Ухвала

від 10.07.2019 по справі 907/466/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"10" липня 2019 р. м. Ужгород Справа № 907/466/17

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши подання Головного державного виконавця Мукачівського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у справі 907/466/17,

за позовом Мукачівської місцевої прокуратури, м. Мукачево в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, м. Мукачево Закарпатської області

до відповідача Дочірнього підприємства «МУКБУК» Товариства з обмеженою відповідальністю «Національний книжковий фонд» , м. Мукачево

про стягнення 42668,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду від 13.06.2017 року у справі 907/466/17 позов задоволено повністю та присуджено до стягнення з Дочірнього підприємства МУКБУК ТОВ Національного книжкового фонду на користь виконавчого комітету Мукачівської міської ради 42668,50грн. (сорок дві тисячі шістсот шістдесят вісім грн. 50 коп.) та 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) витрат пов`язаних зі сплатою судового збору на користь Прокуратури Закарпатської області (88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2-а).

На виконання вказаного рішення суду 27.06.2017 року у справі №907/466/17 було видано відповідні накази.

На адресу суду 08.07.2019 року від Головного державного виконавця Мукачівського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області надійшло Подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа (вих. № 02.3.1-07/9726/19 від 08.07.2019 року). Вказаним поданням Головний державний виконавець Гонак М.М. просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта керівника ДП МУКБУК ТОВ Національний книжковий фонд , громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до виконання зобов`язань за наказом Господарського суду Закарпатської області від 27.06.2017 року у справі № 907/466/17.

В обґрунтування своїх вимог виконавець покликається на те, що боржником не виконано рішення Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/466/17, незважаючи на те, що державним виконавцем вжито усіх передбачених чинним законодавством заходів примусового його виконання (детальний перелік вчинених виконавцем дій наведено в тексті подання). Однак, заходи державного виконавця щодо розшуку майна боржника виявилися безрезультатними, а сам боржник, на думку виконавця, фактично ухиляється від виконання покладених на нього зобов`язань за наведеним рішенням суду. Вказує на те, що надісланий боржнику 14.05.2019 року виклик державного виконавця від 14.05.2019 № 13-56879727 залишений ним без реагування.

Розглянувши подання головного державного виконавця Мукачівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Гонак М.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України - керівника Дочірнього підприємства «МУКБУК» Товариства з обмеженою відповідальністю «Національний книжковий фонд» - ОСОБА_1 без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, до виконання зобов`язань за наказом Господарського суду Закарпатської області від 27.06.2017 року у справі № 907/466/17, суд доходить висновку, що таке не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права, обов`язковість виконання рішень, законність, диспозитивність, справедливість, неупередженість та об`єктивність.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, державному виконавцю надано право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до п. 1 розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України вирішується судом за місцем виконання відповідного рішення, за поданням державного чи приватного виконавця.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» , право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

З наведеного вище можна зробити висновок, що поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» слід розуміти як будь -які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Поряд з цим, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ГПК України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом, як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

В даному випадку, державний виконавець не надав суду доказів, які б доводили необхідність застосування судом такого виключного заходу забезпечення виконання судового рішення, як обмеження керівника юридичної особи (боржника) у праві виїзду за кордон.

Матеріалами виконавчого провадження підтверджено, що у боржника відсутні достатні кошти на рахунку, земельні ділянки, транспортні засоби. Сільськогосподарська техніка за ним не зареєстровані, підприємство за період з 01.01.2018 до 31.09.2018 податкову звітність не подавало. Матеріали судової справи також містять пояснення керівника ОСОБА_1 , надані ним за результатами виклику державного виконавця, якими керівник повідомляв про неможливість виконати рішення суду з огляду на те, що відповідач діяльність не здійснює, зареєстрованого майна не має, проводиться ліквідація ДП "МУКБУК" ТОВ" Національний книжковий фонд".

Саме з огляду на наведене в сукупності не дає суду підстав вважати нез`явлення керівника на черговий виклик державного виконавця ухиленням від виконання рішення суду та, відповідно, застосування для нього виключного такого заходу забезпечення виконання судового рішення, як обмеження керівника юридичної особи (боржника) у праві виїзду за кордон.

Судом також враховано, що відсутність майна та коштів боржника не свідчить про його ухилення від виконання рішення суду, і що саме такий захід як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи - керівника юридичної особи (боржника) буде ефективним для виконання судового рішення і не порушить визначене ст. 33 Конституції України право на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, тощо.

Правовими нормами, що містяться у ч. ч. 1, 3, 4 ст. 313 Цивільного кодексу України обумовлено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, унормовано, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь - яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Отже, виходячи з вищевикладеного, у даному випадку задоволення подання з наведених державним виконавцем підстав, може призвести до необґрунтованого обмеження права фізичної особи - керівника боржника (юридичної особи) на свободу пересування, яке гарантоване Конституцією України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та виїзду в Україну", ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 234, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні подання Головного державного виконавця Мукачівського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Гонака М.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника ДП МУКБУК ТОВ Національний книжковий фонд громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 10.07.2019 року та може бути оскаржена відповідно до ст. 255 Господарського процесуального кодексу України до Західного апеляційного господарського суду.

Суддя Л.В. Андрейчук