно до п. 189.4 ст. 189 Податкового Кодексу України, базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Дата збільшення податкових зобов`язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу.

Зазначений порядок дати виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту застосовується також на операції з примусового продажу арештованого майна органами юстиції.

Таким чином, підхід до визначення порядку виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту щодо операцій з примусового продажу арештованого майна є загальним, визначеним за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу.

Відповідно, в даному випадку порядок здійснення ТОВ Електротрафік оплати за придбане майно не шляхом перерахування коштів безпосередньо попередньому власнику такого майна не впливає на його право формування податкового кредиту, адже податкове законодавство не вимагає при виконанні договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, операцій з примусового продажу арештованого майна органами юстиції, щоб гроші передавались безпосередньо від продавця товару його покупцю, оскільки за специфікою відповідних господарських відносин оплата може здійснюватися шляхом передачі коштів через комісіонера, довірителя, управителя, зарахуванням обов`язків.

Відповідачем при складанні індивідуальної податкової консультації, що є предметом оскарження, не наведено правового обґрунтування твердження, що міститься в останньому абзаці, щодо відсутності права у позивача на податковий кредит. Так саме відповідне обґрунтування відсутнє і у відзиві на позовну заяву.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що заборона платнику ПДВ сформувати податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної за результатами операції, яка підлягає оподаткуванню ПДВ, та за відсутності законодавчих обмежень для цього, суперечить основним засадам та принципам податкового законодавства, зокрема: п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 ПК України та п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач при наданні оскаржуваної індивідуальної податкової консультації без наведення правового обґрунтування зробив висновок про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту по операції з придбання майна на електронних торгах, що фактично має призвести до збільшення податкового навантаження на позивача всупереч нормам Податкового кодексу України та порушує його права як платника ПДВ.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено правомірність твердження (останній абзац) індивідуальної податкової консультації від 07.05.2018 № 2035/6/99-99-15-03-02-15/ІПКК нормам та змісту законодавства з податку на додану вартість.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 року по справі № 520/9896/18 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 року по справі № 520/9896/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді (підпис) (підпис) В.А. Калиновський Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 11.07.2019 року