Постанова

від 10.07.2019 по справі 912/3237/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2019 року Справа № 912/3237/18

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач),

суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.

секретар судового засідання Грачов А.С.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод", м. Київ

представник : Білоус Ю.Ю., ордер серії КС №428645 від 24.06.2019, адвокат;

Відповідач - Фермерське господарство "Колос", с. Ємилівка Голованівського району Кіровоградської області

представник : Глазков А.С., ордер серії КР №67236 від 15.05.2019, адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" та Фермерського господарства «Колос» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2019 у справі №912/3237/18 (колегія суддів у складі головуючого судді Макаренко Т.В., суддів Кабакової В.Г., Тимошевської В.В., повне рішення складено 26.04.2019) та додаткове рішення від 26.04.2019 у справі №912/3237/18 (повне рішення складено 26.04.2019)

у справі

про стягнення 701352,03 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

1.1 У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" (надалі позивач) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Фермерського господарство "Колос" (надалі відповідач) та з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 19.02.2019 просило стягнути неустойку у вигляді штрафу - 402 000,00 грн та пені - 299 352,33 грн з покладанням на відповідача судових витрат у справі.

Позов обгрунтовано неналежним виконання відповідачем умов договору поставки №21/08/2018-230Р від 21.08.2018 в частині повної та своєчасної поставки товару.

1.2. Фермерське господарство "Колос" позов заперечувало з тих підстав, що між сторонами не було досягнуто домовленостей щодо базису поставки та порядку оплати за транспортування товару; товар був поставлений в меншій кількості, ніж це передбачено Договором поставки з тих підстав, що позивач не здійснив своєчасного розрахунку за отримані партії товару.

1.3. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області позов задоволено частково, стягнуто з Фермерського господарства "Колос" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" 540772,60 грн, з яких 321 600,00 грн штрафу та 111 018, 88 грн пені, а також судовий збір в сумі 8111,59 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду обгрунтовано тим, що позивачем частково невірно розраховано суму пені, яка заявлена до стягнення, та посилаючись на загальні засади, встановлені у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності, розумності та недоведеність завдання позивачу збитків, місцевий господарський суд дійшов до висновку про обгрунтованість клопотання відповідача та зменшив пеню і штраф на 20%.

2. Доводи та вимоги апеляційної скарги і відзиву на неї.

2.1 . 27.05.2019 позивач подав апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2019 у справі №912/3237/18, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить частково скасувати означене рішення суду в частині відмови в стягненні штрафу в сумі 80 400 грн та пені в сумі 188333,15 грн та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення вимог, скасувавши при цьому додаткове судове рішення від 26.04.2019.

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

- суд першої інстанції безпідставно зменшив суми неустойки на 20%, посилаючись на забезпечення дотримання принципу розумності і справедливості та те, що позивачем не надано доказів понесення суттєвих збитків, оскільки при стягненні неустойки на позивача не покладається обов`язку доводити понесення збитків, такі висновки суду суперечать нормам Цивільного та Господарського кодексу;

- суд також жодним чином не зазначив, що ним взято до уваги, як суд визначив ступінь виконання зобов`язання боржником, чи враховувалися інші інтереси сторін, не навів обгрунтування чому саме зменшив на 20%, а не на інший відсоток та на свій власний необгрунтований розсуд вирішив зменшити розмір неустойки, хоча позивачем доводилося, окрім матеріально-правової складової, ще й поведінка відповідача як на досудовому етапі, так і під час судового процесу;

- висновки суду в цій частині не підтверджені доказами, суперечать завданням господарського судочинства, не забезпечують виконання обов`язку доказування і є порушенням норм матеріального права та підставою для скасування рішення суду.

2.2. Відповідач також подав 16.05.2019 апеляційну скаргу на рішення місцевого суду, в якій посилаючись на неповне встановлення обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення суду скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення про повну відмову в позові.

