Постанова

від 17.10.2019 по справі 912/3237/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 912/3237/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Банаська О. О. - головуючого, Мамалуя О. О . , Ткача І. В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фермерського господарства "Колос"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2019

у складі колегії суддів: Широбокової Л. П. - головуючої, Подобєда І. М., Орєшкіної Е. В.

та на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2019

у складі судді Макаренко Т. В.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод"

до Фермерського господарства "Колос"

про стягнення 701 352,03 грн

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст і підстави наведених у позові вимог

1. У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" (далі - ТОВ відповідальністю "Кривоозерський олійний завод", позивач) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Фермерського господарство "Колос" (далі - ФГ "Колос", відповідач) про стягнення неустойки у вигляді штрафу та пені в розмірі, який з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 19.02.2019 складає 701 352,03 грн, з яких 402 000,00 грн штраф та 299 352,33 грн пеня.

2. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 21/08/2018-230Р від 21.08.2018 у частині повної та своєчасної поставки товару.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

3. 21.08.2018 між ТОВ "Кривоозерський олійний завод" (далі - покупець) та ФГ "Колос" (далі - постачальник) укладено Договір поставки № 21/08/2018-230Р (Договір) відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити сільськогосподарську продукцію (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах, визначених Договором в асортименті, кількості, та по цінам, визначеним цим пунктом, а саме: насіння соняшника, код УКТ ЗЕД 120 600 у кількості 100 т, за ціною 8 333,33 грн/т без ПДВ загальною вартістю 999 999,60 грн з ПДВ.

4 . Ціна товару, що постачається згідно з даним договором на умовах СРТ (фрахт/перевезення оплачені до складу покупця) становить 10 000,00 грн за одну тонну з урахуванням ПДВ 20 % , загальна вартість товару, що постачається згідно з даним договором, складає 999 999,60 +/- 10 % грн з урахуванням ПДВ (пункти 2.1, 2.2 Договору).

5 . Згідно із пунктами 2.3, 2.3.1, 2.4 Договору покупець оплачує попередню оплату в розмірі 50 % вартості всієї партії товару протягом 5 банківських днів з моменту підписання Договору. Решта суми сплачується по кожній окремій партії товару в наступному порядку: 30 % від вартості кожної окремої партії товару після навантаження товару в автотранспорт та визначення фізичної ваги товару та перевірки якості товару сертифікованою лабораторією на Зерновому складі покупця - Миколаївська область, Кривоозерський район, смт Криве Озеро, вул. Кобзаря, 1 (далі - зерновий склад) та визначення кінцевої ціни товару на підставі реєстру на прийнятий товар, сплачується на другий день після прийняття такої партії товару зерновим складом покупця, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця, що вказаний в пунктом 9 цього Договору. Постачальник зобов`язаний при цьому надати рахунок-фактуру на всю кількість товару за допомогою факсимільного або електронного зв`язку за реквізитами Покупця, що вказані в пунктом 9 цього Договору, для оплати його покупцем. Покупець здійснює доплату до 100 % вартості товару у розмірі 20 % кожної партії на нижченаведених умовах поставки протягом 2 (двох) банківських днів після реєстрації постачальником податкової накладної.

6 . Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору поставка товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника на умовах СРТ (фрахт/перевезення оплачені до складу покупця) згідно "Інкотермс" в редакції 2010 - Миколаївська область, Кривоозерський район, смт Криве Озеро, вул. Кобзаря, 1 (далі - пункти поставки). Норма завантаження товару в автотранспорт регулюється Постачальником. Товар вважається поставленим постачальником та отриманим покупцем в момент передачі товару на складі покупця в обмін на довіреність покупця.

7 . Товар повинен бути поставлений покупцю в період з 29.08.2018 по 20.09.2018. Товар повинен поставлятись автомобільними партіями. Автотранспорт Постачальника повинен відповідати вимогам зернового складу покупця. Датою поставки товару вважається дата відмітки покупцем у товарно-транспортній накладній про прийом товару у кількості та по якості (пункти 4.3, 4.4 Договору).

