Рішення

від 10.07.2019 по справі 910/5650/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2019Справа №910/5650/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/5650/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СБГД

(03150, м.Київ, вул.Антоновича, буд.51, офіс 606, код ЄДРПОУ 40704328)

до Фізичної особи-підприємця Босенко Романа Миколайовича

( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )

про стягнення 295 322,80 грн,-

Представники сторін: без повідомлення (виклику)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СБГД 2 травня 2019 року звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Босенко Романа Миколайовича про стягнення 295 322,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю СБГД в період з 16.07.2018 по 02.08.2018 помилково перерахувало на рахунок Фізичної особи-підприємця Босенко Романа Миколайовича грошові кошти у розмірі 295 322,80 грн, у зв`язку з чим позивач просить стягнути помилково перераховані грошові кошти з відповідача.

За результатом проведення автоматичного розподілу справ між суддями від 06.05.2019, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 відкрито провадження у справі №910/5650/19, розгляд справи призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив, встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Зазначена Ухвала суду була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за №0103050086040 на адресу Фізичної особи-підприємця Босенко Романа Миколайовича , яка зазначена в позовній заяві та міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 .

21 . 05.2019 на адресу суду повернулось поштове відправлення за №0103050086040 із зазначенням причини повернення: невдала спроба вручення (повернення): за закінченням терміну зберігання.

Судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Судом, також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Станом на 10.07.2019 від сторін не надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СБГД (далі за текстом - Позивач), у період з 16.07.2018 по 02.08.2018 перерахувало на поточний банківський рахунок Фізичної особи-підприємця Босенко Романа Миколайовича (далі за текстом - Відповідач) грошові кошти у загальному розмірі 295 322 грн. 80 коп. Грошові кошти було перераховано з призначенням платежу: за товар ; за меблі .

На підтвердження зазначеного, позивач надав виписку по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю СБГД № НОМЕР_2 з 01.01.2018 до 29.01.2019, з якої вбачається наступне:

- 16.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю СБГД перерахувало грошову суму у розмірі 70 400,00 грн на рахунок Фізичної особи-підприємця Босенко Романа Миколайовича № НОМЕР_3 ;

- 20.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю СБГД перерахувало грошову суму у розмірі 56 000,00 грн на рахунок Фізичної особи-підприємця Босенко Романа Миколайовича № НОМЕР_3 ;

- 01.08.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю СБГД перерахувало грошову суму у розмірі 7 500,00 грн на рахунок Фізичної особи-підприємця Босенко Романа Миколайовича № НОМЕР_3 ;

- 02.08.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю СБГД перерахувало грошову суму у розмірі 161 422,80 грн на рахунок Фізичної особи-підприємця Босенко Романа Миколайовича № НОМЕР_3 .

Позивачем зазначено, що вказана сума грошових коштів перерахована на рахунок Відповідача помилково та є такою, що підлягає поверненню Позивачу.

Крім того, позивачем зазначено, що між Позивачем та Відповідачем у липні 2018 року проводились перемовини щодо укладення договорів поставки меблів, проте вказаний договір укладено не було, оскільки сторони не дійшли згоди щодо істотних умов вказаного договору.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що посадова особа Товариства з обмеженою відповідальністю СБГД - бухгалтер ОСОБА_1 помилково перерахувала спірні грошові кошти на рахунок Відповідача без відповідного погодження керівництва, на підставі інформації, наданої працівником Позивача ОСОБА_2 , що працює на посаді Керівника проектів. ОСОБА_2 в пояснювальній записці від 22.08.2018 зазначає, що: Я, керівник проектів Товариства з обмеженою відповідальністю СБГД - ОСОБА_2 , помилково вважав, що між ТОВ СБГД та ФОП Босенко Р.М. укладено договори на поставку товару. ФОП Босенко Р.М. по телефону повідомляв мене про необхідність перерахування коштів, і зазначав, що він та Ви, як директор Товариства з обмеженою відповідальністю СБГД прийшли до згоди щодо укладення договору, а сам договір готується для передачі на підпис. Говорив настільки впевнено, називав суми, що я навіть не міг підозрювати, що договору між ним та ТОВ СБГД не укладено, тому без вагань та без згоди директора ТОВ СБГД надав бухгалтеру реквізити для перерахування коштів з рахунку підприємства та надав розпорядження перерахувати грошові кошти. Реквізити рахунку ФОП Босенко Р.М. я отримав по електронній пошті .У зв`язку з допущеними порушеннями, на ОСОБА_2 наказом №02/08 від 22.08.2018 року накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Враховуючи викладене, позивач запевняє, що жодних договірних зобов`язань між Товариством з обмеженою відповідальністю СБГД та Фізичною особою-підприємцем Босенко Романом Миколайовичем не існує, передача будь-яких товарів/майна, у тому числі меблів не здійснювалася.

01.02.2019 року Позивачем було направлено на адресу Відповідача вимогу вих. №2901/05 від 29.01.2019 про повернення безпідставно набутих грошових коштів.

Згідно рекомендаційного повідомлення про вручення поштового відправлення за №0101908736681 Фізична особа-підприємець Босенко Роман Миколайович отримала вказану вимогу 15.02.2019.

Жодних доказів на підтвердження факту повернення Фізичною особою-підприємцем Босенко Романом Миколайовичем грошових коштів у розмірі 295 322,80 грн позивачу, учасниками справи не надано.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають:

1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого);

2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого);

3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Вiдповiдно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України цивiльнi права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогiєю породжують цивiльнi права та обов`язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та iншi правочини. Зобов`язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства, а за вiдсутноcтi таких умов та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства - вiдповiдно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi статті 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Якщо ж зобов`язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 Цивільного кодексу України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов`язання). Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Оскільки, матеріали справи не містять, а учасниками справи не наведено наявності правових підстав для отримання відповідачем коштів у розмірі 295 322,80 грн. за рахунок коштів саме позивача, суд приходить до висновку, що підстава для володіння відповідачем грошовими коштами позивача в розмірі 295 322,80 грн. відсутня, а відтак зазначену суму коштів відповідач зобов`язаний повернути позивачу.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Босенко Романа Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СБГД (03150, м.Київ, вул.Антоновича, буд.51, офіс 606, код ЄДРПОУ 40704328) основну заборгованість у розмірі 295 322 (двісті дев`яносто п`ять тисяч триста двадцять дві) грн 80 коп .

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Босенко Романа Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СБГД (03150, м.Київ, вул.Антоновича, буд.51, офіс 606, код ЄДРПОУ 40704328) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 429 (чотири тисячі чотириста двадцять дев`ять) грн 85 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.Є. Блажівська