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

- суд не врахував, що у додатковій угоді №1 від 27.08.2018 сторонами було змінено умови поставки насіння соняшнику на FCA (франко-склад постачальника) та відповідач мав на своєму складі необхідний обсяг товару, що підтверджується інвентаризацією товарних залишків насіння соняшнику про наявність 262 тонн, однак позивач не здійснив жодних дій щодо отримання товару, не подав до складу відповідача свого транспорту;

- відповідач на власний розсуд здійснив постачання товару на суму попередньої оплати на склад позивача, не очікуючи додаткової оплати за перевезення, втім позивач порушив умови п. 2.3.1, 2.3., 2.4 договору щодо оплати конкретної партії товару відповідно 30% та 20%, а саме за першу партію в строк до 04.10. та 05.10.2018, що відповідно до ч. 5 ст. 692 ЦК України дало право продавцю зупинити передання товару до повної оплати раніше переданого товару;

- суд прийшов до безпідставного висновку, що сторони не змінювали базис поставки, надав невірну оцінку додатковій угоді №1 від 27.08.2018, в зв`язку з чим безпідставно застосував правові наслідки у вигляді неустойки та не врахував, що відповідно до ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

2.3. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач), суддів Орєшкіної Е.В., Подобєд І.М. та вказаною колегією було відкрито апеляційне провадження відповідно ухвалами від 03.06.2019 та 10.06.2019.

2.4. Сторони не надали письмових відзивів на апеляційні скарги, представники сторін в судових засіданнях заперечували проти доводів іншої сторони.

2.5. Позивач 24.06.2019 надав клопотання про долучення доказів, в якому просив долучити до матеріалів справи заяву свідка ОСОБА_1 від 21.06.2019 року, який займає посаду начальника відділу постачання та копію Посадової інструкції на начальника відділу постачання, обгрунтовуючи неподання такої заяви до суду першої інстанції тим, що свідок може надати пояснення лише з власного волевиявлення, яке мало місце 21.06.2019. Вказує, що заява свідка підтверджує обставини укладання договору, домовленість сторін щодо базису постачання та інші обставини, що стосуються укладення та виконання договору.

2.6. Відповідно до положень ч. 2 ст. 87, ч. 3 ст. 269 ГПК України вказані докази апеляційним судом не приймаються до розгляду, оскільки на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Умови укладених сторонами договорів відображаються в господарському договорі, який за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками (ст. 181 ГК України), а здійснення господарських операцій відображається відповідно до положень Закону України Про бухгалтерський облік та звітність в Україні .

2.7. 25.06.2019 позивач також подав заяву про застосування заходів процесуального примусу до представника відповідача у справі у вигляді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, обгрунтовуючи тим, що адвокат Глазков А.С., будучи професійним юристом, умисно подав апеляційну скаргу без сплати судового збору з метою затягування розгляду справи.

2.8. Неприпустимість зловживання процесуальними правами визначено у ст. 43 ГПК України та наведено перелік процесуальних дій учасників справи, які можуть свідчити про зловживання процесуальними правами. Серед вказаного переліку відсутні такі підстави як подання апеляційної скарги з порушенням вимог ст. 258 ГПК України. Також суд зазначає, що відповідач в стислі сроки усунув недоліки апеляційної скарги та його апеляційна скарга була прийнята до сумісного розгляду з апеляційною скаргою позивача, яка також подана з порушенням строків на апеляційне оскарження, що не призвело до затягування розгляду справи. За наведених обставин апеляційний суд не вбачає підстав для застосування заходів процесуального примусу до представника відповідача та в задоволенні заяви відмовляє.

2.9. 10.07.2019 позивач надав клопотання про допит свідка ОСОБА_1 , який прибув до Центрального апеляційного господарського суду.

Розглянувши вказане клопотання колегія суддів залишила його без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України з огляду на пропуск строку на подання клопотання, встановленого в ухвалах суду про відкриття апеляційного провадження від 03.06.2019 та 10.06.2019 та в зв`язку з неприйняттям заяви свідка як належного доказу відповідно до положень ч. 2 ст. 87, ч. 3 ст. 269 ГПК України.

3. Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обґоворивши доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд встановив наступне.

3.1. 21.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод", як Покупцем, та Фермерським господарством "Колос", як Постачальником було укладено Договір поставки №21/08/2018-230Р на наступних умовах:

- постачальник зобов`язується поставити сільськогосподарську продукцію (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах, визначених Договором в асортименті, кількості, та по цінам, визначеним цим пунктом, а саме: насіння соняшника, код УКТ ЗЕД 120600 у кількості 100 т, за ціною 8 333,33 грн/т без ПДВ загальною вартістю 999999,60 грн з ПДВ (п.1.1 договору);

- ціна товару, що постачається згідно з даним договором на умовах СРТ (фрахт/перевезення оплачені до складу покупця) становить 10 000,00 грн за одну тонну з урахуванням ПДВ 20% , загальна вартість Товару, що постачається згідно з даним договором, складає 999 999,60 +/- 10% грн з урахуванням ПДВ (п. 2.1, 2.2 Договору).