8 . У випадку несвоєчасної поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діє в період, за який вона нараховується, від загальної вартості договору за кожен день прострочення, у випадку істотного (на строк понад 3 робочих дні) порушення постачальником строку (терміну) поставки товару (партії товару) та/або у випадку відмови від поставки товару (партії товару) та/або у випадку поставки неякісного товару (партії товару) та/або у випадку неповної передачі постачальником документів постачальник зобов`язується сплатити на користь покупця штраф у розмірі 20 % від загальної вартості (ціни з ПДВ) договору, що визначається у специфікаціях до договору, а також покупець вправі застосувати до постачальника оперативно-господарську санкцію у вигляді притримання оплати товару до моменту усунення постачальником відповідного порушення (пункт 5.3 Договору).

9 . Відповідно до пункту 8.2 Договору постачальник має право відмовитися від цього договору в односторонньому порядку в разі невнесення покупцем оплати за товар згідно умов, що вказані в пункті 2.2 цього Договору, шляхом направлення на адресу покупця відповідного письмового повідомлення.

10 . Договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2018, а в частині взаєморозрахунків, до повного виконання сторонами своїх обов`язків (пункт 8.1 Договору).

11. 27.08.2018 сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої пункти 1.1, 2.1 та 2.2 Договору викладено у наступній редакції:

- "пункт 1.1 Постачальник зобов`язується поставити сільськогосподарську продукцію (далі - товар), а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах, визначених Договором в асортименті, кількості, та по цінам, визначеним цим пунктом, а саме: насіння соняшника, код УКТ ЗЕД 120 600 у кількості 100 т, за ціною 8 333,33 грн/т без ПДВ та насіння соняшника, код УКТ ЗЕД 120 600 у кількості 100 т, за ціною 8 416,67 грн/т без ПДВ загальною вартістю 2 010 000,00 грн з ПДВ".

- "пункт 2.1 Ціна товару, що постачається згідно з даним договором на умовах FCA (франко-склад постачальника), вказаний в пункті 1.1 цієї угоди".

- "пункт 2.2 Загальна вартість Товару, що постачається згідно з даним договором, складає 1 999 999,20 +/- 10% грн. з урахуванням ПДВ".

12 . У пункті 2 цієї Угоди визначено, що всі умови Договору залишаються незмінними і сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.

13. Судами встановлено, що на виконання умов Договору позивачем як покупцем перераховано відповідачу як постачальнику попередню оплату в розмірі 50 % ціни Договору в загальній сумі 1 005 000,00 грн, а саме 21.08.2018 - 500 000,00 грн та 28.08.2018 - 505 000,00 грн.

14. 20.09.2018 позивачем направлено відповідачу електронною поштою лист з вимогою здійснення поставки товару в найкоротші терміни.

15. Відповідач свої зобов`язання за Договором виконав частково, поставивши позивачу товар у кількості 100,88 т на загальну суму 1 003 534,25 грн, що підтверджується видатковими накладними № 1 від 03.10.2018 на суму 137 922,00 грн, № 2 від 03.10.2018 на суму 242 038,00 грн, № 3 від 22.10.2018 на суму 270 680,11 грн, № 4 від 02.11.2018 на суму 276 740,11 грн, № 5 від 03.11.2018 на суму 76 154,03 грн. Недопоставка склала 99,12 т насіння соняшнику.

16 . На виконання листа позивача від 29.11.2018 за вих. № 29/11-2 відповідачем повернуто позивачеві 1 465,75 грн залишку від суми здійсненої передоплати за Договором, що підтверджується платіжним дорученням № 364 від 06.12.2018.

17. 16.11.2018 та 19.11.2018 позивач звертався до відповідача з претензіями щодо поставки насіння соняшнику в кількості 99,120 тонн та сплати штрафних санкцій.

18 . Відповідач в свою чергу направив повідомлення від 28.12.2018 про відмову від Договору поставки з посиланням на пункт 8.2 Договору, мотивуючи невиконанням позивачем умов договору щодо повної оплати кожної партії поставленого насіння та повідомив, що здійснив зарахування попередньої оплати в рахунок оплати вже поставленого товару.

19 . У відповіді від 29.01.2019 позивач повідомив відповідача про неприйняття відмови від Договору та просив сплатити суму штрафних санкцій.