- Покупець оплачує попередню оплату в розмірі 50% вартості всієї партії товару протягом 5 банківських днів з моменту підписання Договору. Решта суми сплачується по кожній окремій партії товару в наступному порядку:

- 30% від вартості кожної окремої партії товару після навантаження Товару в автотранспорт та визначення фізичної ваги товару та перевірки якості товару сертифікованою лабораторією на Зерновому складі покупця - Миколаївська область, Кривоозерський район, смт. Криве Озеро, вул. Кобзаря, 1 (далі - Зерновий склад) та визначення кінцевої ціни товару на підставі реєстру на прийнятий товар, сплачується на другий день після прийняття такої партії товару зерновим складом покупця, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця, що вказаний в п. 9 цього Договору. Постачальник зобов`язаний при цьому надати рахунок-фактуру на всю кількість товару за допомогою факсимільного або електронного зв`язку за реквізитами Покупця, що вказані в п. 9 цього Договору, для оплати його покупцем;

- покупець здійснює доплату до 100% вартості Товару у розмірі 20% кожної партії на нижченаведених умовах поставки протягом 2 (двох) банківських днів після реєстрації постачальником податкової накладної (п. 2.3, п. 2.3.1, 2.4. Договору);

- поставка товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника на умовах СРТ (фрахт/перевезення оплачені до складу покупця) згідно "Інкотермс" в редакції 2010р. - Миколаївська область, Кривоозерський район, смт. Криве Озеро, вул. Кобзаря,1 (надалі - Пункти поставки). Норма завантаження Товару в автотранспорт регулюється Постачальником. Товар вважається поставленим постачальником та отриманим покупцем в момент передачі товару на складі покупця в обмін на довіреність покупця (п. 4.1, 4.2 Договору);

- товар повинен бути поставлений покупцю в період з 29.08.18 по 20.09.18. Товар повинен поставлятись автомобільними партіями. Автотранспорт Постачальника повинен відповідати вимогам зернового складу покупця. Датою поставки товару вважається дата відмітки покупцем у товарно-транспортній накладній про прийом Товару у кількості та по якості (п. 4.3, 4.4 Договору);

- у випадку порушення покупцем строку (терміну) оплати товару (партії товару), визначеного цим договором та/або у випадку відмови від оплати товару (партії товару) покупець зобов`язується сплатити на вимогу та на користь постачальника штраф від несплаченої суми у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення, але не більше ніж 0,1% від ціни договору (п. 5.2. договору);

- у випадку несвоєчасної поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діє в період, за який вона нараховується, від загальної вартості договору за кожен день прострочення, у випадку істотного (на строк понад 3 робочих дні) порушення постачальником строку (терміну) поставки товару (партії товару) та/або у випадку відмови від поставки товару (партії товару) та/або у випадку поставки неякісного товару (партії товару) та/або у випадку неповної передачі постачальником документів постачальник зобов`язується сплатити на користь покупця штраф у розмірі 20% від загальної вартості (ціни з ПДВ) договору, що визначається у Специфікаціях до договору, а також покупець вправі застосувати до постачальника оперативно-господарську санкцію у вигляді притримання оплати товару до моменту усунення постачальником відповідного порушення (п.5.3. договору);

- постачальник має право відмовитися від цього договору в односторонньому порядку в разі невнесення покупцем оплати за товар згідно умов, що вказані в п.2.2. цього договору, шляхом направлення на адресу покупця відповідного письмового повідомлення (п.8.2. договору);

- договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31 грудня 2018 року, а в частині взаєморозрахунків, до повного виконання сторонами своїх обов`язків (п.8.1 договору).

3.2. До договору сторонами було укладено Додаткову угоду №1 від 27.08.2018, відповідно до якої пункти 1.1, 2.1. та 2.2 Договору викладені у наступній редакції:

п. 1.1. Постачальник зобов`язується поставити сільськогосподарську продукцію (далі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах, визначених Договором в асортименті, кількості, та по цінам, визначеним цим пунктом, а саме: насіння соняшника, код УКТ ЗЕД 120600 у кількості 100 т, за ціною 8 333,33 грн/т без ПДВ та насіння соняшника, код УКТ ЗЕД 120600 у кількості 100 т, за ціною 8 416,67 грн/т без ПДВ загальною вартістю 2 010 000,00 грн з ПДВ.