20 . Посилаючись на порушення умов Договору позивач просить стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 21.09.2018 по 18.02.2019 у загальній сумі 299 352,33 грн та 20 % штрафу в сумі 402 000,00 грн, які розраховані, виходячи із загальної вартості договору 2 010 000,00 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

21. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2019 у справі № 910/11944/18 позов ТОВ "Кривоозерський олійний завод" задоволено частково. Стягнуто з ФГ "Колос" на користь ТОВ "Кривоозерський олійний завод" 540 772,60 грн, з яких 321 600,00 грн штрафу та 111 018, 88 грн пені, а також судовий збір у сумі 8 111,59 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

22. Рішення місцевого суду мотивовано наявністю підстав для стягнення з відповідача штрафу та пені, враховуючи порушенням ним умов Договору щодо строків та обсягів поставки товару. При цьому зважаючи на частково невірний розрахунок суми пені, яка заявлена до стягнення, та посилаючись на загальні засади, встановлені у статті 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а саме, справедливості, добросовісності, розумності та недоведеність завдання позивачу збитків, місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість клопотання відповідача та зменшив пеню і штраф на 20 % від заявленої суми.

23 . Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2019 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2019 у справі № 912/3237/18 залишено без змін із тих самих підстав.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

24 . Не погоджуючись із наведеними судовими рішеннями місцевого та апеляційного господарського суду ФГ "Колос" звернулося до Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду із касаційною скаргою з вимогою їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

РУХ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

25 . 25.07.2019 ФГ "Колос" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою б/н від 25.07.2019 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2019 та на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2019 у справі № 912/3237/18.

26 . Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 912/3237/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 06.08.2019.

27 . Згідно із частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

28 . За приписами частини 13 статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

29 . Ухвалою Верховного Суду від 15.08.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 912/3237/18 за касаційною скаргою ФГ "Колос" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2019 та на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2019. Призначено розгляд касаційної скарги ФГ "Колос" у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

30 . 04.09.2019 на адресу Верховного Суду від ТОВ "Кривоозерський олійний завод" надійшов відзив на касаційну скаргу вих. № 162 від 03.09.2019, в якому позивач просить суд залишити судові рішення місцевого та апеляційного господарського суду без змін, а вимоги касаційної скарги відповідача без задоволення. Крім того у відзиві ТОВ "Кривоозерський олійний завод" просить суд здійснити розгляд справи в касаційному провадженні з повідомленням (викликом) учасників справи.

31 . 18.09.2019 від ТОВ "Кривоозерський олійний завод" до Верховного Суду надійшло клопотання вих. № 167 від 17.09.2019, в якому позивач просить здійснити розгляд справи № 912/3237/18 в касаційному провадженні з повідомленням (викликом) учасників справи та залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу ФГ "Колос" без задоволення.

32 . У зв`язку з відпусткою суддів Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 912/3237/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Вронської Г. О., Ткача І. В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 08.10.2019.

33 . Ухвалою Верховного Суду від 09.10.2019 прийнято справу № 912/3237/18 до провадження у новому складі судової колегії та вирішено здійснити розгляд касаційної скарги в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

34 . У зв`язку з відпусткою судді Вронської Г. О., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 912/3237/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Мамалуя О. О., Ткача І. В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 15.10.2019.

35 . Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 прийнято справу № 912/3237/18 до провадження у новому складі судової колегії та вирішено здійснити розгляд касаційної скарги в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розгляд клопотань

36 . Розглянувши клопотання ТОВ "Кривоозерський олійний завод" про здійснення розгляду справи № 912/3237/18 в касаційному провадженні з повідомленням (викликом) учасників справи, мотивовані виключним значенням справи для позивача зважаючи на досудову поведінку ФГ "Колос", а також наміром представника позивача надати особисто пояснення у справі, суд дійшов висновку про їх відхилення з огляду на таке.

37 . Згідно із частиною 4 статті 301 ГПК України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

38 . Відповідно до частини 6 статті 301 ГПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п`ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

39 . Отже, частиною 6 статті 301 ГПК України передбачено право суду на розгляд касаційних скарг, зазначених у частинах четвертій і п`ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. При цьому наявність чи відсутність такого клопотання учасника справи не може вплинути на рішення щодо призначення даної справи з викликом сторін, оскільки наведеними положеннями ГПК України визначено, що вирішення цього питання залежить від саме конкретних обставин справи , а не від наявності відповідного клопотання учасника справи.