п. 2.1. Ціна товару, що постачається згідно з даним договором на умовах FCA (франко-склад постачальника), вказаний в п.1.1 цієї угоди.

п. 2.2. Загальна вартість Товару, що постачається згідно з даним договором, складає 1 999 999,20 +/- 10% грн. з урахуванням ПДВ .

- у пункті 2 цієї угоди визначено, що всі умови договору залишаються незмінними і сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.

3.3. На виконання умов договору Покупцем перераховано Постачальнику попередню оплату в розмірі 50% ціни договору в загальній сумі 1 005 000,00 грн, а саме 21.08.2018 - 500 000,00 грн та 28.08.2018 - 505 000,00 грн.

3.4. Позивач 20.09.2018 направив відповідачу електронною поштою листа з вимогою здійснення поставки товару в найкоротші терміни.

3.5. Постачальник здійснив постачання товару в загальній кількості 100,88 т на загальну суму 1 003 534,25 грн, що підтверджується видатковими накладними №1 від 03.10.2018 на суму 137 922,00 грн, №2 від 03.10.2018 на суму 242 038,00 грн, №3 від 22.10.2018 на суму 270 680,11 грн, №4 від 02.11.2018 на суму 276 740,11 грн, №5 від 03.11.2018 на суму 76 154,03 грн, тобто не в повному обсязі та з порушенням строків, встановлених договором. Недопоставка склала 99,12 т насіння соняшнику.

3.6 . На виконання листа позивача від 29.11.2018 за вих. №29/11-2 відповідач повернув позивачеві 1 465,75 грн залишку від суми здійсненої передоплати за Договором, що підтверджується платіжним дорученням №364 від 06.12.2018.

3.7. 16.11.2018 та 19.11.2018 позивач заявив відповідачу претензії щодо поставки насіння соняшнику в кількості 99 тон 120 кг та сплати штрафних санкцій.

Відповідач в свою чергу направив повідомлення від 28.12.2018 про відмову від договору поставки з посиланням на п.8.2. договору, мотивуючи невиконанням позивачем умов договору щодо повної оплати кожної партії поставленого насіння та повідомив, що здійснив зарахування попередньої оплати в рахунок оплати вже поставленого товару.

У відповіді від 29.01.2019 позивач повідомив, що не приймає відмову від договору та просив сплатити суму штрафних санкцій.

3.8. Вказані обставини підтверджені матеріалами справи та визнано представниками обох сторін.

3.9. Посилаючись на порушення умов договору поставки позивач просить стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 21.09.2018 по 18.02.2019 у загальній сумі 299 352,33 грн та 20% штрафу в сумі 402 000,00 грн, які розраховані, виходячи із загальної вартості договору 2 010 000,00 грн.

Відповідач заперечує проти вимог в цілому, посилаючись на прострочення кредитора щодо оплати кожної партії товару та неузгодження сторонами умов поставки, а також вважає невірним розрахунок пені з огляду на його відмову від договору.

Вказане і є предметом і підставами позову.

4. Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

4.1. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

4.2. Між сторонами було укладено договір поставки та відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Вказані положення кореспондуються із положеннями ст. 712 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

4.3. Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610, 612 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом вище, позивач в обумовлені договором строки та розмірі сплатив відповідачу попередню оплату за поставку насіння соняшнику. Втім, відповідач свої зобов`язання щодо постачання товару виконав не в повному обсязі та невчасно, замість поставки насіння до 20.09.2018, поставку здійснив лише з 03.10.по 03.11.2018 року в кількості 100,88 т на загальну суму 1003534,25 грн.

Прострочення склало від 13 днів і більше, недопоставка - 99,12 т.

4.4. Відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частина 1 статті 216 Господарського кодексу України).

У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217 та частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

4.5. Сторони встановили у договорі відповідальність за порушення зобов`язань щодо поставки насіння у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення та 20% - за прострочення поставки понад 3 робочих дні, визначивши, що штрафні санкції розраховуються від всієї суми зобов`язання (загальної вартості договору), що не суперечить приписам ст. 231 Господарського кодексу України.

4.6. Позивач просить стягнути пеню за період прострочення з 21.09.2018 по 18.02.2019 у загальній сумі 299 352,33 грн та 20% штрафу в сумі 402 000,00 грн, які розраховані, виходячи із загальної вартості договору 2 010 000,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач скористався своїм правом, що надане йому ч. 2 ст. 693 ЦК України, та звернувся до відповідача з вимогою про повернення залишку попередньої оплати, тобто фактично відмовився від договору, тому пеня може бути нарахована за прострочення постачання товару до часу відмови від договору, а саме до 29.11.2018. За таких обставин вірний розмір пені становитиме 138772,60 грн.

В решті вимог про стягнення пені правомірно відмовлено місцевим судом з огляду на те, що позивач невірно визначив період прострочення виконання зобов`язання з постачання товару.

4.7. Судом встановлено, що прострочення постачання всього обсягу насіння склало більше трьох робочих днів, тому розрахована позивачем сума штрафу 402000 грн відповідає умовам договору, є математично вірною та вказані вимоги позивача є правомірними.

4.8. При розгляді справи в суді першої інстанції відповідачем було заявлено клопотання від 19.02.2019 про зменшення неустойки з посиланням на те, що відповідач є представником малого бізнесу з валовим оборотом менше 3 млн. грн за рік, предмет даного спору є дуже важливим для нього, оскільки в разі повного задоволення позовних вимог це може призвести до неплатоспроможності останнього, тому даний випадок для відповідача є винятковим.

Вказане клопотання судом задоволено, зменшено пеню і штраф на 20% та стягнено відповідно 321 600,00 грн штрафу та 111 018, 88 грн пені. Суд виходив з мети забезпечення дотримання принципів розумності та справедливості, та вказав, що розмір неустойки є надмірно великим.

З вказаним не погодилися обидві сторони та звернулися з апеляційними скаргами.

4.9. Щодо доводів апелянта-відповідача апеляційний суд зазначає наступне:

- відповідно до ч.1 ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ч.2 ст. 613 ЦК України).

- відповідач посилається, що умовами договору в редакції додаткової угоди були визначені умови постачання насіння FCA (франко-склад постачальника), втім покупець не направив на його склад транспорт для отримання товару, який був наявний, та з власної ініціативи він поставив частину насіння на склад позивача без оплати перевезення, тому його вина в простроченні поставки відсутня;

- з цими доводами відповідача апеляційний суд не погоджується, оскільки умови постачання товару визначені в розділі 4 договору, а саме поставка товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника на умовах СРТ (фрахт/перевезення оплачені до складу покупця) згідно "Інкотермс" в редакції 2010р. - Миколаївська область, Кривоозерський район, смт. Криве Озеро, вул. Кобзаря,1 та іншими умовами договору також визначено порядок приймання товару у покупця з визначенням його якості, залікової ваги, тощо. Умовами додаткової угоди №1 було внесено зміни тільки до п. 1.1., 2.1 та 2.2. договору щодо збільшення кількості товару та визначення (збільшення) ціни за одиницю товару на цей обсяг. Також визначено, що ціна розрахована щодо базису поставки FCA (франко-склад постачальника), втім зміни щодо умов поставки не внесені, а зазначено, що інші умови договору залишаються незмінними. Відповідачем також не надано доказів, що він повідомляв позивача про готовність товару до відвантаження, а останній відмовився його отримати, тому в цій частині його доводи безпідставні;

- щодо порушення позивачем обов`язку з оплати кожної партії поставленого товару в розмірі 30% після поставки та 20% - після реєстрації податкової накладної, колегія суддів погоджується з такими доводами частково, та зазначає, що відповідно поставлена перша партія товару повинна бути повністю оплачена до 04.10. та 05.10.2018, як зазначає відповідач. Але вказана партія товару вже була поставлена з простроченням та таке прострочення склало більше трьох робочих днів, відповідач мав в своєму розпорядженні грошові кошти позивача, які він в подальшому і зарахував в оплату цього товару, тому вказані доводи не впливають на правильність розрахунку штрафу та пені та апеляційним судом відхиляються.

4.10. Щодо доводів апеляційної скарги позивача суд вважає їх необгрунтованими з огляду на таке:

- відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, що не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати.