40 . Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відзначає, що здійснюючи перегляд судових рішень у касаційному порядку суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги у справі аргументи про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права та не може встановлювати обставини справи, збирати та перевіряти докази і надавати їм оцінку.

41 . У даній справі Верховним Судом створено учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ГПК України. При цьому позивачем уже викладено свої доводи у поданому до суду відзиві щодо касаційної скарги, яку призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

42 . З урахуванням викладеного, перегляд судових рішень у цій справі в касаційному порядку здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, а тому підстави для задоволення клопотань позивача про здійснення розгляду справи № 912/3237/18 в касаційному провадженні з повідомленням (викликом) учасників справи відсутні.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

(ФГ "Колос")

43. ФГ "Колос" в обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, зокрема, таке:

- висновки судів попередніх інстанцій про те, що сторони не змінювали базис поставки за Договором не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки в Додатковій угоді №1 від 27.08.2018 сторони погодили, що ціна яку сплачує позивач за товар вказана на умовах на FCA (франко-склад постачальника) та у пункті 4.1 узгоджено, що товар поставляється на склад позивача лише за умови оплати такої поставки;

- судами безпідставно застосовано у спірних правовідносинах передбачені пунктом 1 частини 1 статті 611 ЦК України правові наслідки у вигляді неустойки та не враховано, що відповідно до частини 4 статті 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора;

- відповідач вжив всіх можливих заходів для виконання зобов`язання, зокрема, здійснив постачання товару у відповідній кількості та якості на визначений умовами договору склад;

- суд першої інстанції застосувавши положення частини 3 статті 551 ЦК України та частини 1 статті 233 ГК України зменшив розмір неустойки без належного мотивування.

Доводи інших учасників справи

(ТОВ "Кривоозерський олійний завод")

44. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Кривоозерський олійний завод" заперечує щодо доводів скаржника зазначаючи таке:

- доводи касаційної скарги необґрунтовані, оскільки передбачені статтею 310 ГПК України підстави для скасування судових рішень відсутні, а посилання відповідача на неповноту судового розгляду є безпідставними;

- твердження скаржника про помилкове незастосування судами попередніх інстанцій положень частини 1 статті 613 та частини 4 статті 612 ЦК України належними та допустимими доказами не підтверджено, оскільки прострочення кредитора не відбулося;

- доводи відповідача щодо невмотивованого застосування частини 3 статті 551 ЦК України суперечать обставинам справи, оскільки сам відповідач подав клопотання про зменшення розміру неустойки на 20 %, що було задоволено місцевим господарським судом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

45. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

46 . Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

47 . У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

48. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів першої та апеляційної інстанції

Щодо прострочення виконання відповідачем зобов`язань за Договором та наявності підстав для стягнення пені та штрафу

49. Відповідно до статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

50 . Предметом судового розгляду у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу та пені обґрунтована неналежним виконанням ним умов Договору поставки № 21/08/2018-230Р від 21.08.2018 у частині повної та своєчасної поставки товару.

51 . Згідно із статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати (поставити) у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Вказані положення кореспондуються із положеннями статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

52 . Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги містить і стаття 193 ГК України.

53 . Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

54 . У розділі 4 Договору сторони погодили строки та умови поставки товару, визначивши, що поставка товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника на умовах СРТ (фрахт/перевезення оплачені до складу покупця) згідно "Інкотермс" в редакції 2010 - Миколаївська область, Кривоозерський район, смт Криве Озеро, вул. Кобзаря,1. Товар повинен бути поставлений покупцю в період з 29.08.2018 по 20.09.2018 (пункти 4.1, 4.3 Договору).

55 . Додатковою угодою № 1 до Договору сторони визначили обсяг поставки товару в кількості 200 тонн загальною вартістю 2 010 000,00 грн з ПДВ.

56 . Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання пункту 2.3 Договору, яким урегульовано порядок оплати товару, позивачем як покупцем перераховано відповідачу як постачальнику попередню оплату за поставку насіння соняшнику в сумі 1 005 000,00 грн (500 000,00 грн - 21.08.2018 та 505 000,00 грн -28.08.2018).