- згідно з частиною першою статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

- зменшуючи розмір неустойки на 20% суд першої інстанції виходив саме з цих положень закону, під час розгляду спору місцевим господарським судом досліджені умови договору та стан виконання сторонами зобов`язань за договором, зокрема встановлений факт прострочення відповідачем поставки за договором та частково правильність нарахування позивачем штрафних санкцій;

- як встановлено судом зобов`язання з постачання товару виконано відповідачем на 50% та з простроченням від 13 днів на суму сплаченої позивачем попередньої оплати, за винятком 1 465,75 грн, які повернені позивачу на його першу ж вимогу;

- апеляційний суд також ж враховує, що розмір штрафних санкцій встановлений у договорі не від суми невиконаного зобов`язання, а від загальної суми договору, та встановлену договором неспіврозмірність відповідальності сторін, оскільки для покупця у випадку порушення строків оплати вона обмежується 0,1% загальної вартості договору, а для продавця - у випадку порушення строків поставки - 20% штрафу від загальної суми договору та пенею в розмірі подвійної ставки НБУ, що як вірно зазначив суд першої інстанції є надмірно великою;

- стягнена судом першої інстанції сума 321 600,00 грн штрафу та 111 018, 88 грн пені, а всього 432 618,88 грн є співрозмірною порушеному зобов`язанню, яке виконано на 50%, а сума невиконання склала 1 007 000,00 грн;

- доводи апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно послався на відсутність доказів понесення відповідачем збитків у зв`язку з неповним виконання поставки, спростовуються вище наведеними положеннями ст. 551 ЦК та ст. 233 ГК, які пов`язують можливість зменшення неустойки із відсутністю завданих збитків чи їх незначним розміром, тому вказане не є обов`язком, а правом сторони, але суд при вирішенні питання зменшення неустойки вказане повинен прийняти до уваги;

- відтак, враховуючи встановлені вище обставини справи та зазначені норми права, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанцій про наявність правових підстав для зменшення пені у зв`язку з тим, що стягнена з відповідача на користь позивача сума пені у розмірі 80% на суму 432 618,88 грн є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання ФГ Колос зобов`язань та проявом балансу між інтересами кредитора і боржника та узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення.

Аналогічний правовий висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 22.04.2019 у справі №925/1549/17, від 30.05.2019 у справі №916/2268/18, у справі №904/4085/18 від 12.06.2019, від 22.05.2019 у справі №910/11733/18.

4.12. Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянтів, наведені в обґрунтування апеляційних скарг.

4.13. Відповідно до частини 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції невірно послався на норми Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", оскільки предметом спору є прострочення зобов`язання з постачання товару, що не регулюється вказаним Законом, але це не призвело до прийняття помилкового рішення. В іншій частині норми матеріального права судом застосовані вірно та прийнято законне і обгрунтоване рішення.

4.14. Суд також допустив арифметичну помилку при підрахунку загальної суми стягнених штрафних санкцій та зазначив, що загальна сума становить 540772,60 грн, з яких 321 600,00 грн штрафу та 111 018, 88 грн пені, втім вірно вказав суму штрафу та пені, та вказане не є підставою для зміни судового рішення.

Відповідно до положень ст. 243 ГПК України місцевий господарський суд повинен за власною ініціативою виправити допущену арифметичну помилку.

4.15. В п. 5 апеляційної скарги апелянт просив усі понесені та підтверджені за допомогою письмових доказів позивачем у справі судові витрати, відповідно до приписів глави 8 ГПК України, покласти на відповідача, скасувавши при цьому додаткове судове рішення від 26.04.2019.

Порядок і підстави прийняття додаткового судового рішення визначено в ст. 244 ГПК України, а в ч. 5 цієї статті зазначено, що додаткове рішення може бути оскаржено. Отже, додаткове рішення є самостійним судовим актом, яке підлягає оскарженню окремо від основного рішення, та його оскарження проводиться з дотриманням вимог ст. 258 ГПК України. Апелянт не наводить в апеляційній скарзі підстав необгрунтованості чи незаконності додаткового рішення, не просить об`єднати в одне провадження апеляційні скарги щодо основного та додаткового рішення, така вимога не оплачена судовим збором, тому залишається апеляційним судом без розгляду.

4.16. З огляду на викладене апеляційний суд не вбачає підстав для скасування або зміни судового рішення відповідно до ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду від 23.04.2019 у справі №912/3237/18 підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 269, 271, 275, 276, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" в частині скасування додаткового рішення від 26.04.2019 у справі №912/3237/18 залишити без розгляду.

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" та Фермерського господарства Колос на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2019 у справі №912/3237/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2019 у справі №912/3237/18 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційних скарг покласти відповідно на апелянтів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" та Фермерське господарство Колос .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання повної постанови в порядку, встановленому ст. ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 12 липня 2019 року.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І. М. Подобєд

Суддя Е.В. Орєшкіна