57 . Натомість, як убачається з встановлених судами обставин справи відповідач свої зобов`язання щодо постачання товару виконав не в повному обсязі та несвоєчасно, здійснивши поставку насіння у період з 03.10.2018 по 03.11.2018 та лише в кількості 100,88 т на загальну суму 1 003 534,25 грн.

58 . З урахуванням наведеного суд першої інстанції з висновками якого погодився апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку щодо порушення виконання відповідачем зобов`язань з поставки товару в обумовлений Договором строк та обсягах.

59 . Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

60 . Порушенням зобов`язання згідно зі статтею 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

61 . Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

62 . Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

63 . Згідно частини другої статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

64 . Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

65 . Згідно з частиною 4 статті 231 ГК України у випадку, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або в кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

66 . Тлумачення вказаної норми дозволяє констатувати, що на основі норм господарського законодавства штрафні санкції можуть бути застосовані для забезпечення будь-якого зобов`язання, оскільки вона відноситься до штрафних санкцій (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 904/3565/18).

67 . Таким чином застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною четвертою статті 231 ГК України, можливо, оскільки суб`єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки невиконання грошового зобов`язання (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18).

68 . Відповідно до статей 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

69 . З огляду на вказане суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача пені та штрафу, передбачених умовами пункту 5.3 Договору, оскільки встановлені судами обставини справи переконливо свідчать про порушення відповідачем умов укладеного Договору щодо поставки визначеної кількості товару в обумовлений строк. До того ж суд першої інстанції також дійшов обґрунтованого висновку про те, що пеня може бути нарахована за прострочення постачання товару до часу відмови від Договору, а саме до 29.11.2018.

70 . Доводи скаржника, які в зводяться до тверджень щодо погодження Договором, з урахуванням змін внесених до нього Додатковою угодою, поставки товару на умовах на FCA (франко-склад постачальника) та визначення у пункті 4.1 Договору, що товар поставляється на склад позивача лише за умови оплати такої поставки судом відхиляються та не беруться до уваги, оскільки Додатковою угодою сторонами змінено лише умови Договору щодо кількості, ціни та вартості поставки товару (пункти 1.1, 2.1, 2.2 Договору), тоді як умови визначені розділом 4 Договору (строки та умови поставки товару) залишились незмінними. Відтак доводи скаржника в цій частині є такими, що ґрунтуються на суб`єктивному розумінні умов укладеного Договору.

71 . Також судом відхиляються скаржника щодо вжиття ним всіх можливих заходів для виконання зобов`язання з поставки товару та відсутності з його сторони прострочення внаслідок прострочення кредитора, оскільки, встановленими судами обставинами справи підтверджено порушення відповідачем зобов`язань за Договором щодо поставки товару в обумовлений Договором строк та обсягах.

Щодо застосування судом першої інстанції положень частини 3 статті 551 ЦК України та частини 1 статті 233 ГК України

72 . Доводи скаржника щодо невірного застосування судом першої інстанції норм частини 3 статті 551 ЦК України та частини 1 статті 233 ГК України та зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки на 20 % (відсотків) без належного мотивування Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду судом не беруться до уваги, оскільки зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом, а не обов`язком суду, яке вирішується судом на власний розсуд із урахуванням конкретних обставин справи (винятковості обставин справи). Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18 та від 28.08.2019 у справі № 910/11944/18).

73 . У даному випадку суд першої інстанції з висновками якого погодився апеляційний господарський суд врахувавши надмірно великий розмір заявленої до стягнення позивачем неустойки керуючись принципами розумності та справедливості, дійшов обґрунтованого висновку, що існують обставини, за яких можливе зменшення суми неустойки на 20 %, на підставі статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України. Водночас суд касаційної інстанції, згідно з частиною другою статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

74. Інші аргументи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують фактичні обставини покладені в основу оскаржуваних судових рішень та не впливають на їх правильність.

Щодо суті касаційної скарги

75. Доводи скаржника щодо порушення судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.

76 . Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

77 . Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення ЄСПЛ у справі "Руїз Торія проти Іспанії", §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії").

78 . Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

79. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

80. Відповідно статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

81. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що оскаржені у справі судові рішення ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому правових підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Щодо судових витрат

82. Зважаючи на висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про залишення касаційної скарги без задоволення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи, покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Колос" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2019 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2019 у справі № 912/3237/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді О. О. Мамалуй

І. В. Ткач